Сон 161221 "Космічні візерунки"

Якесь незвичне сприйняття простору. Присутня організація предметів у ньому: певний куточок, який обставляю якимись меблями та речами середнього розміру. Наче й не кімната, адже на якомусь етапі виявився вихід у відкритий простір, якесь стійке переконання, що космічний. Можливо, що згаданий куток, з організацією предметів, належав до орбітальної станції - настільки все незвично. Присутнє стійке усвідомлення баченого образу поверхні землі з вікна такої станції. (Не можу пригадати, щоб подібне належало до свіжих переглядів у реалі). З того закритого простору, з раптовим виходом у відкритий, я опиняюсь серед таких героїв, що закидають у "небо" металеві кульки. Спочатку вони падають хаотично, але інший герой вирішив відзначитися по-своєму: такою ж невидимою силою підняв їх знову вгору і систематизовано скинув на "поверхню" нижче нас (наче то й не земля, як і верх не є небом). Дивлячись на малюнок, можна було відзначити, що набув він недосконалого візерунку стільника, обірваного у вигляді пропущених плям (дещо нагадуючи формули з органічної хімії).

Сон 221119 "Програю життєві сценарії"

Я знаходжусь на екскурсії в музеї, що має свої експозиції на цілу гору (не метафора). Події відбуваються в Польщі. Спочатку вирішую піти на екскурсію без супроводу, але, по ходу проходження складною гірською ділянкою, потрапляю на діючу екскурсію і вже з нею до кінця проходжу маршрут. Цікаво, що чомусь вирішую пройти її заново, так само, але вже від початку, з екскурсоводом і групою. Експозиції музею являють собою певну історичну прив'язку до місцевости, осіб та більшою мірою пов'язана з релігійно-духовним шляхом становлення, того, що на тому місці колись була комунікаційна сполука (зв'язана внутрішніми ходами, наче в печерах) якогось католицького ордену. Найцікавіша частина, яку не зміг спочатку здолати сам, із-за певної складности в сходових дорогах, була пов'язана з проходом всередині гори. Сходи являли собою металоскляні конструкції. Аби я міг їх пройти з легкістю, треба було наперед знати, куди вони виходять. Напочатку проходив шлях по горизонталі, а згодом пішов угору. Здавалося, що так можна було йти доволі довго. Серед екскурсійних зупинок, які виглядали лише зменшенням швидкости ходи, були цікаві історичні локації: зі скульптурою, вирізаної барельєфом у камені, в квітах, які переходили в сади. Наостанок міг щось зірвати для себе й покуштувати. На кожному кроці біля тієї чи іншої локації знаходилась скринька для пожертв, а наприкінці, де був сад, їх було мало не на кожному кроці. Дістав якісь монети, аби зробити "офяру" наприкінці всього шляху. Подивився на решту грошей: гаманець повний, з нього вилізли кілька купюр по одному злотому. Подумав, що краще було б дати до 5 зл купюрами, аби не морочитися з монетами. Вирішив докинути пару купюр... Загалом, сама подорож неймовірно сподобалась! 0005'

У колективі програю життєві сценарії. Разом із тим у моєму домі мешкає людина з інвалідністю. Ми є приблизно однолітками, по років 20. Спілкуючись із ним, я виховую в собі певні емоційні здібності, маю отримати життєвий досвід. Потім ділюсь із кимось тим усвідомленням. 0500'

Сон 091019 "Головне, дов'язати цю нитку до кінця"

Батьківський дім. У нього проникли самураї. Я нарешті здобув якусь нитку, з якої маю зв'язати довгий шнурок. Основу складає негрубий канат, довжиною до півметра, який розбираю по нитці. Самураї переслідують мене, адже знають, що в мене бажана їм річ. Піднімаюсь на другий поверх, у майстерню. Там зустрічаю колегу В., який ліг спати біля вікна і від глибокого сну аж підхропує. Став дов'язувати нитку, на інший кінець якої маю начепити якусь річ у вигляді цвяха. Лунає телефонний дзвінок із дискового апарата (знайомий багатьом ще від радянських часів). В. прокидається й, усвідомлюючи небезпеку від переслідування, висловлює певний страх: "Це вони?.. А якщо вони нас знайдуть?!" Я ж заспокоюю. Міркую, що ми перейдемо на горище. Там у темноті й серед речей нас ніхто не знайде. Головне, дов'язати цю нитку до кінця. 0310'
P.S. Цікаво, що тема з "ниткою" фігурувала в моєму позавчорашньому сні, але в зовсім іншому форматі подій.

