У кранах немає води. Для цього її треба принести і залити в довге металеве корито, що сполучене з водопостачанням. Мене просять взяти відра і це зробити. Звучить одна фраза: "Вірус помирає від снігу та солоної води", за якусь мить підсумовується другою: "Зважай, що вода має бути газована!". 0730'
Спробував пригадати нічний сон і не зміг, але, у результаті спроби відтворити "втрачені" образи, майнула думка:
Уявімо, що світ, за аналогом комп'ютера, складається з ячеєк пам'яти, в яких знаходяться файли - це слова, образи, дії. Життя тече, люди помирають, на їх місце приходить нове. Цікаво й те, що старі файли (стерті з пам'яти) залишають по собі сліди, в тих місцях, де були. Как само із людьми - в цілості не повернеш, але слова, образи, мінливу присутність - так! Під час сну ми потрапляємо в подібний світ кластерів, в яких залишились сліди забутої про нас самих інформації. Саме тому у сновидіннях ми можемо побачити ліс там, де він колись був, незнайому людину, образ якої чомусь до болю близький, почути фразу, наче вирвану з контексту, робити не характерні для нас вчинки тощо.
На тому виник інший висновок:
Екологічно згубна сучасність у людській діяльности починає бути схожа на файли, які живуть самостійним життям, проти комп'ютера. (Віруси).
Немає коментарів:
Дописати коментар