Сон 231023 "Дії на уважність"

Якась незнайома мені майстерня, у якій організовую робочий стіл. Прошу в майстра потрібні інструменти та паяльник для ремонту якогось невеликого обладнання або її частини. Коли на початку довідався про проблему і потребу її вирішити, висловив претензію: як ремонтувати, коли немає необхідного робочого місця?

Так, наче знайомий мені з юности дачний будинок. Двоє чоловіків організовують стрибки з даху, який, за природою подій мав бути на висоті неба, щоб і розкрився парашут і парашутист міг приземлитися на землю. Дивлюсь, як один чоловік спускається з рельєфного даху (чого немає на тій дачі в реалі) на спині, десь навіть і сторчголов, ризиковано недозачіпаючи гострі елементи. Здивувало на краю даху декоративне оформлення з металу, виконане у формі голови дракона, як колись це робили на замках.

Тепер наче ті небесні герої приземляються і починають їздити на снігоходах по льодовій поверхні ріки. Річка не однорідна, а із завертами, островами, "лабіринтами", що утворюються разом із очеретом.

Згадую, що маю вимкнути можливо увімкнутий паяльник на згаданому вище робочому столі. Є переконання, що за звичкою роблю все правильно, отже, має бути все вимкнуто, але невід звідки виникає сумнів. 

Виходжу на краю згаданої річки до великого цегляного будинку, начебто місця, звідки вийшов. Мета: потрапити знову в майстерню. Насправді ж потрапляю в школу.

Присутнє переконання, що я вже сьогодні тут був (простіше кажучи: повернувся, де був, начебто без прив'язки до контексту). Тепер у школі шукаю розклад. (Цікаво, що вчора також снилась школа і пошук дверей із зображенням равлика). Тепер переконання, що школа мого сина (в реалі вже вчиться в технікумі). Шукаю розклад уроків і ніяк не можу його знайти. Шукаю на третьому поверсі. Хтось каже, що правильно шукаю, але безліч коридорів та переходів заплутають вказані усно орієнтири. Виникає переконання, що я його минув, не розгледівши поміж безлічи інших наочних матеріалів на стінах, що могли бути йому подібними.

Сон 070123 "Далеко приховане і забуте"

Беру участь у польоту в космос, але не так звично, як космонавт, а якесь тіло, що своїми розмірами може перевищувати деякі планети навколо себе. Місія серйозна, але певною мірою виглядає, як халабейдність. У цей момент нас не цікавлять планети з каміння, а у вигляді шматка льоду - це ідеально! Наближаємось до такої планети. Спочатку збираю пальцями супутники такої планети. Комусь кажу, аби описували, які ж вони мають назви. Тепер беру саму планету у свою руку і починаю виколупувати з поверхні маленькі камінчики - це метеорити, які падали на неї у різний час. Видно, що коли вони гарячими вдарялись о поверхню, не розбивались, а вплавлювались в неї, залишаючи навколо себе відмінний темний колір, яким додатково забарвлювався у темне навколишній до них лід. Тому візуально шукати такі "камінчики" доводилось доволі легко. Маючи певні природничі знання, ставлюсь до них із розумінням: ці метеорити являють незмірну наукову цінність! Складаю для когось ув окремий посуд. Нашукую і виколупую стільки, скільки знаходжу їх видимими ззовні. Тепер вирішую зазирнути в середину цієї льодової брили. Адже ті метеорити, що падали на планету в різні часи, вони є у будь-якому випадку ранніми, наприклад, за ті, що можуть знаходитися глибше, взагалі не видимими для ока. Подібна планета мільйонами років обростає льодом і ніхто не знає, які метеорити падали на неї раніше. Якимось чином відламлюю якусь п'яту частину цієї планети, а в одному місці, з під неї, також виявляю тепер не поодинокі, а одразу якусь груду твердих скам'янілих темних форм. Беру їх і також кладу на окрему тацю, що мені подають для досліджень. Поклавши цю безформність, за мить бачу її розмерзлою та не у вигляді камінь-метеоритів, а якихось видовжених зелених зерен із такими ж довгими остями. Чую, як хтось дивується збереженій формі життя. Ще мить і поодинокі зерна починають проявляти життя. Таке враження, що вони починають дихати. Міркую собі: таку форму життя просто небезпечно брати на Землю! Хтось поряд дивиться і також коментує: "Я не вірю своїм очам! Я не вірю своїм очам!". 0600'

Сон 030822 "Підстава буває різною"

На Тайвані може початися конфлікт із Китаєм. Аби його остудити, треба покласти лід у епіцентр подій. Але виникає думка, що цей епіцентр є в самому Тайвані, а цим льодом можна їм нашкодити більше аніж принести користи. 2359'

