Сон 251025 "Відірвана кревність"

Якась паркова зона для відпочинку. Приїхали двома машинами. Знаю, що вдруге має відбутися підготовка до весілля двоюрідного брата І. (в реалі давно одружений, був на його шлюбі). Рівно рік тому була аналогічна підготовка, яку відклали на цей раз. (Його дружина за переконаннями та ж, що і в реалі). Парк де відбуватиметься весілля поділений на дві локації, центрами яких є озера. Я очікую на гостей. Веду якісь неспішні приготування. Десь у процесі організації навіть з'являється колега, з яким я зараз працюю. Приспічило якось до туалету, ледь знайшов пристойне місце: "приховане від ока", але якась дивна девев'яна лавка, у якої не було одного ребра, де і сбував реалізувати свій намір, але "купи" так і не побачив. Раптом приїхали гості. Всі хочуть мене побачити, а хто не знає, зі мною познайомитись, зокрема й майбутня наречена та її родичі. З цього моменту я починаю бурхливу діяльність: активно роблю сам і організовую інших. По ходу міркую, що цього разу весілля точно має відбутися. Раптом серед гостей з'являється другий двоюрідний брат О. (рідко сниться уві сні, після сну зрозумів кревність з нареченим, з часом вже треба замислитись по чиїй лінії). Доволі несподівано було його побачити, адже його про долю зараз нічого не знаю.

Знаю, що в горлі проблема, зокрема з гландами. Починаю їх собі виривати. Коли дістаю з рота, вони оприявнюються мені розміром з яйце, можливо й більше, та чомусь вирішую вичавлювати їх в тарілку. Один видався доволі "соковитим", отже, як подумав, явно хворим, а другий - не такий. Тільки після того, як розчавив повністю, зрозумів різницю.

Майструю велику дерев'яну рамку на полотно для якогось готового колажу.

Сон 231023 "Дії на уважність"

Якась незнайома мені майстерня, у якій організовую робочий стіл. Прошу в майстра потрібні інструменти та паяльник для ремонту якогось невеликого обладнання або її частини. Коли на початку довідався про проблему і потребу її вирішити, висловив претензію: як ремонтувати, коли немає необхідного робочого місця?

Так, наче знайомий мені з юности дачний будинок. Двоє чоловіків організовують стрибки з даху, який, за природою подій мав бути на висоті неба, щоб і розкрився парашут і парашутист міг приземлитися на землю. Дивлюсь, як один чоловік спускається з рельєфного даху (чого немає на тій дачі в реалі) на спині, десь навіть і сторчголов, ризиковано недозачіпаючи гострі елементи. Здивувало на краю даху декоративне оформлення з металу, виконане у формі голови дракона, як колись це робили на замках.

Тепер наче ті небесні герої приземляються і починають їздити на снігоходах по льодовій поверхні ріки. Річка не однорідна, а із завертами, островами, "лабіринтами", що утворюються разом із очеретом.

Згадую, що маю вимкнути можливо увімкнутий паяльник на згаданому вище робочому столі. Є переконання, що за звичкою роблю все правильно, отже, має бути все вимкнуто, але невід звідки виникає сумнів. 

Виходжу на краю згаданої річки до великого цегляного будинку, начебто місця, звідки вийшов. Мета: потрапити знову в майстерню. Насправді ж потрапляю в школу.

Присутнє переконання, що я вже сьогодні тут був (простіше кажучи: повернувся, де був, начебто без прив'язки до контексту). Тепер у школі шукаю розклад. (Цікаво, що вчора також снилась школа і пошук дверей із зображенням равлика). Тепер переконання, що школа мого сина (в реалі вже вчиться в технікумі). Шукаю розклад уроків і ніяк не можу його знайти. Шукаю на третьому поверсі. Хтось каже, що правильно шукаю, але безліч коридорів та переходів заплутають вказані усно орієнтири. Виникає переконання, що я його минув, не розгледівши поміж безлічи інших наочних матеріалів на стінах, що могли бути йому подібними.

Сон 250320 "По-суті, все виявилось просто"

Ремонтую телевізори на якесь замовлення. Знаходжусь, наче як удома - в батьковій майстерні. Один відремонтував, щодо другого виникає питання і я спускаюсь до старшого спеціаліста, аби його вирішити. Тепер я опиняюсь в ательє по ремонту техніки, у заводських масштабах, на якому працює мій батько. Натрапляю то на одного майстра, то іншого. Раптом до мене підходить керівниця підрозділу і питає:
- Читала, що ти працював на хлібокомбінаті. Тут треба вирішити питання: як його розкрутити? - Показуючи округлу довгу конструкцію, на якій знаходяться металеві щітки.
Я ж спочатку віднікуюсь, що такого там не зустрічав і тому не знаю як робити, хоча пропоную подивитися:
- Може, чим і допоможу!
По-суті, все виявилось просто. Двоє працівників підхопили мою роботу, аби почали працювати в кілька рук. По завершенню один з них каже:
- Треба подивитися ще одну конструкцію! - підвівши мене до верстатів, на яких були круглі металеві щітки. Починаю крутити й там. На мою роботу дивитися згадана керівниця і промовляє грайливим голосом у тоні:
- Ех ти, цицюра!
0030'

Наснився ще один сон, але його записав у наступному сні. Проснувся з переконанням, що в мене в реалі два записи - констатував один. Навіть не пробую щось відтворити -настільки мінімальне уявлення, що там було. Пов'язано це з тим, що в переважній більшості, коли вночі записую сон і лягаю знову спати, він для мене втрачає подальшу актуальність - сниться щось інше. Таку ситуацію спостерігаю за собою в снах не перший раз, але не засмучуюсь, адже сни, особливо забуті - недоусвідомленні, мають властивість повторюватись, або нагадувати про себе, хоча з певним видозміненням.

Сон 080919 "Ходили по криницях і "німців" шукали!"

На якомусь робочому об'єкті, з колегами протягуємо кабеля. Тепер сам по собі вивчаю на лотку певні кабелі та кріплення, дивлюсь до якого йдуть обладнання. Тепер наче майстерня і в той же час велике офісне приміщення. (Організація майстерні схожа на батькову - в реальному житті). Знайомий сервісний інженер В.В. сидить за робочим столом і ремонтує черговий телевізор. Помічаю на столі знайомий мені апарат, яким я починав займатись. Питаю за нього. Каже, що ще не відремонтований: "періодична несправність" дає про себе знати. Пробую сісти за нього, аби в усьому розібратися. Бачу, як на основній платі вже паяно та перепаяно. Звертаю увагу на вільне місце під вертикальну мікросхему, яка має дублювати іншу - горизонтальну. Починаю потроху вникати, але це важко, коли немає розгорнутої схеми. Вирішую кудись у межах "офісу" піти, аби взяти деталь на заміну. Приходжу і сідаю за роботу. Тієї ж миті підходить інженер і дивиться, що робитиму. Кажу, що є ось такий варіант заміни, замість горизонтальної мікросхеми, яка може бути бракованою, варто спробувати його аналог у вигляді вертикальної. Просить долучитися і допомогти, напаяти його певним, йому зрозумілим чином. Так, як схеми немає, я ж не відмовляюсь, довіряючи його більшому досвідові. З усього вийшло, що зображення врешті-решт розгорнулося на весь екран. Залишаємо протестувати на деякий час. Іду з майстерні. Десь у межах цього офісу і водночас дому, з архітектурними елементами великої споруди, з певним місцем для паркінгу, з'їздом і масивними бетонованими перилами - зустрічаю свою сестру з якоюсь подружкою. Заходить розмова за дитинство: чи я пригадую якісь цікаві історії, які з нами траплялися? Про себе щось пригадую, але то незначне й не для захопливих оповідок. Кажу: "А що ми такого цікавого робили?" На що сестра відповідає: "Хіба забув? Ходили по криницях і німців шукали!"

Сон 150819 "Несподівані фотовідбитки"

Маю роздрукувати мною зроблені світлини, дещо пов'язані з донькою, але з доволі творчою тематикою: конструкції та схеми. Йду в майстерню (подібна до батьківської в реалі), роблю фотовідбитки. Даю їх якійсь близькій людині, яка має "дати їм хід". Кажу, як гарно вони вийшли, а та людина дивиться і каже: "так це ж інші фотографії!" Дивлюсь уважніше і відзначаю, що десь третина з них узагалі не з того альбому.

Сон 270719 "Інший погляд на речі"

Якийсь навчальний заклад, щось середнє між садочком і майстернею для підлітків. Я з якоюсь жіночкою, чия дитина ходить у цей заклад, вирішили поприбирати в майстерні, яка чимось нагадує їдальню. Кажу, що треба було б дотягти до останнього навчального дня, аби так якісно почати прибирання. Приходять два хлопця-підлітка з гуртка "Електроніка" й перепитують в один одного за мідну плату (для витравлювання доріжок): її наявність. Я ж дивлюсь у відро й бачу щось подібне неформатного розміру, якісь інші елементи з металу. Міркую собі: казати їм чи ні, що тут є? Так, як у своїй розмові взагалі на нас не зважали, вирішив не ініціювати діалог. Тим більш, один з хлопців перейнявся наявністю цигарки.

Чоловік дивиться на зерно поглядом ящура: козяча зіниця співпадає за формою зернятка соняшника на відстані витягнутої руки. Виглядає це, як художній прийом, який, як міркую собі, можна було б використати в рекламі.

Сон 160619 "Взаємозалежне керування"

Сиджу в майстерні. На прохання батька пробую відремонтувати плату до телевізора.

М. (колега по роботі) робить коло на широкій ґрунтовій ділянці між приватними будинками, сидячи на сидінні біля водія і лівою ногою тиснучи на газ, а я певною мірою (невідомо яким робом) дістаю правою - гальмо. На місці водія відсутній хто-небудь. М. заїждає машиною задом до одного приватного дому, який стоїть у глибині довгого двору, метрів зо двадцять від дороги. Біля дому чуємо, як батько в хаті зачиняє робочий чемодан. Виходить з квартири усміхнений, це означає, що телевізор відремонтовано славно не лише для господарів, але й для самого майстра. У машину сідають батько і М. Я іду за нею пішки, піднімаюсь вузьким заїздом, яким спускалися до згаданого дому. Розумію, що земля, по якій я йду - це своєрідний город, на якому була висаджена розсада огірків, які ще не так сильно розрослися, але нашим заїздом їхнє листя місцями потовчене колесами авто.
Батько і М. виїхали машиною, і проїхали трохи вперед, так би мовити, залишаючи мене самого, зупиняються і сміються: показують на червоний велосипед, яким я маю доїхати додому сам. Вони не знають, що я не настільки сміливо можу на ньому їздити на оживлених дорогах поміж машин. Оце то гумор! - подумав я собі. У руках я чомусь тримаю порожню темнокоричневу скляну пляшку з-під пива. Віддаю їм. Хтось проходить мимо каже: правильно, навіщо везти на велосипеді, коли для таких речей є машина! 0456'

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 260219 "Преображення в нову якість"

Зйомка рекламного ролика для компанії "Торчин", зокрема такого продукту як майонез. У його основу покладена фраза про відмінну якість олії. Подія відбувається в парковій зоні. Героїня виходить на двір свого дому, що межує в безпосередній близькості з пішохідною дорогою (Старий Бульвар рідного міста), і каже першу фразу: "Торчин-олія?" Її осявають смакові якості цього продукту, з'являються блискавиці, гримить грім, але це все з однієї хмари, що локально згустилася над її будинком. Від радості вимовленої фрази про олію, після якого було відчутне тривале вдихання життєрадісності осявання, на видихові каже другу фразу "Торчин-майонез!" 0255'.

Повертаюсь від діда з бабою і зустрічаю давнього знайомого І.С. Він із хворою дитиною, з якою займається від народження фізичним розвитком. Допомогає їй при вродженій хворобі пов'язаною з ЦНС. При зустрічі зі мною він піднімає доньку з коляски, ставить на ноги і відпускає. (Раніше без "чужої" допомоги ніколи не ходила). Вона самостійно, але тримаючись стінки, рухається і, як для мене, проявляє суттєвий прогрес у розвитку. Ще трохи і тепер вона вже жвавенька і прутка. Її тіло переобразилося на тонкі й надзвичайно міцні прутики, візуально схожі на макаронини, й тут починає поводитися як мутьтиплікаційний герой "хлопчик-мізинчик", який відчув всю силу фізичних можливостей: і давай шастати між посудом та іншими господарчими речами по магазинних лавках, перегортаючи все підряд: тарілки, каструлі тощо. Ще трохи й ті лавки для мене починають видаватися поличками з батькової майстерні, на яких стоять радіотелевізійні електролампи. 0400'
P.S. Вже вкотре спостерігаю протягом сну плавні переходи зі збереженням теми. У даному випадку: 1) преображення дитини та 2) перехід магазинних поличок з товаром повсякденного попиту на полички з іншим наповненням.

