Я зі своєю донькою десь в подорожах і гостях. Приходимо на чергові гостини, але на лоні природи і елементів міських споруд. Я ловлю себе на тому, що дитина стоїть в доволі прикольному ракурсі, і прагну її сфотографувати. Вона стоїть далеко, гукаю як їй треба стати, хтось поряд догукує мною сказане. Я роблю світлину і дивлюсь, що на другому плані, за дитиною, все в червоних кольорах, так, наче у вогні. Дитина потроху йде до мене стежкою, щось дрібне підбирає від краю дороги, аби роздивитися, йде до мене далі, а я комусь кажу: життєва дорога.
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
З якогось часу спостеріг за собою, що почав спати чутливо. Тому найменший звук чи шерех мене може розбудити, або спровокувати певні асоціаці...
-
Незалежно від того, що снам приписують багато містики, вони оперують доволі конкретними образами. 30.07.21 Ще однією унікальною рисою снов...
-
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
Немає коментарів:
Дописати коментар