Сон 070625 "Вирішування поточних клопотів"

Організація якогось свята, щось подібне до дня народження. Свято більш дотичне до сина, аніж до нас. Ось-ось мають прийти гості. Я займаюсь одночасно столом, прибиранням і організацією святкового настрою: дістав новорічні гірлянди і плутаюсь в їх кабелях. Раптом виявляю, що по дому доволі багато подібного: залишились зарядні до гірлянд, шнури до яких переплелись із більш актуальними до вжитку. Першим з гостей приходить німець, колишній керівник одного з проєктів, на якому працював під його керівництвом. Мене це трохи, хоча і приємно, дивує, адже праця з ним була чудова. Намагаюсь якось спілкуватися з ним англійською, яку він чудово знає. Питаю доньку, що і вона могла б з ним поговорити, адже також знає цю мову, а вона навпаки - більше слухає. Переходжу з кімнати в кімнату, адже зарядні та гірлянди усюди і різні. Німець проявляє інтерес до діючої радіоточки. Пояснюю ламаною англійською, що це ще з радянських часів. Десь тут вже з'являються інші гості, зокрема батьки подруги сина (перший раз їх образ уві сні, навіть дивно, адже їх узагалі не знаю). Не тільки це мене дивує, адже взагалі не знайомий зі списком гостей, а тут суцільні сюрпризи. Намагаюсь для себе зрозуміти логіку їхнього візиту заразом із дротами, кабелями, зарядними... - вирішую спростити до них ставлення, а проблему з ними розв'язати вимкненим світлом ув інших кімнатах. Десь посеред всієї цієї метушні пригадую, що з німцем могла б порозмовляти німецькою й дружина, хоча за часом більш пропадає на кухні, аніж разом бути з гостями.

Просинаюсь і немагаюсь пригадати сон, який снився мені перед цим, а з того, що згадав, так це сюжет, де я ділюсь із поляком досвідом, наче є знавцем історії та холодної зброї: які саме були за часів козаччини мечі, так, наче в українців - грубші та ширші, а в поляків - тонші та гострі. (Хоча і читав давно про козаччину, але узагалі не вважаю себе знавцем будь-якої зброї).

Приніс 10 л. фарби на будову. (Явна асоціація з реалу: увечері купував до своєї квартири 10 л. Śniezki). Спочатку заношу її на перший поверх, а потім дізнаюсь, що треба було на десятий. Якраз побачив, як одна фірма, ще й додатково в них уточнив, готує свої матеріали до підйомника. Прошу їх сердечно підняти зі мною й мою фарбу. Безпроблемно йдуть на зустріч. По дорозі часто жартують однин над одним. Вже на десятому поверсі жарти дійшли до того, що одного колегу, що заснув у праці, приклали бар'єркою. І тут мене раптом осяває: мені ж треба з цією фарбою додому!..

Фрагмент :: Незакріплена труба на вантажівці, а я їду за цією машиною...

Сон 040325 "Внутрішня «служба розвідки»"

Робота біля конвеєрів (враження з реалу). (Традиційна малозмістовна інерція по праці).

У продажу з'явився захист від шкідників, що заводяться в крупах. Дивлюсь уважніше на товар, а це - тонка фольга. Одразу пригадую, як про цей метод розповідав колега, згадуючи свою бабцю, і називаючи його "народним". Одразу уві сні виникає думка: тепер і це комерціоналізували!

(Цікаве спостереження, яке варто дослідити: з'являється образ, який оживляє спогад і акурат у форматі правильної теми. Так, наче незалежні образи "вимацують" ґрунт особисто актуального. Це не просто "робота генератора" мимовільних асоціацій, а конкретна "служба розвідки", яка шпіонить у нашому внутрішньому світі).

Наче в мене день народження. Давня знайома О.Ю., колишня колега моєї дружини, принесла мені в якості подарунка серію книжок із вивчення англійської мови. Гортаю сторінки, бачу тексти гарно ілюстровані малюнками, але без тлумачення. В комплекті - CD-диск.

Дружина каже, що це найкраще, що знадобиться їй у праці. Я ж дивуюсь: "Ти ж не читаєш англійську?" (Фаховий предмет викладання - німецька мова). Тепер із цими книжками я з дружиною опиняюсь біля "Глобала", на центральній вулиці рідного міста. Так, наче стоїмо з тим біля ятки, де в асортименті продажу також лежать і ті книжки. Але тут "ятка" (уві сні) сприймається не як торгова точка, а місце знайомства з послугами, які ми пропонуємо, зокрема, вивчення іноземних мов.

Наче продовження мого дня народження. Йду купатися до лазні. По виходу з неї бачу дружину з її подругою (можливо, та сама - колишня колега). Дружина, дивлячись на мене, недоречно жартує так, якби не для мене, що "я такий покупаний, що сьогодні буде неймовірний секс". Без моєї відповіді (що тут коментувати?): подумки постає аналітика цієї фрази, де в підсумку себе запитую: "Чому жінки перед кимось поводять себе інакше, аніж перед своїми чоловіками?"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 071224 "Рівень можливостей"

Ідемо з дружиною лісом: дика природа, якась річечка і виходимо на малопомітну будову, яка десь плавно переходить в гору. Підходимо до дверей. Я знаю, так само, як і сьогодні, ми приходимо сюди не часто. Дружина дістає ключі, відчиняє і ми заходимо всередину. Спочатку йде невелике сіре та дещо запилене приміщення, яке виводить нас на широкі сходи. Вже з пару років як вони заміновані, але міни видно, хоча певною мірою вже притрушуються пилом і якимсь своїм сірим життям у такому місці. Обережно піднімаємося ними вверх, аж поки не доходимо до місця, де починаються перші приміщення. Якщо піднятися ще вище, то можна потрапити до вищого навчального закладу, де ходять вчителі та зрідка студенти. В одному з таких сірих приміщень дружина облаштувала собі офіс, адже на то має своє право, і таке право надано тільки їй самій. Щось бере з речей, поливає вазони і раптом ми згадуємо, що забули знизу замкнути за собою двері. Шанси, що хтось тут ними прийде доволі малі, але є таке правило і його не треба порушувати. Приспішуємось, аби швидше зібратися і піти врешті-решт до виходу. Я виходжу з приміщення перший і бачу як по тих же сходах піднімається якийсь розгублений смуглявий чоловік років тридцяти. Я йому роблю зауваження, що тут не вільно ходити, тим більш, що все заміновано. Він питає: куди потрапив? - відповів, що кількома поверхами зверху - вже на горі - навчальний заклад. Він іде вверх і тут я бачу в проміжку сходових клітин поверхом два вище жіночу голову, явно викладача, який вже мені робить зауваження, що тут ходять сторонні особи. Якось дивно, наче на тому ж поверсі, що і ми, вже йдучи до сходів (хоча за логікою сну так не мало б бути), я заходжу в одні з дверей навчального закладу, проходжу двома акуратними офісними приміщеннями, зробленими вагончиком, в останньому зустрічаю якогось вчителя чи секретаря, вітаюсь польською (отже, події відбуваються в Польщі), перепрошую за несподіваний візит і виходжу. На виході проходжу трохи вперед, де маю діждатись дружину, але раптом бачу, що вона вже стоїть з повними торбами чогось, дивуюсь такій її швидкості, за що чую нарікання: де я пропав? І врешті-решт повертаємось до виходу. На початок моменту спуску сходами просинаюсь.

Прибирання, приготування та підготовка накривання столу в баби Марії (давно померла). Я залучений в процес мало не як ініціатор. Перші гості.

Нове місце, також приготування до святкування і формати столу, але вже ближче до театру. Збираються люди на концерт. Очікувалося мало народу, а тут поприходили так, що майже повна зала. Початок, виступає на сцені ведуча, грає музика, я в кінці ряду не все чую. Підходжу до звукооператора, аби зробив мелодію тихіше, яка перебиває голос. Робить, але виявляється є ще один оператор, який сидить безпосередньо біля сцени, так само з правого боку, але йому ця корекція звуку не подобається, озирається з першим оператором... Потім стіл, я сиджу і спостерігаю за іноземним гостем з Південної Кореї. Він намагається поспілкуватися з кожним, але не всі розуміють англійську, тим більш не можуть відповісти. Так само щось питає в мене, але я йому відповідаю лише кількома словами. Найбільше починає спілкуватися зі згаданим звукооператором, а він, хоч і українець, але має в собі якісь далекі риси азійця. Дивлюсь на них, а вони такі мені схожі, що мабуть й самі поки "дупля не в'яжуть" як це, а мені вже смішно.

Сон 210424 "Інкогніто та впізнаваність"

Я з дружиною у вечірньому місті. Кудись без конкретики йдемо, наче від когось тікаємо, аби ні з ким не бачитись, а в результаті потрапляємо на якесь святкування, на якому зустрічаємо за рядом примітних облич мало не весь батьківський колектив тієї школи, в якій вчилась донька мало не п'ять років тому. Нас упізнають, вітаються. Отже, те прагнення: десь піти так, аби бути непримітними, - поки не вдався: оперативно покидаємо це місце і йдемо далі вуличками міста. Дружина проявляє бажання щось перекусити. Знаходимо в приміщенні іншого великого будинку кав'ярню. Бариста очікує від нас гарного замовлення, а в результаті дружина так і не може визначитись, схоже за браком певного асортименту, який насправді для себе хоче. Я ж замовив каву. (Без уточнення: собі, їй - у реальному житті можу зробити для себе, а віддати, якщо просить). Ціна 20. Без конкретики: яка саме валюта. Дістаю гаманець і вирішую: аби не розмінювати купюри, віддати увесь дріб'язок. Спочатку вишукую в кишені гаманця, потім висипаю на стіл баристи і починаю рахувати. Разом із монетами бачу пару ексклюзивних, про які дещо й забув, що ношу з собою: якась унікальна прямокутна монета на 20 гривень, але з дефектом: явно механічно вигнута. Таку б я не віддав, унікальні - колекціоную. Ще пару незвичних - з інших країн походження, а решта - жовтяки, які він відмовився брати, хоча до суми ще бракувало з 1,5. Поки рахував, бариста дивиться на дружину і каже, що він її знає, лише не може пригадати звідки. Уже наголошує на тому, що йому і так вистачає тієї суми, що дав, а я ще не можу заспокоїтись, аби її зібрати повною. От навіть і тут: хотіли б бути інкогніто, але до кінця не вийшло.

Опиняюсь біля будинку, де колись виконував деякі роботи, або ж був свідком їх перебігу. (Таке переконання уві сні). Тепер там викопали трактором велику яму, аж до бетону підмурка, на цілий поверх в землю. (Можу провести певні асоціації зі свіжою реальністю, опосередковано пов'язану з роботою). Виникає питання: що ж вони тут будуть робити? Заливати новий бетон? Пригадую, як колись тут робили інші роботи і це місце вже було раз перекопане. Тепер проходжу город біля цього будинку, а там також стаю свідком методу "глибокого занурення", аби посадити або пересадити якусь городину...

На якомусь підприємстві виконую з малою групою колег монтажні роботи, але в якийсь момент починають бракнути деякі матеріали. Дійшло до того, що я почав вишукувати будь-які болти діаметром вісім, навіть на місцях праці робітників цього заводу. ... І справді познаходив, але всі вони якісь різні та з дивними шапочками. В процесі нашої роботи, як було зрозуміло, контроль за виконанням праці був покладений на якогось англомовного чоловіка. Він з'являвся рідко, без лишніх коментарів, але був у курсі того, що ми робимо. (Знайомий стиль роботи з австрійцями, коли дають роботу працівникам, відаючим, що роблять). На початках праці, слухаючи його, навіть почав актуалізовувати слова з англійської мови, але згодом почув, як він говорить дещо польською, врешті-решт, коли настав той момент, коли не було чим робити, а він з'ясував для себе причини браку матеріалів, то видав фразу вже російською: "Я виріс в Америці на православ'ї і разом із тим не можу зрозуміти організацію цієї роботи".

P.S. Образи та ідеї уві сні - це виключно продукт нашого досвіду. На прикладі цього сну, мені не могла снитися інша мова світу, якщо я її не чув і не можу її розпізнати, як таку.

Виспаний, але ще можу спати так, щоб відслідкувати початок появи образів уві сні.

Велика довга квітуча алея, зроблена у вигляді арки. Я йду по ній і помічаю перед собою групу монашок, які організовано йдуть попереду, у тому ж напрямку, що я. Вирішую пришвидшитись, аби перевірити одразу. І дійсно, "влітаючи" в їхні фігури, переконуюсь, що вони були міражем. Можливо, я того вже хотів, тому це так сталося.

Цікаве спостереження, що уві сні я рідко усвідомлюю, що в мене є ноги та руки, адже їх фактично не бачу, якщо про них буквально не думаю.

Сон денний.

