Батьківський дім. Приходжу на кухню, де дружина варить абрикосове варення. В домі присутня якась жінка з кола її знайомих. Дивлюсь на газову плиту і розумію абсурдність ситуації: на ній стоїть велика пластмасова миска, яка від вогню, що під нею, вже частково "попливла". Я кажу жінці: хто так варить варення? Вона в заклопотаності не може уяснити одразу: що не так? Я вказую на миску, з якої варення вже стікає за плиту. Відповідь виявилась чудернацька: я мала поставити на маленький вогонь! Я здивований. Кажу: який маленький вогонь? Вони мають варитися в залізних каструлях, беру одну з них - саму об'ємну, що стояла на підлозі, прямо у мене під ногами. 0224'
Знайоме місце між лазнею і криницею. Ходжу і готую їсти. Присутній якийсь чоловік з певною розумовою відсталістю. В поведінці спокійний, має певну дитячість та непередбачуваність. Час від часу робить щось по-своєму. Готую їсти, питаю в нього, куди він переставив те-то й те-то? Спочатку взагалі нічого не розуміє, потім, як вибачення робить щось по своєму так, що того вже не треба. Цей образ чоловіка переносится в інше продовження сну. Багатоповерховий житловий будинок. Вид з вулиці. До певних квартир по зовнішній стороні верхніх поверхів дому підведені вентиляційні труби прямокутної форми. Тепер дім виглядає якось по-дитячому, наче будинок у мініатюрі. Якась жінка, піклуючись за свого сина, що живе в одній із квартир, доставляє і виправляє пальцями сплюснутість сусідніх труб. Чи та жінка - Гулівер, чи то дійсно макет дому змалілий, але пальці, які доставили ще одну вентиляційну трубу, зачіпили інші, які зігнулись із легкістю фольги. Тому, виправляючи свою необережність, вона говорить, що треба все зробити правильно, адже у інших може так само, як у неї, бути хвороблива дитина. 0515'
Немає коментарів:
Дописати коментар