Сон 221021 "М'ясо зі смаком жовтого"

Показують виготовлення ковбаси, в якій присутні крапельки жовтої густини, наче своєрідна приправа зі смаком гіркости. Коли таку ковбасу розрізаєш, виявляється що така "начинка" рідкіша за м'ясну основу. Хтось розповідає, що за технологією, коли наповнюють кишку фаршем, туди додають із нутрощів неперетравленої їжі свині рідку основу, яка і має жовтий колір. Хтось її називає ще окремим словом, щось на зразок "мелкота". У мене одразу виникає відраза до такого продукту, так наче я раніше вже її пробував на смак.
P.S. Видно сон витворив симбіоз подій із реальности: перед сном їв м'ясо із гірчичним соусом, яке мало відповідний жовтий колір. Видно, що в роті залишався ще смак того м'яса, яке відчував за собою крізь сон, адже цей смак чомусь зберігся й на ранок (видно, специфічне його приготування та зберігання). Разом із тим зовнішній вигляд ковбаски нагадав нарізку салямі, яку купив того ж дня і в родині зачепили смакові його особливості.

Сон 220521 "Щоб літати"

Для того, щоб літати, я і син обмалювалися спеціальною жовтою фарбою. Чомусь у розумінні польотів у мене було більше досвіду. Опиняємось, за волею бажання, у різних частинах міста (без ідентифікації). Тепер стоїмо на ножичному підйомнику, який сягнув максимальної висоти, десь поряд великого озера. Чомусь присутня в мене асоціація з лебедями. Маю небагато набраної у якусь тару води. Починаю нею відмивати сина від тієї фарби на згаданій висоті. 0155'

Сон 080320 "Спішно / Недоспіху"

Донька років п'яти (суттєва різниця з реальністю). Я з дружиною і донькою відпочиваємо-працюємо десь на дачі, яка виражена великою територією на трьох господарів. У нас одна споруда, у них - в другому кінці садиби - дві інші. Десь у роботі обмінюємося своїми речами. Так одного разу вони позичили дитині жовтий халат, для мене - шпательок, ще якісь речі. Другим разом (фрагментом сну), вже була осінь, а я доньку покупав удома і дав їй згаданий халат. Вона мала витертись і так трохи проходити. Заношу до "сусідів" шпательок, а за мною вибігає на город донька. Дякую одній з господинь, а вона зауважує, що халат, що на дитині, її. Вибачаюсь і кажу, що є й інші речі. Дитина неправильно розуміє наш діалог і хоче вже скинути позичене: відкидає капюшон, а я дивлюсь: голова після купання - не висушена, на косах висять мало не цілі краплі, а на дворі - осінь. Пробую акуратно насварити, що в результаті може простудити голову, протягне шию, і вони будуть боліти. Дитина ображається і на сказане хоче вже плакати. "Сусідка" бачить сцену і додає, що "повертати речі недоспіху". 0200'

Фрагмент: У терміновому порядку надсилаю у Вайбері дві вакансії для дружини, які (в реальному житті, перед сном) зберіг у чернетці.

Сон 060419 "Діставати дна часу"

Купаюсь у воді. Разом зі мною багато дітей та дорослих. Один чоловік пірнає так, аби кожного разу діставати руками до дна (цей образ снився раніше). Показує, щоб пірнути глибше, треба правильно складати долоні, показує як, розводячи їх. Оцінюю воду: літня, приємна до тіла, хоча по-своєму замулена, глиняного відтінку, як і будь-яка вода в ставку, якби до неї зібрати дужо людей. Спробував і я пірнути на глибину, як він, раз-другий. Глибина виявилась незначною, торкнувшись дна, піднявся нагору. (Перехід на інший сюжет).
Якась дівчина приходить у косметичний кабінет, що розташований на дому. Якось з'явилась без попередження. Це трохи нагадало мене самого в часи юності, коли міг прийти без дзвінка, і це було нормою. (Мобільні телефони тільки-но з'являлися на ринку). Між тим, сама дівчина нагадала мені (уві сні) давню знайому В. та її маму, яка також мала пару випадків з організацією часу. 0500'

Сон 120319 "Деталізація питання"

Усією родиною батько збирається кудись поїхати, наче на дачу. Всіх підганяє. Я ж щось майструю чи дороблюю і трохи затягую йому час, так наче всі вже зібрані, а я ще не йду.
Біля гаража, де стояли червоні "Жигулі", є ще одні - темно-жовтого кольору "копійка". Пригадую, що я її свого часу купив. (Інформація про покупку почерпнута з іншого, доволі давнього сну). Прийшов мій знайомий (колега по роботі) і завів розмову з батьком на його теми. В результаті неї поклав на асфальт обмотку міді. Я спробував зважити рукою - нічого собі так! Запитую: і скільки вона коштує? Знизують плечима: так, наче не знають. Потім батько відвів його в сторону, з приводу ще якихось справ. Підходжу до них, а знайомий розібрав стару дерев'яну скарбничку, аби з тих малих дверцяток вийняти маленьку мідну петельку, й каже: ти хотів мідь! (Скарбничка також фігурувала в якомусь сні). Я на повному серйозі: навіщо було її виймати? Я лише запитав про вартість на неї! 0406'

