Сон 240425 "Заради подальшої вищої форми існування"

Працюю на об'єкті, подібному до будівництва гіпермаркету. Перевіряю по схемах фронт зроблених робіт і "до виконання". Уже помічаю, як дехто перед нами з іншої фірми тут напортачив. В процесі моїх ходінь по приміщеннях, розгляданню голих стін і вивченню схем на великому аркуші, виникає моя мати, як можливий працівник тієї ж фірми, на яку я працюю. Можливий настільки, що я до кінця не розумію її роль, але з огляду на її "занудство", як для заангажованої мами, що обок працює її син, доволі охочий мене слухати і виконувати вказівки. Чомусь мене починають дратувати допущені "косяки" в роботі тих, хто йшов перед нами, і в мене на тлі головного болю (з реалу) починає колотитися серце так, що я відчуваю його ритм і збільшення частоти дихання, від чого просинаюсь.

Привиділось, що створення світу мало б нагадувати сюрреалізм, де більш досконала форма поглинає менш досконалу, подібну до елементів частин тіла з картин Сальвадора Далі (схоже, що під впливом відвідання виставки з його творами в місті Тихи, Польща), заради подальшої вищої форми існування. 

Химерне сприйняття числа предметів, що стояли на підлозі. Коли "багато" - це не число, а ілюзія.

Сон 080325 "Думаючи «правильно»"

Кінець праці. Я в групі людей, яким ще мають дати роботу. Ніхто не розходиться, а чекають на остаточні вказівки. Бачу, як підходить наш (таке переконання) керівник до другої групи людей, які працюватимуть далі, і запитує іншого керівника за нас. Той показує в нашу сторону. Я припускаю, що на мене, адже вчора він мене відзначив добрим словом. (Чітка асоціація з реалу, хоча образ керівника уві сні не конкретний). Дивлячись на нього, я якби прочитав за його устами і порухом пальця: "Той, що справа". Я вдаю, що це якби не про мене, адже це міг би бути будь-хто в групі з чотирьох чоловік, яка стояла скраю більшости, в якій я перебував. Хтозна, що можна "прочитати" на відстані?.. Наш керівник підходить до мене і переказує те, що я й "подумав", та навіть так, аби тільки я йшов на додаткову працю. (Це рахується, як бонус у вигляді додаткової винагороди). Група розходиться, а я лишаюсь. Отже, все ж таки не помилився, думаючи "правильно".

P.S. Іронія в тому, що слово "правильно" пишу в лапках не випадково, адже суголосить з попереднім сном за 6 березня, коли моє переконання є вже помилковим думати за когось більше, не почувши справжньої думки зі ідейника... навіть якщо це є продукт мого сновидіння.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 040225 "Для кращої долі треба бути мисливцем"

Містично-релігійний сюжет, де хлопці, аби обрати кращу долю, ходять до лісу, в якому на деревах ростуть залізні тарілки в дещо східному стилі (з реалу чітка асоціація з натюрмортом, на якому один з намальованих моєю донькою предметів саме такий і має вигляд). Але це не все. Такі тарілки іноді недозріваючи падають на землю невеликих розмірів - якщо таку брати, це напряму пов'язано з обранням собі дівчини (можливо, спрацювала простонародна фраза: "як йшов, таку й здибав" - уві сні вона не фігурувала, але має пряме розуміння - краще ті, що просто так падають на землю - не брати!). Для кращої долі треба бути мисливцем і підстрелити на дереві найбільшу тарілку. Але при всьому цьому є переконання: якщо підстрелена залізна тарілка матиме найбільше ушкодження, а саме найбільших отворів, тим доля буде найкраща - в рази і рази краща - дивлячись на тарілку, наче на долоню і читаючи на ній "лінії", а насправді отвори, долі. Цю тарілку беруть із собою додому на видне місце. Отак опиняюсь свідком, як хлопець підстрелює собі одну таку тарілку, а ушкодження на ній чисельне, так, що вибито цілий кавалок металу від центру і аж до краю. Він серед усіх хлопців на полюванні - щасливчик долі. Інші йому навіть дещо позаздрили, в позитивному розумінні цього слова. Раптом, як опиняється у нього в руках та тарілка, з'являється невідь-звідки дівчина, і поводить себе так, наче вони знають один одного вже багато років. Підбігає така ж щаслива до нього, аби розділити з ним його радість. Якби виходить так, що саме ця дівчина і є його найкращою долею - найкращою судженою в усьому світі.

Новий сюжет сну, за переконанням, якби дублюючи сюжет попереднього, але події розвиваються в храмі, де хлопець шикує порох в якийсь саморобний механізм у вигляді шпильки. (Чомусь виникла асоціація з подібним у дитинстві, як між двома болтами і однією гайкою між ними запаковували сірку (попередньо очищуючи їх із сірників) та кидали подалі від себе на асфальт так, що при падінні болти між собою докручувались і відбувався незначний вибух, або ж ефектний хлопок).

P.S. Загалом схоже, що наснилося під певним враженням від польського фільму про сілезькі повстання на початку ХХ ст.: "Sól ziemi czarnej", яку так перед сном і не додивився - відклав на наступний день.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція