Сон 050425 "Сир із пліснявою"

Спілкуюсь з давньою знайомою В.К., яка ще в десяті роки ХХІ ст. виїхала в Америку і випала з контексту української літератури. Розмова триває по ходу прогулянки біля скромної дороги, що лежала по мою сторону, а по її - огорожі приватного сектору. Питає мене про сучасні новинки в літературі та мою творчість. Розповідаю багато різних фактів про публікації, поширення в інтернеті, перегляди, зокрема і її творчости. Вона приємно дивується, адже про все це не знала, а лише поодинокі факти випадково та побічно. Прощаємось на тому, що обіцяю їй переслати повідомленням посилання на ті сторінки з блогів, про які йшла мова. Аби не забути обіцянку, відклавши на невизначений час, роблю декілька важливих посилань одразу.

P.S. Однозначно, що образ давньої знайомої з літературного кола виник під впливом вчорашнього перегляду відеоблогу іншого знайомогого Б.Г., що навіть було й зустрічався з нею певний час. (Ех, як це давно було!).

У контексті поїздки машиною з родичами зі сторони дружини (деталізація забута) виникає інший сюжет: кружечок французського сиру з пліснявою (приблизно такий, що час від часу останні місяці купую тут у Франції). Звертаю увагу на цікаве та незвичне оформлення упаковки, зокрема на малюнки в акварельному стилі: птахи, діти, будиночок, людина в інвалідному візку. Чи то ніяково, а чи смішно, що головним образом з усього запам'ятовується на такій круглій упаковці саме колесо з візка...

P.S. Назову ці сни "Сир із пліснявою" - справді, чи не нагадують наші спогади про минуле цей продукт?

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 171124 "Дзеркало себе"

Художній графічний малюнок дівчини у профіль. На голові оригінальний образ шапочки, наче шолома, у вигляді стилізованого листка чи то конюшини, чи ґінкґо білоби. (Можливо, віддалена асоціація з погруддям Жанни д'Арк, яку бачив у Франції). Присутній поділ, як на листку, на три частини. Середня з яких намальована кубиками, тильна до голови - в чорних кольорах.

Якийсь образ чоловіка. Торкаюсь його руки, наче в привітаннi, і відчуваю шкарубкий палець на ньому. Просинаюсь і розумію, що так я сам торкаюсь на правій руці вказівним пальцем великого пальця, відчуваючи нерівність шкіри в районі нігтя.

P.S. Цей сон вкотре підтверджує, що ми снимося самі собі.

Сон 280924 "Досягнення намірів"

Стоїть маленька дівчинка на складених дощечках у вигляді термометра вирізаної в художній формі і малює великий сюжет з квітами. Термометр більший за неї десь у два-три рази. Самого градусника ще немає, але її праця йде до завершення. Міркую, що я міг би так почати малювати на старість років, але порівнюючи з віком цієї дівчинки, у неї вже виходить в рази професійно. Розглядає роботу, акуратно переступає з ніжки на ніжку, аби не зіпсувати намальоване, розгледіти, чого бракне в узгодженні з її уявою, і творить далі.

Я в рідному місті. Виходжу на закупи. Йду пішки, минаю одну автобусну зупинку, доходжу до другої, помічаю там і там ящики з фруктами і розумію, що вчора (спогад із забутого сну, або таке переконання) я купував фрукти ящиками, відставляв у сторону, обіцяв ось-ось забрати машиною, але за іншими справами так нічого і не забрав. А тепер проходжу, так само бачу продавців, недалеко від них ті ящики, які вже дехто "підчистив", а деякі фрукти "змарніли" (хурма), але знову ж таки, маю взяти авто, під'їхати і їх забрати. Отак іду, міркую, повертаюсь назад, ніби й нічого й не купував, а в руці вже тримаю упаковку з оселедцями, фолію якої вже пробив великим пальцем. Тільки зараз захотілось оселедця, але ж не буду їсти філе посеред вулиці?!

P.S.

Уява уві сні може гортати безліч різноманітних образів (як писав раніше, переважно знайомих з реалу), і з них відбувається процес "тестування" (навіщо? - поки неясно!): чи можемо зробити вибір, або подібний, або відмінний реальному життю? Наприклад, як в сьогоднішньому сні: поки не опинилась у руках упаковка з оселедцями, навіть і не мав бажання їсти рибу. Отже, уві сні, ми як в магазині самообслуговування: ходимо рядами і обираємо улюблені товари, інші товари "мількають" перед нами, але щоразу орієнтуємось на бажання. Звісно, іноді може приснитися такий сон, що важко віднести до якихось бажань. Аби зрозуміти, тут варто б уяснити іншим словом "вражень". Отже, можливо, "тестування" і полягає в співміреннях: не усі враження є бажаннями; не усі враження є з реалу, адже уві сні проживаємо відмінне життя, у якому існує свій масив досвіду; не усі бажання оцінюються однаково як уві сні, так і реалі, приміром, уві сні дуже рідко зустрічається емоційний надрив; не усі бажання, які втілюємо вві сні, хотіли б здійснити в реалі. Отже, снам бракує того раціо, яким послуговуємось в бодрому стані, але разом із тим для реалу вчимось на снах, співставляючи бажання.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 030923 "Політ янгола"

Гуляю великим містом і все в якійсь справі. Якоїсь миті виникає переконання, що я знаходжусь у Франції. Заходжу, як турист, у один доволі красивий і великий храм. Взагалі не відзначаю тут якоїсь маси людей. Проходжу зали храму, архітектурно побудовані на зразок традиційних українських (не візантійського стилю) - "вагончиком", але в рази більші за розмірами. Минувши першу залу, потрапляю у другу, в якій олтар для молитви знаходиться по ліву сторону входу. Біля наступних дверей на стіні намальоване одиноке зображення янгола у людський зріст, який наче летить у повітрі з сурмою в руці, лицем до олтаря. На вигляд, малюнок зроблений наче у доволі давні часи, бо не був написаний професійною рукою художника, а щось у стилі примітивізму. У наступній (третій залі) - більший олтар, а там вже присутні біля нього люди в молитві. Я підходжу до тих людей і вже сприймаю так, що знаходжусь в Україні, адже біля мене стоять два чоловіки - українці. Вони приходять сюди часто, але в кожного своя мотивація. Один з них починає розмову: чи немає тут при храмі духовних зборів "за інтересами". Другий чоловік відповідає так, що він тут з іншої причини і не належить до жодних місцевих громад. Чомусь я знаю ту причину: він є батьком дівчини, яка померла прямо тут, біля цього олтаря. Він приходить сюди лише з цієї причини. Приносить квіти, наводить при них лад.

Тепер, продовжуючи подорож містом, я опиняюсь на залізничному вокзалі. По дорозі бачу кінематографічний образ, може поринаю у спогад, як дівчина танцює з манекеном. Його лице доволі реалістичне і подібне на живу людину, кольору волосся блонд. Переїжджаю з вокзалу одного міста на вокзал іншого. Образ про дівчину з манекеном повторюється так, наче вона з ним усюди. Чомусь цей образ мені нагадує кліп, або короткі відеоролики, які проріджують наше життя відвертанням нашої уваги. Спочатку вона з ним танцює, потім сидить на якійсь каруселі, який їх крутить по колу, як у тому ж танці. Тепер вони танцюють наче в повітрі. (Після пробудження чомусь нагадав образ намальованого янгола в храмі. Уві сні майнула думка, що в чеській мові дівчина-модель називається "манекенка"). Тепер наче показують, як цей "кліп" знімався на відео "в реалі": показують двох чоловіків, менший з них раз похожий на образ дівчини, а другим - того манекена. Дивлюсь уважніше, але справді - це не дівчина, а якийсь смуглявий хлопець. Здивувало й те, як справно вони в парі танцювали. Раптово той хлопець припиняє танець і йде геть.

Сон 010123 "Два кола"

Снилося багато різного, але без конкретики для фіксації. Зокрема запам'ятався останній фрагмент, який важко як-небудь описати словами, адже це не сюжет, а графічний образ. Уві сні він був мені знайомим, можливо, є повтором сну, або пригадуванням чогось давно забутого. Отже, графічний малюнок (рисунок) у вигляді двох кіл. Одне коло у вигляді спіралі, а другий - подібний до колеса. Вони органічно перетікають (розкручуються) зі своїх концентрацій на місцях у широкі відстані, де так само легко з'єднуються одна з одною в різних точках малюнку. Дивлюсь на цю художню роботу, як на свою давню працю. Виникає бажання її вдосконалити в кількох місцях: де вільні лінії знаходяться близько одна до одної. Ці простори просто вирішую заповнити кількома схемами "косичок". Що і роблю.

Сон 210522 "Голий щуропес"

Дивлюсь на малюнок, виконаний олівцем, а на ньому зображена лиса (гола, без шерсті) собака з обличчям путіна, обернута дупою до глядача. Видно, що тварина чоловічої статі. Дивлюсь уважніше, бо привертає увагу незвична форма хвоста: він прямий і за кольором у чорні та сірі рисочки, як у щура. 

Як підсумок: путін - голий щуропес.

Сон 210821 "Пів обличчя"

Дивлюсь на себе у дзеркало, а на пів правого обличчя бачу зелене тату в білі дещо пастельні квіти. Малюнок завершується раптово в переході на ніс, що не тільки, а й взагалі мені не подобається. Під губою, так само справа, проколота сережка у вигляді кульки. Ліва брова має дві вистрижені риски. Десь від ключиці догори дивним чином прикріплений пластиковий пеніс, повну форму якого намацую під верхнім одягом (без конкретики). Додатково ще вибито чорне тату у формі ока-риби, схоже, вже на лівій стороні обличчя (більше запам'ятався знак, аніж місце розташування). Міркую, як узагалі жити із таким образом? З'являється переконання, що в нинішній час я такий не один, разом із тим пригадую давню фотографію, на якій моє обличчя було розмальоване на Хелловін (спогад із реального).

P.S. Переконання, що я вже бачив себе таким у дзеркалі. Або це повтор у самому сні, або з якогось забутого сну.

Сон 051119 "Відбитки по англо-корейськи"

Прийшов у якийсь офіс забрати дві книги й дві упаковки з медійним матеріалом до них. Книги стильно оформлені, чорного кольору зі золотим малюнком. Чую розмову двох жіночок: відвідувачки та співробітниці. Перша отримала також дві книги, але одна із них виявилася уживаною, на що я звернув увагу, коли взяв до рук. Хоча ця книжка прийшла з Америки, на її сторінках було видно витиски від ручки з малюнками якоїсь малої дитини. Так, наче на сторінках накладених поверх, бавилась дитяча рука. Візуально сторінки з першого погляду чисті, а під кутом на світло - примітивна творчість. Книга була англійською мовою, зокрема являла собою підручник з вивчення корейської. Знаючи, що моя дитина нею цікавиться, а ця жіночка від цієї книги відмовилася, прошу співробітницю поки її відкласти на певний час, адже другим візитом хотілося б її забрати собі, звісно ж з певною знижкою на її уживаність.

Ходжу по музею, розглядаю виставку. Підходжу до експозиції з грибами. Дивлюсь на різницю, які гриби є отруйними, які їстівними. Цікаво, що на виставці представлені були гриби з Кореї, які певною мірою суттєво відрізняються від наших більшим розміром і виглядом. Коли підійшла співробітниця, дещо прояснила щодо експозиції з грибами. Довелось навіть зазирнути під шапочки, опустившись нижче до підлоги, здивувало, що деякі корейські гриби були з-під долу замальовані в жовто-блакитний колір. Чому б так? Щоб не з'їли? - подумалось ще й таке. 0500'

Сон 210919 "Очевидні й неочевидні заковики"

Сам вдома. Займаюсь творчими справами, упорядковую архів пов'язаний з художником і поетом М.Р., а в результаті думаю за Ю.Ґ. Не можу знайти оригінал одного складня. У руках тримаю його ксерокопію. Вирішую подзвонити одній авторці Н.Д., яка займалася деякими питаннями, дотичними до цієї справи. (Головне, що в реальному житті з Н.Д. ніколи не спілкувався, хоча знаємо один одного по різних організаціях). Телефоную, кажу, що багато не займу часу, розмова на пару хвилин, від сили десять. Питаю за складень. Каже, що має виставляти його на сайт, але потрібно дещо в ньому змінити, зокрема титульний малюнок. На якому намальоване автором обличчя з характерно відкритим ротом. Так, як це ксерокопія рисунку, втрачені напівтіні в районі губ і язика. Просить мене його доробити для свого сайту, який запускає в роботу, відтворивши його первинний вигляд. Зійшлись на тому, що малюнок доведеться частково, якщо не більшою мірою, удосконалити, вказавши на співавторство, таким чином вийде щось на зразок оновленого видання. Дивлюсь на текст, а кінцеві букви деяких речень завершуються на інших полях. Я ж питаю в якому форматі їй зберегти переверстаний варіант? Вона вибачається, що сайтом займається вперше і не до кінця розуміє мого питання. Я ж пробую щось пояснити, але спиняюсь. Резюмую, що по ходу роботи зрозуміє в чому суть питання. Ще питаю за літературні зустрічі: чи проводяться вони ще в нашому місті? Серед всього іншого пробує мені дорозповісти щось особисте, пов'язане зі мною, зокрема, що я не раз приходив у її сни. Дивуюся, адже я її більше знаю заочно, аніж мали коли-небудь спілкуватися наживо. Дивлюсь на годинник, кажу, що наша десятихвилинна розмова затяглась на півгодини. Цієї миті додому приходить дружина. Прощаюсь, завершуючи на тому. Дивлюсь, а дружина так само спілкується з кимось по телефону. На кріслі лежить телефон сина з увімкненим екраном, так, наче хтось телефонував або тільки-но був разом із ним. Сина не бачу, хоча знаю, що дружина мала прийти з ним. Цікаво, що кімната тепер нагадує батьківську спальню, адже з неї одразу потрапляю в бібліотеку. Питаю за той телефон: "Хтось телефонував?" Також пробую зрозуміти: "Де син?" А він подає голос із темряви бібліотеки. Принишк, як "мишик" - це в нього така гра. Питаю: чи вмивався? - зокрема обличчя. Розповідаю як. Тепер спілкуюсь із дружиною за те, хто кому телефонував, творчі справи. 0250'

