Після перегляду іншого документального фільму про функціонування кішківника, на ранок приснилося, що трапив у таку ситуацію, де лежачи просто (без переконання, що на операційному столі), маю відкриту частину свого живота і можливість торкнутися свого кішківника. Хтось (з натяком на медичного спеціаліста) мені каже: "Ти маєш чудову нагоду це зробити, відчувши їх (кишки) на дотик". Спочатку розумію, що це не реально, адже лежачи, не бачитиму того, чого торкатимуся. Але (як уві сні буває: новий намір→новий образ), мить і я вже дивлюся на своє тіло збоку і таким "боковим" поглядом (який тут зв'язок із мозком? - загадка) можу оперувати своєю рукою, дивлячись, як торкаюсь свого кишківника. Погляд настільки просторово гнучкий, що тепер я дивлюсь на все зблизька, зокрема на початок свого кишківника, детально розглядаючи кровоносні прожилки на ньому. (Насправді, від медицини я є далеким і певна яскрава деталізація, яку побачив уві сні, є дещо віддаленою від реальности, але знову ж таки для мене це яскраво ілюструє, наскільки мозок уміє рекомпенсовувати досвід, яким не володіємо).
P.S. Такий сон чудово ілюструє, наскільки те, до чого ми пізнавально дотикаємось у реальності, формує наповнення сновидінь.
Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція
