Ці враження записав зранку.
Щось подібне, на межі усвідомлення себе в реалі. Наснилося, що вирішив сходити в туалет. Таке часто трапляється уві сні, коли фізіологія дає сигнали і це бажання відображається в тематичних сюжетах. (Такі нецікаві сни, як правило, не записую). В результаті, коли проснувся, усвідомив, що в реалі такого бажання не мав. Сюжет полягав у тому, що був у якомусь незнайомому будинку з двома симетричними туалетами з дивною архітектурою стін: увійшовши в праві двері з двох подібних, ближче до унітазу, стіни звужувались, потім різко повертали вліво, де й стояла омріяна ціль візиту.
Я залучений у роботу банку. Сьогодні моя місія буде доволі незвичною: маю зі свідками відкрити два сейфа, тих клієнтів, що з невідомих причин перестали оплачувати їх утримання. Метою є не вилучення, а огляд і опис наявного. Моя задача і є однією з найголовніших: відкрити в білих рукавицях вказані мені шафки, аби описати вміст для протоколу: те, що я бачу ззовні і, по можливості, те, що всередині. У першому сейфі виявились якісь традиційні речі: гроші та коштовності, а в другому дещо незвичне: біла каністра з якоюсь прозорою рідиною. Спочатку не мав наміру відкривати, але згодом, аби описати вміст, вирішив розкрутити кришечку і понюхати: що то є? Запах виявився різким і характерно хімічним. Разом з білою каністрою лежали якісь неважливі на вигляд папірці. Здивувало й те, що сама каністра з рідиною була на дотик холодною. Навіть вирішив уточнити у працівника банку і одного з комісії опису: чому? Виявилось, що та частина сейфів, в якій знаходилась ця поличка, мала для них холодильник, аби, на прохання клієнта, забезпечити певний температурний режим. По завершенню огляду, пригадуючи той характерний запах, відчув певну нудоту, мало не до реального рефлексу, але з думкою про інше, стримав відчуття.