Сон 110424 "Підвладне змінам"

Якісь паралельні відчуття зв'язку між будівельними об'єктами: на якому працюю нині і тим, де працював раніше (все, як у реалі). Приїжджаю на об'єкт (уві сні), на якому працював (2019-2020 р.), а й донині працює пару знайомих (як у реалі) Василь і Микола. Серед присутніх були ще дехто з давніх знайомих працівників (без конкретики). Цікаво спостерігати за різницею в часі у 3-4 роки: як змінились знайомі, що нового на об'єкті. Колеги розповідають, що відтоді, як ми працювали, пішли всі штатні змінові електрики, тепер замість них нові поляки. Мене усе сказане дивує: як нібито усталене (тим більш у спогадах) життя підвладне змінам.

P.S. Подумалось: якщо існує "Книга перемін", тоді має (хоча б під неї) існувати "Бог змін"?

Сни з юности

Пригадав ряд однотипних снів, пов'язаних зі школою, які мені снилися в підлітковому віці. Зокрема, такі сни були пов'язані з архітектурою середнього навчального закладу. Десь у шостому класі ми перейшли зі старої школи в новозбудовану, яка знаходилась поряд. Кілька років підряд бачили з вікон шкільного коридору, як будувалась нова. На подвір'ї спостерігали важку техніку. Незаконно залазили на територію тієї школи і частково, але рідко, траплялось ходити її темними коридорами та підвалами. Всі ці враження, прикрашені потраплянням у нові стіни та оновлену організацію проведення уроків, адже ми почали ходити з класа в клас, дещо вплинули на уяву, які, як пригадується, чудово перекочували в сни. Зокрема часто повторювався мотив ходіння новими коридорами тієї школи. Таким чином уві сні додавалися і додавалися у просторі нові, не знані раніше приміщення, підвальні проходи, якісь вентиляційні бетоновані канали, які могли виходити будь-де, навіть назовні споруди, навіть під час проведення уроків, із затримкою у міжурочний час... але все ж уві сні.

Сон 050223 "Оцінка ситуації"

Працюю на новому місці - у відділі маркетингу. Директор одразу дає зарплату - 5000, мотивуючи, що через три місяці підніме на півтори. (Уві сні не фігурувало поняття валюти. Уже кілька років підряд доходи та витрати мислю у злотих, хоча й уві сні сприйняття цифр та часу умовне. Певною мірою присутнє якесь давнє переконання, що на старій роботі отримував - 3 - 3,5, отже 5 - це вже добре, а 6,5 - більш оптимістично, хоча й не ідеал). Тепер нове місце роботи нагадує старе (в реалі працював там більше 10 років тому), але фірма сприймається цілком інакше. (Видно, що сон, створюючи "нове", буквально послуговується старими знайомими мені образами, тому й виникає певне логічне неузгодження). Облаштовую нове робоче місце. Біля свого столу, у старому дивані дивом для себе знаходжу два (могло бути й більше) своїх давніх робочих щоденника, в яких вів усі ділові та приватні дописи: ідеї, спостереження, назви фірм, з якими треба познайомитися / познайомився, з ким про що говорив, кому дзвонив / не додзвонився. Навіть подивований був побачити на тих сторінках якісь робочі записи своїх поезій. Оце знахідка! З огляду на свій "травмований" досвід "недосяжного успіху" в комерції, дивлюсь на нові плани свого розвитку на посаді та пошуку нових клієнтів максимально критично. Зважую усі задіяні раніше інструменти, які варто оновити, зокрема особисте відвідування клієнтів та нагадування про себе і "нові можливості з нашою фірмою". А до себе для відповіді ставлю зустрічні питання: що ж пропонуємо? яке нині конкурентне середовище по товарах? які нові гравці з'явилися на ринку протягом останніх років? абощо. У процесі пошуку відповідей, знаходжу інформацію, що якась фірма масово набирає людей без важливого досвіду для здійснення рекламних заходів, по "бросових" цінах оплати праці. І тепер примірюю до себе та міркую: так, мені це знайоме, тепер масово без досвіду спілкування всі "повалять" до всіляких клієнтів, створюючи своєю некомпетентністю негативне враження про будь-який маркетинг. Отже, може статися так, що мене просто "не пускатимуть на поріг" навіть по першому дзвінку. Звісно ж: "вовків боятися - в ліс не ходити", але така інформація не так лякає професійність продажника, як те, наскільки виявиться "балуваний" клієнт і в такому конкурентному середовищі на ринку можу не показати за пару місяців швидкий результат, аби отримати обіцяне шефом підвищення до зарплати.

Сон 130921 "Не допустити повтору!"

Квартира у вигляді однієї кімнати. (Певні асоціації з житловим простором у якому мешкали). Вона для нас (мене, дружини, когось ще) є лише тимчасовим пристанком. Колись ми її винаймали, щось на зразок кімнати на одну ніч - це перше сприйняття, а за кількістю речей та особистих записів на поличках, натякає на те, що ми в ній живемо, але так би мовити час од часу. Дивне сприйняття простору: кімнатка невелика, але до нас приїхало дужо китайців. Скільки не спілкуємось, я ж слухаю і намагаюсь мовчати. У розмовах присутній якийсь спогад про поїздку якоюсь річковою яхтою, пригоди під час подорожі. Пам'ятаю останній візит (пригадування забутого сну), як ця зустріч закінчилась кровопролитною бійкою. Програючи сценарії, пробую цього не допустити. Цікаво, що цього разу до нас приїхали ті ж люди, а подумки в мене до себе питання: чи пам'ятають чим закінчилась остання зустріч? (З однієї сторони - це так би мовити згадка забутого сну, з іншого - розв'язання знайомих подій у сторону з добрим завершенням). Весь час цих розмірковувань прибираю в кімнаті, зокрема біля шафи з книгами і різними записами, записками, складнями. Останнє мене приємно подивувало. Знаходжу якісь нотатки. Ось знайшов три тонких зошити, з написом на кожному "Неабищо". Пригадую, як їх заводив. (Належить до якогось іншого забутого сну). Перекладаючи, відзначив, що вони вздовж урізані, а, заглянувши всередину, збагнув, що записи почав вести у формі таблиць. В результаті розмов усі лягли спати, лише один старший (головніший) китаєць крутився з боку на бік і не міг заснути.

Сон 260420 "Процес перетворення"

Складання старого дерев'яного совдепівського столу, з яким мої співрозмовники пов'язують свої спогади.
Процес складання виглядає так, що стіл частинами перетворюється в ошурки та пакується у мішки. Десь у той час я прошу когось віднести певну річ на фірму, яка знаходиться недалеко за рогом.
Тепер маю справу з розплавом на виробничому підприємстві, який іде по лінії, наче по конвеєру. Біля мене працює якась людина. На якийсь час відходжу та повертаюсь до нього, а він у рази нагрітий, аж пашить у обличчя. Кажу до тієї людини, що поряд: треба було вчасно мені додати до нього два курячих яйця, розбивши їх у плавіння, аби спинити цей процес. А подумки до себе: "Що за абсурд? Ти ще б "Кока-колу" додав до того!"

Сон 121219 "Повернення в минуле"

Я - юнак. Гуляю парком відпочинку, який нагадує центральний - рідного міста. Події, які в ньому відбуваються, нагадують сюжети певних снів, але без конкретики. Намагаюсь налагодити стосунки з дівчатами свого віку. Розумію, що вони розвиватимуться лише за бажанням самої дівчини. З однією нічого не складається, а з іншою - все просто. Навіть заходить доволі далеко, але невідь-звідки з'являється мати, як "вічний" контроль. Хоча цього вечора я не вдома, але нічого особливого: застає мене за дивною роботою: проходить мимо і помічає, як збираю в металевій шафі розсипаний горох, який чомусь опинився у воді. 0300'

