Сон 091225 "Пошук відмінностей"

Велика вода посеред дерев у великому парку. (Деякі асоціації з вчорашнім сном і тим парком, що зі шкільних років). Йду спочатку якби по суходолу, хоча з якогось моменту починпю розуміти вже й загрозу повіні. Сама вода брудна, мамляниста та специфічно сіра, що за густиною мені нагадує нафту. Раптом бачу бункер, який виступає з-під води на половину. (Цікавий образ уві сні. Він сниться час від часу, як "колишній туалет", "місце переходу в інший свчт", "бункер" абощо). Чомусь я знаю, що увійшовши до нього, можна себе урятувати, але для цього треба якось повністю і швидко пірнути у воду. Раптом бачу жінку з дитиною, що сміливо йде до того бункера і зникає у воді. Згодом спостеріг хлопця, який поступив так само. Хоча, як пірнув у воду раптом зойкнув і якби перебіг до іншого відділення цього бункера-переходу. (Що певною мірою вказує на його архітектуру, що нагадує радянський туалет "Ме-Жо"). Його зойк спонукав подумати, що десь там при входах стоять злочинці з ножами, які контролюють перехід. Тоді, що ж трапилось із матір'ю і дитиною?..

Мовний вибрик під час сну :: 

Звучить фраза: "Чи знаєте, що в польській провінції (...)" - і звучить якась японська назва, яку так і не запам'ятав, але здивувала легкість поєднання.

Виходить донька з душу, дивлюсь на неї, а вона якось не схожа на себе: лице звужене, ніс незвично заламаний із гоструватістю на кінчику, очі надмірно світло-блакитні. Волосся "прилизане", так, його я ще я можу це пояснити: щойно вийшла з душу. Дивлюсь на свою дитину і подумки шукаю різніцю між тим, що знаю і тим, що бачу, не знаходячи вичерпних пояснень. Цікаво, що навіть на інтуїтивному рівні знаю, що це моя донька і в тому немає сумнівів, хоча іншому не знаходжу пояснень.

Дорога. Я з дружиною, як пасажири, їдемо автобусом. Серед інших учасників якийсь чоловік на чиєсь питання: чи часто буває в Україні? Встає і щось незрозуміло починає робити руками по своєму тілу. Дивлюсь на нього і бачу неймовірну маленьку білочку з горішком, яка пірнає тм виринає з його одягу. (Розміром із мишу). Озвучую побачене, як не дивно це звучало. Хтось зі спини, наче донька, підтверджує: "Я теж!" - в значенні "бачу". (З'явлчється розуміння, що ту білочку бачмть не всі. Тепер той чоловік заповнює документи на перебування (побит) у Польщі. Здає урядовцю документи, який просить почекати. Той сідає здалеку. А тепер у чиновника до нього виникають питання: ім'я, прізвище, місце народження тощо? Той каже назву міста грузинською. А потім той же урядовець питає: то якою мовою заповнювати? Хтось мені відкоментовує так, аби чули інші: хочеш - польською, хочеш - англійською, хочеш - грузинською...

Реагуючи на ту розмову, віджартовуюсь:

- А пагаворіть?..

Сон 291125 "Пошук сумнівів"

Шукаю довго бажану адресу, переїжджаю машиною з одного місяця на другий.

Виходжу з авта, шукаю, сідаю і знову переїжджаю в межах кварталу. Минаю один-два будинки і знову так само. Для кожної зупинки - пошук паркування. Якось, вийшовши з машини, помічаю місце з їжею для всіх бажаючих простонеба. Спочатку мене це не зацікавило. Тепер бачу, як якась жінка бере з того "відкритого столу" великий чебурек, дивиться на нього, і навіть від того щаслива. Чомусь мені це приємно запам'ятовується. Десь тут же проходять якісь студенти, які так само беруть доступну їжу. Зустрічаю давнього знайомого Андрія (колись, на початку двотисячних із ним вчився в училищі культури, хоча він його так і не завершив - не пригадую, щоб снився мені коли-небудь раніше), хоча (уві сні) називаю його Віталієм (схоже на певну асоціацію з колегою з сучасної реалії). Він - військовий, прийшов з учебки, що поряд, зі своїми сослуживцями. Не покидаючи пошук адреси, заходжу в під'їзд і піднімаюсь на кілька поверхів вгору. Бажаної адреси знову не знаходжу. Ще не так було переконливо, як піднімався сходами, як - опускаючись вниз: деякі прольоти сходів настільки були відсутні, що довелось стрімко стрибати вниз, долаючи поверхи. Питається: як я взагалі піднявся? Як тут узагалі живуть люди? Тепер той же стіл, що я бачив на вулиці, знаходиться в цьому під'їзді. Міркую: якщо є стільки бажаючих з нього поїсти, варто було б спробувати й мені. Вже наперед пригадав, що бачив на ньому лаваш із карпом. Хоча й розібрали зі столу страви, такий лаваш якраз залишився. Беру його в руки та їм. Відчуваю, наскільки реально смачний карп. (Схоже на спогад з реалу, коли хотів цю рибу в магазині, а її вже не було).

Шукаю авто, яке поставив на паркінг. Обходжу будинок за будинком і не можу його знайти. Чи я помилився паркінгом? Скільки вже їздив і виходив нон-стоп. Може вже й в голові поплуталось? Наче вже й знайшов знайоме місце. Відкинув усі сумніви: машина має бути тут! А її немає...

Невже її забрали? Обходжу знаки, аби зрозуміти: чи паркінг лише для мешканців? - і нічого сумнівного не знаходжу. Бачу якусь сторожеву будку, наче для платного паркування, хоча в стороні, думаю: варто там запитати, що могло б тут трапитись?

Село. Якісь народні збори, де люди зустрілися для того, аби обговорити наболілі проблеми: більш соціальні з натяком на політику. Хтось каже, що повстав народний рух під назвою "Коаліція урбанська проти Орбана". Розумію, що Урбанська - це лідерка цього руху. Виникли підозри, що на цих зборах вона присутня. Чую виключно румунську мову. (Цікаво, що уві сні виникає сумнів: Орбан все ж таки угорець!). Приходить якийсь прихильник і приносить подарунок у вигляді різносортової та різноформеної картоплі, навіть дещо смішної на вигляд. Якраз лідерка, що весь час промовляла, дивлячись на неї, каже: "Що на вигляд вона така, як люди з народу, що її підтримують".

Сни 3108-020925 "Розрив шаблонів"

У якомусь приміщенні потрапляю в оточення двох циганок. Акуратно вдягнені, не з прошарку бідних або таких, які прагнуть поворожити. Сидять у хустках так, що чомусь вирішую, що є набожні. Питаю в них, чи є християнами католиками, а дізнаюсь, що є мусульманами і це мене сильно дивує. Якийсь розрив шаблонів: роми та ще й мусульмани? Може, іншої народности, хоча на обличчі однозначні риси?

31.08.25

Початок навчального року і син має їхати до технікуму. Знаю, що ми переїхали і вже мешкаємо на новому місці, отже має доїжджати новим маршрутом. (Уві сні відсутнє розуміння, що кінець минулого навчального року вже так їздив). Починаю прокладати уявний маршрут. (Уві сні нове місце - це батьківський дім, що в Україні, а не свій у Польщі). Кажу йому: отже, доїжджаєш до вокзалу (уявляю це так, як в Україні), а від вокзалу (тепер уявляю автобусне сполучення, як у Польщі) вже їдеш до технікуму.

01.09.25

Монументальний старовинний замок. Повтор, так що вже тут знаходжусь вдруге, але вже з екскурсоводом. (Можливо, як забутий сон). З провідником деякі речі стають більш зрозумілі. (За відчуттями замок нагадує той, що бачив у Франції - літня резиденція англійського короля Левине Серце). При вході, на виступі муру, як частини стіни, за головною брамою знаходяться дві (так зауважив) невеликі скульптури зроблених із бронзи: слон і якби стилізований олтар у мініатюрі та третя скульптура (біла) вже на землі з мішаних в одне ціле людських фігур (у реальний зріст), які спочатку нічого до мене не "промовили" за значенням. Наче з поверненням (можливо, як повтор сну) із території замку екскурсовод, який до нас долучився (з ким я був - не пригадую), розповів, що "то не скульптура, а реальні, колись живі, змуміфіковані тіла, які тисячі років лежали в землі. Додав, що дослідники довели, що були в умовах, де їх навіть поїдали медузи, але форма їх зліплих тіл настільки чудово зберелась, що вирішили поставити, як повноцінну скульптуру. Біля слона на "олтарі" лежить, десь з ідентифікованих тіл, окаменіле "jądro" (так і прозвучало польською) майбутнього нащадка, що став королем. Ведуться розмови, що нинішній нащадок хоче забрати його до Ґданська.

-//-

Хтось в розмові зі мною говорить пару оригінальних слів по-шльонську, які так і не запам'ятав, аби зрозуміти їх значення.

02.09.25

Сон 070625 "Вирішування поточних клопотів"

Організація якогось свята, щось подібне до дня народження. Свято більш дотичне до сина, аніж до нас. Ось-ось мають прийти гості. Я займаюсь одночасно столом, прибиранням і організацією святкового настрою: дістав новорічні гірлянди і плутаюсь в їх кабелях. Раптом виявляю, що по дому доволі багато подібного: залишились зарядні до гірлянд, шнури до яких переплелись із більш актуальними до вжитку. Першим з гостей приходить німець, колишній керівник одного з проєктів, на якому працював під його керівництвом. Мене це трохи, хоча і приємно, дивує, адже праця з ним була чудова. Намагаюсь якось спілкуватися з ним англійською, яку він чудово знає. Питаю доньку, що і вона могла б з ним поговорити, адже також знає цю мову, а вона навпаки - більше слухає. Переходжу з кімнати в кімнату, адже зарядні та гірлянди усюди і різні. Німець проявляє інтерес до діючої радіоточки. Пояснюю ламаною англійською, що це ще з радянських часів. Десь тут вже з'являються інші гості, зокрема батьки подруги сина (перший раз їх образ уві сні, навіть дивно, адже їх узагалі не знаю). Не тільки це мене дивує, адже взагалі не знайомий зі списком гостей, а тут суцільні сюрпризи. Намагаюсь для себе зрозуміти логіку їхнього візиту заразом із дротами, кабелями, зарядними... - вирішую спростити до них ставлення, а проблему з ними розв'язати вимкненим світлом ув інших кімнатах. Десь посеред всієї цієї метушні пригадую, що з німцем могла б порозмовляти німецькою й дружина, хоча за часом більш пропадає на кухні, аніж разом бути з гостями.

Просинаюсь і немагаюсь пригадати сон, який снився мені перед цим, а з того, що згадав, так це сюжет, де я ділюсь із поляком досвідом, наче є знавцем історії та холодної зброї: які саме були за часів козаччини мечі, так, наче в українців - грубші та ширші, а в поляків - тонші та гострі. (Хоча і читав давно про козаччину, але узагалі не вважаю себе знавцем будь-якої зброї).

Приніс 10 л. фарби на будову. (Явна асоціація з реалу: увечері купував до своєї квартири 10 л. Śniezki). Спочатку заношу її на перший поверх, а потім дізнаюсь, що треба було на десятий. Якраз побачив, як одна фірма, ще й додатково в них уточнив, готує свої матеріали до підйомника. Прошу їх сердечно підняти зі мною й мою фарбу. Безпроблемно йдуть на зустріч. По дорозі часто жартують однин над одним. Вже на десятому поверсі жарти дійшли до того, що одного колегу, що заснув у праці, приклали бар'єркою. І тут мене раптом осяває: мені ж треба з цією фарбою додому!..

Фрагмент :: Незакріплена труба на вантажівці, а я їду за цією машиною...

Сон 300325 "Прикрий результат"

Знаю, що маю приїхати у вуз на 8:00, на перший день навчання. Звідкісь повертаюсь, але в дорозі вирішую, що краще спочатку заїхати додому. Чомусь виникає аргумент, що краще в туалет сходити вдома. Живу в якомусь високому студентському гуртожитку, де до себе маю підніматися ліфтом. Деталізовані відчуття входу до кабіни, підйому в гору, поріг, що відрізнається, яким був на першому поверсі, коли сідаєш в ліфт, і порогу на моєму поверсі, де сходжу - так, що можна зачепитися і впасти. Треба постійно тут бути обережним! Тепер їду до навчального закладу (той самий виш, у якому вчився). Приходжу на першу лекцію з запізненням. Дивлюсь на годинник: ~ 9:20. Явно запізнився. (З реалу: цікаво, що сьогодні вночі перевели годинник, хоча думок на цю тему не було, а розмови чув ще з тиждень тому без прив'язки до дати. Зхоже, що збіг). Заходжу в авдиторію (у форматі класу) та сідаю на задню парту. Перше, що розумію: всі записують за вчителем якусь лекцію. Але вслухаючись у зміст того, що дає студентам до запису, розумію, що це диктант. А за текстом - "Федько-Халамидник" Володимира Винниченка. Якимось дивним чином бачу (сидячи на задній парті - те, що у неї на столі), що вчителька дочитує текст до кінця і залишилось ще пару речень. Зачитує з зошита, написане від руки, та ще бачу поміж кривого почерку місця, де робила правки та якісь закреслення. За текстом на слух - це акурат складні конструкції речень з двокрапками, тире, вставними словами і словами в лапках. З усього цього я зрозумів, що запізнився не на першу лекцію, а на вступний екзамен. І взагалі, як так вийшло, що маю у своєму житті вдруге писати при вступі диктант? Починаю відкидати ймовірні варіанти: отже, моя присутність там має якесь більше значення, аніж той досвід і знання, які вже маю. Навіть припустив оціночне судження, адже буває так, що дивлюсь якийсь фільм і лише в половині питаю себе, а якою мовою він іде: польською чи українською? (Дійшов до такого рівня розуміння польської, що не помічаю мовних бар'єрів у сприйнятті). А все ж таки ні! Диктант знову - українською. (У спогадах майнув певний досвід здачі державного екзамену (egzamin państwowy) з польської мови). Навіщо другий раз? Навіть з'явилась думка, що по завершенню екзамену, варто було б підійти до вчительки, аби перепитати за перездачу, але разом із усіма присутніми встав і вийшов на двір. Зауважив, ще під час писання, що група складається з дівчат, навіть спробував посилити уважність, аби знайти когось чоловічої статі, і це був лише один, плюс я - малувато буде! За десять хвилин перебування на вулиці, помітив пару знайомих облич, згадав одного, як вчився він на першому курсі - тепер вже має бути на другому (вдруге дивна логіка зі зміщенням часу в роках, цей хлопець вже давно закінчив навчальний заклад та є кандидатом наук). Сиджу на сходах при вході до "ін.язу" (дещо видозмінене з реальністю) і розумію, що я тут виглядаю за віком не на студента, а на викладача. І який сенс мені тут вчитися?.. Десять-п'ятнадцять хвилин на подвір'ї і лише зараз згадую, що забув поспілкуватися з викладачкою про перездачу, а тут вже підходить нова вчителька і всі починають громадитися навколо неї. Якесь переконання, що я її знаю, але не можу пригадати звідки (можливо, збірний образ). Узагалі, доходжу висновку, що все це тут якесь далеко не моє і чуже, а я - узагалі не до місця (і не до часу).

Двоюрідний брат В.Ц. розповідає історію за якусь Іру, яка працювала на ліфтах (явний повтор із сьогоднішнім сном) і не просто - вверх-вниз, а й наче вагонеткою кудись навколо будинку. Розповідь завершую словами:

- А тепер все, її немає!

- Вона що, померла? - питаю я.

Але прямої відповіді так і не чую.

Далі ми ведемо діалог на тему, як люди працюють на вилочних навантажувачах різного типу (дещо з реалу), де в деяких доводиться стояти, а не сидіти, та на переходах між складом і фурою завжди отримувати струс організму, де найбільше потерпають нирки.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 040325 "Внутрішня «служба розвідки»"

Робота біля конвеєрів (враження з реалу). (Традиційна малозмістовна інерція по праці).

У продажу з'явився захист від шкідників, що заводяться в крупах. Дивлюсь уважніше на товар, а це - тонка фольга. Одразу пригадую, як про цей метод розповідав колега, згадуючи свою бабцю, і називаючи його "народним". Одразу уві сні виникає думка: тепер і це комерціоналізували!

(Цікаве спостереження, яке варто дослідити: з'являється образ, який оживляє спогад і акурат у форматі правильної теми. Так, наче незалежні образи "вимацують" ґрунт особисто актуального. Це не просто "робота генератора" мимовільних асоціацій, а конкретна "служба розвідки", яка шпіонить у нашому внутрішньому світі).

Наче в мене день народження. Давня знайома О.Ю., колишня колега моєї дружини, принесла мені в якості подарунка серію книжок із вивчення англійської мови. Гортаю сторінки, бачу тексти гарно ілюстровані малюнками, але без тлумачення. В комплекті - CD-диск.

Дружина каже, що це найкраще, що знадобиться їй у праці. Я ж дивуюсь: "Ти ж не читаєш англійську?" (Фаховий предмет викладання - німецька мова). Тепер із цими книжками я з дружиною опиняюсь біля "Глобала", на центральній вулиці рідного міста. Так, наче стоїмо з тим біля ятки, де в асортименті продажу також лежать і ті книжки. Але тут "ятка" (уві сні) сприймається не як торгова точка, а місце знайомства з послугами, які ми пропонуємо, зокрема, вивчення іноземних мов.

Наче продовження мого дня народження. Йду купатися до лазні. По виходу з неї бачу дружину з її подругою (можливо, та сама - колишня колега). Дружина, дивлячись на мене, недоречно жартує так, якби не для мене, що "я такий покупаний, що сьогодні буде неймовірний секс". Без моєї відповіді (що тут коментувати?): подумки постає аналітика цієї фрази, де в підсумку себе запитую: "Чому жінки перед кимось поводять себе інакше, аніж перед своїми чоловіками?"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 160125 "Шестилапка"

Перебуваю в якійсь веселій компанії, яка гуляє по рідному місту в районі промислової частини (в районі вулиці Параджанова (але уві сні фіґурує стара назва Баранова, яка снилась мені й раніше). Пройшли вже чимало дороги. Раптом хтось з компанії каже:

- А тепер треба буде сходити в магазин, що біля льонокомбінату, аби купити пиво.

Хлопці оцінюють гумор, сміються. Один з них коментує коротким інтонаційним вигуком, який вказув би на сенсацію:

- Ооо... Це придумав!

Їду з дружиною в якусь довгу подорож по Європі. Авто дружини, як у реалі, хоча я нібито за кермом, але якоїсь миті виник погляд якби пасажира, що сидить позаду. Наразі перетинаємо Німеччину. По дорозі з'являється довгий тунель незвичної зиґзаґоподібної форми з такими ж хвилястими кишенями для вимушених зупинок. Як зрозумів, це все зробили тому, що дорога має довгий дещо стрімкий спуск, аби в разі аварії мінімізувати зіткнення авт між собою і ймовірні нещасні випадки для життя. Раптом з дружиною чую, що з машиною щось починає робитися не так. Задні ліві двері починають стукотіти. Візуально видається, що вони дещо відійшли від звичного положення, а скло починає дригтіти і потроху опускатися. Так - необхідний ремонт! Стаємо в одній з таких "кишень" на тій дорозі, а це вже виявляється не просто парковка для постою, а ціле СТО. Раптом набігає багато оперативних механіків, які починають займатися нашою машиною. Ходжу і незвично для себе спостерігаю за тією "движухою". Раптом бачу, як невідь-звідки випадає один шурупчик. У мене переконання, що від нашої машини. Головний механік каже, що його не треба піднімати. Так, я бачу, що в якій частині майстерні й підлога, як і сам тунель має незвичні дугоподібні вглибини, наче канавки, які треба переступати, а в них щось шукати й поготів. Навіть робить рекомендацію, що не треба по такій підлозі ходити. Виникає по реба знайти якісь документи на машину, а там виявляється свідоцтво про народження, перекладене на польську і завірене нотаріусом. Починаю щоразу перекладати ті документи з місця на місце, аби їх не згубити. Про себе думаю: навіщо це свідоцтво взяв із собою? На останок дружина сідає за стіл аби розрахуватися за ремонт.

Сідає за стіл до своїх подруг дівчина азійської зовнішности і починає говорити французькою, як своєю рідною. До розмови долучаються інші подруги і далі діалоги починають мінятися: вони що разу переходять з мови на мову, в залежності для кого яка є рідна.

Хтось каже дивно сконструйоване речення, яке завершує цікавим неологізмом:

- Мені написали в шести лапами довгий текст. - І показує на руці місце, де воно було написано. Завершуючи здивування гумором: "Питається: де моя шестилапка?"

Сон 311224 "Przecież i wszecież to..."

Перебуваю у якійсь незнайомій мені квартирі, у якій живуть або тимчасово перебувають різні люди. В одній кімнаті чоловіки, у іншій - дівчата, одна з яких вважає себе хлопцем і в майбутньому планує зробити собі операцію. Я живу начебто з хлопцями, адже цієї ночі мав там виспатися, але якийсь чоловік виявився геєм і вирішив до мене поприставати, застосовуючи силу. (Запам'яталась навіть сила його рук). Отже, довелось мені застосувати до нього фізичний супротив, аби відбитися від такого збоченця. Зрозумівши мою перевагу, одразу кудись втік. Раптом за вікном посеред ночі почалось коїтися щось неймовірне: зірвався страшенний вітер, аж було видно, як гнуться дерева та літають в повітрі легкі предмети. Це багатьох розбудило та викликало неспокій. Якась дівчина підходить до мене і починає жалітися на хворобу в горлі. З її слів розумію, що в неї ангіна. На цьому тлі "балагану", чую якби голос за кадром польською мовою: "przecież i wszecież to..." (ще якихось пару слів монологу і я просинаюсь).

Сни 14-151124 "Інша форма змісту"

Підходжу до сливи, яку вже знаю, а на ній яблука. Дивлюсь уважніше: таки є сливи, але зосталось небагато і на іншій гілці. І чого це я раніше не зауважив, що це дерево на іншій гілці має яблука, хоча б малі й зелені? Зриваю сливу і бачу, що вона переспіла, ще й на ній вже є цяточка, отже, всередині сидить хробачок. І на всьому цьому тлі повертаюсь спогадами до цієї ж сливи, яку пам'ятав раніше, як тільки поспіли (так, наче це забутий сон).

141124

Спілкуюсь з туркменом про якісь організаційні та побутові речі. Згодом з колегою з України. (Останні дні в реалі доволі багато. Згаданий туркмен нещодавно поїхав у відрядження до Франції). Заторкує українець тему з життя туркмена і його організацію. Якимось моментом щось коментую, але розмова більше виглядає на монолог колеги. В якийсь момент з'являється і сам туркмен. Раптом починає мені висловлювати якусь претензію.

Заходжу в невелике дерев'яне приміщення, в якому ллється гарячий душ. Стоять біля нього голяка батько і два його сини і спілкуються. Тепла пара від душу огортає й мене. Стаю біля них. Старший син щось говорить і говорить, й так, наче україномовний але польською, але часто слова закінчує на "ść": "Jezus będzie przyjść" і щоразу в неправильній формі. Це мене дещо смішить. Я зауважую йому на його помилках і кажу як правильно.

Просинаюсь і чую, як крізь сон якимись уривками говорить дружина, але слова невиразні та незрозумілі.

151124

Сон 061024 "Без сумніву"

Потрапляю з типово польської центральної вулички незнайомого мені міста в будинок. У думках працює якась асоціація з потягом і звірятами. (Увесь процес виглядає наче кінофільм польською мовою. Схоже, під враженням переглянутого перед сном серіалу "Osiecka"). До потяга закидають мало не мультиплікаційних звірів. Запам'ятався кіт квадратної форми, довгий крокодил. Потрапивши всередину, вони набувають природнього вигляду. На цьому тлі співається пісня польською мовою. Голос дівчини, як у згаданому кінофільмі. Текст пісні сюжетний. Заразом я розумію, що перебуваю в якійсь квартирі, адже навколо мене відбувається зовсім інша історія. Хтось поряд мене, коментуючи якби мої асоціації, подібні до кіно, хоча відсутня конкретика, що я все ж таки дивлюсь фільм хоча б по телевізору, коментує: "Ciężko stwierdzać, że on tego chciał".

Під ранок, маючи недільний час, вирішив спостерегти, як з'являються сни. Перше зауважив, що закривши очі, на чорному тлі з'являються світлі плями, одна за другою, подібно до нічного місячного неба, але з густими хмарами, що не дають світлу пробитися назовні та розширити сяйвом простір. Але це ще не сон, це процеси, більше схожі на фізіологію очей. Схоже, також мають свій допоміжний вплив на сни. Тепер переходжу на рівень появи короткотривалих образів, без сюжету, якби апробація: подобається - не подобається, аби продовжити далі. Перший образ постає у формі залізної маски з довгим вузьким залізним клювом, загнутим донизу. Так, наче цю маску вдягнула людина. На цьому загрозливому образі виникає асоціація, що ним можна прокльовувати тіла, тому уявив ніс цієї маски у крові. Це мені не сподобалось і на заміну цьому образу виникає друга маска, вже не залізна - якби смішна, але й печальна водночас: великий чорний рот максимально опущений донизу, а на голові перука клоуна. Враження амбівалентні. Явно, що цей образ мені також не подобається, хоч і виник у моїй свідомості. Тепер чую пісню, подібну до тих, що звучали в кінофільмі "Osiecka". Вважаю, що це і є початок появи сну, адже виникає повтор-прив'язка до того сюжету, який вже снився під ранок. На цьому тлі чую чийсь коментар так само, наче з фільму, чоловічим голосом, польською: 'Bez wątpienia" (без сумніву).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 021024 "Проблема на початку"

Хитросплетіння подій, де учасники опиняються при будівництві моста, завершальний етап. Хтось каже, що це називається "шва" (так називається фонема в англійській мові, що позначає коротку "е"). Таких однакових мостів якби декілька, і всі вони мають однакову кінцеву проблему, яка вже не розв'яже ланцюжок з попередніх подій. Принаймні так виглядає, адже ніхто не має ідей, що робити з цим далі. (Цікаво, що у вчорашньому сні була подібна лінгвістично-будівельна тематика).

На роботі поінформували, що нас мають забрати на іншу працю. Головний меседж: ждіть подальших вказівок! Цілий день минає в неясності, так він і завершується. Наступного дня у мене під кінець праці участь у якомусь творчому вечорі, але під час праці починається та сама історія, як і попереднього дня (повтор подій, характерний снам), поки майже під кінець праці не надають якусь дивну адресу (локація - Польща), де навіть нумерація фігурує в самій назві, ще й знаходиться в лісі. Мені вже пора думати про захід, а тут нарешті дочекалися.. Дехто зігнорував їхати. Інші кажуть так, що й не ясно, чи хто-небудь справді поїде, хоча формально перед начальством висловили запевнення. У мене дилема: що робити?.. Ось я вже в якійсь школі. Перевдягнений на чисто, в джинсах. Знаю, якщо всі поїдуть, краще - не підводити. Захотілось у туалет, питаю якусь вчительку: "Де у вас тут кібелєк" (останнє слово по-польськи, та ще побутовою мовою). Вона якось дивно реагує і каже одне слово: "Можливо", - показуючи абстрактно рукою в нікуди. Спускаюсь на перший поверх, знаходжу біля вахтера. Коли заходив, нічого поряд не діялось, хоча вхід був доволі дивний, з однією максимально великою сходинкою (щось подібне сьогодні вже снилось, але не пригадаю), а на виході - уже працював якийсь трактор і ставив якийсь барабан, наче з кабелями. Акуратно, поміж риштуваннями, виходжу назовні, навіть хтось подає руку, аби піднявся мало не з якогось викопу.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

P.S. Це 1100 допис на цьому блозі.

Сон 020924 "Набуття нового досвіду"

Таке враження, що я перебуваю у Франції (переконання - з реалу, так само було, коли протягом трьох тижнів перебував у Румунії). Донька має свій дім, з якого зробила мистецьку майстерню. Час від часу я приїжджаю до неї, аби забрати (можливо, додому - конкретика відсутня). Поряд з її домом, якби в одному дворі, знаходиться ще один дім. Він завжди був непримітним, адже його хазяїн ніколи не з'являвся ззовні і життя проводив так, що його не було видно. Так і сьогодні я приїхав до доньки, аби її забрати, але тепер я знаю, що сусід виїхав десь в Америку і там помер, а в заповіті написав, що залишає свій дім моїй доньці. За своє життя накопив стільки, що такий подарунок можна розглядати як добрий жест, адже його рідні дістали в рази більше. Після такої інформації починається активне пригадування: що я знаю про цей дім? Від таких "заглибин" у себе, навіть згадав, що один раз бачив цього сусіда. (Яскравий образ, схоже, що з забутого сну. Можливо й так, що це пов'язано з повторами). Він тоді просто стояв у вікні і дивився у двір, а я якраз проходив повз і, повернувши голову вправо, вперше і востаннє побачив його обличчя. Він лише зараз мені нагадав якогось знайомого американського письменника, так, що доведеться пошукати в Ґуґлі (що дійсно зроблю в реалі - див. P.S.), адже імен якби не асоціювалось і не звучало від когось зовсім. Я вже сприймаю цей дім, як нездійснений музей, у якому вже є довірена особа (жіночка), яка має передати в спадок те, що залишиться в ньому. Тепер я з донькою виходимо з двору, але бачу відкриті ворота зі сторони згаданого сусіда. Знаю, що завжди вони були закриті. Підходжу до них, аби зрозуміти, як вони зачиняються. (Асоціації з реалу, коли вдень пробував відкрити незнайомі ще досі ворота, що відкривались і замикались автоматично). В цей момент виходить та жіночка з дому (конкретика образу відсутня) і просить доглянути за однією з кімнат, у якій є піч. Мені щось уявляється, наче я вже щось про таку кімнату чув і дещо знаю. Погоджуюсь і заходжу до будинку. Мені там нічого не знайоме. Після першої кімнати проходжу вліво і зазираю у наступну, а там раптово починає рости прямо на очах гора білих камінчиків, кожна розміром з квасолину, так, що частково посипались до першої і на тому процес росту зупинився. Я наче підозрював, що цей письменник є фантастом, але так, щоб магом і чародієм, навіть після смерті, ще ні. Скільки ще сюрпризів готує для мене цей дім? - подумки запитую себе. Іду в кімнату, що знаходиться по праву сторону, аби знайти далі ту, в якій має бути піч. Знаходжу цю кімнату, а вона якби вся зроблена так, що вся вона - це піч-лазня. Я такого ще не бачив! Таке переконання, що відвідувачі-шанувальники творчости цього письменника мали б приходити до неї на відпочинок. Також довірена особа нагадує, щоб я не забув, що за цією є друга кімната, яка називається "Кімнатою чотирьох царів". Заходжу туди і бачу не чотирьох, а п'ять чи шість дивних чоловіків, що сидять навпочіпки на своїх ліжках і щось старанно пишуть і пишуть. Зауваживши мене, навіть не бажають відволікатися на мою присутність. Серед них помічаю жіночку, яка так само була "в образі". Схоже, що спочатку сприйняв її за особу чоловічої статі. Кажу до них слова привітання, але чомусь російською, але одразу повторююсь українською:

- Добрий день!

- Жига! (наче саме так і почув) - лише відповідає мені одна вона й усміхається.