У політиці виникає жінка, не високого статусу, на яку російські спецслужби вирішили скласти компромат еротичного характеру. Вона ж у свою чергу, маючи сталеву волю, робить усе для досягнення наміченої цілі в ім'я України. Її наміри та реалізація стають настільки промовистими для українців, що вигаданий наклеп, в який цілком можна було повірити, почав сприйматися як анахронізм - реальні справи перевершують що завгодно! (Десь у цьому ж настрої сон перетікає в другий сюжет). Молода дівчина бере участь у пісенному конкурсі, як і минулого року. Як виявилось, цього разу їй свідомо занизили оцінки від журі. На її думку виконання пісні російською в минулому році відзначили високо нерівномірно із виконанням цьогорічної пісні українською. Просто-таки в кінці конкурсу, на увімкнені камери, які виявились у прямому ефірі, дівчина сміливо з'ясовує стосунки з ведучою. Ведуча максимально тримає своє "лице", показово акцентуючи на своїй нейтральности, але це не так! Учасниця конкурсу вперто доводить свою думку, наочно виконуючи уривки пісень минулорічної давности та сьогодні! Як мовиться: по свіжих слідах! Вказує на красу і силу виконання українською і те, що несиметрично оцінені пісні, лише за те, що виконання російською, тут, на цьому конкурсі, рахується апріорі високо. Отже, глядачам стає ясно, що з журі щось не так, а ведуча, прийнявши всі стріли на себе, так і не позбавилась "наліпленої" усмішки до кінця ефіру. Хоча за нею час від часу прочитувалась огида до поточної ситуації. 0444'

Сниться частково розгорнута шоколадна плитка. Видно, хтось хотів її їсти. З'являється милий пухнастий білий песик, який поряд із цією плиткою робить по-великому і зникає. Тієї ж миті, хтось, проходячи мимо, зачіпає цю плитку так, що посовується в те тепле діло. Шоколаду нічого не стається, але той, хто її знаходить, констатує, що плитка не постраждала, лише обгортка. Залишається незначний візуальний нюанс: місце дотику крізь обгортку до теплого предмета залишило безформну вм'ятину поміж картатого поділу шоколадної плитки. Хіба здогадається той, кому її дадуть, звідки така форма, якщо не розповідати таку дивну історію?

Сон 011021 "Вийти на потрібну дорогу"

Відійшов (знаючи, куди йду) так далеко, що вирішив далі вже не йти, а повернутися назад. Дорога вела крізь ліс до розлогого озера, біля якого примітив у калюжах, які вже схопив заморозок, черепах. Дивною, але примітною ознакою їх було половинне занурення у лід, з поверхні якого стирчали їхні ноги. Що не замерзла калюжа, то черепашачі хвости і ноги. Іду далі, вже пішли в лісі якісь дрібніші стежки. За відчуттям впевнености: куди йду, виникло зворотнє: чи не заблукав?

Присідаю десь біля дерева і міркую: як іти далі? Дивлюсь на землю, а з-під неї прозирають голівки білих грибів. Розумію, що треба йти далі та знаходити вихід з цього лісу. Виходжу на якісь дачі, а біля однієї якась жіночка збирається виходити з дому і, видно, їхати на роботу. Питаю: як вийти на потрібну мені дорогу? Каже, що зараз розповість, а до мене доходить, що можу подивитися й сам у GPS. Поки шукаю і не можу знайти, поки вона збирається, забуваю на її столі щось на зразок плоскогубців. Перепитую, чи то не її? - і забираю назад у свою торбу. Жартома розповідаю, що недалеко від цього будинку ростуть у лісу гриби. Десь із сусідньої кімнати виходить її син, щось питає і зникає знову. Розумію, що їхатимуть разом. Просто вона його жде. Розповідаю про черепах наполовину замерзлих у воді, але, видно, розповідю не вражаю. Чомусь підбирав слова, аби виразно висловити побачене, разом із тим, замість слова "черепаха", на початку вжив польське - "жулв", після чого згадався його переклад. Моя оповідка мала вигляд, наче чергова довідка про те, що таке в їхній місцевості можливе.

Не міг пригадати попередній сон цієї ж ночі. Виникло питання: чому уві сні існує стійке переконання, що побачене не можливо забути? А на ранок: "як рукою зняло!" Звідки воно береться? - коли за черговим сном ані на йоту не згадати побачене. Видно звідси беруться в подальших снах переконання, що "я вже це десь бачив". І головне, для таких речей є в нашій свідомості місце для "прихованої пам'яті"! Однією послуговуємось вдень, а другою вночі. Дарма, що уві сні немає свідків, які могли б запам'ятати те, де ти був, що робив, з ким спілкувався, упускаємо: про що думав, щоб іншим разом нагадати або ж освіжити в розмові про забуте.

