Сон 190922 "Білі гриби"

Йду лісом і якось раптово натрапляю на таку галявину, на якій ростуть багато білих грибів. Дивлюсь під ноги, а їх стільки, що немає де ступити.

Сон 061221 "Організація та впорядкування"

З колегами укладаю кабеля в широкий лоток. Знаю, що об'єкт знаходиться біля аеропорту. (Теми "лотка" і "аеропорту" повторювані кілька ночей). 0250' Сон 301121

Опиняюсь у якійсь заміській хаті, більше схожій на дачу за призначенням. Приїжджаю не сам (конкретика відсутня, але знаю, що близькі родичі, двійко осіб точно). Хтось залишається прибирати в хаті, а хтось робить прогулянку околицями, зокрема лісом. (Як глядач, я бачу два сюжети для кожних героїв паралельно, як у кіно). Займаюсь хатніми справами: мию посуд, перу (ставлю до пральної машинки), прибираю, організовую щось на городі, варю їсти, міркую над хатнім облаштуванням. Відзначаю, що є світліші кімнати та темні - без вікон. Міркую, як би їх на майбутнє освітити додатковим сяйвом. Сюжет із подорожжю околицями менш насичений подіями. Зокрема фігурують вулички, вихід до лісу, ліс, гриби, поворот додому. На якомусь етапі виникають гості, давні батькові знайомі, зокрема Є.К. (у батьків із його родиною спільна дача на два входи, але на одній території). Ця людина викликає якусь неприязнь і я роблю якісь показово якісні речі для себе, тим самим викликаючи роздратування в нього, адже зачіпає його інтереси. Десь іде жалітися на мене моїм батькам. Мене це не обходить. Тепер повертаються додому ті, що були в подорожі околицями, якісь нові гості. Вже на цей час відбулося багато змін. Прошу оцінити, наскільки стало краще. Запрошую в дім до столу. 0400'

Сон 141121 "Невизначеність"

Приїжджаю до приватного будинку, власники якого здають його в оренду для робітників. Знаю, що одразу за моїм візитом мають приїхати працівники фірми, на яку працюю і я. Маю залагодити усі питання з поселенням. Пам'ятаю, що колись давно тут був, отож відтоді не має сильно все помінятися. Ось здалка бачу господарку, яка щойно приїхала додому. Обличчя знайоме, хоча занадто чорняве. (Як із будинком, так із хазяйкою: видно, що спогад відсилає мене до забутого сну). Дає зрозуміти, що можна жити, але все одно чомусь не все мені ясно. Знаю, що мають приїхати дві машини. Міркую: де вони мають стати? За рогом будинку помічаю машину, в якій за кермом сидить тітка Н. (в реалі померла). Чомусь уник контакту з нею, пішов у зворотній бік - звідки прийшов. Міркую на тему поселення хлопців. Тепер захотілось сходити в туалет по-серйозному, сам він на дворі. Заходжу в нього, а там не прибрано, так, що нема аж де ступити, але примощуюсь і стаю. За раз щось не виходить і я до нього в скорому часі повертаюсь, а біля нього на дворі бігають кури і весь час прагнуть у нього залізти. Заходжу в той туалет вдруге, примикаю двері, а щілина все ж таки залишається, примощуюсь, а кури раптом вламуються всі покотом так, що заповнюють весь простір, так що на початку відчуваю їх всіх на своїй спині. Я вже наперед уявляю, яким заляпаним звідти вийду. Одразу з ними і вивалюю на двір. 0220'

Пішли в ліс щось збирати, а по дорозі бачу гриби: білого на міцній ніжці, підберезовика, ще якісь... Зриваю, адже ножа з собою немає. Питаю: а гриби збиратимемо? Від їхнього виду: яке ні? - тільки "так"!

(Видно, в продовження попереднього уривку сну). Гуляємо лісом, наче це туристично-пригодницька подорож. Виходимо на якусь споруду, і потрапляємо в неї. Так, наче це спочатку була гора, а в результаті в ній опинились вікна. Аби ніхто сюди не проник, закидаю якісь кабеля через вікно в якості линви, у випадку негайної евакуації або підняття вгору.

Приходжу в якийсь автосалон, а в той же час до нього приїжджає група осіб з кількома давніми знайомими: М.Р., В.К.. М.Р. підходить до мене і на мої слова: як справи? - починає потроху плакати. Намагаюсь уяснити причину. Зі слів здогадуюсь, що хтось захворів або помер. А хто? - не ясно. Ту ж неясність не зміг отримати й від знайомих. Так, наче про когось говорять, а у мене на сказане жодних асоціацій. Конкретика імені - відсутня.

