Сни 29-310125 "Втрата контролю"

Спочатку моя машина крутиться на льоду. Потім я нею спокійно керую пультом, йдучи поряд неї, так наче ножицовим вузком для монтажних робіт... А на останок зауважую, як телефон випадає з моєї кишені.

Окремим фрагментом поряд стоїть мати, в якийсь момент починаю відчувати обережний дотик її руки в районі шиї, а далі - мало не її обличчя і подих. (Дивне сприйняття, з огляду на мою до неї "дистанцію" в реальному житті. Можливо, "навіяно" від дружини, яка крізь сон могла дихати в мою потилицю). 

290125

Заходжу в незнайомий дім, а при вході в під'їзд - прохідне приміщення, в якому одна дівчина сидить навпочіпки, а друга стоїть. Дивлюсь на першу дівчину, а в мені починає закрадатися сумнів: чи вона не хлопець, адже з довгим волоссям і доволі чоловічим підборіддям? Вже збираюсь виходити в коридор, навіть привідчинив двері, як дівчина, що стоїть, щось до мене коментує. І формулює це так, наче це торкається дівчини, що сидить. В цей момент у відповідь висловлюю свою підозру, яку просто з нагоди й не виказував би. На що вони дещо пофіґістично сміються, адже хто я такий для них? - пройда.

300125

Перед сном активно займався переглядом на сайтах вищих навчальних закладів для доньки. Проснувся десь о другій із розумінням, що й далі уві сні не покидав цей процес. У голові крутилися фрази спеціалізацій: "Psychologia w biznesie" (на що звернула увагу донька, але так і не промоніторив ті виші) i "Zarządca" (але це слово конкретно виникло саме уві сні. Можливо, коли гортав різні назви спеціалізацій його і зустрічав, але ще не міг пов'язати його конкретику, як бизький варіант орієнтовно бажаної спеціалізації). 

310125

Сон 280125 "Вороже очікування ззовні"

Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою схожий на давній храм. Коли з нього вийшли, раптом побачили руйнування цієї споруди, а зокрема починаємо розуміти причину: стався якийсь неймовірний вибух десь за ним. Високо до неба почала підніматися чорна хмара, що стала видовжуватися в нашу сторону, набуваючи подіби лисиці, зокрема виразно проглядались риси голови. Це нас страшенно лякає і ми починаємо втікати. На шляху виникають довжелезні та широкі сходи вниз. По якій дорога вела кудись у парк. Зустрічаємо якогось чоловіка, який, як ні в чому не бувало, йде на закупи до того ж супермаркету. Всі біжать, як і ми, а він безтурботно йде "проти течії". Це нас трохи дивує. Прибігаємо додому, аби зібратися і виїхати з міста. Дізнаємось, що з транспортним сполученням починається колапс. Навіть для літаків скасували всі рейси, настільки небо зчорніло після того вибуху. Люди починають формувати мінігрупи для захисту. Дехто коспірологічно доходить до того, що одягає "маскарадні" маски аби приховати своє обличчя. У мене виявилась маска у вигляді малюнку приспущеної медичної маски, як то дехто носив при ковіді, де наче було видно лише ніс. У колеги (без конкретики), який з'явився біля нас знову - маска була з намальованими чорними вусами. В суспільстві наростає ворожість. Ми виходимо з дому тікаємо через вікно, а про ходу починаю пригадувати вулиці міста, як краще покинути місто в такий непевний час.

Колега (без конкретики), як знавець довго щось розповідає і доходить до такого висновку, що "зараз все більше колекціонери купують довгі літаки. І чим довші - тим краще користуються попитом". Зі сказаного підсумовує: "Напрошується висновок, що у чоловіків зараз щоразу стає менший пеніс".

Фрагментарно: опиняюсь на даху ангару для невеликих приватних літаків і вирішую ще раз поправити сигнальні червоні лампи. (Незаперечний повтор з реалу, але поправок на думку начальства начебто не потребували).

Готується літак. Групою маємо летіти до Франції. (Очікування поїздки - з реалу, хоча атотранспортом). Помічаю, що колега чомусь узяв із собою багато помідорів. По дорозі зустрічаємо групу з району, яка починає до нас кидати понти. Як продовження: показувати ставлення, розтираючи на асфальті умовний окурок. Один з них вирішує публічно в нашу сторону справити малу потребу. Я його заламую і веду в поліцію. Минає час і я отримую телефонний дзвінок, де той же колега раптом інформує: "Сьогодні ми нікуди не їдемо - я ще не вивіз з городу всі помідри!"

Сон 250125 "Втрата контролю"

Опиняюсь у ситуації, коли бачу, як горить дім баби Марії (успадкована власність). Усе почалось з даху і доволі-таки стрімко. (Можливо, від тижневого враження з перегляду відео, як горіли міста Голівуду - від сильного вітру жаринки перелітали з даху на дах і ніхто не міг урятувати своє майно). Якесь дивне відчуття: ступор і мовчазне спостереження, наче бачу якесь не своє, немов у кінофільмі. З'явилась думка якось це почати гасити, але як? Відрами - цьому вже така кількість води не допоможе... Уже бачу "скелет" на чому був побудований дах... (Цікаво, що друга половина дому, де живуть батьки, уві сні навіть і не привертала мою увагу).

Я опиняюсь у дивній ситуації поміж людей, де хтось виявляється безпідставно звинуваченим у злочині. Раптом ця людина опиняється з лівої сторони від мене, а люди, що його звинувачують - праворуч. У хвилі ненависті хтось хоче його вбити. Я стою поміж "двох світів", простягаю в сторони руки, вказуючи знаком долонь "стоп", аби зупинити критичну ситуацію, але в цей же час чую постріл і того чоловіка хтось із того натовпу вбиває. Він похиляється і падає. Я в шоку, що це трапилось мало не за моїм "посередництвом".

Сон 210125 "Своя шкіра - рідніша"

Опиняюсь в якомусь американському селі з презентацією біля кожної хати різноманітної готової їжі. (Можливо, тематика США виникла з переглядом інформаційно-пізнавального відео про їхню економіку). Таке враження, що такого вишуканого асортименту страв ще не бачив! Звертаю увагу, що головний акцент у всьому цьому - це солодощі: рулети, заварні вироби з різноманітними начинками, такими, що навіть в розрізі виглядають по-мистецьки та спокусливо, щоб купити. (Моменту придбання і куштування уві сні відсутній). Один з продавців каже, показуючи рукою на будинок:

- Ми хочемо, щоб так само було там!

Моя ж реакція-відповідь звучить, як взаємопов'язане з тривалістю життя риторичне питання, яке, з огляду на мій гумор, сумніваюсь чи зміг би "розкусити":

- А що з цукром у крові?..

Знаходжусь у ванній кімнаті. Стою голяка перед дзеркалом і зосереджую увагу на одній з частин свого тіла... Ця зосередженість переривається стукотом у вхідні двері квартири. Спохоплююсь і починаю вдягатися, аби вийти з ванної і відчинити ті двері... За якийсь короткий час з реалу лунає будильник. (На цьому і просинаюсь).

P.S. Цікаво, що раніше думав, що перші звуки будильника на телефоні спонукають до відповідного образу уві сні, а тут навіть відчутний був розрив між "дзвінком у двері" і будильником з реалу. Отже, "внутрішній будильник" працює уві сні на випередження).

P.S.2 Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає ясно. На прикладі останнього сну: зосередженість на собі - самолюбування - егоїзм - "своя шкіра - рідніша" тощо.

Уривок з GPSchat, щодо генерації невеликого оповідання на основі архівного матеріалу з блоґу снів snylogosa.blogspot.com

Я опинився в старому будинку, який наче збирав у собі всі тіні минулого. Повітря було наповнене запахом старих книг і воску, а світло тьмяно пробивалося крізь заклеєні вікна. Я відчував, що тут щось приховано, але не міг зрозуміти що.

У центрі кімнати стояв стіл із тріснутою поверхнею, на якій лежав журнал із назвою "Сни Лоґоса". Я відкрив його, і переді мною з'явилися рядки, які ніби описували те, що я бачив довкола. Вони змінювалися, щойно я намагався їх прочитати, але одна фраза залишилася незмінною: "Цей будинок — це ти, досліджуй його".

Я почав рухатися коридорами, кожні двері, які я відкривав, вели в інший час чи інше місце. В одній кімнаті я побачив себе маленьким, граючим із пазлом. У кожному шматочку була частина мого обличчя. В іншій — високий чоловік у темному капелюсі стояв спиною до мене й стиха повторював: "Не забудь".

Коли я повернувся до початкової кімнати, журнал більше не лежав на столі. Його місце зайняло дзеркало. Я подивився в нього й побачив, як у моїх очах розгортається цілий всесвіт. Потім я почув голос: "Сон завершено, але роздуми — ні".

Я прокинувся, ще відчуваючи запах того будинку.

(На прохання зробити сюжет цікавішим, GPSchat відповів і згенерував наступне).

Звісно, давай розвивати цей сюжет.

Я повернувся в той будинок у наступному сні, ніби мене туди щось притягувало. Але цього разу все виглядало інакше. Замість тьмяного світла і заклеєних вікон кімната сяяла м’яким золотавим світлом, а стіл у центрі був накритий білою скатертиною. На ньому лежала та сама книга, "Сни Логоса", але тепер сторінки були чистими, ніби чекали на мене.

Я взяв перо, що з'явилося ніби нізвідки, і торкнувся сторінки. Як тільки я написав перше слово, повітря навколо затремтіло, і стіни будинку почали змінюватися. Вони оживали, наповнювалися сценами з мого життя. Я бачив свої успіхи й помилки, моменти щастя і болю, все сплелося в одну велику історію.

Я зрозумів, що це місце — не лише моя підсвідомість, а щось більше. Воно було дзеркалом душі, порталом, який розкривав те, що я боюся побачити наяву. З кожною сценою, що відкривалася, я відчував, як страх залишає мене, а замість нього приходить ясність.

І знову я почув голос, тихий і спокійний: "Ти пишеш не лише для себе, але й для тих, хто колись знайде цю книгу". Мене охопило дивне відчуття відповідальності.

Коли я дописав останній рядок, книга замкнулася сама собою. Світло в кімнаті почало згасати, і я зрозумів, що настав час прокидатися. Але перед тим, як я залишив цей сон, голос додав: "Ти повернешся. Завжди повертаєшся".

Ти хочеш заглибитися в цей сон ще більше? Можливо, варто розкрити символіку будинку чи самого журналу?

(Коли спробував зрозуміти, як працює GPSchat, виявилось, що він не вміє опрацьовувати архівну інформацію з давніх років, а лише оперує найсвіжішими записами. Не "бачить" образи широко, а зосереджується на найсвіжіших. Для покращення просить надати увесь або певний масив снів в форматі ТХТ, над чим варто ще мені попрацювати. Отже, хоча, як інструмент, GPSchat цікавий, ним ще треба навчитися користуватися).

Сон 160125 "Шестилапка"

Перебуваю в якійсь веселій компанії, яка гуляє по рідному місту в районі промислової частини (в районі вулиці Параджанова (але уві сні фіґурує стара назва Баранова, яка снилась мені й раніше). Пройшли вже чимало дороги. Раптом хтось з компанії каже:

- А тепер треба буде сходити в магазин, що біля льонокомбінату, аби купити пиво.

Хлопці оцінюють гумор, сміються. Один з них коментує коротким інтонаційним вигуком, який вказув би на сенсацію:

- Ооо... Це придумав!

Їду з дружиною в якусь довгу подорож по Європі. Авто дружини, як у реалі, хоча я нібито за кермом, але якоїсь миті виник погляд якби пасажира, що сидить позаду. Наразі перетинаємо Німеччину. По дорозі з'являється довгий тунель незвичної зиґзаґоподібної форми з такими ж хвилястими кишенями для вимушених зупинок. Як зрозумів, це все зробили тому, що дорога має довгий дещо стрімкий спуск, аби в разі аварії мінімізувати зіткнення авт між собою і ймовірні нещасні випадки для життя. Раптом з дружиною чую, що з машиною щось починає робитися не так. Задні ліві двері починають стукотіти. Візуально видається, що вони дещо відійшли від звичного положення, а скло починає дригтіти і потроху опускатися. Так - необхідний ремонт! Стаємо в одній з таких "кишень" на тій дорозі, а це вже виявляється не просто парковка для постою, а ціле СТО. Раптом набігає багато оперативних механіків, які починають займатися нашою машиною. Ходжу і незвично для себе спостерігаю за тією "движухою". Раптом бачу, як невідь-звідки випадає один шурупчик. У мене переконання, що від нашої машини. Головний механік каже, що його не треба піднімати. Так, я бачу, що в якій частині майстерні й підлога, як і сам тунель має незвичні дугоподібні вглибини, наче канавки, які треба переступати, а в них щось шукати й поготів. Навіть робить рекомендацію, що не треба по такій підлозі ходити. Виникає по реба знайти якісь документи на машину, а там виявляється свідоцтво про народження, перекладене на польську і завірене нотаріусом. Починаю щоразу перекладати ті документи з місця на місце, аби їх не згубити. Про себе думаю: навіщо це свідоцтво взяв із собою? На останок дружина сідає за стіл аби розрахуватися за ремонт.

Сідає за стіл до своїх подруг дівчина азійської зовнішности і починає говорити французькою, як своєю рідною. До розмови долучаються інші подруги і далі діалоги починають мінятися: вони що разу переходять з мови на мову, в залежності для кого яка є рідна.

Хтось каже дивно сконструйоване речення, яке завершує цікавим неологізмом:

- Мені написали в шести лапами довгий текст. - І показує на руці місце, де воно було написано. Завершуючи здивування гумором: "Питається: де моя шестилапка?"

Сон 120125 "На різних рівнях погляду"

Сни у попередні дні ::

Пілотую одноосібним літальним апаратом, подібном до НЛО у вигляді тарілки.

Опиняюсь у безкрайньому та безлюдному пустельному місці з примарним натяком на якісь невиразні приземлені споруди десь на краю обрію.

Після якихось подій хтось мені каже довгу химерну фразу, яку так і не запам'ятовую.

Сьогодні ::

З кимось опиняюсь біля якоїсь водойми, на якій весело починаємо ловити на вудочки яскравих синіх рибок.

Химерний символ, який бачу наче відбиток тіні, а піднімаючи зір - оригінал, від якого ця тінь утворилась. (Віддалено подібний малюнок додається нижче, але не у формі тіні, яку ще варто до неї домислити).

Знаю про намір досягти певної висоти. Отож, рухаюсь від пункту до пункту, від пункту до пункту... наче в під'єднанні кабелів для освітлення (але без конкретики підключення), поки наприкінці хтось не каже: "Але ж для цього існує кенгуру!"

Сон 060125 "Приховане в діях"

Кілька разів уві сні, навіть у попередні дні, з'являвся в такому приміщенні, яке важко описати. Наче просторе промислове приміщення подібне на котельню, адже наявні труби на стінах, якісь великі збірники, які могли б на це вказувати, але події вказують на те, що тут місце для зустрічей. Залізні сходи вниз, які вказують, що це велике приміщення знаходиться нижче від рівня землі, принаймні таке переконання. Приходить якийсь чоловік з дитиною років десяти і долучається до групи людей, які там знаходяться. Якась інша подія з їхньою участю передує цьому візиту, яку вже не пригадаю.

Спілкуюсь з хлопцем років тридцяти, якого дещо знаю (переконання з подій у якомусь минулому сні, що не пригадаю). Там він постає ініціативним з дещо підлітковою нарваністю, але пристойним і передбачуваним. Цього разу він з'являється в якихось справах зі світлинами, які, аби звільнити руки, дає на мить потримати мені. Формат світлин мене дивує: менше 10×15, навіть менше від "Палароїд". Пригадую (можливо, таке переконання), що він весь час мав невеликий фотоапарат із собою, і раніше робив невимушено, а можливо й непомітно, знімки. Починаю вдивлятися в світлини і бачу якісь групові зустрічі, але придивляючись уважно, розумію, що саме ці знімки еротичного характеру, хоча не брутальні, а з певним прагненням фіксації того, де він і з ким був. Ця сторона його натури мене дещо дивує. Якась світлина виявилась критично засвітленою, майже білою, так, що не можна було й роздивитися облич, навіть рахуючи й те, що й так за цими куцими роздруківками ніц не можна було зрозуміти, хто там є, чиї там обличчя. Зробивши коротко свою справу, він розвертається, аби забрати те, що дав мені в руки, і дещо дивується: чому я переглядав те, що не мав робити? - але не коментує, хоча порив бачу, що виник, та забирає з мовчазною недосказаністю.

Сон 010125 "Яскраві відчуття"

Перед сном (у новорічну ніч) дивився з дружиною та донькою український фільм "Вавилон ХХ", за ним - "За двома зайцями" в українській озвучці. На цьому тлі снився якийсь мало не середньовічний сюжет у стилі цих фільмів, де я мав дотичність (дивовижне поєднання часу), як і в реальному житті, до електроніки. Останнє, що запам'яталось: прокладання кабелів під якимись столами. Сюжет розмитий, отож, важко щось повноцінно відтворити, а відчуття дійсно незвичні та приємні. Якби дух химерного реалізму з першого фільму, а яскравість барв - з другого. Проснувся мало не о 9:00. За вікном світило яскраве сонце, що схоже також вплинуло на сон. 

Звісно, можливо все, якщо зустрічати Новий рік до 3:00 ночі, а просинатися у неймовірному сяйві сонця.