Якась міжпланетна місія. Ніби не симуляція потрапляння на чужу планету, а заразом велика правдоподібність у тому. Виключно чоловічий колектив. Мета: наблизитись до центру планети. Як і у книзі "Земля Саннікова", експедиція вирушила на Полюс. Мені ще поки не ясна практична складова: як? - але так виглядає, що цей збір людей - це фанатики своєї ідеї. При перших труднощах наближення до Полюсу виявилось, що серед цих людей є ще й фанатик заволодіння всесвітом. У важкий момент прийняття рішення, він офіційно висловив свій намір і ідею, що досягши центру землі, він здобуде унікальний камінь, завдяки якому він покорить собі весь світ. Найстрашніше, що цією людиною виявився старший групою. Він дав завдання пройти фізично нереальний маршрут, тим більш розійтись меншими групами, аби трапити до місця призначення максимально стовідсотково. З цієї миті ситуація починає виглядати більш фантастично. Відчуття, що все відбувається на іншій планеті, загострюються. Якогось святкового дня у чоловічому колективі з'явилась група жіночок. Хтось висловив думку, що навіть у складних умовах усе можна знайти та купити за гроші. Ситуація розпаду колективу почала набирати стрімких темпів. Усе заразом почало виглядати, як звичайне випробування...

Сон 030223 "Коли грім реве..."

Двоюрідний брат М. по маминій лінії повертається з фронту і вирішує одружитися. (В реалі одружений). Мене запрошує на весілля. Я погоджуюсь. Після цього дізнаюся, що весілля відбудеться десь на Закарпатті, бо дівчина звідти. Міркую: і навіщо було робити йому такий складний вибір? Від моєї сторони їдуть ще мати та сестра. Всіх разом везуть автобусом. Так би мовити, я ще свідомо витримую якусь зайву паузу, аби не поспішати їхати. Адже виникає таке відчуття, що у двоюрідного брата з цієї миті змінюється все подальше життя.

Я в товаристві робітників. Один чоловік дивно представляється іншому, називаючи своє прізвище уривчастими складами, в яких домінує "ци", "це". Я його знаю, але не виказую цього. Впізнав по прізвищу (таке переконання). Ми з одного міста, колись я навіть був раз у його домі: коли в шкільні молодші роки зі своєю сестрою ходив до її подружки робити новорічну стінгазету. Далі цей чоловік продовжує спілкуватися зі своїм колегою чи то англійською, чи то німецькою. Вирішую, що він родом зі Шльонська. Тепер більшає в приміщенні народу. Раптом за своєю спиною відчуваю легкий лоскіт. Обертаюсь, а за мною стоїть блондинка, яку знаю (таке переконання, як свою дівчину), і каже: "Треба буде виконати пісню "Коли грім реве..." (Просинаюсь на будильник).

Сон 271022 "Навчання і практика"

Іду дорогою з колишнім (віднедавна) прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Місце: дорога з напрямком у центр рідного міста біля парку, через який ходив колись до школи. Іде цілеспрямовано, широкими кроками (так, як ми його знаємо в реальному житті). Щось до мене говорить англійською, а я розумію лише загальні фрази. Проходимо плац, який видно через дорогу, (в реалі там стоїть сусідський дім) на якому новобранці до війська проходять вишкіл: вчаться оперативно складати та розкладати рюкзаки зі своїми речами та амуніцією. Кажу спонтанно до Бориса Джонсона польською "ćwiczenie", розумію, що не зрозумів і підбираю більш універсальне слово "практика". На що схвально та задоволено реагує. Неподалік, уже біля траси бачимо іншу групу військових - підготовлених до виїзду. Опинившись на іншому боці вулиці, біля проїзду, на якому є батьківський дім, тепер іду вже не з Б.Д., а з малою дитиною на руках, яку сприймаю за свою доньку. Біля воріт, при вході на проїзд (в реалі воріт там немає) зустрічаю сусідку (троюрідну тітку), яка каже, наскільки у мене розумна дитина, адже це спостерегла ще раніше, коли мала нагоду за нею доглядати. Своїм мовчазним виразом показую, що в мене навіть немає в тому сумніву. Йду з дитиною далі, продовжуючи тримати її на руках. Кажу до неї: "Треба вчити англійську, а то виходить так, що нічого не розумію, хоча пару слів сказати можу!". На цих словах у воротах на подвір'я дому зустрічаю сестру шкільного друга, яка у відповідь каже: "Звертайся - перекладу!". Заходжу з дитиною в дім, а при вході наставлені різні речі, переважно взуття. Ставлю дитину на підлогу, щось їй коментую. Лишній раз відзначаю для себе, наскільки вона уважна та мудра. 0420'

