Сон 020820 "За ваше здоров'я!"

Фрагмент: Ракета.

Я в якомусь барі, в якому клієнтури: немає де яблуку впасти. В іншому місці аналогічний бар і його вирішили переобладнати під інший заклад. Винесли всі речі, а виявиявилось, що на стінах є малюнки і натяки на те, що тут колись був дитячий садочок. Виходжу на балкон, щоб зняти зі стіни залізну баночку, а там (на стіні) намальовані дві блакитні хмаринки в білий горошок із зайчиками по середині. Я міркую собі: дивно, заклад називався "Бедрик", а тут зайчики. Тепер я отримую завдання спустилися під воду і виявити: чи немає на трубі, вцементованій до стіни, вапняного осаду. Спускаюсь метр-другий... десять... - коментую, що не виявляю. Начальник дивується і висловлює по ходу свої міркування (телепатично?). Тепер помічаю на тій трубі незначні шерехаті нарости, які варто буде згодом зчистити. Все це відчуваю на дотик. Спускаючись глибше, подумав: а як я взагалі під водою дихаю? І раптом затримую подих, аби мені вистачило кисню піднятися на поверхню. Спливаю і відчуваю: ще трохи і я того затамування не витримаю. Тепер я сплив і стою перед колегами (таке переконання уві сні). До них і керівника, за моєї відсутности, підійшов ще один начальник, а я тієї миті стою з бокалом, так, наче з ним і піднявся, зачерпнувши воду з самих глибин. Дивиться на мене і піднімає свій бокал, які, як зрозумів, мали тримати усі, зі словами: "За ваше здоров'я!"

Сон 270918 "Роздвоєність прагнень"

Чоловік розповідає, що посипає морозиво цукром. Ми йому не віримо. Каже, що йде до себе, але називає іншу адресу. Ми слухаємо, але довіри немає. Знаю точно де він живе. Виходжу за ним слідом і бачу, як завертає за ріг до нібито свого дому. 0400'

Той же чоловік каже, що йому треба відрізати трубу в одному місці, а ріже в іншому - "в правильному". 0418'

Лити воду в два отвори. 0442'

"Це для того, щоб виставляти по центру". 0515'

Сон 270718 "Вода на обійсті"

Наближається вечір. Я на батьківському обійсті, на якому звикло стоять літньовка та баня. Маю якісь свої речі в літньовці, де й сплю. Пішов у баню, аби підготуватися до купання, заніс до неї деякі речі. По виході з неї дивлюсь на город, як його заливає дощем, подумав: ще трохи і вода, як завжди восени довго не сходитиме з неї. Помічаю тітку Н., яка несподівано для мене з'явилась у невідомо яких справах. Тієї ж миті помітив, що в літньовці облаштовується на ніч моя донька. Почав думати про неї, аби їй було тут комфортно - відчуття відповідальності. Несподівано тітка пішла в баню купатися, не попередивши мене про цей намір. Помітив біля криниці, як вода з водонасосної труби, що прокладена під землею між криницею і банею, а на моє чергове здивування - між криницею і літньовкою, почала пробивати із землі назовні. Я спохопився шукати підручні засоби, аби вгамувати ту воду. По суті, вода від дощу на городі разом із водою, що б'є із землі справляли не найкращий ефект для пошуку швидкого вирішення проблеми. Я йду за баню, аби взяти якісь шматки тканини, які там могли б бути. На місці біля купи з гноєм і якихось інших речей, що були поряд, щось таки знайшов, але тієї миті вікно, що виходить з бані на ту частину городу якось вивалилось чи то відкрилось назовні, де з претензіями: що я тут роблю біля вікна? - спробувала висваритися тітка. Маючи в пошуку вирішення своєї проблеми, опущені очі дололу, відповів, що я не стою там аби підглянути у вікно: шукаю чим затулити воду, яка "по її причині" почала бити із землі. Підходжу до того своєрідного "фонтану" і рукою намагаюсь відчути у воді глибину, скільки треба пройти вглиб. Пальцями відчуваючи структуру землі, відчув, як на якомусь етапі вона з часом зрослась і скаменіла за місцем іржавої труби. Поки робив ті маніпуляції з землею, помітив, як цівка води перестала бити на поверхню. Питання наче вирішилось само собою. Я розумію, що пора повертатися до доньки, аби розпитати, як вона себе облаштувала на новому місці. 2330'

Хтось, начебто колега,  смажить кожного дня у великій пательні м'ясо, порізане великими шматочками. Я так само, але готую салат. Аби урізноманітнити процес приготування, я запропонував чергувати приготування страв: один день я готую м'ясо, а колега салат, другий день навпаки. Нарізаю м'ясо...
0422'

Сон 250618 "Блискавка в городі"

Прокладаємо трубки для кабеля на вулиці, за якимось дивним принципом. Залізна закрита зварна траса висотою вищою за людський зріст, що в одному місці має поворот. 0222'

На дворі починається буря: вирує вітер і світить блискавка. Я на господі свої батьків. Поодинокі малознайомі мені люди. Пішов у туалет. Знаю, що в черзі має бути якась людина. Скорше чоловік. Коли вийшов, його вже не було. Блискавка неймовірної сили вдаряє в тридцяти метрах від мене та інших, хто був на подвір'ї. Від неймовірно сильного удару розлітаються густі іскри. Всі біжимо в дім. Мати поспішно зачиняє залізні ґрати, що йдуть першими дверима з вулиці. Всі в шоці та дезорієнтовані. Від алогічних дій якась мама (у сні знаю, що в неї є донька) шукає в гречаній крупі презервативи. Дивлячись на неї задаюсь питанням: чи вони там були?..
На дворі армагедон.

Сон 200518 "Недовершений фінал"

Палітурно-брошурувальні роботи. Я складаю книги: листок до листка, для подальшого степлерування та склеювання. Робота відбувається десь на межі, де закінчується цивілізація і починається природа: дорога, дерева, сонце. Я відходжу від столу і бачу, як вітер зриває листки набраних мною книг. Білі аркуші лежать, ворухаючись від повіву вітру, на траві, битій дорозі.

Я в якомусь приватному домі маю помити руки. Присутня якась перешкода, від якої я лише знаходжу давній кран, що сходив металевою трубою біля білої стіни. Видно, що цим краном дуже давно користувались, адже під ним не було ані води, ані слідів від калюж, ані раковини. Я відкрутив той кран і слухав, як спочатку зійде повітря, потім "проплюється" водою кольору певної давності, поки не піде така, що врешті зміг помити руки.

Наче та ж приватна хата. Такі ж білі стіні. Образ рідного діда і в той же час хтось каже, що це його похорони. Проходить вузьким коридором рідна тітка, що давно вже мешкає в Криму. Я собі подумки: точно похорони, адже минулого разу вона не могла купити квиток, аби встигнути приїхати вчасно, аби в останню путь провести свого батька.

Десь у місті, але погляд спрямований на те місце, звідки я відійшов від столу в першому фрагменті сну. Але там не стіл, а лавочка, на якій сидять двоє знайомих поетів, чимось схожі один на одного: Коцарев, а другого ніяк не міг пригадати за прізвищем. Зовні примітно бородатий із виголеними вусами. Я підходжу до них і вітаюсь. Перепитую прізвище, помиляючись у варіанті своєї догадки, на що той виправляє мене, щось на зразок: Дубови'й, Дубинський. І я так ствердно: точно, згадав!

Сон 090418

У мене завдання: я маю з'єднати три пластикові труби (дюймовки) так, що в розрізі вони утворюватимуть орнамент і ще виконуватимуть практичну функцію. Наприклад, розприскування води... Я не знаю, як вирішити таке завдання, адже це нереально: спаювання, або ж інших методів з'єднування поперек не існує. Хтось з групи осіб, які почули мою відповідь, каже, якщо я не вмію - він зробить сам. І на той коментар почувся колективний регіт, наче це вирішити просто. Я спохопився і на ту реакцію кажу, що знаю, як тектиме вода...

Сон 190318

Фраґмент: Якісь труби... Тримав одну в руках і з нею працював...

Сон 160318

Рок-концерт. Його кульмінація. В оформленні сцени використано багато металу: над виконавцями незвична подвійна вентиляційна труба з певним розсувним механізмом (вгору-додолу) на конвеєрному ланцюгу. Багато декорацій зроблених з листової сталі. Мені настільки цікаво в тому розібратися, що я опиняюсь на сцені між тими декораціями. В певний момент ті декорації почали рухатися - розсуватися в різні сторони, над головою артистів одні труби почали підніматися, а інші опускатися... Разом з тим відкрилась задня частина сцени (!) з виглядом на центр живого міста з широкою дорогою, на якій важко було відокреслити пішохідну частину та проїздну: всі (люди, машини) рухалися разом. Тією дорогою почали повільно везти дві великі негабаритні зварні металеві конструкції пласкої форми, наче тренувальні гірки для скейту - одна машина за іншою. Люди все те обходили, як мурахи. За тією "картинкою" в голові зринуло слово: "Шанхай".