Я ж розумію, що тут щось не так, або гумор, гра слів, або іншомовне товариство. Так само відповідаю з гумором:

- Салам! (Асоціація з реалу, коли перед сном мав можливість поспілкуватися із майбутніми колегами з Туркменістану).

- Пернесса! - так само усміхнено відповідає жіночка.

Я з таких слів трохи "прифіґіваю".

Чоловіки ж від здивування лише піднімають від роботи голови і дивуються кожному такому слову. Я помічаю їхні обличчя, вони не типові, а дещо нагадують, хоча не буквально, коней. (Раптом мені здається, що я ці образи людей конкретно десь бачив, можливо, у якомусь забутому сні, адже більше тижня мені якби щось снилось, але з того нічого не запам'ятовувалось).

Розумію, що діалог у мене з ними наразі не складеться і на цьому просинаюсь. Записую першим ділом наш дивний діалог, а згодом і решту тексту.

P.S. Подивився в Ґуґл-перкладач. "Жига" з сербської означає "товарний знак". Якщо далі з сербської мови, якої не знаю, слово "перне" - перекладається, як пір'я. "Пернесса" в кириличному варіанті нічого не тлумачить. Цікаво, що латинкою слово "jyga" (джиґа) - перекладається вже з туркменської - "це важко" (якщо Ґуґл-перкладач дійсно тлумачить правильно). Хоча наче почув слово через український звук "h" - "jyha", який знову ж таки ніяк не тлумачиться. Можливо, почув не "Жига", а "Шига" - це якби "Şeyha" - Шейх у жіночому роді. (Не дарма ж "кімната чотирьох царів"!?). Якщо з мов, які я знаю, то з польської "rzyga" (od słowa "rzygać": on co robi? - rzyga) - це "ригати", але до настрою уві сні - це б не пасувало, хоча з сарказмом, цілком можливо. Загалом, фантазувати можна скільки завгодно. Слово "Пернесса" - узагалі не тлумачиться, але існує таке прізвище. Хоча я останні два місяці опинився у французськомовному оточенні, це слово могло б читатися й по складах, як окремі слова, але вони знову ж таки не перекладаються, отже, сон просто-напросто міг запропонувати звичайну гру слів.

Також спробував знайти портрет, на якого письменника був схожий герой сну, якого побачив у вікні. Обличчя було доволі статичним і зануреним у себе. Ясно, що сон оперує певними знайомими нам образами, які бачимо в реальному житті, можливо, навіть і не запам'ятовуємо. Так от, більшою мірою пригадав мішаний образ між Стівеном Кінґом і Террі Пратчеттом, але зі сивою борідкою невеликої густини - це так, якби перший був більш худішим, а другий менш бородатим. 

Руан (Korny - Frenelles-en-Vexin, Rouen), Франція 

Сон 210424 "Інкогніто та впізнаваність"

Я з дружиною у вечірньому місті. Кудись без конкретики йдемо, наче від когось тікаємо, аби ні з ким не бачитись, а в результаті потрапляємо на якесь святкування, на якому зустрічаємо за рядом примітних облич мало не весь батьківський колектив тієї школи, в якій вчилась донька мало не п'ять років тому. Нас упізнають, вітаються. Отже, те прагнення: десь піти так, аби бути непримітними, - поки не вдався: оперативно покидаємо це місце і йдемо далі вуличками міста. Дружина проявляє бажання щось перекусити. Знаходимо в приміщенні іншого великого будинку кав'ярню. Бариста очікує від нас гарного замовлення, а в результаті дружина так і не може визначитись, схоже за браком певного асортименту, який насправді для себе хоче. Я ж замовив каву. (Без уточнення: собі, їй - у реальному житті можу зробити для себе, а віддати, якщо просить). Ціна 20. Без конкретики: яка саме валюта. Дістаю гаманець і вирішую: аби не розмінювати купюри, віддати увесь дріб'язок. Спочатку вишукую в кишені гаманця, потім висипаю на стіл баристи і починаю рахувати. Разом із монетами бачу пару ексклюзивних, про які дещо й забув, що ношу з собою: якась унікальна прямокутна монета на 20 гривень, але з дефектом: явно механічно вигнута. Таку б я не віддав, унікальні - колекціоную. Ще пару незвичних - з інших країн походження, а решта - жовтяки, які він відмовився брати, хоча до суми ще бракувало з 1,5. Поки рахував, бариста дивиться на дружину і каже, що він її знає, лише не може пригадати звідки. Уже наголошує на тому, що йому і так вистачає тієї суми, що дав, а я ще не можу заспокоїтись, аби її зібрати повною. От навіть і тут: хотіли б бути інкогніто, але до кінця не вийшло.

Опиняюсь біля будинку, де колись виконував деякі роботи, або ж був свідком їх перебігу. (Таке переконання уві сні). Тепер там викопали трактором велику яму, аж до бетону підмурка, на цілий поверх в землю. (Можу провести певні асоціації зі свіжою реальністю, опосередковано пов'язану з роботою). Виникає питання: що ж вони тут будуть робити? Заливати новий бетон? Пригадую, як колись тут робили інші роботи і це місце вже було раз перекопане. Тепер проходжу город біля цього будинку, а там також стаю свідком методу "глибокого занурення", аби посадити або пересадити якусь городину...

На якомусь підприємстві виконую з малою групою колег монтажні роботи, але в якийсь момент починають бракнути деякі матеріали. Дійшло до того, що я почав вишукувати будь-які болти діаметром вісім, навіть на місцях праці робітників цього заводу. ... І справді познаходив, але всі вони якісь різні та з дивними шапочками. В процесі нашої роботи, як було зрозуміло, контроль за виконанням праці був покладений на якогось англомовного чоловіка. Він з'являвся рідко, без лишніх коментарів, але був у курсі того, що ми робимо. (Знайомий стиль роботи з австрійцями, коли дають роботу працівникам, відаючим, що роблять). На початках праці, слухаючи його, навіть почав актуалізовувати слова з англійської мови, але згодом почув, як він говорить дещо польською, врешті-решт, коли настав той момент, коли не було чим робити, а він з'ясував для себе причини браку матеріалів, то видав фразу вже російською: "Я виріс в Америці на православ'ї і разом із тим не можу зрозуміти організацію цієї роботи".

P.S. Образи та ідеї уві сні - це виключно продукт нашого досвіду. На прикладі цього сну, мені не могла снитися інша мова світу, якщо я її не чув і не можу її розпізнати, як таку.