Підійшов до ліфта. Вибираю функцію, щоб ввести два слова. На червоному табло світяться рисочки. Поки думав, хтось підходить і просить не соромитися, а натискати свій поверх і їхати. Поряд стоять ще пару людей, які нічого не коментують. Я натискаю, але так, що мені знову роблять зауваження: два рази натискати не можна! Ви раз натиснули функцію "смерть"! (Так і не сів у ліфт. Проснувся. Відчув, що чомусь неприємно болить серце). 

Сон 041121 "Логічне завершення"

Збирав у лісі гриби: великі та багато-багато.
021121

Знаходжусь на якомусь приватному святі, під кінець якого вирішив випити і я. Подумалось узяти пиво, але виявилось пиво намішаним із горілкою у горілчаній пляшці, що трохи здивувало. Чомусь вирішив закурити, але не пам'ятаю, щоб дійсно це здійснив. Побачив пару віддалено знайомих облич, але чомусь усе сприймалось як чуже. Єдине, яке мав відчуття: присутність завершення заходу і спроба логічного для себе відпочинку.
041121

Сон 011021 "Вийти на потрібну дорогу"

Відійшов (знаючи, куди йду) так далеко, що вирішив далі вже не йти, а повернутися назад. Дорога вела крізь ліс до розлогого озера, біля якого примітив у калюжах, які вже схопив заморозок, черепах. Дивною, але примітною ознакою їх було половинне занурення у лід, з поверхні якого стирчали їхні ноги. Що не замерзла калюжа, то черепашачі хвости і ноги. Іду далі, вже пішли в лісі якісь дрібніші стежки. За відчуттям впевнености: куди йду, виникло зворотнє: чи не заблукав?

Присідаю десь біля дерева і міркую: як іти далі? Дивлюсь на землю, а з-під неї прозирають голівки білих грибів. Розумію, що треба йти далі та знаходити вихід з цього лісу. Виходжу на якісь дачі, а біля однієї якась жіночка збирається виходити з дому і, видно, їхати на роботу. Питаю: як вийти на потрібну мені дорогу? Каже, що зараз розповість, а до мене доходить, що можу подивитися й сам у GPS. Поки шукаю і не можу знайти, поки вона збирається, забуваю на її столі щось на зразок плоскогубців. Перепитую, чи то не її? - і забираю назад у свою торбу. Жартома розповідаю, що недалеко від цього будинку ростуть у лісу гриби. Десь із сусідньої кімнати виходить її син, щось питає і зникає знову. Розумію, що їхатимуть разом. Просто вона його жде. Розповідаю про черепах наполовину замерзлих у воді, але, видно, розповідю не вражаю. Чомусь підбирав слова, аби виразно висловити побачене, разом із тим, замість слова "черепаха", на початку вжив польське - "жулв", після чого згадався його переклад. Моя оповідка мала вигляд, наче чергова довідка про те, що таке в їхній місцевості можливе.

Не міг пригадати попередній сон цієї ж ночі. Виникло питання: чому уві сні існує стійке переконання, що побачене не можливо забути? А на ранок: "як рукою зняло!" Звідки воно береться? - коли за черговим сном ані на йоту не згадати побачене. Видно звідси беруться в подальших снах переконання, що "я вже це десь бачив". І головне, для таких речей є в нашій свідомості місце для "прихованої пам'яті"! Однією послуговуємось вдень, а другою вночі. Дарма, що уві сні немає свідків, які могли б запам'ятати те, де ти був, що робив, з ким спілкувався, упускаємо: про що думав, щоб іншим разом нагадати або ж освіжити в розмові про забуте.

Сон 310821 "Складна дорога"

Будинок у якомусь селі, який потребує відновлення. Видно, колись він належав доволі заможному пану, з яким у цьому ж домі навіть мешкала прислуга. Тепер цей дім потребує ремонту і певною мірою я відчуваю його своїм або ж маю якесь внутрішнє зобов'язання його відремонтувати і довести до ладу. Сьогодні біля цього дому стоїть висотний кран і має виконати якусь роботу. Дивно, але кран стоїть якось боком та ще перегороджує тривалий час вулицю. Кілька разів обходив дім сусідніми вулицями, виходячи крізь різні внутрішні ворота обійстя, і щоразу не міг зрозуміти, чому мені важко запам'ятати, як повернутися правильно назад, на свою ж вулицю.

За вирішенням якихось паперових справ маємо поїхати в Київ. Чомусь дружина з донькою обрали поїздку потягом, але одну зупинку вирішили пройтись пішки і, видзвонивши мене по телефону під кінець мого робочого дня, разом рушити далі. Взагалі, я надіявся, що все вирішать вони самі. І навіщо було прогулюватися цілу зупинку, протяжністю для потяга. Але є, як є і я тепер разом із ними йду залізничним шляхом, наступаючи на шпали. Практично, дорога вела крізь ліс і ліс. Ось вже дійшли до першої зупинки, а біля нього певні архітектурні споруди доволі давнього зразка, зокрема один в один склади, як з мого дитинства, що біля батьківського дому (асоціація з реальности), видно, що побудовані за типовим проєктом. Навіть на тому зауважив своїй дружині. По другу сторону вже звиклої дороги, яка пролягала поряд колій, якісь старовинні туалети з неймовірно цікавою архітектурою. Чомусь мені нагадують архітектуру споруд на цвинтарях: склепи - не склепи (якесь дивне зауваження мистецької сторони будівництва під час сну). (Таке враження, що ці туалети, за формою, снилися мені й раніше). Нижня частина вибудувана з червоної цегли, а верх (друга половина з даховою частиною) зроблений з цілісно литої форми металу. До одного з тих туалетів вирішила зайти донька. Так само й успішно вийшла. Зауважила тільки на справдженні очікуваних вражень. Звернув увагу, що саму конструкцію, разом із бетоном, на якому він був залитий, трохи повело в сторону, так, щоб донька мала зійти з підніжжя, я підтримав її рукою. Чомусь дружина припустила, що так само успішно ми можемо прогулятися і до другої зупинки. Я ж словесно зупинив її, переконавши, що це не буде таким коротким шляхом, як донині. (В розмові фігурували назви цих зупинок, чомусь важко їх відтворити, але один із них мав подібність до слова Козятин. Серед аргументів моєї розмови була згадка про далекий особистий досвід пішого шляху по рейках "від Фастова до Києва" - "більше я цього не хочу" (таке переконання уві сні). Десь перебуваючи в цьому ж районі, зайшли на одну лісову галявину з урізаним пагорбом, на якій знайшли багато грибів, спочатку якихось неїстівних, або ж не знали, що то за вид, а інших: трохи бабок, а решта решетняки; траплялися й мухомори з коричневим капелюшком. Гриби збирала дружина, а я лише показував де і які вони. Десь посеред трави знайшов диво-фрукт, схожий на ягоду, бо ріс на землі, але величезних розмірів - з яблуко, а насправді нагадував нереально велику рожеву аличу (гібрид зі сливою), яка розрослась тут же, посеред лісу, але з не такими вражаючими плодами. Ділюсь враженнями з дружиною, показуючи "ягоду". (Чомусь уві сні присутнє переконання, що колись у дитинстві чи то юнацькому віці я був вже на цьому місці і, як нині, того разу теж росли тут гриби, але відтоді чомусь запам'яталися білі та маслюки). 0330'

Сон 141020 "Стинати голови"

Їм чуже волосся... (Повтор фрагменту забутого сну). От і цього разу сиджу в громадському транспорті, через прохід - дружина, а переді мною якась жіночка. Я не стритримуюсь і зрізаю незначну частину її хвістика до 10 см, що складений був під резинку наприкінці невеликої косички, й одразу кидаю в рот і розжовую. У смакових якостях мене нічого не дивує: хрускотить, як солодка вата. Єдине: занепокоїла нерівність відрізаного: пару косок залишились задовгими, а так непогано. Не наважився підрівнювати ножицями вдруге, аби цоком відстригання не звернути на себе увагу остаточно.

Я з батьками та ще кимось їдемо повільно лісом. Побачивши знайому ділянку, раптом пропоную: "А давайте подивимось: чи є гриби?" - і перший рушаю в ліс. Пройшовши певну галявину безгриб'я, помічаю знайоме місце, біля якого колись росли білі гриби. (Спогад із далекого сну). Наблизившись, побачив пару молоденьких, почав стинати пальцями та класти в руку, а там ще і ще такі ж... а місця куди б класти - немає. Хоча б знайти якийсь пакет у лісі? Та раптом, недалеко від себе бачу дитяче пластикове відерко з лопаткою. Виливаю з нього дощову воду, трохи в процесі виполіскуючи, і кладу гриби в нього. Відзначив, що ізсередини відерко було трохи зажирене. Для себе зауважую: як добре, що поряд із цим лісом розташовані дачні ділянки! От і діти якісь грались, переносячи пісок, так і забули свої іграшки! 0110'

Приїхали гості з Криму, а я без подарунків. Вирішили розміститися в домі баби Марії. Я ж виходжу в місто і міркую з чим прийти за стіл, а грошей то - катма - так, щоб нормально виглядало - не вийде. Знайшов якийсь подарунок із землею (вазон? - образ затертий), але забракував його, довелось мити руку в калюжі. Звернув увагу на дворових собак, як вони лежать і мило відпочивають під сонячними променями після нещодавньої зливи. (Можливо, прив'язка до реальности: цієї ночі за вікном шурхотів густий дощ). У результаті повернувся так би мовити: з нічим. Щось було в кишені, але так, щоб привітати когось із днем народження. Зокрема знайшов аркуш із вітальним віршем, написаним сьогодні для власної доньки, але ж для гостей такий подарунок явно не пасуватиме. Приходжу до б. Марії (врп) на кухню. Її частина дому поділена так, що у великих кімнатах гості, а ми тут - на кухні. Б.М. спілкується по мобільному телефону. Дивлюсь на годинник: трохи більше 12 дня, а гості приїхали о 10. Я ж знаю, що зараз має про себе нагадати батько, адже всі нас зачекалися. От і лунає тел. дзвінок стаціонарного телефону. Я відповідаю. Так і є: батько. Натякаю б.М., що треба завершувати. Б.М. по кількох хвилинах встає і йде готуватися, а я дивлюсь на неї, а вона худорлява, геть фігурою не схожа на себе. Міркую: от що значить на місяць поїхати на відпочинок до моєї двоюрідної сестри Л. (її внучки)! 0245'-0303'

Повтор якогось давнього сну, в якому злочинці потрапили в дім б.М. та батьків. Застосовуючи різні хитрі засоби, я їх ліквідував. Останній фрагмент "поєдинку" був у ванній кімнаті, в якій засів невідомий чоловік, доголюючи налисо свою голову. "Поєдинок" завершили на мовчазній згоді: я його побив, сліди нападу на голові присутні, розбито о підлогу пару тарілок... Кажу йому: "Тепер сиди тихо і жди кінцевої роз'язки!", - адже все це у мене з ним "малою кров'ю" і він це знає. Виходжу з дому батьків і йду в другу половину (б.М.), а там у прихожій стоять родичі С. (чоловік і жінка) і розповідають моїй матері, бабі Марії та тітці Л., що вони виграли довгоочікувану стипендію і їдуть на три дні на гастролі. 0415'

Сон 111020 "Таємниці гостинні"

 Сиджу вдома зі своїми дітьми в кімнаті, яка нагадує батьківську. Знаю, що батьки пішли на якесь свято, отже, всі родичі знаходяться в одному місці і їх об'єднує велика подія. Звукове тло створює увімкнутий телевізор. Раптом відчиняються двері й у кімнату входить баба Марія (в реалі - померла), а за нею батьки та інші родичі, серед яких двоюрідні брат і сестра, які приїхали з Ізраїлю. Я здивований такій раптовій події. Батько каже, що приховували їх приїзд від мене до самої цієї зустрічі. Я ж одразу намагаюсь познайомити своїх дітей з ними та їхніми дітьми, з якими вони приїхали також. Називаю всіх по іменах. (Дивна трансформація облич у д. брата та сестри: спочатку я їх бачу молодими, так наче це асоціативне поєднання їхньої схожости з власними нащадками, а потім виникає вікове розмежування). Потім всі разом ідемо на вулицю і д. сестра заводить розмову про воду, так, наче цю тему вже перед нашою зустріччю обговорювали. Батько ж рекомендаційно наголошує, що я добре на цьому знаюся. Суть у тому, що вони хочуть брати воду з моря, як то роблять інші поодинокі сім'ї, не афішуючи поред керівними органами сам факт. Це пов'язано із тим, що в країні присутній дефіцит води. Морську ж воду дистилюють у питну. Я ж показую приклад, знаходячи шматок матеріалу, якою має бути труба та наголошую, що її кінець не має лежати прямісінько на дні моря, а в метрі від дна. Тепер, подорожуючи такою великою родиною десь на свіжому повітрі, раптом виходимо на таку ділянку дороги, де обабіч росте висока трава, а поміж неї бачу гриби, висотою з метр, а може й більше. Гриби не їстівні, але величчю вражають. (Дехто в реальному житті їх уживає). Хтось пробігає тією травою і збиває одного з них. Я ж кажу щось смішне і від того відхиляюся в сторону, і раптом для себе відчуваю, що на шиї у мене "мотузка", яку на повідку тримає згадана в розмові д. сестра. Хоча "мотузка" була невидимою, яскраве і раптове усвідомлення її наявности - на рівні фізичного відчуття. 0610'