Сон 220219 "Чи все взяв із собою?"

Прихворіла донька і до нас додому вперше приходить вчитель. "Зависло" трохи навчального матеріалу, які варто було б пройти, закріпити пройдений. У той же час я теж вдома, хоча жінка з дитиною на лікарняному. Приходить вчителька, а в нас не до кінця прибрано, зокрема дитяче ліжко, але виглядає виправдано - дитина ж мусить видлежуватися! Сідають займатися уроками, але від початку треба дорозповісти донці вірш Тараса Шевченка "Заповіт". Донька починає: "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте..." Мені не подобається награна виразність читання, а вчитель мовчить і уважно слухає. Потім додає зауваження і показує, як правильно треба читати: менш з надривом, а більш вдумливо. Більше у неї виходить пояснити практично, зачитуючи уривок з цього ж вірша. 0323'

Центральна дорога на Київ, біля батьківського дому. Понад трасою зрізають під корінь дерева. Працює велика бригада: стоїть характерний гул працюючих пил.

Майстерня, щось за столом ремонтую. Збираюсь на заявку, складаю чемодан. Помічаю, що деякі інструменти забув зібрати зі столу, на що вказує дружина, яка цікавиться моєю роботою, зі словами: чи все взяв із собою? Доскладую. Розумію, що з цієї заявки я прийду доволі пізно, так, наче це повтор чогось з минулого, що не було дороблено чи поламалось поновно. На якомусь далекому тлі чую й від матері якусь історію про літак, на якому зламалась друга антена і пропав інтернет. Навіть уявив довгу трубу, яка валяється на землі з частиною кабеля. (Щось у цій розмові перемішалась - порушилась послідовність, так, наче я маю відремонтувати ту поламану антену. Це стереотипний відбиток сприйняття материних розмов, коли хоче розповісти все і виходить, що перестрибує з теми на тему). Тепер дружина розповідає про те, що вона робить. Я прошу показати, і долучаюсь своєю практичною порадою: рівняю для неї кілька цвяхів із великими декоративними шляпками. 0430'

Сон 010818 "Бібліотека немовлят"

Бібліотека. Я маю там зробити дві речі: у мене якесь технічне завдання від підприємства. Враження, що ця бібліотека мені знайома, знаю директорку. 

Заходить троюрідна сестра Л. Моя з нею розмова про те, що шукає роботу. Кажу, що якось почув: тут є вільна посада секретаря. Можна поспілкуватися з керівником. Вношу пропозицію: можемо підійти до неї разом. Моя робота і розмова з сестрою забирають час. Я підходжу до внутрішнього вікна бібліотеки, розташованого не на стіні, а нижче підлоги та огородженого окремою стійкою. За тим вікном помічаю немовлят у свого роду спільному інкубаторі. Кажу сестрі: це не складно дивитися за дітьми. Начебто у трудові обов'язки займаної посади входить догляд за немовлятами. Тепер знаходимось біля немовлят. Закричала дитина - треба поміняти підгузник! Дивлюсь на сестру й розумію, що вона це робить вперше. Замащує руки в какусі, які різко відкидає від себе, а в результаті трапляють мені на ноги. Лагідно пояснюю, що так не роблять з підгузником. Починаю показувати як. Прийшла няня показує на іншій дитині. Я заношу какусі і кажу - це ж з грудного молока, як це може бути огидним? Мав повернутися на роботу, але розумію, що не встигну. Вона теж має кудись відійти і повернутися. Домовляємось на відповідний час. При новій зустрічі - це вже не троюрідна сестра, а давній молодий колега, як і в житті: в його образі щось притаманне жіночності. Він каже: "я готовий!", тобто: готовий до такої праці, як догляд за немовлятами. 0310'

Я заходжу в батьківський дім і підходжу до дзеркала. На дворі роздається удар грому. Й одразу чую з майстерні голос середнього віку: як так можна, як так можна? Подумки зазираю за зачинені двері і бачу на робочому столі розкладений касетний магнітофон. Розумію, що в мить блискавки виникла поновна несправність уже в справному магнітофоні. Подумалось, яке ж це марудство ремонтувати стару техніку.