Виспаний, але ще можу спати так, щоб відслідкувати початок появи образів уві сні.

Велика довга квітуча алея, зроблена у вигляді арки. Я йду по ній і помічаю перед собою групу монашок, які організовано йдуть попереду, у тому ж напрямку, що я. Вирішую пришвидшитись, аби перевірити одразу. І дійсно, "влітаючи" в їхні фігури, переконуюсь, що вони були міражем. Можливо, я того вже хотів, тому це так сталося.

Цікаве спостереження, що уві сні я рідко усвідомлюю, що в мене є ноги та руки, адже їх фактично не бачу, якщо про них буквально не думаю.

Сон денний.

Якась міжпланетна місія. Ніби не симуляція потрапляння на чужу планету, а заразом велика правдоподібність у тому. Виключно чоловічий колектив. Мета: наблизитись до центру планети. Як і у книзі "Земля Саннікова", експедиція вирушила на Полюс. Мені ще поки не ясна практична складова: як? - але так виглядає, що цей збір людей - це фанатики своєї ідеї. При перших труднощах наближення до Полюсу виявилось, що серед цих людей є ще й фанатик заволодіння всесвітом. У важкий момент прийняття рішення, він офіційно висловив свій намір і ідею, що досягши центру землі, він здобуде унікальний камінь, завдяки якому він покорить собі весь світ. Найстрашніше, що цією людиною виявився старший групою. Він дав завдання пройти фізично нереальний маршрут, тим більш розійтись меншими групами, аби трапити до місця призначення максимально стовідсотково. З цієї миті ситуація починає виглядати більш фантастично. Відчуття, що все відбувається на іншій планеті, загострюються. Якогось святкового дня у чоловічому колективі з'явилась група жіночок. Хтось висловив думку, що навіть у складних умовах усе можна знайти та купити за гроші. Ситуація розпаду колективу почала набирати стрімких темпів. Усе заразом почало виглядати, як звичайне випробування...

Сон 080424 "У невластивий спосіб"

Їду польською дорогою і помічаю перед собою машину, яка причепом везе коня у дивному положенні. Щось на зразок: "у позі лотоса". Їх помічає поліція і впроваджує на знайому мені зупинку. (Переконання знайомости лише уві сні). Я ж вирішую так само зупинитися на тому пункті контролю. Тієї ж миті відзначаю, що та поліція зупинила ще одного правопорушника, який перевозив корову у "невластивий спосіб': права задня нога була піднята на 90° і прив'язана до хвоста. У якийсь момент хвіст корови почав бути схожим на хвіст коня: таким довгим, щоб зв'язати ногу. Виник спір: чи може поліція оштрафувати порушників, коли в правилах дорожнього руху не вказано, у який "властивий спосіб" (юридичний шаблон з польської мови) мають перевозитися тварини. (До слова: усюди в розмовах спілкуюсь польською). Я ж пригадую, що тут через дорогу є приватна клініка і я у ній недавно був. Можливо там є ветеринари. Запропонував туди піти і дізнатися, аби спеціаліст дав оцінку: чи можна так перевозити тварин? Поліція дає згоду. Приходжу до них і формулюю своє питання, яке звучить вже дивно, адже клініка обслуговує людей. Раптом виявляється, як я й подумав (саме так і буває уві сні), що серед них є спеціаліст із дипломом ветеринара. Спеціалістом виявилась дівчина. Попросила описати проблему, адже оглянути може, але не лікувати, що й треба було тієї миті. Дівчина просить мене принести відповідне взуття: гумаки. Іду в сарай на їхньому подвір'ї і бачу їх кілька видів. Вирішую взяти три різні на вибір, може й по розміру. Приношу і чую, що я перестарався. Приводжу її до коня і корови, а сам іду у приміщенні де сидить поліція. Бачу, що по суті проблема вже була розв'язана: виконали одне з побажань, яке виявилось моїм: уклали угоду, де кожна сторона буде зобов'язана прийняти юридичну поразку у випадку її доведення. Усе цікаво "на папері", але проблему з перевезенням тварин у "невластивий спосіб'" таким папірцем так і не розв'язано, тим більш, якщо спеціаліст визнає, що кінь і корова таки зазнали відповідної "наруги" і "страждають" під час перевезення. Отож, за справу береться спеціаліст... далі мені вже не цікаво, рахунки постараються виписати сердечно!

Сон 110324 "Артикульований подих"

На городі вирвав до однієї разом із корінням напівзрілу петрушку, з думкою, що треба вже їсти, а батько дивиться і натякає, що могла б ще рости, а для того достатньо було обдерти листя.

Беру участь у зборах вивчення польської мови. Чомусь події відбуваються у подвір'ї батьківської садиби, яка згодом видозмінюється. Читати лекції має М.Ш.(Ф). (колишня колега дружини). Чомусь для цього треба обов'язково роздягнутися до спіднього. Я та ще хтось за лазнею скидаємо одяг і думаємо куди його діти. Іду в якесь приміщення малознайомої споруди і вже з впевненістю знаю куди кластиму. На місці розумію, що двері наприкінці дня можуть бути замкнені і я вже не вдягнусь. Разом із тим міркую: яка користь із такого вивчення, коли ліпше за новачків знаю польську мову і з першого заняття подивую всіх швидким читанням?

Якась проблема з транспортом, яким приїхав. Хтось приїжджає на замін іншою машиною і я пересаджуюсь до неї. Відзначаю, що авто не кращої якості, але на заміну згодиться. До авта сідає хрещена моєї сестри і її син. Під'їжджаю якби недалеко до їхнього дому (відмінне від реалу). Висаджуючи, домовляємось, що завтра їх заберу в той же час у тому ж місці.

За направленням іду в поліклініку на інгаляцію. Приходжу до кабінету, а там нікого нема. Заходжу, та щоб довго не чекати, обираю сам собі інгалятор і вмикаю його. Одразу з неї на мене віє сильна пара. Зменшую потужність, але все одно видається загустою, хоча прийнятною. Приходить медсестра, разом із нею заходить до кабінету ще один пацієнт. Потім ще одна медсестра. Перша каже, дивлячись на мене, приблизно таке: "Які тут славні чоловіки у зрілому віці!" Далі нахиляється до мене і пробує на губах протестувати ту "зрілість", щось додатково коментуючи. Якось для мене це виглядає не сильно нав'язливо, адже "люди в білих халатах" мають викликати довіру, і якось несподівано та невимушено цілує мене в уста, навіть затримавшись на кілька секунд. Як пацієнт і чоловік, трохи залишаюсь під враженням. Від глядацької публіки на такий інцидент лунають задоволені вигуки та аплодисменти.

