Сон 171124 "Дзеркало себе"

Художній графічний малюнок дівчини у профіль. На голові оригінальний образ шапочки, наче шолома, у вигляді стилізованого листка чи то конюшини, чи ґінкґо білоби. (Можливо, віддалена асоціація з погруддям Жанни д'Арк, яку бачив у Франції). Присутній поділ, як на листку, на три частини. Середня з яких намальована кубиками, тильна до голови - в чорних кольорах.

Якийсь образ чоловіка. Торкаюсь його руки, наче в привітаннi, і відчуваю шкарубкий палець на ньому. Просинаюсь і розумію, що так я сам торкаюсь на правій руці вказівним пальцем великого пальця, відчуваючи нерівність шкіри в районі нігтя.

P.S. Цей сон вкотре підтверджує, що ми снимося самі собі.

Сон 100924 "Недоконаність виразити себе наповну"

Йду коридорами якоїсь телекомпанії. Мене огортає внутрішній настрій творчої атмосфери в цих стінах. Бачу людей, які мене не знають і загадково позирають на мене, адже тут бувають реально різні люди, а найчастіше - невипадкові, хтось щось мене питає, я відповідаю і йду далі, хтось інший уточнює до кого чи куди я йду. Відповідаю і заразом задаю уточнюючі питання. Приходжу на якусь студію, де знімають якесь не так телешоу, як показ аматорських колективів, то з дітьми, то з дорослими, які показують короткі театральні виступи. Я ж сідаю на вільне місце, яке розташоване було мало не першим перед виступаючими на сцені. Стільці для глядачів були розставлені в довільному порядку. Коли дійшло до підставної ситуації, коли запросили дівчину, а згодом незнайомого їй хлопця, і попросили виконати одне із завдань - поцілуватися, а це було в їхньому житті вперше, а самі були не зовсім так красавчики зовнішньо, як і в результаті почав виглядати їхній поцілунок, на цій зрежисованій кимось гидоті публічно встав і мовчки вийшов. Лише зараз звернув увагу, що вдячною публікою на такі сцени є якісь люди старшого віку, зокрема жінки та пенсіонери, а деякі з внуками. Вкотре оцінив гидотнійсть, вже "по другу сторону екрану". Як вийшов зі студії, зрозумів, що там забув свій одяг. Вирішив повернутися. Слава Богу, все завершилося. Заходжу і починаю забирати свої речі. З кожним новим предметом помічаю наступний і наступний. (Фіксації на тому, що я тут їх реально залишав - відсутня). Навіть побачив борсетку з гаманцем, яку точно б не знімав би з себе у публічному місці. Поки збирав речі, заходить розмова з образом не так людини, як подібного, але все ж таки від'ємного, до героя, з кінофільму "Володар перснів" - Ґолума з доволі великим ротом і густим рядом зубів. Він перший заводить розмову, починаючи з якихось дурниць. Я йому кажу одне, а він мене інше, кажу друге, а він зі мною сперечається, кажу третє, а він мене перекривлює. Врешті-решт гостро висловлюю якусь думку на якусь його тезу і йду, не звертаючи на нього більше уваги. "Йду так", що залишаюсь збирати свої речі в іншому кутку телестудії. Тут до розмови у продовження попередньої долучається якийсь чоловік інтелігентної зовнішньости. Починає мене допитувати щодо висловленої тези, що побачене мною на цій сцені не має належної режисури. Я і з ним також починаю сперечатися, згадуючи (з реалу) свого режисера, як фахову людину з критичним мисленням на сценічну творчість. В динамічній дискусії хочу швидко назвати його прізвище, але чітко називаю ім'я, якось непевно по-батькові, а прізвище наче як вилетіло з голови. Він, якби почувши буквально, питає: чи це той режисер, який зробив у такому-то місці то-то? Я кажу: ні! А в голові намагаюсь пригадати правильне прізвище. Подаю це так, наче він мене не розчув. Повторюю ПІБ ще раз, вже впевнено згадавши по-батькові, невиразно озвучивши прізвище. А він не перестає питати далі: А чи це не той, який поставив виставу таку-то й таку в Полтаві? Я знову ж йому заперечую і вже впевнено пригадавши прізвище, виразно і голосно починаю його повторювати й повторювати. Він знову починає мені щось так само інтелігентно припускати, наче він не те, що знає всіх режисерів в Україні, а навіть їх особисто. Це мене злить, адже він в моїх очах стає далеким від того, при кого йде мова. І тут вже коротко розповідаю фрагменти з його біографії і родинні зв'язки з тими людьми, яких він точно не знав і не знатиме. 

Тепер я йду по вулиці. В душі настрій творчого піднесення і відчуття кінечної нереалізованости. На цих емоціях виникає відчуття непевности в стабільних заробітках. Починається все з того, що я сьогодні обіцяв по рекомендації прийти на заявку і відремонтувати телевізор. Йдучи далі по дорозі, наступним пригадується, що я так "загрався" в різні роботи, що на основній давно не з'являвся (пригадуючи з реалу час, коли працював маркетологом), на цьому тлі пригадується інша робота (комбінація з реалу кількох інших, на яких пробував реалізувати себе, як менеджер, але так була організована основна праця, що "спочатку прояви себе, а потім ми тебе візьмемо на постійну роботу" - що я вже не знав, яке з усіх тих і є основним місцем роботи. Коли проснувся, "зітхнув", що в реалі я маю стабільну працю, а страхи про непевність у завтрашньому дні залишились в Україні.

Від фірми приходить звістка, що намічається нова поїздка за кордон. Надходить час ікс, коли дзвонить мені один з шефових фірми і каже, що все, пора! Дають інструкції, що маю зробити: поїхати в інше місто іншої країни, забрати майбутніх колег до Польщі, але не з остаточним поверненням, а одразу на новий об'єкт. І все це не просто десь, колись, а просто зараз. У мене не так паніка, як розгубленість, щодо такого раптового розвитку подій. Збираюсь, аби першим ділом зустріти, виходжу з дому, іду пішки, по дорозі вже розумію, що мав би взяти з собою, але ще не взяв. Дивлюсь на себе: так я ще не одягнений, як треба: пальто, а на ногах якісь нічні підштаники і все. Без документів, без гаманця... А чому ж я іду пішки на потяг, коли фірма мала б мені надати машину, аби все пришвидшити?

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexinі), Франція 

Сон 071023 Картина "Ворона"

Бачу художній малюнок із образом ворони, але спочатку помічаю на ньому два яскравих кольори: червоне і трохи чорне в правому нижньому кутку роботи. Вдивляючись уважніше, вже помічаю, що образ ворони, розвертутий дзьобом у лівий бік, зроблений жовтим кольором на білому, де чіткість ліній мені нагадує витинанку, займаючи основну частину праці, а образ-пляма "червоне з чорним" лише її фрагмент - під крилом птаха.

Сон 011023 Картина "Окраєць неба"

Фрагмент сну, наче об'ява, осяяння: образ художньої картини, яка в подальшому трансформувалась ув ідею принта на футболку.

Прямокутна вертикальна картина, написана чорним по білому, на якій намальовано два багатоповерхових будинки, притулених одна до одної так, що уявно не залишає просвіту світла, з рівно геометричними формами стін та чисельністю прямих вікон, але з кривими дахами у формі ламаних трикутників, між якими, ближче до лівого верхнього краю, видніється просвіт яскраво синього неба. Колір синього настільки виразний і одинокий, що сильно контрастує з чорними лініями рисунку. Синій колір неба займає менш ніж шосту частину малюнку. Має виглядати так, наче він свідомо витіснений простором забудови. Так, як ужито лише два кольори на білому, синій, як яскравий і виразний колір, має кидатися самотньою плямою в очі. Далі фантазія переносить цей малюнок, як ідею принта, на футболку, на якій прямокутна форма зображення доповнюється хвилястою лінією, що виходить за межі прямокутника, тому що цей простір надає вже сама футболка білого кольору. Вона символізує хмарку над просвітом синього, але не дозалита тим же синім. Просто, як натяк. Хоча свідомість розуміє, що це не хмаринка, а мало б бути продовження синього неба, у той же час, свідомість має відрефлексувати: синє небо - не є хмаринкою. Але натякає, що будь-який образ хмаринки, такий же обмежений в просторі, як і небо поміж споруд.

Сон 300923 "Одяг для "Дами з горностаєм""

Цілий місяць не було повноцінно сюжетних снів. Логіка дій уві сні полягала в тому, що я кудись їхав, щось прибирав, готував на кухні, мив, чистив, наводив лад (дещо пов'язано з роботою в цьому місяці) - і все без логічного початку і завершення. Настільки снилось неконкретне, що навіть не докладав зусиль цей "потік" відтворити на письмі.

Сьогодні майже було то само. Лише під ранок наснилось трохи оригінального: 

Дерев'яна коробка у вигляді великої шкатулки (за розмірами нагадує плетений кошик до полуниць - є стандартними як в Україні, так і в Польщі). До неї зсередини приміряюсь, як буду вішати якісь дрібні речі. Принаймні було з однієї сторони два проріза, на які можна було б зачепити пласкі гачки. Згодом у цій коробці опиняється хлібна випічка з рельєфними написами-візерунками. Якоїсь миті подумалось, що такі ж рельєфні форми були на внутрішніх стінах цієї "скриньки". Тепер ця рельєфність поверхонь мені нагадує "одяг" до ікони Божої Матері з немовлям. Тепер майже просинаюсь, фіксуючи образ золотистої, можливо, мідної чеканки до ікони, образу якої ще немає. (Видно, певна асоціація з вчорашнім днем, коли я в художньому ліцеї оглядав мідну біжутерію ХХ рр., м. Катовіце та два тижні тому побував у музеї на виставці "Сатирикон" у Лєґніцах). Тієї ж миті приходить ідея ("осяєння"), що цей образ можна використати ширше. Наприклад, примірявши готовий образ "одягу" не до ікони, а до іншої художньої праці, приміром - "Дама з горностаєм" Леонарда да Вінчі.

Сон 080823 "Корекція образу"

Бачу дружину у вигляді неймовірно тендітного мотиля, який має неймовірно видовженні крила, складеними у вигляді напівпрозорого савану. Дивлюсь уважніше, а поміж крил якимось чином заплутались напівживі мухи та інші комахи. Їх небагато, але доволі сильно резонують із загальним образом чистоти, ніжности, трепетности. Образ мухи мене певною мірою вражає... Просинаюсь і у роті відчуваю неприємний присмак, такий, наче там побувала муха.

Якась подія завершується накритим столом, за яким серед інших присутніх сидить чоловік, якому маю внести певні корективи до обличчя. Він знімає своє лице, наче шкіру. Беру її наче напнутою на дошку (тут може бути асоціація з художнім полотном або тим, як обробляють після вичинки шкіру, але віддалено). Чомусь пригадується, що я маю до цього чоловіка якусь давню образу. Користуючись нагодою його беззахисности обличчя, наношу молоточком, наче докористовуючи образ в художніх цілях, пару шрамів біля правого ока.

Сон 300623 "Художні образи"

Чорно-білий образ дерева, намальований так, що його галуззя направлені вправо, наче від потужного вітру, продовжуючись тонкими лініями високовольтної мережі.

Якесь святкове місце, облаштоване наче фонтан-стіл каскадами води по великому колу, де рухома вода піднімається вверх, а де вниз, навколо якого і по-середині ходять люди. По течії пливуть у тацях-корабликах різні страви та напої. Люди підходять і беруть з такого "шведського столу" невідомі та улюблені страви. (З огляду на розуміння фізики плину рідини, це щось ірреальне, адже таці не можуть переміщатися рівномірно з одного рівня на другий, не перекинувшись у воду).

Сон 060523 "Оновлення образу"

Займаюсь бюрократичними питаннями на виділення матеріальної допомоги у вигляді машини. Відвідую з дружиною чиновницю, яка приймає відвідувачів у цілковито формальній атмосфері, так, що дехто з колег просто відкриває до неї двері, аби щось перепитати, що навіть чути суть того чи іншого питання. Разом із тим відвідуємо чиновника, якому найголовніше - це бюрократичне оформлення паперів: "Наостанок: заповните ще ось цей папірець і справа буде вже на вашій стороні!" Мені не віриться, що може бути така проста процедура отримання допомоги в Польщі. Головне в цьому питанні - це бажання і держава вже тобі допомагає, аби лишень розвивався. Наводиться приклад, що країна готова виділяти фінанси на період вимушеного безробіття, аби людина, схильна до алкоголізму подолала в собі цю звичку. Не оплата за подібну "інвалідність", а реальна праця над собою. Міркую з дружиною, що машина хоч і оформляється, як допомога на мене, але більш пасуватиме для її потреб.

Андрій Данилко змінює сценічний образ. Тепер те, яким він був, не є топовим у запитах на період війни. Замість надутих грудей і штучної зірки на голові, яка декому нагадує кокошник, починає грати роль мачо: носить спідній одяг і штани у вигляді ерегованого чорного гумового члена. Як не дивно, але публіці це подобається і такий образ має навіть певний попит.

Сон 171122 "Моя команда"

Сюжет дещо кінематографічний. Опиняюсь у товаристві людей, серед яких, як виявляється, одна жінка дуже схожа на короля. За образом і поведінкою, належить якщо не до середнього класу, то до певної інтелігенції. (Отже, за логікою, події відбуваються в королівстві). Разом із цим гуртом людей перебуваємо в якомусь замку. У нього є господиня, якої зараз немає вдома. У групі цих людей вигадується злочинна схема з перевдяганням, де ця жінка, яка так схожа на короля, зіграє його роль. Як виявляється схожість з його величністю не випадкова, вона є далекою його родичкою. Такі події додають трохи інтриги та куражу. Тепер ми всі вдягнені відповідно до статусу королівського двору. Ідемо всі до виходу. Я трохи затримуюсь, і цієї миті повертається додому хазяйка. Події розвиваються з ними так, що вона їх не бачить, а помічає лише мене. Виказую незначним поклоном голови своє до неї шанування і допомагаю при вході зняти їй пальто. В образі стриманої інтелігенції не виражаю своєї розгубленості у компроментуючій для всіх ситуації. Хозяйка йде, а я заходжу до покою, в якому зібралась наша команда. Аби бути оперативними я бачу зворотнє і мене це трохи дратує. Розклали на столі якісь подарунки. Мене здивували пластикові округлі коробки, як для тортів. Відповідь проста: "Не йти ж у гості з порожніми руками?"... Навіщо це робити? Нам звідси треба швидко йти, аби хазяйка замку не встигла нас у чомусь запідозрити!

P.S. Все більше розкриваються фактів, як "Моя команда" нинішнього президента займається злочинністю, не гребуючи воєнним станом в Україні. Перед сном читав деяку інформацію з цього приводу.

Пост із виборчої реклами Володимира Зеленського 

Сон 310822 "Практичне мистецтво"

Переглядаю короткі ілюстровані мультфільми. Більшість з них відзняті спеціально англійською мовою, деякі озвучені українською (для внутрішньої авдиторії), а деякі німецькою. Зауважую дружині, що за цими мультфільмами добре вивчати німецьку мову (дружина її знає і хотіла б викладати). Поринаю в зміст мультфільмів. Головним персонажем є чоловік ув українському національному одязі, схожий на гуцула. Він йде по дорозі та щось розповідає. Придивляюсь, наскільки цікаво та з любов'ю намальовані ці анімаційні твори. І це не просто аніме, а повноцінні сюжети від руки. Таким чином, слідкуючи за подіями, потрапляю до одного двору з багатоповерховим будинком, навпроти якого є стіна, розмальована так само цікавими творами. Я пам'ятаю цей двір із дитинства (таке переконання уві сні, може, уривок із забутого сну - в реальности маю інші асоціації). Цю стіну закривали старі гаражі, сараї. Їх поволі демонтували, а на їх місці, на оголеній стіні, що за ними, починали малювати цікаві образи (зі сну залишились лише враження). Далі також іде стіна, прикрита старими дерев'яними сараями. Зауважив, що вони доволі малі та вже давно трухляві. На вільній від них території, навпроти мальованих образів, посаджена якась городина. Якоїсь миті міркую, що маю в кишені насіння гарбузи, а як весна, добре їх зараз посадити, поки не пізно.

Сон 130622 "По-новому"

Їду в Канаду зі сторони Росії. Наскільки все в Росії бідно і сіро, а як тільки переплили човном, наскільки в Канаді все краще і в рази по-іншому. (За логікою короткого маршруту мала б бути Аляска, США). Спочатку цей маршрут проробив по GPS, але якось інтегровано з YouTube, або щось близько до того. Другим разом фізично. Знаю, що разом зі мною в подорожі є дружина, але на найцікавіших моментах показую синові. Наприклад, по перетину водного кордону між країнами - привабливий пристанок, який починається мало не з Діснеївського замку: парадні ворота, вежа, атракціони. Знаю, що в подорожі із нами була птаха, хочеться назвати папуга, але в своїй поведінці більше нагадувала якогось милого і пухнастого хом'яка або котика. Із першою подорожжю ця птаха замешкала на вежі разом із поважним орлом, навіть здружилися. Отже, другим разом я, так само, повільно пропливаючи в повітрі разом із сином (не можу стверджувати яким це так могли робити повітряним судном) наблизились до цієї папужки. Син навіть взяв її на руки, адже птаха впізнала його, але мусили повернути на місце. (Прощальна зустріч). Важко подорожувати разом із такою тваринкою. Я згадую, що в Канаді маю деяких знайомих. На ці роздуми раптом опиняюсь із дружиною у однієї знайомої (асоціативно міркував про сестру Ю.Ґ.), а тут виявилось середніх років особа, яка, сидячи в якомусь чарівному домашньому куточку, зробленому прямо в стіні, почала розповідати про свої переживання та любов до свого чоловіка і все це зайшло, в форматі монологу, так далеко, що від емоцій навіть розплакалась. За собою чую чоловічий голос вибачення, і що ми підемо, нехай так і сидить, а ми самі закриємо за собою вхідні двері. Останнім поглядом на цю жінку, згорнуту в клубочок, у позі обіймання власних ніг та приховування обличчя, оцінив наскільки має довгі коси кольору блонд, що ними мало не по-художньому був підкреслений контур її образу та того затишного місця, в якому сиділа. 0111'

Написавши цей текст і заплющивши очі, раптом постали образи гілок синьої сосни, які доповнились образом пагони алое, а врешті преобразились у листя коноплі. Так і подумалось: всі рослини із візуальними голками. (Видно, таке постсприйняття друкованого тексту). Ці образи змінились у графічний візерунок, більш схожий на сіро-чорний художній орнамент з ідеєю запозичення з якоїсь геометрично правильної вишивки. Чомусь подумалось: як варіант можливого татуювання. 0122'

Сон 210522 "Голий щуропес"

Дивлюсь на малюнок, виконаний олівцем, а на ньому зображена лиса (гола, без шерсті) собака з обличчям путіна, обернута дупою до глядача. Видно, що тварина чоловічої статі. Дивлюсь уважніше, бо привертає увагу незвична форма хвоста: він прямий і за кольором у чорні та сірі рисочки, як у щура. 

Як підсумок: путін - голий щуропес.

Сон 300422 "Сакральне тіло"

Наче видіння: виникає образ мертвого тіла, який нагадує Ісуса Христа, збереженого, наче витвір мистецтва, в дивний спосіб. Тіло залито в прозору монолітну труну у вигляді великого сувенірного "подарунку" (презентації), виконаний ув епоксидні смолі. Крізь прозорість "труни" можна побачити усі риси одягу та зовнішности померлого. Повільна поява цього образу викликає якісь давні сокральні почуття і пробує відіслати до забутих спогадів.

Сон 170422 "Образні фігури"

Проходжу вуличками міста, поринутий у різні думки, обтяжені образами буднів. Раптом у голову приходить якась фраза, наче осяяння. Тієї ж миті опиняюсь на якійсь незнайомій невеликі площі, на території якої виставлені різноманітні мистецькі фігури зі скла, виконаного в техніці вітражів. Повітря сповнене весняним подихом оживання природи, бруківка зволожена свіжозбіглим дощем. Тепер у голову приходить інша фраза: "Стоять вони біля дзеркала і повертаються жити". Міркую: так це те, до чого я йшов!.. - таке собі поєднання образного мистецтва з мініхоку. Може, такі короткі тексти назвати "хо"? або "ку"? Треба ще поміркувати. А взагалі саме тут і зараз я маю знайти відповідну фігуру, яка відповідатиме цій фразі. Знайти ракурс, сфотографувати. Готовий образ оформити чудовим текстом. Так кожному образу на цій площі надати відповідну влучну фразу.

Сон 070422 "Біологічність істот"

Опиняюся в такому місті, який схожий на великий корабель, але подібно, який стоїть на суші. Разом зі мною колеги, з якими працюю. Але всі ми незвичні: кожен з нас має якусь загадкову залежність. На початку праці всі тримаються пристойно, але якоїсь миті всіх попускає... От один з колег зменшуються в розмірах і стає маленьким і круглим, його залежність - це небезпечні рідини, до яких має слабкість; інший колега має в собі щось зміюче: знаходить пару, запросивши її до кавового столика, там вони знаходять електродроти (220V, телевізія, інтернет) і крізь розетки починають їх поглинати, перетворюючись певною мірою мало не в жирні дроти чи то в змій. Себе ж тримаю у належній формі, не даю своїй слабкості опанувати собою. Вона виглядає доволі дивно, має в собі якесь світло зелене вушко, наче в чашці з мій зріст. Подивившись на своїх колег вирішив завершити працю. Пішов до бригадира і сказав, що далі немає сенсу працювати, тому йду додому. (Цікаво, що образ бригадира з реальности). Беру якусь зв'язку ключів і йду звідти. Насамкінець міркую: добре, що людина є біологічною істотою: скільки б вона не була шкідливою для себе або для інших, рано чи пізно вона згниє і не продукуватиме собою небезпеку. 1430'

Сон 120322 "Несумісність поєднання"

У процесі якихось організаційних подій опиняюсь біля сцени разом із незнайомими мені провідними діячами. Моя увага зосереджена на одному із них, наче я опікуюсь або переймаюсь його справами. На якомусь етапі зауважую на його відкритій спортивній сумці, в якій ворохом лежать кавалки міді. Дивлячись раз на нього і другий - на ту привідкриту торбу, виникає відчуття несумісности поєднання "сценічного" образу з "присценічним" змістом.

Візія 090419 "Останній клоун майдану"

На виборах на пост Президента України перемагає Володимир Зеленський. На інавгурації, яку перетворили в шоу, прийшли як шанувальники, так і мовчазні противники. Серед натовпу в різних точках майдану стоять з два десятка клоунів. Тим самим запускається мем про шута, єдиній фігурі в свята та будні короля, якій дозволено критикувати що завгодно, навіть з ласки "сонцеликого" його самого й сісти на його трон. В історію входить портрет сумного (незлого) клоуна серед усміхнених облич натовпу.

Художник Анатолій Козельський

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сон подібний до прозорої живої статуї, яку треба пофарбувати в різні барви, аби краще розгледіти її форму. Сновидець займається виключно цим "розфарбовуванням". Відповідь у розумінні сну лежить саме в її формі (наповненні), увиразнення якої, у вигляді фарб, відбувається в процесі творення різних сюжетів не відірваних від знайомої реальності. Але не виключені й винятки, коли образ не знайомий узагалі, так, наче узятий з іншої реальності. Головним у сні постає не сам сюжет, а ставленнєва сторона сновидця. Наприклад, протягом ночі приснилося три різних сюжети, яких об'єднує спільна емоція, пережита напередодні. Це може бути й думка, чужа репліка, спогад, зустріч тощо. Кожна дія викликає або протидію, або солідарність, які виражаються у формі емоції. Кожен образ-символ тягне за собою ряд наступних, які можуть множитися, в залежності від життєвого досвіду сновидця. Їх всі може об'єднувати певна єдина спільність. Отже, якщо приснилась образа, вона витворить ряд незалежних образів, пов'язаних лише однією нею. Не можливо буде розтлумачити сон за окремими фрагментами, словами, діями. До аналізу треба буде брати весь його прочитуваний зміст. Щоб показати сновидцю "образу", свідомість сновидця "витягуватиме" з близької пам'яті знайомі сюжети з життя, вказуючи певними символічними фігурами на неї. Чи вона була викрита у реальному житті чи замаскована з імовірним подальшим розвитком "прориву" такого роду емоційного "гнойовика", який можуть віднести до пророчих натяків у снах, все це залежить від індивідуального духового розвитку. Головне вчасно виявити і прочитати такий сон, аби не допустити небажаних рефлексій у реальному житті.

