Приїжджаю на роботу із запізненням. Щоразу в кишенях свого одягу виявляю якийсь сторонній інструмент, за шиєю - нетиповий чорний плащовий капюшон. Працівники так поводяться, що не ясно: чи працюють, чи відпочивають у майстерні, чи збираються кудись піти. Приходять сторонні робітники - з іншої фірми. Таке відчуття, що всі, хто тут присутній як чужий. Хтось показує на меблі в реалі і як їх можна "стиснути" візуалізовано онлайн на своєму телефоні. Чомусь я переконаний, що після роботи маю піти на якусь заявку (підробіток). Поки копошусь із інструментом, виявляю, що не лишилось жодного зі "своїх". Таке враження, що всі "здиміли", а мені ніхто нічого не сказав. Дивлюсь на годинник: за десять хвилин 8 вечора. Щось перепрацював я сьогодні? Так, як і не працював!.. Збираюсь, аби швидше звідси піти. 1650' (Денний сон).
P.S. Сьогодні, з певними організаційними обставинами планування часу, не поїхав на роботу і змушений був сидіти вдома.
Немає коментарів:
Дописати коментар