Сон 140725 "Мікрочіп у пальці"

Проходжу з кимось на базарі (в рідному місті) ряд зі сторони дороги, де ходить трамвай. (Це місце для сну пригадується, як знайоме в повторах. Схоже, на зразок цього - це якісь "творчі місця": колись давно спостеріг, що проходячи їх, виникають цікаві ідеї). Раптом відчуваю біль на вказівному пальці на правій руці. Дивлюсь на нього, а на ньому сидить оса і жалить. Робою пару коротких і різких жестів і скидаю другою рукою, та вона не злітає, а раптом перетворюється на якогось продовгуватого чорного жука, який просто зникає. Перше, що подумалось: голограма?.. Але ж біль реальний?! Йдемо далі. Вирішую вичавити з пальця отруту від укусу. Чомусь мені це логічно укладається з побаченою "голограмою". Вичавлюючи ушкоджене місце у вигляді червоної цяточки, бачу, як спочатку починає витікати з нього сукровиця, а потім вилазити маленький залізний хлястик. Дивуюсь. Тягну за нього, а там, як на початку видається, якийсь мікрочіп. Пригадуються два фільми з серіалу "Чорне дзеркало", де головну роль відіграють механічні оси, запрограмовані збирати мед, а за зловмисним збоєм програми почали кусати людей. Невже технологія дійшла до такого рівня, що запрограмовані механічні оси за чужою волею вже почали займатися вимушеною імплантацією сторонніх предметів? Ще й акурат укус у пучок пальця, яким людина залишає для документів свої відбитки... Цікава технологія: два в одному для зчитування інформації.. Показую його тому, з ким йду по дорозі. Виявилось, що "мікрочіп" розкривається, як невеликий фольговий папір, а на ньому якісь малюнки, що нагадують інструкцію зі схемами підключення до інтернету. До інтернету! А це узагалі новий-новий технологічний рівень!

Сон 070725 "Іншою стороною"

З'являється шеф, який пробує в мене дізнатися: що я встиг за сьогодні? (Образ керівника узагалі не відповідний до реалій, але на когось схожий з минулого). Тепер лечу через різні приміщення. (Такі ж повороти, як і на об'єкті, на якому зараз працюю). Раптом згадую, що можна потрапити до виходу ближче і якраз тудою, звідки прийшов.

Зареєструвався через інтернет на якийсь культурний захід. (Назва мала довгу назву, яку не запам'ятав, хоча доволі оригінальна). Приїхав своїм автом до місця призначення. (Якби обласна бібліотека - спогад з минулого). Запаркувася справа від входу. (Колись у тому місці давним-давно проводили презентацію). Заходжу до закладу. Одразу бачу іншу презентацію, на якій помічаю С.Васильчука і В.Демчук. (Колись їм давно видавав книжки). Бачу їх крізь прозоре скло, за яким відбувається той захід. Пробую побачити інші знайомі обличчя. Щось у тих людях видається вгадуване, але без конкретики. Вітаюсь із ними помахом руки та прямую далі на своє зібрання. В руках тримаю якусь книжку і звужену упаковку, можливо, цукерок. Хтось до мене підходить і відволікає якимось питанням. Аби щось допомогти, кладу книжку та упаковку на перше ліпше місце і... просинаюсь.