Сон 090924 "Помилка у відповідності до важливого"

Рано-вранці просинаюсь з дружиною і починаємо збиратися до роботи. Першим ділом маю відвезти її до праці, але сюжет змінюється так, що я вже несу її на руках. Приношу до дверей навчального закладу, який більш схожий на багатоповерховий будинок. Так як ще було темно, то не все можу розгледіти і сконкретизувати. При вході вона пробуджується і я бажаю їй гарної праці. Перед прощанням дивлюсь на годинник і озвучую час: 3:00 ночі. Дивуємось, як це так трапилось? Я ж пам'ятаю, що виходили з дому десь о шостій ранку. Виражає мені невелике обурення щодо такого недогляду. Провівши кохану поглядом, розвертаюсь і йду до виходу з території закладу, але мало не одразу мене зупиняє охорона і просить перевірити документи. (Схоже на асоціацію з реальности, коли приїхав з колегами у Францію, якийсь мешканець села, в якому моя фірма винайняла дім, вирішив нас перевірити, зателефонувавши в поліцію, адже підозріло ходили з телефонами, насправді ж послуговуючись GPS). Спочатку був один охоронець, який починав спілкуватися польською, але чомусь хотів перейти зі мною на українську, а в результаті їх стало троє. Я ж принципово продовжував говорити польською, аби не виникало для інших з охорони двозначностей в розумінні сказаного. Питаю: які саме документи? - адже маю з собою все необхідне! Вони ж просили усі. Даю закордонний паспорт, карту побиту і ще якийсь документ у форматі А4 із водяними знаками в світло-рожевому кольорі. Починають розглядати документи та щось виписувати і світлувати на телефон. Просять зачекати. Я присідаю на якийсь стільчик навпроти їхнього стоп-контролю. У цей же час до брами приходять якісь веселі студентки. Позирають на двері будиночка де були "ochroniarzy", аби проскочити. Якісь проскакують, а якісь, вагаючись, не встигають. За цей короткий час надходять інші студентки, утворюючи при вході непогану масовку. Виходить охорона в повному складі, і наче повертають мені документи, бо в хвилі того балагану не все можна було услідкувати, й один з них каже до мене, що той документ у форматі А4 має помилку. Я ж хочу скласти решту документів до себе в гаманець і борсетку, але вже тепер, поки один з охорони до мене говорить, не в силах їх долічитися. Якось він вказує на них наявність. (Як клав до гаманця і борсетки? - вже було без конкретики). Прошу уточнити, яку саме помилку має той документ? - як виявилось, це мало стосунок до написаної від руки дати. Я ж кажу, що цей документ робив геть нещодавно і цієї ж миті пригадую причину, чому я його вимінював. Кажу: це ж його якраз і оновив останнього разу у зв'язку з тим, що минулого разу, коли тут був, ви вказали мені про його прострочення! (Яскраве пригадування забутого сну. Доволі міцне переконання). Прошу вказати на помилку пальцем, аби міг прямо-таки сьогодні піти до ужонду (міськради в Польщі) і виміняти на аналогічний без помилок.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 160623 "Зона відповідальности"

Якісь чужі люди розбирають половину льоху, зроблену ще за давніх часів - усипану землею. Міркую про себе: це для того, аби розширити дорогу? Друга половина льоху заставлена моєю консервацією. Знаю, що її не чіпатимуть. (Якась віддалена асоціація з колишнім льохом, який стояв посеред двору на батьківській садибі).

Викладаю в якомусь польському навчальному закладі. Маю небагато годин, але відповідальність як на повну ставку. Якогось дня несподівано навідується фахова комісія. Кваліфікаційна співбесіда має відбутися з предмету "Історія". Розмова має пройти зі мною і ще одним колегою. Поки почали з нього, я відволікся на якісь справи, пов'язані так само з роботою. Коли повернувся, комісія вже зіскучила мене ждати. Пояснив, що разом із предметом "Історія" викладаю "Образотворче мистецтво". Здивувався своєму вільному вмінню говорити польською мовою не добираючи слів, а так, наче маю чималий словниковий запас, аби з легкістю гратися словами - десь з гумором, а десь із хитринкою.