Сон 150219 "Суперкнига"

Відкладаючи книги з однієї купки на іншу, хтось каже: "То ти вже все прочитав?!" Дивлюсь, як та людина дістає з-під паки дясятка книг ще одну - не читану мною, давню і пожовклу від часу, зі світло-коричневою палітуркою, за назвою "Суперкнига". Згадав, що якось її вже бачив і зауважив для себе оригінальну назву. Пару з перекладених книг було зроблено у вигляді фотоальбому, інша - мала палітурку з тисненням червоного кольору. 0430'
P.S. Можливо назва книги пов'язана з тим, що я зараз міркую над спогадами і роблю записи зі свого дитинства.

Сон 061118 "Жовто-червоні яблука"

Короткий сон із повтором: на столі у бабусі (1) / молодої дівчини (2) лежать яблука різного сорту: жовті, червоні, з відтінками цих кольорів.

Сон 030618 "Хата. Руда-Руса"

Надвечір їду в село. Дорога, поле, хата на два господаря. Одна з половин цієї хати, наче отримана мною у спадок, або ж я маю до неї якийсь безпосередній стосунок, і така ж друга рідня, що мешкає в одному дворі, але має інший вхід до того ж дому. У дворі є ще один дерев'яний будинок (сарай), що має двоє дверей, нача на такі ж дві родини, але вони належні до кожного з наших сімей. За тією хатою, до якої я приїхав, доглядають, але важко було второпати чи свої ж родичі з двору чи інші, що мають стосунок до нього. У тій половині дому, до якої я приїхав, "чергувала" дівчина, яку вже зустрічав раніше. (Знайома вона мені не з реальності, а з якогось давнього сну). Молода, руденька, з тендітними рисами обличчя. Я пригадав, що ще минулого разу мав їй сказати, що схожа на одну з героїнь однієї картини, що зветься "Русалії" або ж "Русалки". Вона в тій хаті не сама, а так, наче з малою сестричкою. Та рудовлоса дівчина сидить і щось шиє (вишиває, зашиває), так, наче на простирадлі, що має великі жовті малюнки. Я в цій хаті тимчасово - лише на вечір, і маю скоро їхати. Ловлю момент і розповідаю їй про те, що вона схожа на образ зі знайомої мені картини. Виходжу на двір обійстя, а, повертаючись, висловлюю ідею, щодо її вишивання. Питаю, як її звати, і пробую записати на білому між жовтих малюнків її ім'я і прізвище. На що вона щось каже, а я змушений перепитати, щоб повторилась. Така гра з затягуванням відповіді на моє можливе вгадування, зі словами: "А моє прізвище легко запам'ятовується!" Я вперто очікую відповіді і розписую ручку в цяточці, що пише жовтим. Ловлю себе на думці, що це не зовсім надійний колір "для пам'яті" після наступних прань, але записую... не з першого разу. На що дівчина спочатку каже ім'я, а згодом і прізвище: Ірина Варинарка. Наприкінці прізвища прозвучало додатковий склад "ра", що, на моє прохання, вона повторила, таке собі: Варинаркара.

Сон 230318

Лісова дорога. Я в пошуках на ній золота. Довго йшов тією дорогою, а де - обабіч неї. Шукав, опустивши очі додолу, уважно вдивляючись у землю в пошуках золотого блиску. Земля - суха, на шляху - місця колишніх калюж, наявна колія від минулих тут машин. У лісі - мало зеленого, листя якесь зжовкле: або рання весна, або пізнє літо... У мене відчуття, що золото все одно знайду, як на початку пошуку (дороги), але "з часом" приходить усвідомлення, що дорога, як і все навколо, топтане-перетоптане, і сенсу шукати далі немає, а зжовклість - то лиш від безлічі людей, що пройшлись цією дорогою, цим лісом.

Я відриваю капустяний листок і виявляю невідь-звідки узятий ґандж...
На одному листку капусти вирізана наскрізь якась фіґурка, але ориґінальним є те, що сам листок прикріплений до самої капусти. Отже, фізично відітнути посередині та в самій капусті, начебто, і неможливо...

Дитячий сон: "Золотий коник"

Сон переплетений із сюжетом казки Буратіно, де в домі Папи Карло, за запоною у вигляді каміна, я потрапляю на горище дому в якому живу. Там я знаходжу різні цікаві іграшки, зокрема жовтого коника-стрибунця.
P.S. Цікавим є той факт, що на горищі батьківського дому була така іграшка, яку колись бачив у дитинстві, а інформація про неї витіснилась з моєї пам'яті. Коли побачив сон, подумав: який дивник коник, чи я де-небудь його бачив? У підлітковому віці знайшов серед старих речей ту іграшку, що направду приємно подивувала. Коник був витягнутим, з рухомими кінцівками, дещо було надламане, але, як іграшка, цілком повноцінна. Ще більшим подивуванням було дізнатися, що тим коником гралися у дитинстві як мій батько, так і його брат й сестри.