Сон 09-100925 "Приховані вигоди"

Десь на лоні природи, поміж дерев і кущів, я організував видавництво. (Доволі цікавий образ уві сні). Сьогодні прийшов роздрукувати один примірник своєї нової книги. Одразу зауважив брак паперу. Потім почав його шукати і знайшов почату пачку. Далі знайшов так, що такого паперу бачу більше ніж треба. Тепер там же почав зазирати в холодильник, а він великий і в ньому доволі багато різноманітної їжі.

09.09.25

Дружину кладу спати в одному місці, а сам іду в інше помешкання. Зауважую, що холодно. Проходжу домом (батьківський дім) і зауважую відчинену кватирку в майстерні. Через вікно бачу відкритий гараж, а він такий, яким пам'ятаю за діда (в ралі без змін, а уві сні це відзначаю). Біля нього бачу, як підходить баба Марія і подумалось: де дід? (В ралі давно померли). А виявилось - з'явився батько. Тепер піднімаюсь до нього на другий поверх, а насправді потрапляю до квартири родичів Л. (Давно не мешкають ув Україні). Зустрічаю господаря. З іншого боку сприйняття: наче він в гостях у батька. Хвалиться, що має для нас з дружиною грошовий презент. Я пригадую якусь подію, в яку він був залучений з моєї інформаційної подачі і вигоду, яку з того отримав. Десь так, що за якусь добру послугу заробив на моєму батькові, а тепер частиною цих грошей поділиться зі мною, як відшкодування за якісь давні майнові інтереси. Тепер я в гостях у двоєрідної сестри цієї ж родини. Спілкуюсь з її донькою (в реалі в неї син, а донька у дв. брата, на яку вві сні схожа). Говоримо про вихід у місто і прогулянку до моря. Чомусь Чорне море помилково називається Баренцевим. Робимо уточнення, що Чорне. Пригадую в розмові, що є неповнолітня, тому добре супровід. Домовляємось на час зустрічі. Дивлюсь під лівим кутом на годинник, що висить на стіні й ніяк не можу розпізнати час. Бачу 17:30, а насправді - 16:30. Отже, вона зможе зібратися, адже дівчинці треба більше часу на вихід. "Баренцеве" чомусь в уяві зіграло зі словом Бердянськ. Тепер уявляю берег моря у цьому місті і як гарно буде пройтись увечері з годинку часу та подивитися на краєвид.

-//-

У приватній розмові розповідається про дерев'яні будинки в Іспанії, зокрема такий, в якому живе відомий політик з України. Показується проєкт будови такого дому, його зрізи в 3D, як виглядає зсередини... Міркую, наскільки приватне життя і власність можна, евентуально, перетворити в предмет широкого вивчення, що вузько охопить прошарок бажаючих людей із просторовим мисленням.

10.09.25

Сон 171024 "Підготовка до від'їзду"

Останній день роботи на об'єкті. Усі збираємося під кінець праці з речами в бутовці. Потім з'їжджаємо до помешкання, складаємо сумки в авто і виїжджаємо додому. Дорога дальня (за логікою подій очікуваної реальности: з Франції до Польщі, - далі за сюжетом це припущення підтвердиться), тому пильна увага до всього. Нас в бусі лише двоє, обидва водії - для перезмінки, як хтось втомиться. Вирушили в дорогу. Їдемо з колегою (з реалу: навіть не з тим або одним з тих з ким зараз працюю, а тим, з ким працював на іншому об'єкті півтора місяці тому) до якогось містечка, де ми колись також мали об'єкт. Прокручуючи в пам'яті події останнього дня, задаюсь питанням: а де мій інструмент? Речі якби всі зібрані, а інструмент, якби й не поклав у велику сумку... Міркую: а якби повернутися? - та від'їхали вже певний кавалок дороги. Колега, який першим сів за кермо, зупинився біля моря (якщо з реалу: південь Франції), де стоїть підприємство, в якому були попереднього заїзду (досвід з реалу) і попросився відволіктися на короткий час без пояснень. Я починаю здогадуватися, що і він тут забув якийсь свій інструмент, але не цілу сумку, а дещо з того, що позичав. Сиджу в машині довго, що вже почав підозрювати: куди він дівся? - дорога й так дальня, а він собі дозволяє гаяти час. Дивлячись на берег моря та відпочивальників, міркую: чи не піти б скупатися? - але себе пригальмовую тим, що "ось-ось і буде колега". Навіть певний час вийшов постояти на прохідній. На моєму смартфоні заграла якась українська мелодія, а жіночка, що проходила повз навіть якось затрималася і на цю мелодію до мене усміхнулась. Вона щось прокоментувала до іншої жіночки, що йшла за нею, і тоді я зрозумів, що це були польки. Подумки констатую своє спостереження: як рідко зустріти когось із Польщі у Франції. Тепер я знову в бусі чекаю на водія. Раптом в машину за кермо сідає незнайомий чоловік, а позаду дві жіночки (без конкретики, але схоже на повтор) й каже, що їм треба тут недалеко доїхати. І нахабно, не очікуючи моїх претензій, рушає і їде, по ходу забалакуючи якоюсь історією. Я все ж таки знаходжу момент висловити йому своє невдоволення, аби я вже міг повернутися до колеги, який навіть не знатиме, куди я дівся разом з машиною. Тепер я начебто вдома (кімната, як у дитинстві). Готуюсь лягати спати. Раптом у ліжку опиняються дві жіночки, так, якби й не ті, що були першого разу (на підприємстві) й другого разу (в машині), а якісь сусідки (таке переконання). (Такий повтор у три "заходи", я фіксую уві сні вперше і це дещо пояснює, щодо конструкції виникнення снів). Я вже й не знаю, як лягати мені спати? Жодних натяків на інтим, але в такому близькому товаристві "стрьомно". Продовжую й далі міркувати: де ж мій інструмент? У пам'яті програю деталі від'їзду і мене осяває: ми ж складали спочатку інструмент у бутовці ж, отже, їх всіх разом забрав із собою бригадир! (Цікаво, що бригадира проасоціював так само з попереднього об'єкту, де також був колега-водій). Отже, мені достатньо буде забрати його із офісу фірми. І тут раптом пригадую: я ж не забрав шельки! Від цього шоку просинаюсь. Одразу в реалі усвідомлюю, що я ще у Франції і нікуди не поїхав, а інструмент і шельки поки на робочому місці. Пару днів і перед з'їздом обов'язково про них не треба забути. (Записуючи сон, збагнув, що за логікою реальних подій, навіть не беручи до уваги, що "недалеко від'їхали" уві сні, відповідно до реалу, це відстань між півднем і північчю Франції, інструмент я міг би вести виключно тим самим бусом, в якому і тривало те міркування над "пропажею"). Отже, сон конкретно мішає факти з реального досвіду, щоразу програючи й програючи тими ж образами або їх асоціативним оновленням щоразу новий сюжет на тлі короткочасної пам'яті.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 080921 "Ніжне тісто"

Тривалий час плавав на катері десь посеред великих обширів моря. За відчуттями: керував ним.
070921

Живу в якомусь високому приватному домі мало не на горищі. Пораюсь біля печі та перекладаю якісь каструлі на плиті. Відволікаюсь на інші справи, повертаюсь знову до тієї ж кухні та раптом виявляю, що несвідомо для себе спік два хлібних тіста. Один із них настільки ніжний і м'який на дотик, що це мене ще більше здивувало: коли ж я встиг взагалі їх замісити, а тут нарапт таке, що вже готові? Виймаю той кірж із деки і, перекладаючи його з руки на руку, дивуюсь його незвичній структурі та м'якости.
P.S. Видно, що свідомість вирвала з контексту досвід денної давности, коли робив молочне тісто на піцу швидкого приготування.
080921

Сон 151019 "Не все з першого разу!"