Я на кухні в баби Марії. Разом із найближчими родичами очікуємо приїзд двоюрідного брата, можливо, й не самого. Ми знаємо, що їхня родина заможна, можуть собі дозволити більше за інших. Отже, в самому очікуванні та упереджувальній оцінці присутній певний пієтет. Ось він заходить у дім, а я його не впізнаю, це все при тому, що він мене - сходу. Очі маленькі, посаджені близько та в глибоких очницях, ще й з косиною, обличчя широке. Дивлюсь, а мені важко розпізнати в ньому знайомі риси двоюрідного брата О. Хтось каже, побачивши його вперше в житті, що схожий на бабу Марію. Дивлюсь за стіл, а там вона сидить. (У реальності: померла). Міркую: можливо і є якась схожість. Якийсь на вигляд п'яний. Показує моєму батькові, що можна відзначити зустріч, потім пропонує мені. Ми віднікуємось, адже його стан вражає. Характерно, що дуже мало слів, практично все на мигах. Ось він показує, що хоче висякати носа, про що всім важко зрозуміти. Не дочекавшись хустинки, вилазить на холодильник. Там стосами лежать видрукувані складні. Він бере той папір і в нього сякається. Батько нарешті знаходить хустинку і дає йому. Виходять разом із дому. За пару хвилин приходить другий брат - старший. (Із реальністю не узгоджується взагалі). Спроба впізнати його в обличчя така ж. Якісь вони різні й занадто виглядають у роках! Щось питає за першого. Іде. Всі, хто їх знав у минулому, трохи в шоці. Дивлюсь на іншого двоюрідного брата, що сидів за столом зі своєю дружиною. І по ньому бачу таке ж зніяковіння. Я ж переймаюсь питанням: а взагалі, на якого брата схожий перший та другий? Замислююсь. Намагаюсь дійти логічного висновку. Але ж в тій родині є ще сестра - старша? Якась у всьому цьому закралась заковика! 0500'"

Сон 290419 "В об'єктиві споглядання"

Запрошують у телестудію двох жіночок, аби поговорити на тему голодомору. Сідає перша, друга за кадром. Ставлять питання по темі, на що перша відповідає про частковий досвід своєї родини, так, наче один із батьків був причетний до років голоду, а інший - ні. Тому вона запрошує свою односельчанку, адже їй є що розповісти.

Фрагмент, пов'язаний із якимись дітьми та малюванням. Найбільше в пам'яті відбився абстрактний акварельний малюнок, сповнений теплими та пастельними кольорами, виконаний у вигляді художніх патьоків, на який аж задивився, відчувши це в часі, за уповільненим зоровим зумом наближення - придивляння.

Сон 040119 "Фіалки: малюнок хноєм"

Доставляю свіжі фіалки в посудинку до більш давніх ув один букет. Вони вже раз доставлялися, а це буде третій пучечок. Його прилагодив ближче до центру неглибокої вази. Уявив на руці малюнок хноєм або тату. 0418'
P.S. Образ фіалок, видно, вихоплено з сюжету фільма, що дивився за пару днів до сну: "O czym się nie mówi" (1939). Малюнок на руці: пряма асоціація з малюванням донькою хноєм.