Сон 200925 "Загострене відчуття реальности"

Вирішую прогулятися з колегою у вечірню пору по вуличках міста, але не так, щоб центральних, а там де я живу (коло дому, але конкретика відсутня). По дорозі знайшли стильний розкладний ніж, колега зауважив на його якості. Йшли так, що він почав думати, що ми вже заблукали, а я точно знав де ми і які від нас сусідні вулиці, лише зробивши коло. Якось на ґрунтовій дорозі знаходжу в піску дві пластикові сови, хоча однакові на вигляд, але трохи різні за розмірами. Зустрічаю дружину, з нею заходжу на її роботу (зовсім інше, аніж у реалі). Знаю, що вона працює в творчій майстерні. Побувши там трохи, пішли звідти, і раптом вона згадує, що щось забула і я знову іду так, що роблю коло майже тими ж вуличками.

Музей під відкритим небом, де людей занурюють у буквальніість подій. (Можливо, під давнім враженням від снріалу "Край "Дикий захід""). Розвага спеціально зроблена так, аби створити в людей максимально загострене відчуття реальности. Навіть сам переживаю доволі сильний фрагмент сну: на огородженій дерев'яним парканом території відчуваю раптову загрозу життю, стрімко падаю до землі, вгризаючись в неї устами.

Сон 080924 "Сталість і умовність"

Монтажні роботи в приміщенні складу (асоціації з реальністю). Тепер надходять заверершальні роботи. Нас чомусь послали переробити зовнішню вивіску. Мала б бути "Intermarché". Дивлюсь, а з вивіски щойно здемонтували другу половину назви: "Merkury" прибрали, а "Inter" залишили. Дивуюсь: до чого тут був "Merkury"? Придивляюсь уважніше, а на місті існуючих букв залишився контур від старих і всеж-таки "мarché". Знову дивуюсь: як так? Роботу ще не розпочали, а вже цікаво: як так? а що цього разу? Було ж таке стійке переконання, що ми працюємо саме під однією вивіскою, а виявилось - повна несподіванка. Тепер хтось показує мені майстер-клас по монтажу: кріпить на відстані предмет трьома стрілами з лука. Це щось для мене нове! А "вишенькою на торті": четвертою стрілою збиває одним пострілом під корінь всі три попередні. Тим самим показуючи можливий монтаж предметів на відстані.

P.S. Снам притаманне знання з реалу, асоціативна умовність і алогічність, що конкурує з логікою. Отож, сон є чудовим джерелом натхнення для сюрреалізму, хоча для моїх снів, які запам'ятовуються, більш притаманна логіка подій. Аналізуючи подібні образи, можна чудово констатувати внутрішній стан "пацієнта".

Дивлюсь уверх і бачу стилізований образ актора, який віддалено нагадує чорта. Мить і я розумію, що він нагадує птаха. Дивлюсь уважніше і розумію, що бачу голову сови. Після пробудження зрозумів, звідки я знаю цей образ: з польського фільму для дітей "Академія пана Клякси" (дивився його мало не пів року тому). Цікаво, що уві сні не було жодних асоціацій, пов'язаних з фільмом.

Тепер я бачу красиве місто, що розташоване на схилі гори, над дорогою, якою проїжджаю, густо наповнене прямими вишуканими будинками в однотонних світлих кольорах пісочного кольору. (Однозначно, але не зовсім правдоподібно, образи виникли з реалу, після туристичних відвідин міст на півдні та півночі Франції: Арль, Марсель, Руан і всіх тих, що траплялись по дорозі). Міркую з кимось вголос: "Як же так? Місто має бути сейсмічне, а тут високі будинки, ще й зі щільною забудовою?" Хтось дає зрозуміти, що все це завдяки збалансованому укладанню підмурків до цих будинків, що складаються з правильних пропорцій піску і каміння. Особливе значення надається піску... Поки хтось це каже, я бачу групу студенток, що йдуть вулицею, оминаючи нас, вверх по широкій пішохідній дорозі. Далі той же співрозмовник додає: "А ви знали, що в Європі існують академії камінь?"

P.S. Подумалось, що з умовностей, які належать світу творчих ідей, формується світ сталих речей (прийнятних для когось, або більшості). Образи уві сні - це наче декорації та гра акторів на сцені, наповнення смислом із впізнаваною реальністю надається виключно життєвому досвіду глядача.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція