Сон 081021 "Транспорт майбутнього"

Опиняюсь у такому місці, який нагадує великий салон із презентації нового автотранспорту, або ж "автотранспорту майбутнього" - тут і зараз! А я стою біля однієї з таких машин, яка, як розумію, є найкращою на цій презентації. Машина вкрита тканиною, яка в урочистий момент розривається по середині і стягується в обидва боки. На неї націлюється велика кількість журналістських фотокамер, лунають клацання затворів і блимають спалахи фотоламп. Я ж розумію, що маю миттю відійти з того місця, де стою, адже знаходжусь в одному полі зору з цим авто. Що і роблю. За хвилину біля авто починають ходити якісь три "моделі", яких сприйняв мало не за прибиральниць, адже в думках, коли їх побачив, виникло питання: що вони тут роблять? Отже, якщо я відійшов, то і вони не мають тут бути! Розглядаю авто: чорного кольору, але з певною матовістю, хоча лакована, видовжена, що мені вже не сподобалось, має прямі та різкі форми, подумалось: для кращої аеродинаміки? Потім асоціативно порівняв з ритуальним транспортом, який певною мірою такі ж має прості форми. Але для всіх не це головне, а те: якої вона потужності, витривалості, має пробіг на одному заряді акумулятора.

Сон 190921 "Змити чорне"

Так наче перебуваю в батьківському домі в підлітковому віці. Відбувається якась підготовка. Я начебто не беру прямої участі, але, як кажуть: "що поробиш!" - виконую. Присутні на кухні мати і сестра. Коли мати починає висловлювати якесь обурення - це чомусь нагадує мені мою дружину, а сестра - доньку. (Тут сприйняття часу порушується і я в такі моменти почуваю себе не підлітком). Ось до нас приходить якась незнайома пара і в чоловіка виникає питання, так, якби в реальному житті це було б до батька. (Іноді клієнти не дзвонили, якщо були геть по сусідству, а приходили до нашого двору). Мати обурюється, що я не виходжу до нього першим, а сиджу в своїй кімнаті. У той час я фарбую собі волосся в чорний колір, дивлюсь на себе в дзеркало, викладаю чуба. Обурення сягає якогось піку, а я почуваю себе навпаки: на серці спокійно, емоції не зачіпають, лише заважають крики. Доходить до того, що коли я вийшов до порога, аби поспілкуватися з цим чоловіком, текст претензій не спинився і він, як і я слухали про мене все, що про думає мати. Сестра якби підтримувала її позицію. Ось це вже при чужій особі було трохи неприємно. Не знаю, чи з'ясував якесь питання цього чоловіка, але на якомусь етапі вибачився і пішов назад у кімнату з думкою: чи не йти покупатися? Вже й пора з голови змивати чорну фарбу. 0330'

Сон 291220 "Чорне та рожеве"

Спускаюсь у вугільну шахту. В обличчя вдаряє гаряче повітря з чорної куряви вугілля, так, що немає чим дихати. Згадую про маску і тепер я з нею. (Увесь сон - це вагонетки та вугілля). Хтось розповідає, що в ліфтах, які опускають по декілька людей в шахти, трапляються такі поломки, що вивертає всередині весь його метал, і люди гинуть. Це стає настільки звичним, що працівники починають лише сухо констатувати такі події.

Святковий стіл у домі (наче мій, але геть не знайомий). Серед їжі багато солодкого. Зефірні солодощі різних видів, переважно рожевого кольору. (Певна асоціація з нещодавнім сном у джунглях і рожевим тортом, що їв перед сном). За столом багато євреїв старшого віку, про яких лише знаю, що є далекими родичами родини Л. Кінець застілля. Ось уже остання пара йде з дому. Кажу до них услід: "Л. вітання!" 0330'

Сон 250820 "Забута історія"

Я знаю родину (таке переконання уві сні), в якій мешкають двоє-троє сестер. Якось я у них, в якості ремонту, підключав і налаштовував телевізор до тюнера на нові канали. Якогось дня приходить до мене їхня мама і приносить новину, яка стосувалася й мене: "В новинах чую, що викрита оборудка, спланована однією дівчиною, в якій були виготовлені фальшиві гроші, на яких були зображені Р.З., І.С. - на одній купюрі та моє - на іншій." Цей сюжет я маю нагоду переглянути в Ютубі. Р.З., І.С. (давні знайомі по літературній ниві) на виготовлених купюрах мали вигляд у профіль, а я - на повний зріст - у цеху ливарного заводу, з якого нещодавно звільнився (таке переконання уві сні). Цікавий зміст фото: за мною, на другому плані чаша розплавленого металу, яка переливається у якусь форму. Я розумію звідки походять ці світлини. Єдине, чого не розумію: який доспуп отримано до моєї? Може, узято зі facebook? Дивно, але купюри були виготовлені на копіювальній машині, яка друкує лише чорним, так, що від її продукції мастилися пальці. Певною мірою починають складатися пазли подій: розуміти кому це було потрібно, можливі від того наслідки. У такому дивному намірі: надрукувати свідомо фальшиві та відредаговані гроші, - виникло в нашої спільної знайомої Л.С. Цим кроком вона спробувала помститися за якусь давню і всіма нами забуту історію. Тим більш, щоб компенсувати свої моральні витрати, звідти, де працювала (на копіювальному апараті), змогла якось унести (укатити?) важеньку катушку кабеля. Тепер я з кимось у дитячому садочку на кухні. Дивлюсь на різні страви, які мають подаватися дітям: доволі оригінальні солодкі та желейні вироби. (Зміна кадрів). Знову з'являється мати дівчат, згаданих напочатку оповіді, і розповідає, що незнайома їй дівчина, згадана в розмові - Л.С. спробувала підпалити двері до будинку їхньої бабусі. Зрозуміти наміри цього залякування нам не вдалося, але цим інцидентом, як і першим, продовжила займатися поліція. Я віддаю цій "мамі" якусь торбу з речами, а вона, по якомусь часові приносить її з виноградом, який, як мені пригадалося, лежав там відпочатку, але на самому дні. Усе закручується до такої логічної послідовности, що молодий грузин сватається до однієї з доньок цієї "мами" - майбутньої, в його розумінні, тещі - зі словами: "Я хотів би придбати землю для своїх дітей!" - поєднуючи сказане з масажем її плечей. Дивлячись зі сторони, виникає кілька думок: 1) її доньки такі чорняві, що мають у собі щось кавказьське, таке виразне, як і в ньому; 2) що за дивна культура: входити в довіру до тещі, масажуючи їй плечі, та ще з такими далекоглядними словами про внуків? 0420'

Сон 080420 "Рік "дощитиме" - "з неба - падатиме""

Гуляємо з дружиною лісом. Пару разів знайшов гриби і взяв їх до пакета. На якомусь етапі в дружини виникла паніка, що ми заблукали. Я ж заспокоїв. Кажу: "що знаю де ми знаходимось, я вже тут був, довірся мені і я виведу нас у місто!" Просто за певним ландшафтом приховувався візуальний доступ до певних вуличок, які виходили на центральні дороги міста. Тепер ми опиняємось у дворі дому баби Дусі. Хвалимось, що знайшли в лісі гриби. Хоча це дивно, бо дощів, як таких, випало мало.  А можливо, це й знак, що рік буде дощовим, на відміну від попереднього, і грибів буде більше. Б.Д. так само хвалиться, що має у відрі гриби. Дістає один, дивиться під шапочку і каже: "Хоча не дозрів, але готувати можна!" Я ж показую зі своїх один найбільший. Вона бере в руки. Хоча я бачу, що він такий самий, як був у неї, вирішує дати йому кращої оцінки: "А цей хороший!" - у значенні "зрілий" - вказуючи на чітку ґратовану структуру низу каптурика. 0250'

Якась дівчина, яка, слухаючи мої поради, набиралась менеджерського досвіду в продажах, час від часу приходила і ділилася своїми успіхами. Якогось дня каже, що у фірми реорганізація і вона опиняється "на вулиці" - без роботи. У той же час я дивлюсь на небо і бачу кілька видив.
Перше: великий движок літака падає на житлові будинки, проноситься ще з кілька сот метрів і зупиняється недалеко від мене. Я кажу тій дівчині, що має щось трапитись із літаком! Подібний образ до мене вже приходив два рази і він підтверджувався за певний час реальними фактами. Подумки ілюструючи для себе спогади, з впевненістю додаю: "щодо літаків, так це точно!" (таке переконання лише уві сні).
Друге: дивлюсь на небо, а хмара швидко темніє, з'являється короткочасний спалах і з неба сиплеться чорний попіл. Спочатку я не міг зрозуміти: що це таке? Але такі спалахи почали наближатися у мою сторону все ближче і ближче - хмарка за хмаркою, поки я не зловив у свою долоню ті чорні, легкі, лапаті, як сніг, ошурки. Чомусь подумав за газ, який вибухає в повітрі: "згорає хмара", отже, "газова".
Тієї миті з'являється дівчина, яка проходить уздовж газової труби й час від часу сильно її трусить, зазначаючи, що в них із часом накопичується небажане сміття. Тепер з'являється бригада хлопців-газовщиків. Один вітається з першою дівчиною, із якою я вів розмову. По іронії долі, це були для неї колишні колеги. Зупиняються біля другої ("трусительки труб"), яка мені нагадала одну давню колегу. Знаючи трохи її стервозний характер, кажу до хлопця, який вирішив зупинитися на неї поглядом:
- Незамужня!
- Хто? - раптом обриває цю милу ідилію її реакція. 0405'

Сон 141219 "Перенесення візерунків"

У мене колекція вишивок. Але я вирішую перенести їхні візерунки на іншу тканину: чорну, більш делікатну, мало не шовковисту. Для цього примітив у однієї дівчини рулон такого матеріалу й вирішив його потроху брати. Одного дня прийшов до нього так само тихо і вже було розмотав, як чую: власниця спускається прямо до мене сходами. Я завмер, витягнувши руки вгору із розгорнутим шматком тканини. Міркую, що сказати: правда сьогоднішнього дня виявилася для мене більш переконливою. Не казати ж їй, що я вже не раз брав у неї цей чарівний матеріал?.. Зустрічаюсь із нею очима. Виникає мовчазна пауза. Одразу пояснюю цей крок своїм бажанням перенести власні "малюнки" на цю тканину. На що почув єдине: "Добре, але покажеш мені їх!" Тут до мене підходить колега по роботі, працівник фірми, який виконує інші завдання відмінні від моєї, й каже:
- Знаєш, я знаю, що таке "оря"!
- І що ж?
- Написав тобі у Вайбер, подивишся!
- Якщо ж "орій", то від нього похідне слово "орати". Отже, я знаю що це таке! - але останнє вирішив не говорити вслух, аби його "не засмучувати": може, у нього до мене щось інше?! 2350'

З колегою по роботі маємо їхати додому. Він зауважує, що наступного разу, як приїдемо, добре було б обмінятись іклами. У нього від природи вони не вродили, а в мене вони певною мірою завеликі. Бачу якесь раціональне зерно в сказаному. Міркую: якщо обмінюватися, то добре було б зараз, щоб з нового заїзду вже стояли нормальні. Вся справа так і завершилася на міркуваннях. 0500'

Сон 011219 "Чорна сутність"

Іду на завод, з труби якого мене огортає чадний і неприємний дим. Розумію його шкідливість усьому що є навколо, зокрема природі й живому. Заходжу на територію, потрапляю в офісне приміщення. Споруда доволі велика, герметична, з багатьма поверхами-ярусами, що являють щось середнє між робочим цехом і службовими кабінетами. Диму тут немає, повітря чисте і всі зайняті своїми справами. Я ж знаю, що запрошений на співбесіду, або ж хочу поспілкуватися сам, щодо можливої тут роботи. Разом зі мною, на цю зустріч прийшли й інші претенденти. Поки був час, вирішив пройтись знайомими мені коридорами, привітатися з деякими людьми, так, наче я тут вже працював у недалекому минулому. Поки "гуляю" з'являється стійке переконання: я тут більше не працюватиму.

Якийсь великий святковий захід, більш схожий на прощання, але не з тим, що врешті-решт звершилось, а з тим, що було в далекому минулому. На ньому присутня моя шкільна вчителька математики, яка була ще й класним керівником. Вирішив висловити їй на останок свої міркування про період, відколи вона прийшла в наш клас аж до мого останнього перебування в школі. Спочатку подякував за її відданість роботі, любов до учнів, а також висловив думку, що з усіх вчителів, що були в нас, вона навчала найдовше, і це вже погано. Вона ж підтримала моє судження переформалюванням мого твердження: "Я погоджуючись, що вчителі мають мінятися! А те, що була у вас так довго, зрозуміла ще тоді: це вжé ненормально". Тепер якимось чином я, знаючи проблему, що не всі гості можуть роз'їхатись, запропонував їй переночувати у великій кімнаті, де за двома дверима маю власну спальню. Будинок, в якому маю лягти спати, нагадує дім баби Марії, але видозмінений, наче після суттєвого ремонту. Дещо інакше переплановані стіни і кімнати. На тому місці, де була підсобка, тепер моя спальня, але за обсягом більша. Мешкаю в ній сам. Вчительку поселяю у третій кімнаті, а я лягаю спати у своїй, замкнувши двері на замок. Міркую: як добре, що я тут сам! Лежу на боку, ще не заплющивши очі, і краєм ока помічаю, як чиясь голова у вигляді тіні, так, наче треба було стояти навпочіпки, визирає із-за стіни колишньої кімнати, від якої залишився тільки дизайнерський задум. З'явилась і, помітивши мене, сховалась. За короткий час визирнула знову, й розуміючи, що я її бачу, сховалась знову. Я ж кажу: я тебе бачу! До кінця не розуміючи: що то за істота? Продовжую: виходи, я тобі не причиню шкоди! І тут з'являється якесь мале створіння, що на вигляд нагадує чи то тварину, чи то маленьку людину. Має підвищенну волохатість і викликає до себе певне співчуття. Запрошую її у своє ліжко, аби вона не мерзла. Вона залазить і я її вкриваю біля себе. Починаю уважно вивчати. Друге, що кинулося у вічі й не могло мені відповісти на питання: ще це за істота? - були довгі нігті, неймовірно гарно пофарбовані чорним лаком, так, наче зроблені були в професійному салоні краси. Вже вголос питаю в неї: хто ти така? А у відповідь істотка скручується хитро в клубочок, так, наче хоче всім своїм тілом сказати: залиш мене біля себе, мені тут подобається! Ця поведінка мене обурює і я відрізаю: "Киш від мене, щоб я тебе не бачив!" На що вона з усією виразністю хитро усміхається. Питаю: "Чого усміхаєшся?", а вона йде й жестом натякає, що в моїй тумбочці лежить її печиво, яке вона там забула і що, видно, й було причиною простежити за мною, аби його забрати. Я дістаю і віддаю картонну коробку, прямокутної форми, якої раніше в себе не бачив. Істотка дивиться на мене і каже: "Вам смачніше. Мені - ні!" Не до кінця зрозумівши логіки її слів. 0230'
P.S. Проснувшись, відчув, як по тілу пробіги сироти: поки спав, трохи змерз. На дворі, ще з вечора відзначив: початок календарної зими збігся з початком перших морозів.

Сон 030519 "Чорна цятка"

Вирішив вичавити маленький чорний прищ з лівої частини щелепи. Спочатку здивувався, який він довгий, але здивуванню не настав раптовий кінець - прищ виявився довгущий, наче витроєна "кукурудзка" (саме так подумалось уві сні). Чавлю-чавлю, думаю: от уже все! - але ж ні! Чавлю далі, от воно - кінець! - Ні? Дочавлюю. От і все, вичавив! Показав сину, які то вони бувають підступні, а зовні - наївні чорні цяточки. Дивлюсь у дзеркало, аби виявити на обличчі подібне - не знайшов! Повертаючись думками до акне: де воно таке могло взятися?

Десь у незнайомому мені місці батьків кум (б.к.) закриває в стіні отвір цеглинами та пінопластом. Пробує закидати ними внутрішній край, куди вони падають і зникають, падають і зникають. Таке враження, що тому закиданню не буде кінця. Як зазирнути в той отвір - там суцільна темрява. У його вчинкові мною прочитувалась його жадібність. І хоча його дії виглядали деконструктивно, вони були ним виправдані: там була нафта! Отже, б.к. ховає її від усіх. Підійшла до мене сестра і він питає в неї: чи любить вона нафту? Вона каже "так" і це стає її наївною помилкою необізнаності. Б.к. заманює її в той отвір. Тішиться, що раніше ні в кого прямо не питав за їхні вподобання. А тут такий "подарунок" долі. Тепер вся нафта його і йому не треба буде закидувати вхід цеглою. 0445'

Сон 070219 "Ключі від горища"

До батька в гості прийшов старий знайомий. Я знаю, що має підійти й другий. Батько приготував імпровізований стіл, аби приємно посидіти за келихом вина. У мене цікаве просторове сприйняття: з однієї сторони я вважаю, що у себе (на батьківському подвір'ї), з іншої - ми з батьком в гостях, хоча приходять до нього. Що дім, що двір, а згодом і горище - все мені не знайоме. У першого гостя, що схожий на власника кондитерської фабрики "Р." я запитав, чи не будуть у нього березові дошки? (Його образ для мене нерозривний із його сином, якого я добре знаю). Він дав мені ключі від горища, на який я поліз разом зі своїм сином. Там побачив багато старої ксерокопіювальної техніки в різному виконанні та, що характерно, всі в чорних корпусах. Від часу припорошені курявою глини, якою вимащена підлога. Я собі подумав: це ж він ("Р.") раніше мав офіси, але навіщо йому було їх стільки, коли він музикант? (Чомусь тут порушена логіка). Беру березові дошки. Складаю двома кіпками і спускаю із сином до долу. Зачиняю двері і йду до гостя, віддати йому ключі. Заходжу на кухню, а там уже сидить із ними другий батьків гість Юрій К. (У реальному житті 15 років як покійний). Батько не на жарт розготувався на кухні: ось уже й виймає смачну смаженю з духовки і ставить перед гостями на стіл. Я віддаю "Р". ключі, дякую. (У продовженні сну - з реального). Щось про себе згадую про деталі смерті другого гостя, як трапився йому сердечний приступ, коли увечері він з жінкою дивилися телевізор, сидячи на кріслах. Перегляд порушив рип дивану, що був за ними, так, наче хтось сів на нього. Перше, що їм видалось: це кішка, яка застрибує на нього і видає характерний звук, а як обернулись, там - нікого. Про себе згадали, що цей день є для родини пам'ятним, адже помер батько (не знаю кого), розсудили: прийшов і нагадав про себе! Протягом години в Юрія К. трапився інфаркт. 0303'

Знову ж таки: чуже і не знайоме обійстя, а я сприймаю його, як батьківське. Бачу Р.З. в однотипному одязі в широку смугасту жовто-червну лінію. Навіть шапочка і та з тієї ж тканини. 0500'
P.S. Дивно, Р.З. давній знайомий, з яким не спілкувався доволі довго. Сниться вже другу ніч поспіль. Снився й раніше.

Сон 041218 "Кінематографічні вибрики сну"

Тривала цілодобова дорога. Під кінець дня бачу, як водій утомлюється і прямо засинає за кермом. Буджу його, він знову засинає. Бачу його міцно заплющені очі в дзеркалі заднього виду. Трохи страшно: на повній швидкості, розбиваючи темряву світлом фар, їде водій, перебуваючи у глибокому сні, міцно зціпивши руками кермо. За коротку мить буджу його поновно і пропоную сісти самому на його місце. Він каже: а у тебе права якої категорії? Я про себе: "В" і розумію, що за кермо такого пасажирського буса я не сяду. День. За вікном ліси й лісостепові краєвиди. Якоїсь миті бачу вдалині великий завод.

Ми кожного дня приїжджаємо на підприємство виконувати одну й ту ж роботу, о 17:00 їдемо додому. Сьогодні я працюю з напарником осібно. Натрапляю на сценку, яка стає кінематографічною: двоє робітників закрилися в приміщенні, щоб з'ясувати між собою стосунки, й тут вони одним кадром перетворюються на двох масивних негрів, але один з них явно програвав за розмірами іншому. Вони мають битися, але першою дією у ваговитого було приємне примруження очей до свого опонента: ну, що, позмагаємось?.. виразивши ці слова в одному погляді, як стали один до одного лицем до лиця. Це означало, що другому немає чого починати. Відбувається ще одне художнє преображення: очі двох негрів у чорній-чорній кімнаті стають мультиплікаційними. Чотири мальованих білки з цяточками зіниць разом бігають у глибині чорної темряви. Дивлюсь на годинник: 17:03. Запрацювався! Видно, біля машини мене уже ждуть. Я розумію, що не встигаю покупатися, іду в туалет, вмиваюся, заходжу в кабінку, здивований, що чую жіночі голоси. У мене сумнів: невже я потрапив у жіночий туалет? Озираюсь, а там проходить дівчина. Вибачається, що вона помилково. У мене аналогічний сумнів: донедавна він був чоловічим! А тепер?.. Виходжу з дверей, а до них заходять як чоловіки, так і жінки, і всі озираються один на одного. Дивлюсь на двері й прояснюю собі та іншим: це має бути чоловічий, а там прикріплене зображення маленького жіночого сандалика! Виходжу в коридор, а там густо сидить за столом дружня група дівчат з десяток осіб. Жваво хором заучують слова, їм разом весело та радісно. Прислухаюсь, а вони кажуть поодинокі польські слова і з неправильною вимовою. Останнє з почутих мною слів: dziewięć, як дзєвєчь. 0230'

Сон 101118 "Інша якість"

Маленький Олександр Пушкін, мало не карлик - до метра, зі знаменитою кучерявою чорною шевелюрою, як у пуделя. Виразно проглядається його смуглість шкіри, навіть чорнота. 0600'

Почищене яблуко, розрізане на дві дольки. Я щось маю між ними покласти.

P.S. Образ Пушкіна віддалено нагадує фрагмент з анімаційного фільму "Буревестник"

Сон 151018 "Форма і зміст. Число і колір"

Якесь свято чи просто зустріч. Велика кімната батьківського дому. Хтось попросив допомогти зробити салат. Я стою за столом та дрібно нарізаю варений буряк.
Приходить донька і каже що бачила в місті негра в поліцейській формі. Я підтверджую, що була така інформація про навчання з 15 числа. Хтось каже: "уже 15? А я вже не помітила, що так швидко!" 0420'

Перевдягнений Володимир Зеленський. Якась жінка читає лекці. (По короткочасному пробудженню). На обличчя Зеленського вдягнено зелену маску. Якесь неоднозначне ставлення до побаченого.

Сон 280918 "Дивовижна урбанзона"

Давня знайома в гостях на моєму святі. Якась нав'язлива в своєму спілкуванні та ініціативі. Навіть пошкодував, що прийшла. 0240'

Великий промисловий об'єкт. Наче це робоча зона й разом із тим - відпочинкова. Як для людського організму в мене гіперможливості: з легкістю піднімаюсь над землею, перестрибую складні конструкції тощо. Все, що я бачу - дуже цікаве. Заходжу в приміщення ресторанного типу, але для робітників. Довгі столи, переобладнані з робочих на столові. Всюди "тусується" народ. Якийсь бос заїжджає в те приміщення на машині й потроху об'їжджає ті ряди. Разом із ним у приміщення увійшла охорона в цивільному одязі. Їх видавало те, що рухались і діяли синхронно. Я оминаю ту "компанію", виходжу на вулицю і піднімаюсь на дах. Кажу собі: як я довно тут не був! Адже тут є окреме життя і своя зона відпочинку! На даху, де лежить перекинута машина, хлопець готує каву. Маю пройти біля нього, але по ходу бачу зміну його внутрішнього стану від мого наближення. Чим ближче підходжу, тим темніше стає його волосся, аж перетворюється в смоль - так він очікував, що купуватиму каву. Відходячи від нього, помітив, як змінився колір волосся на білий, а на обличчі з'явився смуток. Дивовижний герой! 0505'

Сон 240918 "Вкорочена чорнявість"

Чорнява дівчина. Якісь у мене з нею родинні стосунки. Пригадую ім'я, звати Іра. Колись був з нею в перукаря, дивився, як він їй робить стильну зачіску. Мені дещо в тому не сподобалось і я вирішив виправити деякі його помилки, зокрема зістриженість із однієї сторони від центру потилиці. Тепер вона - це я. На мені її довгі коси. На собі зістригаю ножицями її волосся, це при тому, що знаю: вона в сусідній кімнаті. Так довирівнювався, що зменшив і довжину, і густину. Залишились дві ріденькі пасми, які, наче косички, мають бути на спині. Думка: перестарався! Тепер маю позвати її, щоб оцінила свою зачіску. 0401'

P.S. На сон накладено деякі елементи з фільму "Сварливі мамусі", переглянутого увечері.

Сон 040918 "Смерть чорного пацюка"

У квартирі, де я мешкаю, в одній з кімнат, де я сплю, є у стіні вентиляційний отвір, трохи вище висоти моєї просягнутої руки. Дверцята до нього знаходяться в заглибині тієї ніші. Якось уночі мені показалось, що звідти визирала чиясь чорна морда. Я не приділив тому особливої уваги, навіть якось про це й забув (видно, що цей фрагмент мені наснився вперше, адже в подальшому було його повторення). Іншої ночі (у сні) я вже не сумнівався, що там живе великий чорний пацюк, розмірами з нутрію. Третьої ночі, коли цей щур мене вкотре розбудив своїм загадковим ширудінням, я встав і спробував його зловити голими руками, і зловив, розраховуючи, що опиратися сильно він не буде. Однією рукою взяв його за писок, а другою за грубе тіло, виніс на вулицю, по дорозі почавши роздирати пащу, великі передні зуби якої почали впиватися в мій палець. Десь у дверях, при виході на вулицю, взяв ножа і різанув щуряче тіло, аби умертвити. Що й сталось! Так, як пацюк був старим, сильно не пручався. Тушку викинув на двір, навпроти дому, ближче до краю стежки. Йшов дрібний дощ і все за ним змивав. Разом із тим я помітив, що тіло пацюка виявилось доволі світле, наче голе, без шкіри, такий, як буває обсмалений і помитий кабанчик. Таке враження, що викинувши його тушку, я ще раз відчинив двері, щоб довикинути решту тіла, з думкою, чи не підхопила якись собака чи інша тварина його з двору. Виявилось - ні. 0316'

Сон 230618 "Дерев'яна хата"

Дорога з пересадками. Порція свіжосмаженої м'ясної страви.

Стара дерев'яна хата. На високих стелях великої кімнати, а де на стінах - натягнуті грубі тканини, за принципом гобеленів. Я починаю знімати зі стелі ті полотна. Від когось чую, а в дечому підозрюю й сам, що ця хата колись із середини горіла, але якось з однієї сторони - це стало оприявнюватися, коли стіни за гобеленами почали відкриватися все чорнішими.
Я питаю: чи знімати все? Хтось критично відповідає: ти що, це Середньовіччя! Інтонація вказувала на повну ліквідацію старожитностей з метою подальшого ремонту.
Підходжу до печі з високим отвором, мало не в мій зріст, із глибоким черінем, і гортаю в ньому якісь рештки, які колись недогоріли, і бачу, що від ворушіння вони розгораються все більше і догорають мало не остаточно. Я мав у тій печі спалити те, що було зірвано зі стін і стелі.

P.S. Цей сон нагадав подібний будинок, в якому мешкали сімейна пара похилих мешканців. Я до них приходив у гості, піднімався на дах сходами з такої ж великої кімнати. На даху лежали старожитні речі, в'язки цибулі. Щось подібне було в іншому сні, коли я гуляв по даху дідової хати з переходами від батьківської. В іншому сні, подібне було помешкання, коли подібна група людей замешкала на відпочинок у середній з трьох однакових дерев'яних кемпінгових хат, з метою проведення вікенду, але відчуття сірості та сирості домінували з першого враження про неї. Випливають ще дві асоціації про дім, який був у різних снах: один стояв над пісчаною дорогою, що по самій високій стіні будинку утворював єдине ціле з огорожою, тоді там померла відома у вузьких колах людина, яку я знав, а другий будинок стояв на горі, в якому мешкали жінка та її малі діти. Образ дерев'яної хати в снах подібний, начебто збірний, і водночас живий. Кожного разу дім поставав, як жива істота нерозривна із віком її мешканців.
В описаному сні дім ледь живий, для мене чужий, але я у ньому, як і інші зі мною люди, прийшли з метою змінити його на краще, при тому, що на якомусь етапі мав сумнів у тій доцільності.

Сон 070618 "Просвічує толерантністю"

Вирізані та виточені металеві труби діаметром з 20-30 см, довжиною з 30-40, зібрані одна на одну в одну в'язку, по одній-дві на кожного з колег. Усі тримають вирізаними і обточеними отворами, що просвічують наскрізь, один до одного й обговорюють чиє краще.

Сидить мулат із німкою і спілкується з нею чистою німецькою. Якби не дивитися на нього - справжній німець. Характерна риса його зовнішності - короткі кучері, як смоль. Щось видає в ньому за мусульманина. Спостерігаючи за їхнім діалогом, жестами та мімікою, розумію, що її сприйняття свого співбесідника доволі толерантне.

Сон 040618 "Крісло-машина"

Купував машину, а в результаті купив чорне офісне крісло на колесиках. Тоді ж пригадав, що вже одну таку раніше купував - це було в іншому сні, але виконану з дерева, а ця - зі шкіри, ще й з ліхтариками, що світять на дорогу. Цю підставу або ж метаморфозу виявив при денному світлі, а машина купувалась вночі. Мусив повернутися до хазяйки цього "крісла на колесиках", щоб з'ясувати причину такої оказії. Показую їй і розумію, що назад товар не поверну, ще більшої прикрості додало почути від неї на ту "машину" - "інвалідна коляска". Показую їй на ліхтарик того крісла, що з одного боку аж розвалюється в руках. Кажу їй: купив за дев'ять, товар цих грошей не коштує!.. На що вона каже, що вона варта своєї якості, а гроші у неї вже розійшлись, і їй начебто прикро. Я в шоці: купував машину...