Я зі своєю донькою десь в подорожах і гостях. Приходимо на чергові гостини, але на лоні природи і елементів міських споруд. Я ловлю себе на тому, що дитина стоїть в доволі прикольному ракурсі, і прагну її сфотографувати. Вона стоїть далеко, гукаю як їй треба стати, хтось поряд догукує мною сказане. Я роблю світлину і дивлюсь, що на другому плані, за дитиною, все в червоних кольорах, так, наче у вогні. Дитина потроху йде до мене стежкою, щось дрібне підбирає від краю дороги, аби роздивитися, йде до мене далі, а я комусь кажу: життєва дорога.
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і ...
-
Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою...
-
Мене кусає змія і стає боляче (реальний дводенний головний біль на зміну погоди з раптовим відчуттям оніміння руки і важкістю в серці). 25.0...

Немає коментарів:
Дописати коментар