Сон 080420 "Рік "дощитиме" - "з неба - падатиме""

Гуляємо з дружиною лісом. Пару разів знайшов гриби і взяв їх до пакета. На якомусь етапі в дружини виникла паніка, що ми заблукали. Я ж заспокоїв. Кажу: "що знаю де ми знаходимось, я вже тут був, довірся мені і я виведу нас у місто!" Просто за певним ландшафтом приховувався візуальний доступ до певних вуличок, які виходили на центральні дороги міста. Тепер ми опиняємось у дворі дому баби Дусі. Хвалимось, що знайшли в лісі гриби. Хоча це дивно, бо дощів, як таких, випало мало.  А можливо, це й знак, що рік буде дощовим, на відміну від попереднього, і грибів буде більше. Б.Д. так само хвалиться, що має у відрі гриби. Дістає один, дивиться під шапочку і каже: "Хоча не дозрів, але готувати можна!" Я ж показую зі своїх один найбільший. Вона бере в руки. Хоча я бачу, що він такий самий, як був у неї, вирішує дати йому кращої оцінки: "А цей хороший!" - у значенні "зрілий" - вказуючи на чітку ґратовану структуру низу каптурика. 0250'

Якась дівчина, яка, слухаючи мої поради, набиралась менеджерського досвіду в продажах, час від часу приходила і ділилася своїми успіхами. Якогось дня каже, що у фірми реорганізація і вона опиняється "на вулиці" - без роботи. У той же час я дивлюсь на небо і бачу кілька видив.
Перше: великий движок літака падає на житлові будинки, проноситься ще з кілька сот метрів і зупиняється недалеко від мене. Я кажу тій дівчині, що має щось трапитись із літаком! Подібний образ до мене вже приходив два рази і він підтверджувався за певний час реальними фактами. Подумки ілюструючи для себе спогади, з впевненістю додаю: "щодо літаків, так це точно!" (таке переконання лише уві сні).
Друге: дивлюсь на небо, а хмара швидко темніє, з'являється короткочасний спалах і з неба сиплеться чорний попіл. Спочатку я не міг зрозуміти: що це таке? Але такі спалахи почали наближатися у мою сторону все ближче і ближче - хмарка за хмаркою, поки я не зловив у свою долоню ті чорні, легкі, лапаті, як сніг, ошурки. Чомусь подумав за газ, який вибухає в повітрі: "згорає хмара", отже, "газова".
Тієї миті з'являється дівчина, яка проходить уздовж газової труби й час від часу сильно її трусить, зазначаючи, що в них із часом накопичується небажане сміття. Тепер з'являється бригада хлопців-газовщиків. Один вітається з першою дівчиною, із якою я вів розмову. По іронії долі, це були для неї колишні колеги. Зупиняються біля другої ("трусительки труб"), яка мені нагадала одну давню колегу. Знаючи трохи її стервозний характер, кажу до хлопця, який вирішив зупинитися на неї поглядом:
- Незамужня!
- Хто? - раптом обриває цю милу ідилію її реакція. 0405'

Сон 051119 "Відбитки по англо-корейськи"

Прийшов у якийсь офіс забрати дві книги й дві упаковки з медійним матеріалом до них. Книги стильно оформлені, чорного кольору зі золотим малюнком. Чую розмову двох жіночок: відвідувачки та співробітниці. Перша отримала також дві книги, але одна із них виявилася уживаною, на що я звернув увагу, коли взяв до рук. Хоча ця книжка прийшла з Америки, на її сторінках було видно витиски від ручки з малюнками якоїсь малої дитини. Так, наче на сторінках накладених поверх, бавилась дитяча рука. Візуально сторінки з першого погляду чисті, а під кутом на світло - примітивна творчість. Книга була англійською мовою, зокрема являла собою підручник з вивчення корейської. Знаючи, що моя дитина нею цікавиться, а ця жіночка від цієї книги відмовилася, прошу співробітницю поки її відкласти на певний час, адже другим візитом хотілося б її забрати собі, звісно ж з певною знижкою на її уживаність.

