Сон 210318

Спецшкола. Спроба влитися в колектив. Я в ролі старшого підлітка, ніж решта дітей. Дії і спілкування більш театралізовані (кінематографічні), аніж у реальному житті. Якась весела сцена в колективі, де всі сміються, радіють, піднімають артистично в одному пориві вгору руки... На психологічному рівні дві крайнощі: цілковита до мене довіра та, якоїсь миті, неприйняття в колектив, а, зрештою, знову - цілковита довіра...

Два коліщатка: один - всередину зубчиками, зовні - по виступаючому краю - рівної округлості. Більше коліщатко знаходиться зверху, менше - знизу. Треба вдягнути пасок, щоб передати момент обертання від одного валу до іншого. Встановлення з кимось на вал меншого коліщатка - я встановлюю, хтось інший поряд справа. Спроба вдягнути ремінь, але він не підходить - замість меншого коліщатка треба трохи більшого.

P.S. В першому сні відбиток двох вражень з реального життя: прочитання наніч книги Р. Дж. Паласіо "Диво" (початок роману - знайомство головного героя зі школою) та фільму "Несправжній вампір", переглянутого три дні тому, зокрема сцени прийняття та неприйняття в колектив. У другому сні відбиток мого ремонту хлібопічки, де і присутні два коліщатка з ременем передачі.

Уривки з фільму "Несправжній вампір". На перших двух і останній світлинах два герої цього фільму, що зазнали слави та неприйняття від колективу.

Книга Р. Дж. Паласіо "Диво"