Сон 081112 "Виловлювати рибу"

Проходжу водний став, а в одному місці час від часу помічаю людей, які приходять до нього покупатися. Хоча зима і вся його поверхня покрита льодом, люди спускаються з пагорба десь у зарості, які мило гублять людей з поля зору, враховуючи цікавий ландшафт. Проходжу мимо того місця і за сьогодні вже вдруге помічаю одного й того ж чолов'ягу. Він виходить з якимись речами та пакетом, своїм образом сильно нагадуючи любителя "моржового" купання. Ще одним спостереженням стали повні пакети, із якими піднімаються звідти інші люди. Підходжу ближче і з нового для мене ракурсу помічаю, як він, піднявшись нагору, полишив за собою у воді щось біле. Може, це мені здалося: адже спочатку в тій воді нічого не було? Придивившись ближче, побачив не лише стрімкий струмінь води, що витікає із-за стіни... Так, дивно, але біліє в тому струмені риба, яка випливає разом із тим потоком. І що найцікавіше: вона напівжива, тому легко її звідти виловлювати. Десь недалеко того місця зустрічаю дружину, яка вирішила підкріпити моє сьогоднішнє припущення. 

- А ти знаєш, що там роблять люди?.. Ловлять рибу!
Ось уже я спускаюсь до того місця, аби забрати з води велику рибу (така нагода трапляється не часто). Ось уже знизу з води виловлюю ще одну - в рази меншу. Тут головне виждати, коли вони випливуть. З'являється якась жіночка і каже, аби я вже йшов, бо й вона хоче собі наловити. Цікаво! - подумав я. Донедавна біля цієї водойми не було сторонніх людей, а зараз тут невідь-хто. Звісно! Якщо вже дружина мені напряму розповіла, то можна уявити від кого почула і скільки людей рознесли цю інформацію між інших. Це не моє банальне спостереження!  Дивлюсь на дзюркотливий потік, на цю жіночку, на мою рибу... не поспішаю і вирішую прокоментувати:
- Тут "наше" не написано! - Показуючи на бетоновану стіну над цим потоком і йду, тримаючи в руках пакет з уловом.
Приходжу додому, а це моя половина дому (від б.М.), а при вході до моїх дверей стоїть поліція. Найхарактерніше: поліціянтки. Заходжу в дім, а вони нічого не коментують і не перепитують. Видно, не до мене! - подумав і пішов за двері. Вдома зустрічаю б.М. (врп). 0405'

Згадую про знайому М.Р. і той факт, що з тим, як померла (в реалі - жива), перестали їздити на могилу Ю.Ґ. А я в Польщі... Роблю висновок: ось так і зникають чудові наміри і традиції!

Приїхав на роботу в якийсь великий приватний будинок. Маю робити якісь будівельні роботи, але для початку я просто знаходжусь, як гість. Користуюсь увагою.

Розповідаю комусь за попередній об'єкт, на якому господар не приховував приватних фотографій. З них можна було дізнатися все і про всіх. 0610'

Майбутній туалет у вигляді ями. Видно, що господар хотів розділити його на чоловічий і жіночий.

Вчителька та її робота. А в паралель із нею наша важка праця. Звучить фраза: "Хто на шо вчився!" (Саме "шо").

Оглядаю тільки-но пророблену роботу. Довгі відрізки свіжопрокладених кабелів пролягають крізь глибокі отвори. Приходять дві дівчини і дивляться щось своє, як раптом їм не пасує один кабель і одна з них змотує його так, що  спускає його додолу - в яму - і він меншає. Отже, на кінець дня моєї кінцевої роботи не видно... Я висловлюю обурення. Звертаюсь українською, але розумію що до неї треба по-польськи. В результаті: вона не розуміє проблеми, адже на її думку: "Має все вистачати!" Показую і пояснюю: "Треба дзвонити керівникові та питати. Можливо, варто буде перетягнути кабель наново". 0728'

Сон 140619 "Спорядження на ноги"

Режимний об'єкт посеред лісу, за межами якого організований марафон, у якому майже всі беруть участь. На той марафон приходить хлопець, стає на дивні короткі лижі перевернуті навспак і починає їхати на них по льоду великого озера, це при тому, що на дворі літо. Ті хто дивиться: дивуються і заздрять, що так славно вийшло, а не додумались раніше за нього.
(Як елемент продовження сну, або ж вторення моменту, коли бігун-лижник вдягав на ноги спорядження, а всі потайки сміялись). Закручуються болти в сувниці: перший болт - зажатий, але не сильно; другий - зажатий по максимуму...