Тлумачення снів

Люди шукають тлумачення снів у сонниках. Прагнуть знайти однозначність, це при тому, що версій тлумачення може бути безліч.
Традиційно тлумачення відбувається за аналогією, наприклад: дівчинка від слова "диво", хлопчик від слова "клопоти", хоча український варіант слова віддаленіший від російського. І це давнє усталене визначення. Це при тому, що немовля тієї чи іншої статі має інше значення, але чомусь не пов'язане з мовчанням, а з достатком, набутком, досягненням - враховуючи, що в кожного є свої цінності, важко говорити тут про певну однозначність. Виходить, що образи і їх тлумачення це індивідуальний набір асоціацій кожного сновидця, пов'язаний з набором базових цінностей. Отже, неможливо сон розтлумачити однозначно, все впирається у варіативність асоціацій. Наприклад, згадані вище "дівчинка", "хлопчик" в інших (неслов'янських) мовах звучать по іншому, отже і тлумачення образів будуть інші, якщо, звісно, тлумачення належить до лінгвістичних категорій. Може бути не лише "образ -> слово" але й "образ -> образ", "мелодія -> слово", "мелодія -> образ" тощо. Аби розтлумачити ясніше: якщо дівчинка нагадує слово "диво", тоді вона може нагадувати й жінку, зачаєне материнство, почуття, чистоту, мелодію, в якій є слова про неї. Виходить: чим більш всебічно освідчена людина, тим насиченіші сни і варіативність їх тлумачення. Як висновок, згадуючи давнє твердження: ніхто краще не розтлумачить сон, як сам сновидець.

Чому нам сняться сни? Власні спостереження

Нам весь час сняться сни, адже мозок уночі проживає свій "день", який ми відводимо для нього.

Сон напряму залежить від динаміки життя. Якщо весь час займатися марудною справою, важко очікувати, що сон буде динамічним і зможе нас вразити.

Сни мають властивість "зріти" або ж увиразнюватися. Може наснитися сон настільки неóбразний, що й не запам'ятовується. А з часом, сниться сон із повноцінним сюжетом, де моментами виникає дежавю: я тут був, це місце, ця дія, людина - міні знайомі, я це знаю, а звідки не йму віри, наче відання про щось прийшло само - з нізвідки. Можливо, це пов'язано з нерівномірною фізіологічною активністю перебігу сну. Малоймовірно, що втомленій людині снитиметься виразний сон. Втома зменшує ймовірність запам'ятовування. З метою самозбереження, свідомість сама вмикає захисні механізми звуження уваги. Цей стан знайомий нам з реального життя, коли треба думати "все одразу", або ж перегляду фільму з насиченим сюжетом, коли треба в пам'яті повноцінно відтворити хоча б один фрагмент. Увиразнення сну відбувається в період активної фази, коли тіло і свідомість почувають себе бадьоро, і емоційно пробуджуються, а також, коли наявні мотиви повторюваності - вгадуються у снах знайомі образи з реального або ж такі, що вже зустрічались у снах раніше. Подібні образи наростають лавиноподібно.

Всі сни між собою взаємопов'язані. У снах ми проживаємо окреме життя - ця думка не нова, але важлива в розумінні безперервності подій та взаємовпливів одних образів на інші.

Більшість того, що сниться - це існуючий багаж образів узятий з життя. Не насниться того, чого не бачили або ж не уявляли.

Сон напряму залежить як від внутрішнього стану сновидця, так і від часопросторових змін, зокрема: від його режиму, нових вражень, розмов, досвіду, переїздів, місць мешкання тощо.

Очікування, якими переймаєшся, спочатку приходять у сни, а згодом можуть стати реальністю. Переважно, вони пов'язані з поінформованістю про більшу їх ймовірність.

Сон - це процес творчості. Найбільш незалежний від намірів.

Неможливо 100% описати сон, тому що часопросторове і предметне сприйняття доволі змінне як по пробудженню, так і під час запису сну, свідомість корегує події, увиразнюючи в звиклі форми сприйняття. Реальний досвід накладається на побачене, але не до кінця усвідомлене. Багато уваги варто приділяти деталям, це не лише як зачіпка за фрагмент сну, але й можливість подальшої правдоподібності тлумачення.
Так, як сон - це щось мінливе, і лякливе, наче дикий звір, варто вчитися спостережливості, починаючи з реальних переживань.

У снах зменшується ступінь категоричності. Якщо вести мову про сновидця, який потрапляє в однозначні ситуації, де треба пристати уві сні до певної позиції, у реальному житті, про такого героя сказали б, що він м'якотілий, уникальний, у дечому безтурботний, більше споглядальник, аніж учасник подій.