Сон 310822 "Практичне мистецтво"

Переглядаю короткі ілюстровані мультфільми. Більшість з них відзняті спеціально англійською мовою, деякі озвучені українською (для внутрішньої авдиторії), а деякі німецькою. Зауважую дружині, що за цими мультфільмами добре вивчати німецьку мову (дружина її знає і хотіла б викладати). Поринаю в зміст мультфільмів. Головним персонажем є чоловік ув українському національному одязі, схожий на гуцула. Він йде по дорозі та щось розповідає. Придивляюсь, наскільки цікаво та з любов'ю намальовані ці анімаційні твори. І це не просто аніме, а повноцінні сюжети від руки. Таким чином, слідкуючи за подіями, потрапляю до одного двору з багатоповерховим будинком, навпроти якого є стіна, розмальована так само цікавими творами. Я пам'ятаю цей двір із дитинства (таке переконання уві сні, може, уривок із забутого сну - в реальности маю інші асоціації). Цю стіну закривали старі гаражі, сараї. Їх поволі демонтували, а на їх місці, на оголеній стіні, що за ними, починали малювати цікаві образи (зі сну залишились лише враження). Далі також іде стіна, прикрита старими дерев'яними сараями. Зауважив, що вони доволі малі та вже давно трухляві. На вільній від них території, навпроти мальованих образів, посаджена якась городина. Якоїсь миті міркую, що маю в кишені насіння гарбузи, а як весна, добре їх зараз посадити, поки не пізно.

Сон 151221 "Англійська мова"

(Денний сон). Опиняюсь із дружиною в магазині. Робимо дрібні покупки. Весь час, як тло, звучить начитка з вивчення англійської мови. Згадую, що на одній з поличок залишив свій телефон, увімкнутий на дану тему. По розрахунку на касі, йду його забирати. Поряд із телефоном помічаю розгорнутий великий записник із ручкою. Чомусь подумалось, що це залишив один із торгових агентів. Забираю свій телефон, вимикаю програвання англійської мови, виходжу з дружиною з магазину, а англійська як триває в одному тоні, так і не перестає звучати. (Просинаюсь. Лише після сну розумію, що увімкнув у реалі на прослуховування англійську і заснув, яка і наклалась на сон. Отже, під час сновидіння навіть не усвідомлював причин її походження, свідомість запропонувала свій варіант знаходження звуків. Інша річ: таке враження, що до певної пори я не чув або не сприймав узагалі тієї начитки. Важко стверджувати однозначно, але сприймання її почалось під час активної фази сну, коли вже й він наснився).

Сни 20-221219 "Розділяй і владарюй"

Ділянки землі, які обробляються сільгосптехнікою. Я займаюсь із кимось поділом земельних ділянок. Більше, для організації культур.
201219

Підходжу до воріт якогось медзакладу. Маю випустити з території бус зі своїми колегами. Щось докладаю в машину і закриваю за нею ворота. Вона від'їжджає. А я ловлю себе на тому, що вони мали б мене забрати. Тієї ж миті чую, як та машина десь віддалено пригальмовує.
211219

Зеленський проводить пресконференцію. Сидить за столом і роз'яснює про нюанси фінансових надходжень до держави. Про те, що практично кожен проєкт треба розглядати "вручну". Говорить українською. На якомусь етапі пояснює щось терміном з англійської, а згодом повністю переходить на неї.
221219

Сон 121119 "Мовний курс"

Вивчення мов на рівні поліглота. Зокрема, поляком робляться певні кроки по освоєнню російської за посередництва англійської. Одягає навушники, проводить час. У декого це виходить складніше.
0030'

Мовне спілкування з представником народів прибалтики, але більш зрозуміло, аніж ніяк. Як і в першому сні: діалог будується на рівні: ти - це той самий я, який прагне зрозуміти у співрозмовникові себе. 0500'

P.S. Склалось враження, що нічний сон більш виглядав, як навколомовний курс. Без яскравих прив'язок до подій, окрім людей, із якими спілкувався / слухав на рівні мов. Схоже, що це пов'язано з інерцією перегляду тематичного каналу на Youtube перед сном.