Минаю дорогу, на якій колись туристи облаштовували палатки, тепер на тому місці бачу одиноку могилку. (Пригадування належить сну, який бачив кілька днів тому). Цією дорогою їду з Сашею К. десь з дачі. На цю поїздку мене наштовхнула його пропозиція, що можна заробити десь тут непогані гроші. Каже, що ось доїдемо до перехрестя, а там ми пересядемо на мотоцикл. Міркую: може, з мотоцикла - в машину? Приїжджаємо з ним у якусь школу. Заходимо в один з кабінетів, а це - офіс. Кілька людей сидять за комп'ютером. Якась жіночка приймає документи. Підходимо ближче, вона піднімає світло-блакитні зіниці, мало не скляні, у хворобливо червоних білках і дивиться на нас. Таких втомлених очей я давно не бачив!.. Дорога. Дивлюсь на небо, а там повертаються з півдня птахи. Дивуюсь: недавно відлетіли, тільки-но почалась зима, а вони назад?.. Автовокзал. Мені кажуть, що маю сідати в автобус, який там стоїть, але конкретики так і не надходить: стоять два транспортних засоби. В який із них сідати? В одну з них заносять якусь хвору або просто лежачу людину. Для неї виділене спеціальне місце в салоні пасажирського автобуса... Тепер я у іншому місці. Батьки питають про заробіток: "Чи добре тут заробив?" На що відповідаю, що краще, ніж у Польщі на нинішній час - немає. Чим їх розчаровую. Тепер я в якомусь парку знаходжусь на відкритому просторі. Дзвінок від П.Б. за одного автора. Пропозиція його підтримати. Розповідаю, що окрім видавничого напрямку, є давня задумка провести літературний вечір, зібрати багатьох знайомих мені авторів. Згадую останніх, з чиєю творчістю був знайомий завдяки П.Б., називаю прізвище якогось Бондарчука. Але при всьому моєму бажанні, пояснюю далі, я в Польщі й нічим допомогти не зможу. Далі спілкуюсь із ним про його колишню підтримку, про те, що недавно перечитував твори авторів з часопису "Ф+Л", за його редакції. Про те, що свого часу щиросердно намагався підтримувати творчість знайомих мені авторів, із ким зводила доля і певною мірою завдяки йому. Тепер я в якомусь гуртожитку, сповненій "движухи"! Я ж на кухні розповідаю якісь анекдоти. Підходить до умивальника Наталя Н. і чистить зуби. Про себе пригадую, як вона схожа на іншу дівчину, таку ж руденьку й кучеряву. Знову розповідаю щось смішне, зокрема про те, що мені цікаво спостерігати за людьми. Мій гумор викликає у присутніх щедрий сміх. 0440'

Сон 041112 "До визрівання ~ півтора місяці"

На території заводу, на якій колись працював (асоціація з реальністю), зустрічаю знайому (таке переконання уві сні). Спілкуємось про людей, які там ще працюють. Раптом цікавлюсь про відділ, в якому вона нині є. Каже, що нині "в продажах" - тому самому, в якому свого часу працював і я. Питаю за успіхи. Каже, що поки важко щось сказати, після виходу з декрету, адже це в неї другий чи третій день роботи. Згадую, що років два чи три тому зустрів у місті колегу з планового відділу. Вона також пішла у відділ продажів. Роблю висновок, згадуючи про себе ще одну колегу, на той час передпенсійного віку: "То тепер там у вас жіночій колектив?.." Тепер із думками про діючий завод і техніку переношусь у двір, на якому росте дерево.
Його гілля "обліпили" діти, куштуючи плоди. Залажу і я. Дивлюсь, а на ньому ростуть різні фрукти, переважно яблука, ще й відмінних сортів. Плоди великі, хоча ще зелені. Міркую, що зріти їм залишилось ще з місяць-півтора. Звернув увагу, що на кожній гілці, де був той чи інший сорт, не зриваючи з дерева, надкушені по кілька яблук. Цей факт, щодо дітей, мене розвеселив. Вирішую піднятися вище, поки дозволяла дерев'яна драбина. На самому вершечку помітив гілку з абрикосами, яких залишилось небагато: зо два десятка. Вони були спілими, якраз по-сезону. Почав їх пробувати і смакувати. Сподобалось. Ще побачив одну врожайну гілку з незнайомим мені плодом, схожим на папаю. Подумав, що треба буде до неї дістатися. Роздається гуркіт. Дивлюсь на небо, а там посеред темної та розлогої хмари, що певний час наближалась, з'являються і більшають блискавки. Ще на мить затримуюсь на дереві, як тут, мало не за віддаленою огорожею бачу попереджувально-сповіщувальну поліцію, яка намагається великою спецмашиною із розсувними колесами проїхати біля одного з цехів заводу, який згадувався напочатку. У нього це не зовсім виходить: прохід на повороті виявився замалим. Але він поспішає всіх поінформувати, що йде буревій. Це попередження торкається й мене. Всі злазять із дерева і я в тому ж числі. Заходжу в дім, але бачу, що треба набрати воду. Беру відро, іду до криниці. Набираю. Видається, що тече спочатку мутна вода: з піском. Але перше міркую так: що таке може бути. Чомусь припустив, що причина від наближення грози та, по-друге, від того, що поліція на спецмашині зачепила серйозне обладнання, так, що струсанулась промислова установка, розміром мало не в цех. Виливаю воду, споліскую відро, набираю поновно. Тепер схоже, що вода побігла краща. 0001'

Сон 070919 "Наче гортаю спогади..."