Сон 050424 "Посередництво"

Потрапляю в колектив китайських студентів, які навчаються в Польщі. На моє здивування - чудово розмовляють польською мовою. Одна китаянка, видно, старша в колективі, просить мене переказати якесь прохання до вчителя, який тільки-но був із ними. Знаю, що вчителів пішло двоє і врешті в мене є питання до обох. Одне з них - не забути переказати, а друге - особисте до іншого вчителя. Коли знаходжу, бачу їх в різних місцях, хоча в одному приміщенні. Намагаюсь не втратити можливість поставити питання до однієї та іншої. Питання до переказу після сну забув, а особисте до другої вчительки: чи коли-небудь працювала в школі, якій я вчився, або: чи має до нього якесь відношення? До кінця сну так нормальної відповіді і не отримав, хоча встиг переказати побажання від студентів.

Сон 210423 "Відданість справі заради майбутнього"

Цікаве усвідомлення місця події. Наче Україна, але в той же час польські мотиви. 

Заходжу в магазин, що має також буфетний відділ. Зауважую для себе, що це родинний бізнес. Десь із четверо жінок стараються вгодити клієнтам якнайкраще у приготуванні страв на замовлення. Серед працівниць є молода особа, яка запам'яталась приємними рисами обличчя. Загальна атмосфера доповнюється наочним відчуттям збідніння у зв'язку з війною та його наслідками. Найбільше, що дивує, так це старання багатьох бути кращими поза що.

Другим фрагментом сну минаю вулицю, якою йшов додому (батьківський дім), на якій помічаю іншу дівчину, яка подобається певними рисами обличчя, як і попередня, але їх не пов'язую між собою. (Схоже на повтор сюжету, як то буває уві сні). Згодом потрапляю, як телемайстер до згаданої родини, і дізнаюсь, що ці дві різні особи живуть на одній вулиці. У тій родині приймають тепло, мало не як майбутнього зятя. Зауважую, аби не забувати: родина польськомовна, отже, стараюсь спілкуватися з ними по-польськи. (Саме тут дивне поєднання: напочатку було присутнє усвідомлення, що я в Україні , а як тільки-но потрапив до їхньої родини, так одразу ж, наче в Польщі). Тепер зауважую, що це не виключно жіноча родина, складає непримітну атмосферу ще й їхній батько. 

Хоча почуваю себе неодруженим хлопцем, міркую, як би теоретично мав повести себе в подальшому зі своїми вподобаннями.

P.S. Як розумію, це сон не так про дівчат, як про відданість, старання, організацію заради перспектив у майбутньому.

Сон 030223 "Коли грім реве..."

Двоюрідний брат М. по маминій лінії повертається з фронту і вирішує одружитися. (В реалі одружений). Мене запрошує на весілля. Я погоджуюсь. Після цього дізнаюся, що весілля відбудеться десь на Закарпатті, бо дівчина звідти. Міркую: і навіщо було робити йому такий складний вибір? Від моєї сторони їдуть ще мати та сестра. Всіх разом везуть автобусом. Так би мовити, я ще свідомо витримую якусь зайву паузу, аби не поспішати їхати. Адже виникає таке відчуття, що у двоюрідного брата з цієї миті змінюється все подальше життя.

Я в товаристві робітників. Один чоловік дивно представляється іншому, називаючи своє прізвище уривчастими складами, в яких домінує "ци", "це". Я його знаю, але не виказую цього. Впізнав по прізвищу (таке переконання). Ми з одного міста, колись я навіть був раз у його домі: коли в шкільні молодші роки зі своєю сестрою ходив до її подружки робити новорічну стінгазету. Далі цей чоловік продовжує спілкуватися зі своїм колегою чи то англійською, чи то німецькою. Вирішую, що він родом зі Шльонська. Тепер більшає в приміщенні народу. Раптом за своєю спиною відчуваю легкий лоскіт. Обертаюсь, а за мною стоїть блондинка, яку знаю (таке переконання, як свою дівчину), і каже: "Треба буде виконати пісню "Коли грім реве..." (Просинаюсь на будильник).

Сон 020223 "Чи досить?"

У паузі якогось свята, десь на початку наступного дня, поки знову не зібрались гості, почав готувати до столу салат олів'є. Наприкінці процесу приготування почав мити свіжий огірок та зелену цибулю. Готую на вільній площині святкового столу, за яким сидить жіночка, яку рахую для себе за відповідальну у приготуванні столу на цьому святі та якийсь поряд неї чоловік. Виклавши дві невеликі, але високі порції салату та просмакувавши рештки салату з ложки, якою розмішував, питаю в неї: чи вистачить гостям того олів'є? Що цікаво, українською вона не зрозуміла, лише російською та німецькою. Не зрозумівши мого питання, почала з того, що перепитала: "Шпрехен зе дойч?" Тоді довелося мені перейти на російську. Отже: "Достаточно ли будет гостям оливье?" Відповіла схвально з певним набутим акцентом. Здивувався, адже порції реально виглядали малими. Щодо решти нарізаної зеленої цибулі, додала: аби використав гарніром до інших салатів.

Сон 281122 "Стримання і терміновість"

Наче в школі, в якійсь системі освіти поставлено нам (мені та групі поляків) задача: вивчити німецьку абетку та правила транслітерації, аби нею записувати українські слова. В результаті кожен підготував у себе вдома такий виставочний пункт, на основі якого навіть виникли майстерні з верстатами, де можна було не лише вирізати букви, але й займатися ще більш творчими здачами.

Тепер бачу подобу Великої ведмедиці. У верхній частині черпака цього сузір'я ідуть дві лінії вряд, з'єднуючи три зірки. Чомусь на це звертаю увагу, можливо, із-за неправдоподібности з досвідом. 0220'

У якійсь школі (якесь відлуння від попереднього сну). Виходжу на перерві в туалет. Але в клас оперативно не повертаюсь: сечовий міхур сигналізує, що я раз-по-раз маю там залишитись. Все ніяк не зникає це відчуття. Врешті-решт виходжу, а назустріч ідуть однокласники (нічого спільного зі спогадами) і вчитель, який каже: "Де ти подівся? Маєш негайно забрати свої речі! Вже всі вийшли, а інший клас почав заходити в авдиторію". 0530'