Сон 200525 "Для чого так складно?"

Якийсь страрий доглянутий будинок зі старими дверима, що скеровують до безліччі старих підсобних приміщень з виходом на піддашшя, що мають незрозумілі та небезпечні ями. Наче мешкаю в цьому будинку, де є інші квартири для інших сімей. Тепер робиться на піддаші прибирання, аби не було нічого лишнього. Підлога вимощена глиною (схоже на спогад і роздуми з реалу: коли баба Марія з дідом побудували свій дім, останнє що робила - вимащувала вагітною на останьому місяці підлогу на піддаші з глини і соломи, аби він був теплий). Останнє, що зауважую - невелику купку недозмітаної глини, яку підгортаю і так залишаю, бо сил вже не було на більше. Міркую: як раніше приховували від дітей ці двері? Добре, що зараз живуть в цьому домі дорослі, а як будуть діти, аби вони тут не бігали, треба було б замкнути наглухо? Разом із тим ті приміщення можна було б використати більш раціонально і якось приховати ті незрозумілі ями. Залишилось загадкою: якої вони глибини. (Схоже на свіжий спогад з реалу, щодо проходження на одному з об'єктів інструктажу з правил техніки безпеки на будівництві - зокрема йшлось про яму з 9 метрів і прохання "в неї не зазирати"). Так і залишилось питання: для чого вся ця архітектура була зроблена так складно?

Сон 060125 "Приховане в діях"

Кілька разів уві сні, навіть у попередні дні, з'являвся в такому приміщенні, яке важко описати. Наче просторе промислове приміщення подібне на котельню, адже наявні труби на стінах, якісь великі збірники, які могли б на це вказувати, але події вказують на те, що тут місце для зустрічей. Залізні сходи вниз, які вказують, що це велике приміщення знаходиться нижче від рівня землі, принаймні таке переконання. Приходить якийсь чоловік з дитиною років десяти і долучається до групи людей, які там знаходяться. Якась інша подія з їхньою участю передує цьому візиту, яку вже не пригадаю.

Спілкуюсь з хлопцем років тридцяти, якого дещо знаю (переконання з подій у якомусь минулому сні, що не пригадаю). Там він постає ініціативним з дещо підлітковою нарваністю, але пристойним і передбачуваним. Цього разу він з'являється в якихось справах зі світлинами, які, аби звільнити руки, дає на мить потримати мені. Формат світлин мене дивує: менше 10×15, навіть менше від "Палароїд". Пригадую (можливо, таке переконання), що він весь час мав невеликий фотоапарат із собою, і раніше робив невимушено, а можливо й непомітно, знімки. Починаю вдивлятися в світлини і бачу якісь групові зустрічі, але придивляючись уважно, розумію, що саме ці знімки еротичного характеру, хоча не брутальні, а з певним прагненням фіксації того, де він і з ким був. Ця сторона його натури мене дещо дивує. Якась світлина виявилась критично засвітленою, майже білою, так, що не можна було й роздивитися облич, навіть рахуючи й те, що й так за цими куцими роздруківками ніц не можна було зрозуміти, хто там є, чиї там обличчя. Зробивши коротко свою справу, він розвертається, аби забрати те, що дав мені в руки, і дещо дивується: чому я переглядав те, що не мав робити? - але не коментує, хоча порив бачу, що виник, та забирає з мовчазною недосказаністю.

Сон 281124 "Чужий Свій куток"

