Маю нагоду вивчати древні поховання у часи фараонів. Проявляю до того якийсь своєрідний інтерес, змішаний з самоініціативою. (Подібний сюжет вже знайомий з якогось попереднього сну. Тоді сама процедура була більш прискіпливою і терплячою до вивчення деталей). Поховання знаходиться напочатку в маленькій кімнаті. Воно приховує від нас потаємний вхід, куди як першого разу, так і зараз ще не проник. Кожен крок сповнений небезпеки, адже від давніх часів такі поховання могли вберегати від мародерства. На відміну від попереднього разу, доторкнувся такої частини речей, яка змусила просунутися гробниці так, аби показати шлях до потаємного входу, яка знаходиться за скринею-саркофагом. Це поховання, на відміну від попереднього бідніше. Серед предметів: згадана скриня, маска, якась поличка для дрібніших предметів, дерев'яні "ставні" до подальшого проходу, металевий щит. 0200'
На обійсті баби Дусі. Так, наче маємо колоти свиню, а під ногами "болото". Б.Д. пропонує мені перевзутися й одразу йде шукати змінне взуття. Знайшла шкіряний чобіт, який міг би підійти, а пари немає. Шукає другу - а знаходить якийсь плетений лапоть, і теж без пари. І що не чобіт, якісь спогади, як колись хтось їх носив, а вони могли б ще послужити. Хтось зі спини підтакує, і мені видається у вимові шльонський діалект. Про себе щоразу дивуюсь. В результаті показую, що ці два різних чобота не вдягатиму. Зі мною погоджуються. 0530'
Немає коментарів:
Дописати коментар