Ходжу по музею, розглядаю виставку. Підходжу до експозиції з грибами. Дивлюсь на різницю, які гриби є отруйними, які їстівними. Цікаво, що на виставці представлені були гриби з Кореї, які певною мірою суттєво відрізняються від наших більшим розміром і виглядом. Коли підійшла співробітниця, дещо прояснила щодо експозиції з грибами. Довелось навіть зазирнути під шапочки, опустившись нижче до підлоги, здивувало, що деякі корейські гриби були з-під долу замальовані в жовто-блакитний колір. Чому б так? Щоб не з'їли? - подумалось ще й таке. 0500'

Сон 150519 "Відчуття несправедливості"

Я молодий хлопець, зустрічаюсь зі своєю нинішньою дружиною, яка уві сні для мене є ще дівчиною: об'єктом мого захоплення і всіх майбутніх намірів прожити життя разом. Я в неї закоханий, але молодеча кров непевна і поки що ми проживаємо в будинку, в якому є такі ж однолітки, як і ми, у яких так само "грає кров" і хочеться розваг і пошуку пригод. Я мало беру активної участі в усьому тому, більше виступаю в ролі споглядача. Якогось вечора ми пішли в гості до компанії, в якій були як дівчата, так і хлопці. За всіми тими подіями розгорталась внутрішня сцена, не до кінця зрозуміла для мене: моя дівчина проявляла певний інтерес до одного хлопця, який оточував її окремими знаками уваги. Так, як ми були з нею, наче діти "разом, але окремо", могли вільно спілкуватися з ким захочемо. Того вечора я присвятив себе розмовам із дівчатами, а вона пропала десь із тим хлопцем. На ранок зрозумів, що в житті моєї дівчини стало дещо, що в народі називають: втратити вінець. Для мене все тієї миті було сповнене недорозуміння: так складно і просто водночас, що мозок мій "увімкнув" якийсь запобіжний механізм на емоції і я на автопілоті покинув те місце і пішов на двір. Вийшов із незнайомим чоловіком, який запитав у когось дорогу, якою ми пішли додому новою стежкою, що утворювала коло, яке окресює периметр "осторова" (видно, спеціально обкопаного ровом, бо сприйняв об'єкт, як такий, що знаходиться на певній окремішності), але ми, майже на початку дороги зрізали її впоперек, запитавши дозволу пройти ще в одного чоловіка. На тій "внутрішній території", поки йшов, згадав, що вже тут був (уривок із забутого сну), але минулого разу в траві я зустрічав гриби, про що кажу тому чоловікові, який нас пропустив: наче то були бабки і краснюки. Той чоловік щось робив над якимось земляним ровом, який я перетинав, з наміром перейти через водні сполуки, придумані свого часу ландшафтним дизайнером, і побачив у траві половину плоскогубців і ще якусь пластикову ручку, видно, з кусачок. Віддав те йому. Тієї миті приходить до мене якесь відчуття туску та несправедливості, пов'язане зі стосунками з моєю коханою: чому вона віддалась іншому? Чому шукала привід мені відмовити, коли я міг до неї загравати? Не був активним, не проявив ініціативу?.. Пригадав вечір, коли я дійсно був втомленим після робочого дня. А хіба це причина? Може, вона так повелася тому, що я свого часу був не ліпшим. Тут я пригадую сцену, коли потрапив у коло дівчат у незнайомому мені домі (жодного стосунку до реальності, уривок зі якогось сну). Але ж я тоді ще був сам і її ще не зустрів! А вона знала мій намір зберегти її цноту, "цю квіточку" (буквальна метафора зі сну) для мене. 1230'
P.S. Важко передати те відчуття, яке виникло під час сну. Якесь внутрішнє потрясіння і випробування водночас. Цікаво, що неодноразово присутні знайомі топоси та сцени в розмові з людьми з інших снів.