Все починається якось наївно і по-домашньому. Я з двоюрідними братами (В. і М., образи не критично конкретні, а більше схожі на моє переконання) вирішую організувати собі якийсь відпочинок. Наче все починається у них вдома (нічого подібного з реальністю), але згодом все видозмінюється в якийсь великий закинутий будинок. Під тему нашого якби камерного відпочинку в тому будинку починає назбируватися різна молодь і тусити окремо від нас (настрій - хіпі), без претензій на приватне життя інших, що опинилися в цьому великому будинку. Під кінець дня увесь дім наповнюється музикою і окремим життям від зовнішнього світу. Процес такого життя починає бути певною мірою неконтрольованим. Старший дв. брат (В.) щоразу виходить "на розвідку" і вже припускає, що варто було б звідси скоро йти. Другий дв. брат як і я нікуди не виходить і переймається комп'ютером. В якийсь момент приходить до мене і каже, що зробив усе, що міг: комп'ютер складено, працює, але без звуку. Поки каже, у мене виникають асоціації з сином (тому образ дв. брата стає трохи не конкретизований, адже на його місці я уявляю саме сина). Я заспокоюю і пропоную чудернацьке рішення, як саме добути звук: маю старі динаміки та старий великий чорний магнітофон. Починаю з ними комбінувати щось з'єднуючи кабелями. Він протестує і каже, що це зовсім інша система, - називає незрозумілі мені абревіатури, - і так працювати не буде! Я все одно роблю по-своєму, бо переконаний в правильності ідеї, а він вкотре повторює, називаючи причину щодо різних форматів звуку. В якийсь момент ми чуємо певний движ за дверима, як "організатори" цієї будинкової масовки починають заспокоювати голосну різношерстну публіку. Потім усе якось втихає. Коли наступає ніч, користуємось наявним штучним світлом, який (за логікою) спонукає публіку ожити з другою силою. Якось раптово хтось починає розганяти всю цю публіку, як зрозумів, якісь свої, більш свідомі наслідків. Десь з поміж них мав би бути старший дв. брат В. Раптом пропадає штучне світло і вся та публіка "добровільно-примусово" зі своїми манатками починає покидати цей будинок, створюючи в коридорі, що проходить біля наших дверей постійний шум. Я пропоную дв. брату М. запалити свічку. Раптом пригадую про її наявність. А запаливши сірник, бачу ще одну, яку наче ми вже й використовували, але я вже про неї забув. Коли знову все вщухає, мені приходить думка-переконання, якою одразу й ділюсь: "Треба нам складати всі речі і звідси вибиратися! Поїдемо до дому баби з дідом. Зранку тут буде поліція! Нас тут має вже не бути!" Речей якби привезли багато, отже роботи трохи є. Починаємо метушитися аби по собі "стерти сліди" свого тут перебування. Думка про "сліди" розвилась до буквальної ідеї: "стерти за собою усі відбитки пальців". (На тому й прокинувся)..

Я з дружиною маємо переїхати у свій куток. Тепер ми у великому приміщенні, подібному... (важко сказати) до хали, промислового складу, але якби з відчуттям, що в себе вдома. Спимо у ліжку. Раптом у мене прокидається еротичне бажання. Починаю проявляти його до дружини. Раптом в цьому приміщенні з'являється світло і в дальньому перпендикулярному до нашого ліжка кутку, відкриваються двері та в'їжджає на прибиральній машині, що миє підлогу, прибиральник. Об'їжджає понад однією стіною, другою і під'їжджає до нас. Вітається і їде далі. (Після сну я зрозумів, що бажання "мати свій куток" насправді виявилась іронічною). Тепер з інших дверей вздовж стіни, до якої було притулене ліжко, здалека цієї хали приходить сусідка (таке переконання уві сні). Каже нам, щось на зразок: скільки можна спати? Вже 14:30 дня! Я ж дивуюсь собі, що мій будильник мав би мене розбудити о 4:30, а не 14... Ми так і не встаємо з ліжка. Як? Чужі люди! Вона не йде, а стоїть і тепер починає розповідати за якогось сусіда, який нас знає... (На цьому й проснувся).

Сон 150924 "Організація весілля"

Якось причетний до організації приміщень, в одному з яких має відбутися весілля. Починають приходити люди організовувати свято, згодом і гості. Разом із тим є люди, що проходять тут мимо, скорочуючи, як і раніше, дорогу. Це приміщення виглядає, як внутрішній двір, тому тут часто користувались для цього. Наступає момент весілля, ось уже молодий говорить перший тост до молодої. Але цієї миті знову з'являються люди, що мають пройти повз, скорочуючи собі шлях. Промова у молодого обривається шумом сторонніх людей, які саме в цей момент безупинно пішли потоком один за одним, проштовхуючись між гостями. Вирішую піти до двох головних дверей, аби їх закрити на ключі. Йдучи акуратно крізь натовп, помічаю чоловіка в орденах і медалях (конкретика обличчя відсутня, після пробудження зрозумів іронію сну: "весільний генерал"), пройшовши ще трохи, якихось акуратно доглянутих курсантів, одного з них - веселого і кучерявого під гель, які чомусь спілкувались між собою вишуканою російською. Хотів би їм щось сказати, але не зараз, це гості (від молодої, молодого? - не ясно), моє завдання убезпечити приміщення від сторонніх людей. Минаю нареченого і наречену та виходжу назовні у двір. Підібравши зі зв'язки ключі, замикаю вхідні двері до приміщення та основні ворота у двір. Де мене підходить якась жіночка з дітьми, які також прийшли на весілля. Тепер я мушу пригадати маршрути, як обійти дім і з інших приміщень, дотичних до моїх, аби і я, і вони могли потрапити всередину.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сни з юности

