Сдаю в тролейбус біля автовокзалу рідного міста і їду в центр. Міркую: як кондуктору заплатити за проїзд? Готівкою, карткою?.. Також помічаю в гаманці якийсь некасований квиток... Вирішую "на халяву": учнівським квитком у вигляді пластикової картки (містянина). Чим і "розраховуюсь". У кондукторки виникає логічне питання: де ж у такому дорослому віці я вчусь? Розповідаю про ліцей, курси для таких, які (від біржі праці) змінюють професійну кваліфікацію. Що вчитися залишилось іще з пів року. Подібна історія дає результат. Подумками на майбутнє міркую, що варто таким чином "розраховуватись" і надалі.
Кілька сюжетів, пов'язаних із трансформацією легкової машини. Одна з них: керую таким авто, яке візуально (за виглядом кузова) складається з трьох частин: середня, з яких, іншого кольору. Виглядає так, наче вставлена навмисно.
Немає коментарів:
Дописати коментар