Сон 070818 "Чарівний ліс"

Я в лісі. Збираю гриби. Дивлюсь на воду, а над нею повільно "плавають" (парують) летючі риби. У воді багато дивних і красивих істот. Звертаю увагу, що я взагалі в чарівному лісі: біля мене проходять або пробігають дивні тварини. Щоб не лякатися побаченому, я кажу собі: я шукаю гриби! Вирішив далеко в ліс не заходити. Якщо спочатку не міг гриби навіть розгледіти, то тут уже побачив і білі гриби, і бабки, наче вони самі відкрили для мене свою присутність. Загадкові тварини, від погляду на мене, як незнайомця, хамелеоподібно перетворювались на інших істот. Наприклад, два носорога перетворилися на шерехате буре каміння - це так мало видаватися з першого погляду. (Насправді важко описати зовнішні форми тих перетворень). Навіть підійшов побачити, що буде далі. Одна така груда "носорога" розплющила око і почала за мною підглядати: чи не відходжу від них далі? Якісь маленькі тваринки, подібні до тієї летючої рибки, перетворювалися на непомітні гладкі горбики землі. Недалеко від мене пробігли дві взагалі незнайомі мені істоти на двух лапах. З повним кошиком грибив вирішив зайти в офіс, в якому я раніше був. Начебто, день, який я обрав для візиту, був вихідним. Це трьохповерховий офіс. На першому офісі якого щось пов'язане з організацією роботи монтажників, на другому - основний офісний персонал, на третьому - склад. Я один зі штатних монтажників. Заходжу на офіс і бачу зміни: повністю винесені речі з третього поверху. Ще день тому я пам'ятаю, тут було багато матеріалів для роботи. На стіні біля вхідних дверей і сходів, прочитав, повідомлення: "Каблестроители". Перечитав ще раз, може "Кораблестроители"? Я спустився в офіс, поверхом нижче, і перепитав: чи правильно написано? Виявилось, що все вірно. Фірма, яка орендуватиме цілий поверх називається "Каблестроители". Коли я виходив з третього поверху, помітив у себе в рукаві білі кабелі, подумав, що відколи вони в мене? А зрештою, їх треба сховати. У самому офісі сидять за одним столом два бухгалтера, за іншим, зліва від них - їхній керівник. Я ще не все знаю, хто є хто, що властиво свіжому спеціалісту. Чую, як керівник зачитує для цих дівчат довгий диктант. Я спочатку не можу второпати: для чого він це робить? А потім розумію, що це свого роду редакція, що напряму пов'язана з організацією монтажних робіт, але при всьому - видає власний журнал. А диктант, то - звірка тексту, адже ті дівчата більшою мірою коректори, аніж бухгалтери. А зачитка свого роду "диктанту" - це завершальна перевірка - робота над помилками. Одна дівчина каже: досить! І підписує папірець з оцінкою власних знань. Начебто, такий тест знань проходить систематично і їх вони підкріплюють з місяця в місяць. Ці дівчата розповідають мені про те, що також є перевірка знань на верстку, адже існують помилки під час формування блоків і сторінок, десь та щось важливе можна упустити. Навіть, під час бесіди, погортав сторінки того журналу. Мені дзвонить дружина і я разом з нею завершую з ними розмову. 0327'

Сон 060618 "Прийшов у сюжет казки"

Лоток з цілісного металу, з акуратними поворотами вліву і праву сторони з обох боків. Обговорюю з колегою питання часу: до коли працюватимемо? Не в межах годин, а робочих днів.

Звільнився з роботи, аби найти іншу. Почув про варіант з бібліотекою. Навіть зустрів ВВ, в шкіряній куртці. Позитивне враження. Маю причетність до видання газети, організації громадського життя... Дуже легке розуміння організаційних процесів, де з позиції власних інтересів вкотре приходить відчуття програшного стану.

Смажились на вогні великі печериці.

Прийшов у гості з дружиною в сюжет казки. Запропонували вибрати пісню. Дали список: що не назва, якийсь гумор, наприклад, "Дірява Єлєна". Я з дружиною стоїмо перед порогом дому. За сюжетом: ми прийшли на день народження моєї тещі. Розумію, що всі на ньому - незнайомі мені люди, в тому ж числі "винуватиця" свята. Я дивлюсь, а дружина без квітів. Про що кажу вголос, а вона весело так: не хвилюйся, все домовлено! У нас для того з собою - "торба наїдок".