Пригадав ряд однотипних снів, пов'язаних зі школою, які мені снилися в підлітковому віці. Зокрема, такі сни були пов'язані з архітектурою середнього навчального закладу. Десь у шостому класі ми перейшли зі старої школи в новозбудовану, яка знаходилась поряд. Кілька років підряд бачили з вікон шкільного коридору, як будувалась нова. На подвір'ї спостерігали важку техніку. Незаконно залазили на територію тієї школи і частково, але рідко, траплялось ходити її темними коридорами та підвалами. Всі ці враження, прикрашені потраплянням у нові стіни та оновлену організацію проведення уроків, адже ми почали ходити з класа в клас, дещо вплинули на уяву, які, як пригадується, чудово перекочували в сни. Зокрема часто повторювався мотив ходіння новими коридорами тієї школи. Таким чином уві сні додавалися і додавалися у просторі нові, не знані раніше приміщення, підвальні проходи, якісь вентиляційні бетоновані канали, які могли виходити будь-де, навіть назовні споруди, навіть під час проведення уроків, із затримкою у міжурочний час... але все ж уві сні.

Сон 310120 "Занурення в пісок"

Прийшов на стихійний пляж. Проходжу різні ділянки, аби знайти вільне місце. Знайшов його поряд якихось дітей, що гралися в пісочку, та чоловіка, що в кількох метрах зарився в пісок прямо з головою, лише видно було його нижню частину спини. Спостерігаючи за ним, зауважив дивну річ: попід руки він вирив собі ями, з яких черпав руками воду й поливав голову, яка й так була в піску. Замислився: як він дихає? Але примітив, що в певному положенні голови й рук, у нього це все ж таки виходило. Потім, нагрівшись на сонечку, покупався... Новий день. Тепер іду на знайомий мені пляж. Дивлюсь на свою засмагу: хоча на сонці був небагато й лише декілька разів, але бронзовий відтінок шкіри прозирає виразно. Мені він подобається. Проходжу лісову ділянку. Понад урвищем помічаю дірявий листок неймовірно великих розмірів, у вигляді парасольки. Цієї миті на зустріч іде знайома Л.Ф., яка працює викладачем. Зауважую, що цією стежкою треба йти акуратно, адже, за мить до сказаного, "парасолька" зірвалась і полетіла у прірву. Тепер повторно (другий раз за сон) приходжу у знайомий мені дім, в якому євреї тримають робочі приміщення для соціально-релігійного відпочинку. У них сьогодні якесь свято і до них заходять у гості. Я ж прийшов першим. Мене зустрічає чоловік, який минулого мого візиту був у образі звичайного технічного працівника, а зараз йому доручили місію "дворецького": зустріти й максимально зорієнтувати в наявних потребах. Він не єврей і за поведінкою відчутно, що так би мовити "не місцевий" або ж "не свій", а найнятий. Я ж прийшов у басейн. Знаю, де він є і прямую до нього сам. По дорозі зустрічаю головного, схожого на рабина, який приділяє мені особливу увагу і зорієнтовує в просторі приміщень, аби однозначно потрапив туди, куди треба. 0220'

Сон 141018 "Організація приватного простору"

Я з якоюсь незнайомою дівчиною в історичному місці. Якась ніша, в якій можна посидіти. До того місця заходять і виходять чужі люди. Всім цікаво подивитися, що тут є.

Я в якомусь людному хостелі. Багато просторих кімнат, але заставлених ліжками, десь на вісім-десять чоловік. Хожу по приміщеннях, шукаю туалет. Заходжу в одну кімнату, другу, третю - біля кожного ліжка стоїть білий унітаз і немає незалежного, такого, який би не був приписаний до когось. Врешті знаходжу кілька вільних "місць", але, видно, що все одно не спеціалізованих під традиційну вбиральню.

Збираю речі. Дивлюсь, що брати з собою, а що залишити. Дещо з харчів доїдаю, дещо відкладаю з собою, дещо думаю залишити, як приїду. Згадую про вазони, думаю: чому я їх колись навіз стільки? Деякі з них переставляю, дивлюсь, як вони гарно підросли. Але про себе вирішую: залишити хазяйці. На холодильнику бачу новорічні подарунки, зокрема цукерки різних видів та у великих упаковках. Вирішую їх залишити в другій торбі, що зберігатиметься до мого приїзду аж до нового Нового року, адже цьогорічну зустріч вони "успішно" пролежали і ніхто їх так і не зачепив.

Сон 260418

Дружина прийшла на мою роботу. Стіл, приємна зустріч і розмова... Ми сидимо у великому і відкритому місці споруди. Тут я бачу до нас піднімається охорона підприємства в кількості однієї особи. Я подумав: чи то правильно, що дружина тут? Щось не пригадується, що існує пропускний режим. Вона йде, ховається в наявну в певній віддаленості кімнату. Я їй несу речі, аби не видати її присутності. За деякий час приходить чимало працівників, зокрема, окрім охорони, різного начальства. Все минає спокійно: всі підійшли та стоять у розмові один з одним біля того столу, де ми сиділи, але не заради пошуків "сторонньої людини". Я зібраний та не розгублений.