Виходжу на катері у відкрите море. Зі мною якийсь чоловік, який спочатку був за кермом, потім віддав його мені. По дорозі, посеред водного простору, час від часу трапляються занедбані будинки. На прохання пригальмовую біля однієї споруди, зокрема біля старої вантажної машини, яка частково стоїть у воді. Чоловік виходить покупатися. Я пропоную його сфотографувати на тлі цього краєвиду. Він виражає згоду. Виходжу у воду, опиняюсь у ній по пояс (дивно, але таке враження, що тієї миті біля мене стоїть дружина). Міркую: як вийняти з кишені телефон, коли він мокрий? Але приходить дивний висновок: раніше в подібних умовах уже фотографував! Тому перешкод: дістати мокрий телефон і його увімкнути - не виникатиме. Чоловік стає біля машини, потім заходить у дім, з якого виходить із цілим "ансамблем" чоловіків, чи то зі зброєю, чи з музичними інструментами. Я ж пропоную засвітлити їх усіх на спогад. Роблю перший кадр. Усі не вміщаються. Висновок: мені треба зайти глибше від берега, або... Прошу їх змінити пози: зокрема, зійтись докупи! А вони на сказане - йдуть у дім... Виходять вже без інструментів, в іншому образі. Я обурююсь: "Як так можна? Це зовсім інший кадр!" 0430'

Вранці визирнуло сонечко. Всі пішли на вибори. Головне було відвезти для голосування одного чоловіка. Мій голос: "як пощастить", але отримав нагоду проголосувати. У другому турі така ж процедура поїздки на дільницю. У самій комісії раптом причепились, що в мене не ті документи. Кажу: як же так? А про себе: не все так просто, як першого разу! 0453'

Сон 041019 "Погоня припинилась. За нами приплив великий човен!"

Я з сестрою перебуваю на острові-замку, який знаходиться посеред води (море? океан? - важко оцінити). За нами йде погоня. Ми піднімаємось на горище тієї споруди. Відповідно до архітектури, світло сонця потрапляє до середини приміщень. Усе доволі просторо, але заставлено якимись давніми речами. Я іду вкінець зали, помічаю якийсь свій одяг, який носив  доволі давно. Одні речі були складені, інші - лежали  розвішаними на якісь предмети, наприклад, чорне пальто, в якому відходив не одну зиму. Вирішив за ним заховатися, а там так гарно, відкрите вікно з простором на водний простір. Минає трохи часу й до мене підходить сестра. Інформує, що погоня припинилась. За нами приплив великий човен (катер? корабель?), але на ньому, як для нас - одне місце. І тут вона починає жалітися: як то буде? Їй же треба бути обов'язково в четвер на якомусь заході! Що робити? Я ж заспокоюю, що не треба хвилюватися. Невже на тому човні не буде хоча б місця, аби я міг там принаймні постояти? 2343'

Сон 030919 "Це тобі, Україно!"

На лоні природи, над певним урвищем, двоє чоловіків і двоє жінок влаштували собі повітряний пікнік. Пристібуючись до повітроплана, кожен по черзі перелітає кручу. Свої польоти присвятили національному прапору України, яке, при спускові, звисає в повітрі долу. Один учасник знімає свої польоти на відео. Якоїсь миті дивлюсь на процес його операторським поглядом. Звертаю увагу, що стяг, обвисаючи вниз і маючи на вітрі,  перевернутий: жовто-синій. Фільмуючи на відео ці миті, спортсмен-любитель за кадром каже від щирого серця: "Це тобі, Україно!" Тепер дивлюсь на всіх учасників такого оригінального пікніка зі сторони. От бере якась дівчина і так само перелітає з одного місця на друге. Бачу, що один з чоловіків увесь у татуюваннях: торс, зокрема спина, вся замальована незвичним сюжетом, що раз за разом чіпає мій погляд: на чудово виписаних хвилях моря з чітко окресленим обрієм, в просторі "зависають" 2,5 мотоцикла. З однієї сторони море сприймається так, наче він зайшов у нього по шию, звідки видніються на обрії його голова і частково білі руки, а мотоцикли мають такий вигляд, наче зависли в невизначеному просторі між хвилями та споглядачем, іншими словами: своєю присутністю там "нікуди не впираються". Присутня одна незвична цікавинка: десь недалеко від учасників цього пікніка, в глибині урвища, стоїть велике старезне дерево, до стовбура якого прикріплений діючий електроящик. 0223'