Сон 220319 "Знеславлений праведник"

У лазні є два басейни. Один - теплий, другий - змерз у лід, має високу кригу синього кольору. Розтоплюю той лід, але в основному - не виходить. Працюю довго. Басейн частково наповнюється водою, та крига не сходить. (Колір синього льоду вже був у якомусь забутому сні). Мій бригадир каже, що пояснить керівництву ситуацію, що нічого не можна зробити. Насамкінець з'являється професор, який завідує першим басейном і каже, що все, чим може допомогти, він зробить. Відкриває поличку, а там різні ґумки і засоби для чищення. Але побіжно продивившись, розуміємо, що питання того розкресаня криги він таки не вирішить. Зі слів керівництва: обіцяють, як зробиться перший басейн, перейдемо до другого. 0308'

Виявилось, наче для конкурсу, в моєї доньки немає необхідних художніх робіт: були, а як треба - немає. Поїхали родиною до якогось житла, яке уві сні є нашим, і там, серед складених речей знаходимо її роботи. Кажу дружині, що вони інші, аніж ті, які шукали, але не гірші, можливо, кращі за ті.

Сюжет сну - це суміш періодів середньовіччя і нашого часу, можливо, десь і майбутнього. Якісь елементи схожі з художнім фільмом "Час".
Головний герой грає праведника: просить у людей милостиню на благі справи. Раптом він зачіпає одного хлопця, який впізнає в ньому колишнього злочинця і брехуна. Все б нічого, якби цей праведник не говорив за чесноти і щодо них не чіплявся до людей. Той, хто в ньому впізнав нечестивця, почав так само, вголос, перед усіма на вулиці, говорити: це ти той, хто кинув мою сестру, обкрутив голови трьом дівчатам і зробив їх вагітними, втік від відповідальності... І далі, щось у такому дусі. Тому хлопцеві нічого не залишалось, як вислухати все про себе в повному мовчанні. Можливо, щось і хотів сказати, але бачив, що тут слова будуть спрямовані проти нього. 0500'

Сон 300718 "Повзе змія"

Я у бібліотеці, що має велику залу з масивними дерев'яними сходами, які починаються, як два близнюки, з двох сторін кімнати і з'єднуються довгим внутрішнім балконом. Я піднімаюсь по сходах з лівої сторони і виходжу кудись у сніжну ніч. Тепер я не сам: біля мене дружина і донька, вони опинились поряд тієї миті, коли я переступив пагорб і завалився у сніг. Дружина каже: лежи тихо, хай проповзе змія! І дійсно, по снігу біля нас проповзає темно-сіра змія середніх розмірів і зникає зліва від мене в рихлості снігу. Я лежу з ними далі, не розуміючи: чи зникла ця змія зовсім. Пару хвилин і вона знову виринає з-під снігу недалеко від нас. Ми схоплюємось і метушливо відбігаємо далі, дивлячись: чи не повзе чи стрибає змія на нас. Йдемо на дорогу, аби вийти в село. Запорошені в сніг і збуджені пригодою, я з донькою ступаємо на якийсь талий сніг, наче воду. Тіє ж миті мені дзвонить мати і каже, що до мене ніяк не може додзвонитися Дмитро і Володя, тієї миті я ув'язую ці імена з Юрою О., але ніяк не допетраю суті, чому хтось в такий час до мене має телефонувати. Мати звично перепитує: чи все в нас добре? І так, як все це відбувається в короткому проміжку часу, як ми побачили змію і ступив з донькою на мокрий сніг, а я мушу відповісти на несамовитий дзвінок, жінка кричить до доньки, на мою думку безпідставно перебільшуючи трагедійність ситуації: куди ти йдеш, там яма! 1210'

Працюємо: прокладаємо по лотку кабелі. Це така у нас духовна місія. Дійшли до моєї шпильки, що підтримує лоток.

Сон 300418

Сім'я: батько, мати, син. Всі працюють на землі. Батько - грубий в тілі, мати  - худенька, син - підліток. Батько командує, як він буде розвертатися і ставити трактор, а іншим, що в той час робити. Я стою і спостерігаю за всім зі сторони. Батько виходить із трактора і коментує, що треба працювати активніше, а то погрубіють так, як він. Я дивлюсь, а його молода жінка від сказаного  міниться в тілі, стає подібною до свого чоловіка - живіт росте прямо на очах, а сама додає в роках...

Б'є сильний вітер Від морських хвиль заливає поріг дому. Чоловік збирає шматки льоду розмірами з долоню. Хтось каже, що хвилі посилюються і пора йти. Наказує не збирати більше лід. Білий колір.

Собака наклала купку на гумовий килимок при вході в дім. Хтось каже чоловікові розвернути килимок іншою стороною. Кольорове.

Питаємо інженера: коли і як виходити на роботу? Наприклад, якщо йтиме дощ? Відповідь: сидіти вдома, або за обставинами. Таке враження, що довелось йти на роботу в дощ, із надією, що він припиниться. Йдемо по воді і граємо у м'яча. Ще те видовище! Хтось висловився: а інженеру добре, він сидить у себе в офісі...