Сон 290919 "Не там чи не для нас чи не для того..."

Молодий хлопець з нашого колективу, схожий на "шалтай-болтая". Приїжджає до нього батько й з вичитуванням, що від нього "залетіла" ще одна дівчина. Одна вже з дитиною, а тут друга в положенні. Хлопець у шоці, хоча в той же час отримує на горіхи: батько лупить його по голові якоюсь газетою, а він ухиляється, хоч і приймає звинувачення. Ми ж пояснюємо, що навіть і не здогадувались: живе сам по собі, мало йде на конструктивний діалог, хоча багато тріпається - ні про що. Заходимо в його кімнату, де мешкає, а в санвузлі немає води. Раптом він інформує, що це не перший день. Стоїть господар дому, який здає кімнати, й каже: "А ти мені про це говорив?" І тут наші спостереження за ним збігаються в унісон з інформацією про згадану дівчину.
P.S. Образ хлопця нагадує одного колегу, який поводиться по життю пофіґістично. Хоча йому, як він каже, тридцять років, а в поведінці та судженнях так і не вийшов з дитинства.

Офіс фірми, в якій колись працював на посаді маркетолога. Зайшов на початок дня: збори на нараду. Директора ще немає. Серед знайомих облич є й незнайомі мені люди. На пряме питання про мій візит, неоднозначно відповідаю про ймовірність повернутися, але все залежатиме від зарплати. Дивлюсь на годинник, бачу 58 хвилин. Шеф має ось-ось бути. Вирішую не заважати під час наради і піти з офісу десь на вулицю. Виходжу, дивлюсь ще раз на годинник, а там ще половина до початку робочого дня. Дивно! Ждати доведеться не лише час наради, а ще плюс пів години зверху.

Шукаю дім на вул. Бялика (Бєліка?) 17-А-111. Знаходжу приватний сектор, тихий район, серед якого багатоквартирний дім на чотири поверхи. Формат дому нетрадиційний, вхід в кожну "квартиру" з вулиці, а кімнати йдуть із кожним поверхом уверх. Я маю щось занести якійсь пані. Звертаю увагу, що кожна "квартира" різниться в назві за буквами до цифри 17. Знайшов двері 17-А. Поки шукав, без дзвінка повиходили мешканці, запитати: хто я такий? - зокрема й з цієї квартири жіночка років 50-ти. Питаю чи не до неї. Кажу, що шукаю відповідну адресу. Кажу повну назву, на що вона мене спрямовує далі, в зовсім інший дім. Виявляється, те, що в неї на дверях 17-А - це ще не все. Цифри 111 - це номер квартири. Знаходжу той дім, який виявився в зовсім іншому місці від цього. Відзначаю дивну нумерацію на цій вулиці. Але, що перший, що другий доми, всі побудовані недавно і для заможних мешканців. Заходжу в другий дім, який побудований більш звично, як для мене, відображаючи в назві поняття багатоквартирности. Знаходжу квартиру 111, заходжу. У квартирі, а вірніше в апартаментах, до десятка людей. Окрім хазяйки там ще перебуває прислуга. Маю щось зробити, де мій вік мав би вказувати на мою професійність. Одна з жінок каже хазяйці, що мені десь 20 з лишком років - не більше - і що я не здатний на покладені функції. Хазяйка, дивлячись на мене, вирішила не погодитися з тією цифрою, адже бачила в мені більш зрілого чоловіка. Про себе міркую: "смішно те все слухати: вони, що не бачать на моїй голові сивину? Може, видаюсь молодим, тому що на днях постригся?" (У реальности - вчора). Я ж кажу, давайте не сперечатися, а візьмемо паспорт і дамо тій жінці, хай вирахує мій вік. Про своє передчасне переконання вона вже комусь розповідає по телефону. Доволі впевнена в собі. Їй дають мій паспорт. Дивлюсь на її вираз обличчя, а вона рахує і міниться в емоціях, з обірваними словами: "Скільки? Со... со...". Я ж доказую до кінця: 41. 0228'.
P.S. Мова про новобудови для людей, спроможних купити в наш час картиру в елітному місці, з виглядом на краєвид річки, майнув на днях у розмові з дружиною. Перший варіант будинків - квартирами на кожен поверх - це симбіоз уявлень про давню німецьку архітектуру, яка зустрічається ще й центальних частинах польських міст та знайома мені з деяких новобудов у Німеччині.

Міркую, як виїхати з села. Машина є, прав із собою немає. Дорога крізь поле. Треба тільки доїхати до міста.

Я у місті, а зі мною ще двоє хлопців - колег по роботі. Намагаємось провернути гешефт: перевезти стальні труби (~ ø25-30), але вони до нас якось не мають прямого стосунку: не там чи не для нас чи не для того лежали, але ми їх взяли і завантажили в позичений причіп та й підготувалися виїжджати. Як раптом до нас ідуть двоє молодих поліцейських. Ми потайки аж зніяковіли. Починається з ними діалог, але все прагнемо звести в формат гумору, аби не дійшло до серйозних перевірок. Поки говоримо, минає хвилин 10, як бачимо, що до тих патрульних іде поліцейська перевірка (чомусь прямо саме так і подумалось), адже миттєво ці двоє молодих поліцейських змінилися в обличчі. Вони вже зрозуміли, що втратили час почати нас перевіряти негайно. Тепер почнеться все з перевірки їхньої роботи.

Сон 070519 "Тест на щирість"

Зустрічається зі мною незнайома мені жіночка і розповідає, що моєю персоною зацікавились із метою, аби я взяв участь у незвичному реаліті-шоу, яке має бути зрежисоване зовсім інакше, аніж відомі програми подібного штибу. Суть полягає в тому, що в його основі лежить акцент на безпосередній участі творчої особистості. При якомусь незрозумілому мені відборі, їхній погляд впав на мене. Спонсором моєї участі виступила невідома мені особа, яка зацікавилась моєю літературною та дотичною до неї творчістю. Для мене все те виглядає химерно, але, задля певного експерименту, погодився взяти участь. (Друга частина сну, яка наче не пов'язана з першою). Випав вечір з таким важким розкладом, що мав врешті прийти до якогось дому (одного з двух, незрозумілі для мене в реальності), де мене чекають, і врешті-решт виспатися. Вагаючись між виборами: до якого мені піти? - я ж обрав той, що ближче за маршрутом. Насправді, це зовсім незнайомий будинок, з усіх, хто там мешкає знаю лише якусь дівчину. Прийшовши пізнім часом, мене провели в спальню і показали на ліжко. Коли я ліг, зрозумів, що в ньому та знайома (лише вві сні) дівчина, яка вирішила натяком доторків розпалити в мені бажання до неї. Щось спробував з того переграти і зрозуміти по своєму, але збагнув, що виспатися мені так ніхто і не дасть. Встав і мовчки зібрався до іншої дому, де, я знав точно, мені дадуть спокій і сон, та й люди більш передбачувані. (Третя частина сну). Я зустрічаюсь у кав'ярні, з виходом на вулицю, з незнайомою мені дівчиною, яка приїхала до мене в форматі попереднього знайомства з участю в тому "шоу". Дівчина виявилась англомовною особою, яка мене, як і я її не могли зрозуміти. Я добирав поодинокі слова з англійської, аби щось про неї розпитати, щось питала й вона. Інтерес пізнання людини і її світу був, а інструменту (мови) - ні! Виникали питання, які я так і не міг нормально сформулювати. (Четверта частина сну). Я з дружиною іду на зустріч з людиною, яка має розповісти щось про мою подальшу участь у тому проекті. Зустрічаємось у черговому ресторані або кав'ярні. Нам розповідають про особливості цього проекту, який має початися. Та жіночка була не сама, а з якоюсь подругою, так мені видалось од початку, яка сиділа довгий час і уважно слухала нашу розмову. Ще трохи і підвели мене до того, що познайомили і з цією особою, розкривши всі карти: вона є спонсором моєї участі в проекті. Свого часу, вивчаючи творчих осіб, вона наткнулась на мене. Зацікавила її моя творчість. Саме з неї і виникла ідея такого проекту. Логіка полягала в тому, аби митець потрапив в умови подібні до творчої тематики й на ньому самому перевірити його слова і прагнення на чистоту та щирість. Слухаючи її, я пригадую сон про англомовну дівчину і кажу, що я знаю, мені вже це снилося. Виникає враження, що все те, що було до цього - це і є частина, якщо не все, тим проектом. На кожному кроці тестували мої слова і вчинки... Жіночка дістає мої поетичні збірки, які вона видно поперечитувала не раз, що було примітним по кількості підкреслень червоною ручкою, наче над помарками. Навіть щось прокоментувала, вказуючи на текст. Я дивлюсь на свою жовту збірку в її руках і пригадую, що в мене залишилось з усіх примірників лише пару екземплярів, а іншої решти - лише з зеленими палітурками (уява, домальована сном), на дотик "хирляві": видно, додруковані на тонкому папері.

Сон 071218 "Приховане для забуття"

Квартира, в кімнатах якої все підпорядковане правилам. Роблю копію писемної роботи на двох сторінках, яку дав мені син, десь поза межами нашого дому. Таке відчуття, що речі, на які натикаюсь, вказують про моє перебування в Китаї. При головному вході до дверей будинку бачу, як працює якась державна інспекція, щось скрупульозно перевіряє, рухаючись від одних господарів до інших. Заходжу до себе в квартиру і "кількома словами" моніторю: чи не бува в нас чогось крамольного, зокрема небажаної літератури? Кладу в синову сумку ті два аркуші. Майже "чую" цю "перевірку на чесність", як наближається до нашої квартири. 0011'

У мене в руках планшет у вигляді написаної книги. Я кажу дітям, що віддам його лише по виконанню певної умови. 0211'

Природа. Я зайнятий побутовою роботою як вдома, так і на вулиці. Розпалив вогонь у мангалі. Повернувся додому. Чимось зайнятий біля святкового столу і на кухні. Хтось приходить і каже: де наш телемайстер? Багаття на шашлик майже потухло! Інформує, що йому довелось докидати дрова, аби нагоріло по-новому. Тримаю і розглядаю золоту (?) статуетку, у вигляді китайського дракона.
P.S. По пробудженню, відчув зв'язок із попередніми снами за ніч, ув'язаними на темі Китаю.

Ліс. Цілеспрямовано ходжу по ньому і шукаю "термос" для товариша (?), який поставив його якось так, що тепер не може знайти. Чи хто взяв його чи ми не знаємо де він? - не ясно! Насправді, пошук пролягав у радіусі однієї галявини, оточеної переважно сосновими деревами. В одному місці натрапив на гурт осіб, відпочиваючих на природі, які розклалися своїм посудом так, що мені не було сенсу підходити до них і шукати загадковий "термос". Навіть не зникли сумніви: чи взагалі то був/є "термос"? - повірив на слово, адже так сказав знайомий, якого наче знаю, а в реалії, жодних натяків: хто він? Так само: що за предмет пошуку, якщо предмет, який я з ним пов'язав, такий же загадковий, як і він сам?
P.S. Можливо, в цьому сні слово "термос" за співзвуччям вказує на "томос", навколо якого розгортаються різні події протягом останніх місяців цього року.

Подібну статуетку тримав у руках уві сні. Це не дракон, а китайський носоріг. Саме за мордою і пащею він ще й нагадує традиційного дракона.