Сон 240418

Робота. Я працюю з клієнтами. До нас приходить чех, не зовсім у форматі клієнта і не зовсім, як наш працівник, скорше, як партнер. Ми з ним спілкуємось. Виявилось, що він нічого особливого не бачив у нашому місті. Я пропоную щось подивитися. Питаю, ви знали, що у нас є чеська громада, існують 2-3 чеських цвинтаря, зокра один тут недалеко - біля нашої роботи? Пропоную чеху завітати до того храму, який стоїть вглибині чеського кладовища. Цей храм - гарно відреставрований, світленький, неймовірно красивий, а за храмом ще один храм - один в один за розмірами, але чорно-сірий. З красивим переднім фасадом - ліпка з біблійних сцен, а в середині того храму, по моїй старій пам'яті (див. P.S.) - пустка, чи то була пожежа, чи щось таке давнє, що перетворили цей храм в повну занедбаність. Сам храм у процесі реставрації. Порадив чеху пройтись зі мною, подивитися самому на той цвинтар і храми, бо мені якраз по дорозі до клієнта... Я прихожу на офіс потенційного клієнта, з яким мені так і не склалось розпочати співпрацю. На тому офісі питаю про особисту зустріч з керівником. У відповідь - невнятність відповіді і тиша. За столиком, принишклого в роботу, я побачив працівника цієї фірми, з яким спілкувався минулого разу, і звертаюсь до нього: Андрій?!. Він у відповідь каже: "Так?!" І я, втішившись, що пам'ятаю його ім'я, навіть про це сказавши вголос: "Бачите, я Вас не забув!" - запитав, як можна поспілкуватися з керівником. На що цей хлопець, з єхидинкою відповів: з самим директором? Він так це подав, наче я мав поспілкуватися з богом. Повівши розмову далі наступним чином, з інтонацією секретності: директора немає і просто так неможливо його вичепити, бо він, якось так: не зовсім на місці. З такої неясності у мене виникає думка, що він, схоже, за кордоном. Але цей Андрій продовжує розмову так, що є одна історія, яка пов'язана з колишнім партнером директора і фінансами, з якими тепер якась неясність. Той партнер, на прізвище Скутер, загинув. І фірма тепер у "підвішеному" стані, тому він не обіцяє певних перспектив по співпраці з нами. Поки я з ним спілкувався, образ керівника зазнав певних метаморфоз: у наступній послідовності: Синьов - Крігер - Розенблат.
Таких самих метаморфоз зазнав і образ Андрія, з яким я спілкувався. Це вже була дівчина, яка мені каже: "Якщо хочеш, можеш мене запросити в кавярню". Я на неї дивлюсь, а вона лежить в якомусь гібридному ліжку, чи то ліжко-офісний стіл, чи то ліжко-койка з напівлікарняними засобами, що знаходились від центра ліжка до його краю. Я їй відповідаю ствердно, чи то від співчуття, чи бажання підтримати невеликою прогулянкою.

P.S. Храми і кладовище мені вже снилися, але доволі давно, так би мовити - повтор сну, але в іншій інерпретації та в іншому контексті. Це був повтор фрагмента, де я їхав дорогою і справа зобачив храм і цвинтар. Був не сам, прогулювався разом із кимось по тому красивому доглянутому кладовищу: красиві кам'яні надгробки, скульптури і як вершина - неймовірна храмова споруда.