Наповненість нашого життя складається з його насичености образами. Від дитячих років пізнання світу відбувається за їх посередництва. Спочатку осягаємо образи (вкладаємо внутрішній зміст, осягнений почуттями та органами чуття), а за ними прив'язуємо до них слова (вивчаємо мову). Нова якість вивчення образів відбувається в шкільні роки. У дорослому житті, якщо робота перетворює життя в одноманітність, і немає часу на осягнення нового (зміна виду діяльности, мистецтво, подорожі тощо), їх, на диво, замінюють (рекомпенсують) сни.
06.01.22
Відома теза, що сон - це свого роду мінісмерть. Аналізуючи свої сни, ми краще починаємо розуміти себе, адже те, що сниться з поміж усього, що бачимо в житті, і є найголовніше, чим живемо.
19.01.22
Сни - реалістичніші за будь-які пророцтва.
23.02.22
Як правило, сни, які запам'ятовуються найкраще, ми переживаємо незнайомі або малознайомі почуття. Наприклад, нам рідко або невиразно сняться буденні речі, які виконуємо щодня. Їх витісняє свідомість із-за її нецікавости, набридливости, отож, не пускає в сон, вмикає функцію "ігнор". Свідомість, як творче явище людського життя, не визнає звичне за вартісний матеріал, вона відшуковує для себе нові образи, прагне "гострих вражень". Місце "звичного" заповнюють такі речі, які нам іноді важко осягти за раз, але для того і створене наше світосприйняття, аби ми знаходили себе в собі / для себе розуміння між двома світами, які лежать на шальках терезів: день-ніч, свідоме-несвідоме, зрозуміле-неосягненне, життя-смерть.
14.03.22
Сон - це свого роду дзеркало, а образи в ньому - це інтерпретації нашого відображення, зокрема того, як ми себе усвідомлюємо в дійсності. Коли дивимося у дзеркало, певним чином ми знаємо та уявляємо, як виглядаємо фізично, до того додаємо вираз внутрішнього стану, принаймні для себе ми це знаємо, а як дивимось у дзеркало, або, в гіршому випадку, чуємо чиєсь зауваження або похвалу, починаємо зауважувати на таких деталях в рисах своєї зовнішности, про яких і не здогадувались, або ж не обтяжували себе думати. Так і зі сновидіннями: вони є наче нашою дзеркальною проєкцією. Все, що бачимо уві сні, це так би мовити про нас і лише про нас, навіть, якщо там фігурують зовсім незрозумілі для нас персонажі та образи.
21.05.22
Хоча реальність на противагу снів і вирізняється максимальною логічністю, але вона буває доходить до необдуманого автоматизму, чого у світі "ілюзій" трапляється рідко. "Політ фантазій" більш притаманний снам, аніж об'єктивній реальності. Дарма, що риси необдуманости приписують сновидінням, у реальному житті вони зустрічаються не менше, якщо не на побутовому рівні, то явно на технологічних процесах, де людина втрачає природний дар творчо мислити.
14.06.22
Сон, у творчому розумінні, цікавіший за нудну працю, з нього хоч можна винести сновидіння.
26.09.22
Якби я назвав власний інтерес до записування снів? - "Ловець мінливостей".
23.10.22
Сон - це завжди про те, що болить. Але його може зрозуміти лише сновидець.
30.10.22
Банальне, але важливе спостереження: переважний досвід багатьох доводить: наскільки приємно спати і бачити сни, настільки ж присутня здатність їх забувати, коли просинаєшся.
08.11.22
Як так: уві сні володіти певними знаннями, іноді аж занадто насиченими сюжетами та пригодами, що й не знайти часу, аби все те описати, вміти в тому стані пригадувати інші події снів, а в реалі тим досвідом ніяк не оперувати? Для чого такий захисний механізм? Аби не могли розділяти правильне від грішного - реальність від сну - вміння мислити раціонально від безвідповідального божевілля?
18.11.22
Якщо припустити, що сон не є важливою складовою нашого життя, тоді навіщо ті знання, які ми з нього отримуємо? Як і сон, усе в нашому житті не випадково!
11.12.22
Кажуть, що "час лікує", це означає, що час і біль є категорією земного буття, адже поза цим буттям, "у вічності" відсутня категорія часу (вічність на те і вічність, що її ніхто не обліковує), отже і біль - як витвір земного існування там відсутній. Проводжу паралелі та роблю подібні висновки за власними спостереженнями за снами: почуття (враження) в стані знерухомленого від сну тіла існують і розвиваються, а образ болю наче "винесений за дужки" - є відсутній, хоча усвідомлюваний. Як висновок, найліпшим прискорювачем психологічного лікування болю є сон, лікування фізіологічних симптомів поза моїм досвідом.
27.12.22
Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами" ::
✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження
✓02 Особливості сновидіння
✓03 Тлумачення снів
✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене
✓05 Чому важливо записувати сни?
✓06 Сім причин, чому я записую сни?
✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни
✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе
✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення
✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту
✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?
✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму
✓13 Коли легко розтлумачити сон?
✓14 8 причин, чому я записую сни?
✓15 Сон на межі бажань і можливостей
✓16 Рекомендації, щоб бачити сни
✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів
✓18 Спостереження за відчуттями під час сну
✓19 Ще раз дещо про сни
✓20 Образи та їх об'яви
✓21 Ми та наші сни
Немає коментарів:
Дописати коментар