Екскурсійна подорож з лишньою технологізацією. Я б сказав: нові віяння не завжди вирішують справу в кращий бік. Беру участь у колективній подорожі центром міста. Потрапляємо в приміщення, де екскурсовод показує, як голосовими командами керує кімнатою. Зі словами "Make up" переносимось, наче ліфтом, у нове приміщення. На якомусь етапі питає: чи хотіли б відвідати туалет? Отримує в масі позитивні відповіді. За новою командою, зачекавши трохи часу, так, наче б були в черзі, заходимо разом у приміщення схоже на амфітеатр зі сходами-сидіннями виконаними з сітки. Рекомендує присісти й отримати відповідне задоволення. Так, як все відбувається в масі, нічого цікавого і, як можна так виразиттися, "приємного" в тому не знайшов. Мить і пропонують йти далі, покинувши заклад. Зазираю зі спини на свої штани, а вони мають від такого сидіння округлий слід характерного кольору, що зовсім мене не втішає. 0400'

Дивлюсь сон, наче гортаю спогади.
От я спілкуюсь з дружиною... Дивлюсь на світлину з її телефону, де колись вона стояла на дворі, біля вікна нашої (таке вві сні переконання) квартири, поправляє щось у чоботі. Там вона падала, а зараз коментує ту подію... Якась молода полька хоче мені щось віддати, а це знецінені українські монети (білий метал), де стерті від часу, а де з отворами. Я ж кажу: "вони нічого не коштують". Придивляюсь, а одна з них мені не знайома і викликає інтерес: на одній стороні викарбувано, як на замковій споруді стоять чоловік і жінка, він її обіймає зі спини, дивляться вдаличінь, а на обличчі маски птахів, спочатку мені видались їхні обличчя кумедними: з гоголівськими носами. Питаю себе: що за дивна монета?.. Дивлюсь на якісь темнокоричневі глянцеві стовпи, виконані з запеченої глини. Роздивляючись якось зблизька, перше, що спадає на думку: це якась альтанка. Питаю в дружини: "Як так можна було зробити?"... Проходжу знайоме мені місце, де видно, що тракторами навезеною землею загорнули ділянку, яка була занедбана, а зараз приймає гарний вигляд (продовження якогось сну)... Спілкуюсь з жінкою по телефону, дивлюсь на наступну ділянку, біля якої треба з асфальту прибрати землю, помити водою територію заїзду. Дружина все це коментує... Чую знайому мелодію, а там слова: "З'явилась відьом відьмча самота...", на мотив народної пісні "Гай, гай, гай..." 0500'

Сон 040919 "Спогади про дитинство"

Пишу спогади про дитинство. Пригадуючи деталі, вирішив деякі з них відтворити в пам'яті й завітати до родини однокласниці Л., що мешкає недалеко від дому моїх батьків. (Уві сні місце розташування дому знаходилось відмінно від реальности - за дорогою). Зустрічаю їхню маму. Спілкуємось за життя. Сиджу біля їхнього гаража і на мене напливають спогади. В розмові згадую про деякі деталі, враження, які виніс з дитинства, будучи в їхній родині. От я згадав, що вперше почув нецензурне слово саме в їхній родині, чим нині здивував їхню матір. За певен час - пригадалось, що в них чув деякі слова польською, тому не все розумів, коли щось просили. Цікаво, що цю розмову слухала ще моя бабуся Д., яка дала якийсь коментар щодо польської: "не цієї родини", - так, наче спогади мої змішалися ще з історією перебування в когось іншого, що мешкають не тут, а ближче до них. Згадав за їхнього сина - меншого за Л., зокрема за книгу Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", яку він може й донині мати в себе. Так, наче це ключ до кращої розгадки чогось, що пов'язане зі спогадами. Їхня мати каже, що зараз він купається і вийде з лазні. Дивлюсь крізь скло надвір, а там сарай, більше схожий на льох - це і є їхня лазня. Біля неї стоїть їхній батько і дід. (Батько в реальности - зовсім інший, нагадує іншу особу, діда не знаю взагалі). Вирішив до них не виходити, аби не зачинати нових розмов, а зачекати сина вдома. До хати приходять всі разом: син, батько, дід. Дивлюсь, а їхній син низького зросту, хоч і дорослий. Кажу: "Весь в тата і діда". (У реальности - навпаки: високий, взагалі не схожий на того, що уві сні). Вирішую пожартувати: "Дуже легко уявити, яка буде в тебе дружина: вже не висока і не середнього зросту, отже, кожна третя!" На що він відповідає своїм жартом: "Четверта!" 0340'