Маю пройти якийсь іспит у групі осіб. До кінця не ясні екзаменаційні вимоги. Відчуття, що навіть не готовий до теми, отже, не знаю, про що мають питати. По ходу роздачі запитань, а їх виявилось близько десяти, половина з яких торкалась філології, а друга - мистецтва, стає більш зрозумілішим. Половину (філологічну) проходжу швидко, хоча (внутрішньо) не впевнений: чи правильно. (Наявність сумніву, як елемент бути кращим). З мистецькими завданнями попросив допомоги у вчительки, яка за нами слідкувала, хоча до останнього не хотів цього, роблячи ставку на свою "самість". Виявилось, що маю реалізувати завдання не так теоретично, як практично. Отож, маю п'ять гіпсових фігур із недоліками, які треба виправити - "вдосконалити фігури". Чомусь серед всього запам'яталися два окремі елементи тіла: голова та дупа. Дивлюсь на матеріали, а глини (гіпсу) залишилось обмаль, так, що мені не вистачить все виправити, а ті недоліки потребують доброго доопрацювання.
P.S. Увечері з донькою дивився короткі історії про художників, а перед цим: як самостійно зробити паперову глину. Серед прикладів виконання з подібної глини, були голови ляльок, що й віднайшло своє місце уві сні. Також видно, як перше та друге лягло в його основу.