Сон 171018 "Попроси в золотої рибки!"

Розбурхане море. Я щось маю дістати з тієї води. Але не пірнаю, а думаю: як? Хтось мені дає пораду: "То попроси в золотої рибки!"

Сон 300418

Сім'я: батько, мати, син. Всі працюють на землі. Батько - грубий в тілі, мати  - худенька, син - підліток. Батько командує, як він буде розвертатися і ставити трактор, а іншим, що в той час робити. Я стою і спостерігаю за всім зі сторони. Батько виходить із трактора і коментує, що треба працювати активніше, а то погрубіють так, як він. Я дивлюсь, а його молода жінка від сказаного  міниться в тілі, стає подібною до свого чоловіка - живіт росте прямо на очах, а сама додає в роках...

Б'є сильний вітер Від морських хвиль заливає поріг дому. Чоловік збирає шматки льоду розмірами з долоню. Хтось каже, що хвилі посилюються і пора йти. Наказує не збирати більше лід. Білий колір.

Собака наклала купку на гумовий килимок при вході в дім. Хтось каже чоловікові розвернути килимок іншою стороною. Кольорове.

Питаємо інженера: коли і як виходити на роботу? Наприклад, якщо йтиме дощ? Відповідь: сидіти вдома, або за обставинами. Таке враження, що довелось йти на роботу в дощ, із надією, що він припиниться. Йдемо по воді і граємо у м'яча. Ще те видовище! Хтось висловився: а інженеру добре, він сидить у себе в офісі...

Сон 010418

Фраґмент :: Я обслуговую солярні станції, що знаходяться над самим морем. Станції спрямовані на підігрів води. Я знаходжусь на березі, на ньому відпочивальники, але не спекотно, а по ранньому весняно чи осінньо. Можливо, місце на березі північних морів. Люди одягнені відповідно по погоді, але не похмуро і не сонячно водночас.

Фраґмент :: Я йду разом із донькою мені знайомим парком (це місце зрідка в різних комбінаціях сниться зі шкільних часів). Я намагаюсь спілкуватися з нею польською. Якісь накладені блоки вздовж стежки, яка ось-ось має закінчитися разом із нашою і збігтися на одному заасфальтованому майданчику. Між проміжками блоків високо і вдалечінь від нас прозирає камера спостереження.

P.S. У другому фраґменті збіглися асоціації з реальним часом та пережитим у минулому. Тією стежкою, що йшов разом із донькою, я ходив до школи вісім років. Та стежка час від часу снилась у двух місцях - її початку та кінці, окреслених територією парку. Віднедавна в тому парку побудували храм. Кінець стежки, якщо їти до школи, закінчувався меленьким бетонованим містком через канаву, що йшла вздовж цього парку. Якщо брати шлях уві сні - то він був - зі школи - так, наче я повертався напочаток. Парк уві сні міг виникнути не випадково: перед сном мені телефонували батьки, що живуть недалеко від цього парку. Спроба заговорити з дитиною польською саме наприкінці - за логікою "початку" тієї стежки - вказує на подвійну символіку "початку" з повернення до вихідної точки в цьому житті - вчитися жити по-новому. Зовнішня камера спостереження - пряма асоціація з роботою - розташування її було на тій же висоті, але знаходилась вона вже на вулиці.