Проходжу вулицею, вкінці якої живе маргінал. З першого погляду: одягається просто, за собою дивиться мало. Хоча, є хата, жінка. Господарює на обійсті. На шнурках сушаться якісь речі. Грає музика. Жінка сидить біля вікна і щось шиє. Вже вкотре проходжу і чую, що улюбленими є в нього роквиконавці давніх часів. Так і подумав "десь застряг у молодості". Навпроти його дому бачу велику волохату собаку. Далі сню, що я уві сні літаю. Свідомо здіймаюсь у небо вище, вище, ще вище. Потім опиняюсь в центрі рідного міста. Розумію, що від дому трохи занесло в сторону. Піднімаюсь знову... Десь фрагментом з'являється дружина, адже я приходжу додому (невпізнаване місце, але нагадує батьківську кімнату), а її не впізнаю: це зовсім інша жінка: чорнява, тип обличчя когось нагадує, але не можу пригадати кого. 0430'

Донька сидить за столом і слухає музику з аудіокасети. Закінчується мелодія. Хоче переставити касету на іншу сторону. Я ж кажу, що в цьому магнітофоні касета "перекидається" автоматично. Обговорюємо з сином меню. Готуються шашлики. Скоро їстимемо. 0500'

P.S. Цікава підказка, щодо тлумачення снів про "нитку". Увечері донька розповіла історію про засновника компанії "Shell". Зокрема про те, що у нього була нитка, на яку він вперше нав'язав мушлі, які знайшов на березі моря, і запропонував цю низку закоханому хлопцеві, приблизно наступними словами: "якщо ти любиш ту дівчину, ти зможеш це намисто їй подарувати", - назвавши йому за ту поробку символічну ціну. Так він навчився заробляти перші гроші.

Сон 040519 "Прихована давність"

Піднімаюсь на другий поверх батьківського дому, до майстерні. За мною йде сестра. За пару хвилин - мати. Німа сцена: чому ми тут зібрались? Сестра увімкнула обігрівач, я увімкнув музику. За хвилин десять приходить батько і не очікує побачити на усіх.
Друга сцена, де ми всі переносимося в якесь незнайоме місце, схоже на розважальний клуб чи ресторан. Я сиджу на великому масивному дерев'яному стільці, наче на якомусь імпровізованому троні, біля мене - по праву сторону - скорше сестра, ніж мати. Зліва сіла чорнява дівчина. Я її знаю (так лише уві сні), колись у мене з нею були стосунки, які ми приховували від інших. Зараз поводимось, як незнайомі люди. Переді мною різьблена фігура кота з головою орла, хвіст якого виконаний аналогічно до голови але в меншому розмірі, з гачкуватим дзьобом перевернутим догори. Подумалось з позиції цієї дівчини: одразу достатньо хлопцю заявити всім про свої стосунки одпочатку, як у всіх не буде сумнівів у серйозності його намірів. А як приховувати їх і не промовити й слова, як нині: хто це? - може, познайомити? - такому хлопцю грош ціна. Така його позиція перспективи: чи буде він в її житті чоловіком.
P.S. Власна проекція на дистанційні стосунки колеги по роботі зі своєю дівчиною, з його власною оцінкою: "з моїх (телефонних) розмов нічого не буде..."

Сон 141118 "Скільки раз прожив на Землі?"

Якесь велике виробниче підприємство.

Фарбую ворота у білий колір, які колись були жовті, а пізніше пофарбували в коричневе. Думаю: скільки ж треба нанести білої фарби, щоб замалювати коричневий колір? Ото хтось "все продумав"! Майнула думка, що фарба раніше наносилась не раз, адже її шар був наочно суттєвим.

P.S. На початку сну я поставив "вищому Я" питання, записавши його в електронному блокноті: "Скільки раз прожив на Землі?" Одразу ніяк не міг зрозуміти цей сон. Протягом дня прийшли на думку декілька одкровень. По-перше, як і очікувалось, "вище Я" не цікавить щодо мого "нині" минулі втілення, тому витворило для мене образ-підказку: не один шар фарби. По-друге, я знаю, що перед коричневим, який замальовував у біле, був жовтий колір. Отже, моє попереднє життя могло бути не світле. По-третє, уві сні подумав, що білим за раз не зафарбуєш коричневе, тому, можливо, треба буде білим пройтись ще раз. Як висновок, можливо, буде ще одне втілення. Подібні висновки треба буде перевірити іншими методиками.

Денний сон. Піднімаюсь по зовнішній драбині якогось маяка. Рухаюсь вгору доволі сміливо і впевнено, не відчуваючи страху. Знаю, що скоро має бути площадка для відпочинку, аналогічна тій, що була раніше. "Скоро" - означає, що залишилось пройти менше, ніж пройшов. Дивлюсь нагору, а там перспектива драбини звужується в лінію і губиться в сивій млі й не видно того пристанку. Дивлюсь униз, і розумію, як я багато вже пройшов, що навіть і не видно самого початку. Цієї миті мене охоплює жах зірватися з цієї драбини, адже, реально, сміливо перебираючи руками і ногами перекладини драбини, не знаю: чи якась із них надійна на моєму шляху?

P.S. Видно, цей денний сон є продовженням-підказкою нічного. Драбина - то мій життєвий шлях. Його відрізок: вік, який відміряно пройти. Головне, що не скоро!

Сон 210818 "Прозріння і час"

Мешкаю в найманій хаті. В гості приходить родич хазяїв, на ім'я Р., який віддавна заборгував мені гроші. Я вітаюсь з ним і кажу, чого він не відповідає на телефонні дзвінки? "Ігнорите?" Він "вмикає" давню практику привітності, а згодом міняє її на спонукання мого до нього "співчуття". Виймає з рота вставну щелепу, яка наполовину замінює живі тканини нижньої частини рота та горла і показує мені її. Я розумію, що віднині з нього вже нічого не візьмеш, такою в нього є карма за невиконання обіцяного.

Обігрування імені Діма - Даймон - Дімон

Обличчя доволі розумної жінки років 50-ти. Хтось з присутніх ставить до неї питання, вона грамотно і послідовно відповідає на всі з них. Дивлюсь на неї уважно і бачу в її обличчі одне око, як у Циклопа, дивлюсь уважніше і розумію, що близько посаджені очі утворюють разом із середнім оком одне ціле. Припустив: чи не тому вона така прозірлива в своїх судженнях?

Я на роботі. Мить, коли треба прийти вчасно на якесь нове завдання, яке отримуємо від керівника. Іду слідом за хлопцями, які трохи мене випереджають. Якийсь підземний перехід чи метро, з якого є вузький вихід назовні, зроблений не сходами, а якоюсь дивною конструкцією. На годиннику 58 хвилин, отже, до зустрічі з керівником залишилось 2 хвилини. Тим виходом, я опиняюсь на вулиці біля невеликої вантажної машини. Тих хлопців, за якими йшов уже немає, але є ті, хто йтиме зараз на ту ж зустріч. Поки перекурили і дорозвантажили машину, я ще вирішив перемити гору білих тарілок, більшою мірою однотипних, середнього розміру.

Сон 220318

Драбина приставлена до драбини.
Підніматися вгору по цій драбині...

Різав довгим і рівним ножем короби (лотки). Насправді такі короби ріжуть болгаркою. Ніж такий, як для хліба, але без зубчиків.

Точив цього ножа...

P.S. Образи скомпільовані з побаченого на роботі. Образ, пов'язаний з ножем, не прив'язаний до жодних конкретних асоціацій. Загалом, образи не настільки виразні - не вражаючі, за перебігом дій як буденні.