Сон 301024 "Подолати перешкоду"

Похід через ліс. Двоє незнайомих людей. Між деревами з'являється рись. Тепер я лечу над лісом. Приходить усвідомлення, що він казковий. Бачу автотрасу, а на ній машини. Мовчазне зависання в повітрі. Знайома Ш. Німецька мова. Хочу приміряти одяг і комусь показати особисто. Продовжую політ далі.

231024

День народження сина. Я готую м'ясо до випікання (очікуване, з реалу). Поїздка на закупи в магазин (з повторами).

291024

Тимчасово, десь в часи переїзду, живу в якомусь гуртожитку. (Період проживання з повторами). Якоїсь миті зловив себе на тому, що ліг спати в одному приміщенні, а прокинувся в іншому. В гуртожитку присутні як хлопці, так і дівчата. Якась із ними присутня комунікація. Тепер іду по вулиці й повертаюсь до цього гуртожитку. За поворотом, при вході на зактиру територію закладу, бачу, як якась дівчина стоїть на сходах другого поверху і в місці досмотру речей, які спускаються дивним металевим серпантином до охорони, кидає якісь монети, які трапляють до "херувимів порядку". Таким чином розумію, що вона дає їм хабар. Їм щось не подобається, але й не виходять назовні. Кличу її до себе і впускаю на територію за власним пропуском. Тепер знову йду до того гуртожитку, минаючи згаданий ріг вулиці, але вже з кимось, та вже не вулицею, а через базар, який знаходиться поряд (жодних асоціацій із реальністю). На території ринку бачу дивну картину: стоять навколішки, сумирно, низько нахиливши голови, наче люди на вигляд рееволюціоновані до поведінки тварин. Більше, ніж з двадцять постатей. Перед кожною з них лежить напіврозкритий мішок. Всі по чиїйсь одній команді накидаються на свій мішок і починають з нього щось їсти (подумалось, що хліб, капуста). Звернув увагу на одну з них якби напівлюдину-напівтварину, яка була більш подібна до темно-рожевого майже фіолетового тюленя. Для мене було видно лише голу гладку від тлусту спину. Над цією істотою стояла нормальна людина, що очікувала того моменту, як та почне їсти, аби зідрати з неї шкіру. Що й почав робити, мало не живодерським методом. Склалось враження, що ця "вистава" свідомо була зроблена заради цього. Цікаво було те, що ця істота настільки була голодною, що муки болю, які почали їй дошкуляти, справляли на неї менше враження, аніж відчуття голоду. Як не сичав і обурливо не крутився, але їжа мала колосальну силу переконання. На тому й проснувся.

301024

P.S. 1111 допис на цьому блозі.

Сон 100324 "Дивні наміри - марні"

Живу з сім'єю в якомусь гуртожитку. У одній з кімнат живе комаха, яку я свого часу приручив. Коли вона спить, схожа на рибку із золотисто-зелено-синім переливом цупкої шкіри. Якось уночі почали видаватися з коридора секції якісь дивні і поодинокі звуки. Вийшов і побачив якесь дивне створіння: спочатку наче як змію, але, як видавалось спочатку, лише в третині тіла, далі щось схоже чи то на павука чи богомола, так само як і голова-шия темного кольору. Беру її у свої руки, але безпечно - медичним пінцетом, і приношу в квартиру, аби показати дружині. Поки ніч і всі сплять, для себе зауважую, що дивним звуком реагує на іншу комаху - приручену, яка живе вдома (описану вище). Підводжу до неї ближче і помічаю, що з кожним моїм порухом і її звуком вона зменшується від метра розміром аж до непомітного дохлого черв'яка зеленого кольору десь у три сантиметра. Принюхавшись, відчув від нього певний сморід. Виношу його на балкон, аби викинути, відщипнувши пінцет із фіксатора. Разом із тим помічаю по праву сторону від себе дивну "картину маслом", яку б ще можна було назвати непоміченим перфоменсом, який буквально читався приблизно так: між двома балконами паралельно одна до одної лежать зрізані кавалки колись цілої дошки, по якій якби хтось переходив з балкона на балкон, але місця переходу немає, адже ніхто б не падав, бо видно, що дерево свіжорізане, ким на моєму балконі? - загадки, чому на сусідському? - не ясно, чи середня частина дошки полетіла донизу, як і навіщо це все? - питаннями залишаються відкритими.

Знаю, що я є мисливцем. Виходжу з кімнати, де лежать мої трофеї за різні часи.

Повертаюсь на одну зі своїх давніх робіт, де працював у офісі, і починаю переглядати договори і згадувати, як їх колись підписував. Серед них договір про медичне обслуговування працівників фірми. Міркую, чи хто-небудь мав зиск із того договору? Чи з погляду пройдених років подібні зусилля були марними? - подібна праця виглядає як самоініціатива без запиту і потреб інших?

Сон 121219 "Повернення в минуле"

Я - юнак. Гуляю парком відпочинку, який нагадує центральний - рідного міста. Події, які в ньому відбуваються, нагадують сюжети певних снів, але без конкретики. Намагаюсь налагодити стосунки з дівчатами свого віку. Розумію, що вони розвиватимуться лише за бажанням самої дівчини. З однією нічого не складається, а з іншою - все просто. Навіть заходить доволі далеко, але невідь-звідки з'являється мати, як "вічний" контроль. Хоча цього вечора я не вдома, але нічого особливого: застає мене за дивною роботою: проходить мимо і помічає, як збираю в металевій шафі розсипаний горох, який чомусь опинився у воді. 0300'

Минаю дорогу, на якій колись туристи облаштовували палатки, тепер на тому місці бачу одиноку могилку. (Пригадування належить сну, який бачив кілька днів тому). Цією дорогою їду з Сашею К. десь з дачі. На цю поїздку мене наштовхнула його пропозиція, що можна заробити десь тут непогані гроші. Каже, що ось доїдемо до перехрестя, а там ми пересядемо на мотоцикл. Міркую: може, з мотоцикла - в машину? Приїжджаємо з ним у якусь школу. Заходимо в один з кабінетів, а це - офіс. Кілька людей сидять за комп'ютером. Якась жіночка приймає документи. Підходимо ближче, вона піднімає світло-блакитні зіниці, мало не скляні, у хворобливо червоних білках і дивиться на нас. Таких втомлених очей я давно не бачив!.. Дорога. Дивлюсь на небо, а там повертаються з півдня птахи. Дивуюсь: недавно відлетіли, тільки-но почалась зима, а вони назад?.. Автовокзал. Мені кажуть, що маю сідати в автобус, який там стоїть, але конкретики так і не надходить: стоять два транспортних засоби. В який із них сідати? В одну з них заносять якусь хвору або просто лежачу людину. Для неї виділене спеціальне місце в салоні пасажирського автобуса... Тепер я у іншому місці. Батьки питають про заробіток: "Чи добре тут заробив?" На що відповідаю, що краще, ніж у Польщі на нинішній час - немає. Чим їх розчаровую. Тепер я в якомусь парку знаходжусь на відкритому просторі. Дзвінок від П.Б. за одного автора. Пропозиція його підтримати. Розповідаю, що окрім видавничого напрямку, є давня задумка провести літературний вечір, зібрати багатьох знайомих мені авторів. Згадую останніх, з чиєю творчістю був знайомий завдяки П.Б., називаю прізвище якогось Бондарчука. Але при всьому моєму бажанні, пояснюю далі, я в Польщі й нічим допомогти не зможу. Далі спілкуюсь із ним про його колишню підтримку, про те, що недавно перечитував твори авторів з часопису "Ф+Л", за його редакції. Про те, що свого часу щиросердно намагався підтримувати творчість знайомих мені авторів, із ким зводила доля і певною мірою завдяки йому. Тепер я в якомусь гуртожитку, сповненій "движухи"! Я ж на кухні розповідаю якісь анекдоти. Підходить до умивальника Наталя Н. і чистить зуби. Про себе пригадую, як вона схожа на іншу дівчину, таку ж руденьку й кучеряву. Знову розповідаю щось смішне, зокрема про те, що мені цікаво спостерігати за людьми. Мій гумор викликає у присутніх щедрий сміх. 0440'

Сон 051019 "|Стіна| з технологічною вадою"

Якийсь гуртожиток для студентів. Характерною ознакою є спарений душ: хоч і на окремі входи - для чоловіків і жінок - розмежовані стіною, за якою все чути. Заходжу в кабінку. Ближче до підлоги чомусь існує технологічний отвір ~ 30х30, так, що можна навіть побачити в одній з кабінок, як хтось, купаючись, ходить. Така атмосфера й організація приміщень стала мені не до вподоби і я пішов.

Ремонт перила дерев'яного мосту (кладки) в межах одного обійстя. Саме перило тримається під вагою одного стовпа, який знаходиться по центру, а нахилений таким чином, щоб не торкатися землі, але стояти і тримати на собі перильну конструкцію. Як його зрушили, то вся сторона впала вбік, наче доміно. Разом зі мною двоюрідні брати В. і М. Обміркували, як робитимемо: де і хто стане, як піднімамитемо, щоб закріпити. (Пригадую, що вперше це перило я підпирав у якомусь давньому сні). Хтось приносить ящик красивих яблук і каже, що це спеціально вирощений сорт, який чудово переносить радіочастотні випромінення; спеціально був для того селекціонований. 0320'

Фрагменти сну: сталеві труби; вмикання світла з іншої кімнати; колега, який загорнув кабель у газету й поклав за пазуху. 0500'

Сон 020619 "Незвичні форми й повороти"

Я у великому, незнайомому мені місті. З кимось із близьких мені людей. Чомусь маємо здійснити пересадку з одного залізничного вокзалу на інший. Для цього треба сісти на маршрутний автобус і перетнути місто. В усьому потоці людей, що сходили з платформи і рушили по невеликому переходу, ті, з ким я йшов, пішли вперед, майже загубивши зі мною візуальний зв'язок. По тому, як йшли, зрозумів, що треба сісти на той автобус, який тільки-но прибув і його численно "атакували" пасажири. Сівши в нього, збагнув: ті, з ким я їду, в іншому транспорті, що рушив раніше. А завернув він у протилежну сторону, аніж цей. Що за негода? Мушу зійти на першій зупинці (цей образ вже був у одному сні). Сходжу. Зустрічаю якусь жіночку, яку прошу пояснити мені дорогу на залізничний вокзал. Хоча я бачу колію в одній стороні, вона впевнено показує на іншу дорогу, якою маю дійти до цілі. Її впевненість викликала в мені сумнів. Хоча, подумалось, якщо колія завертає, все можливо.

Якийсь студентський гуртожиток, на одному поверсі якого висить на стіні телевізор. Там показують фільм із завуальованими в темряву елементами еротики, на звук долинаючих звідти зітхань заходжу в незнайому мені кімнату, в якій сидять і спілкуються зо п'ять осіб. Недалеко від тієї кімнати знаходиться дивно організований громадський туалет, в якому, навпроти пісуарів стоїть чорний шкіряний диван (цей образ вже був у якомусь забутому сні). Відповідно до такого місця: занедбаний, брудний, з незрозумілою для чого ковдрою такої ж свіжості.

Проходжу височезне дерево, яке стоїть навпроти житлового будинку. Росте незвично: одна гілка чи сам стовбур, йде круто в сторону, після чого всією масою спрямований догори. Зазираю на його крону знизу-вверх: краса! Уявляю, як воно гарно виглядатиме, якщо всю її прикрасити новорічними ліхтариками. Але (подумки) це ж не реально: для цього треба бути незвичним альпіністом. Пішов кудись у сторону посидіти в самоті на голій землі. Підходить "знайома" мені жіночка (незрозумілий збірний образ, складений з вгадуваних для мене з реального життя трьох жінок, однією з яких є моя дружина). Починає до мене неоднозначно приставати: дотикається руками, говорить приємні слова. Я ж ігнорую таку поведінку. Якось воно мені все не в тему та й не до місця. Недалеко проїжджають автобуси, наповнені людьми. Бачу "знайомі" обличчя молодих дівчат, що мешкають у згаданому гуртожитку. Встаю і йду в будинок (схожий мені на обласний військомат). По дорозі стрів суддю, одягненого в мантію. Перша ідея, яка прийшла: знайти аналогічний одяг, кімнату для роздягання і перевдягнутися. Навіть уявив, як це виглядатиме, подивився на себе в дзеркало (обличчя зовсім не моє, але вві сні не засумнівався в ньому) на голові смішний каптурик (академічна шапочка). Подумав: так я зможу відволікти її увагу й піти непоміченим. Але ж такий одяг привертає до себе багато уваги? Вирішив зняти, останнє, що скинув - той каптурик. Окрім того, що смішний, маленький - одягнений набік, зі стрічечкою, яка перебігає з одного ребра квадрату на інший. На виході побачив склад дверей, взяв одні з них, що мали форму нерівного пісочного годинника (подумалось: що за двері?) і вирішив вийти з ними на двір: розсмішити "знайому". Цікаво, що на них було наклеєне готове чотиризначне число 19ХХ. Подумав: таких житлових будинків не існує, щоб кількість квартир мала таке число! Так як це була лиш частина дверей, яку мали забрати, у голові виникла фраза, начебто прочитана десь на них: "Шукається людина на додаток до дверей".