Сон 080420 "Рік "дощитиме" - "з неба - падатиме""

Гуляємо з дружиною лісом. Пару разів знайшов гриби і взяв їх до пакета. На якомусь етапі в дружини виникла паніка, що ми заблукали. Я ж заспокоїв. Кажу: "що знаю де ми знаходимось, я вже тут був, довірся мені і я виведу нас у місто!" Просто за певним ландшафтом приховувався візуальний доступ до певних вуличок, які виходили на центральні дороги міста. Тепер ми опиняємось у дворі дому баби Дусі. Хвалимось, що знайшли в лісі гриби. Хоча це дивно, бо дощів, як таких, випало мало.  А можливо, це й знак, що рік буде дощовим, на відміну від попереднього, і грибів буде більше. Б.Д. так само хвалиться, що має у відрі гриби. Дістає один, дивиться під шапочку і каже: "Хоча не дозрів, але готувати можна!" Я ж показую зі своїх один найбільший. Вона бере в руки. Хоча я бачу, що він такий самий, як був у неї, вирішує дати йому кращої оцінки: "А цей хороший!" - у значенні "зрілий" - вказуючи на чітку ґратовану структуру низу каптурика. 0250'

Якась дівчина, яка, слухаючи мої поради, набиралась менеджерського досвіду в продажах, час від часу приходила і ділилася своїми успіхами. Якогось дня каже, що у фірми реорганізація і вона опиняється "на вулиці" - без роботи. У той же час я дивлюсь на небо і бачу кілька видив.
Перше: великий движок літака падає на житлові будинки, проноситься ще з кілька сот метрів і зупиняється недалеко від мене. Я кажу тій дівчині, що має щось трапитись із літаком! Подібний образ до мене вже приходив два рази і він підтверджувався за певний час реальними фактами. Подумки ілюструючи для себе спогади, з впевненістю додаю: "щодо літаків, так це точно!" (таке переконання лише уві сні).
Друге: дивлюсь на небо, а хмара швидко темніє, з'являється короткочасний спалах і з неба сиплеться чорний попіл. Спочатку я не міг зрозуміти: що це таке? Але такі спалахи почали наближатися у мою сторону все ближче і ближче - хмарка за хмаркою, поки я не зловив у свою долоню ті чорні, легкі, лапаті, як сніг, ошурки. Чомусь подумав за газ, який вибухає в повітрі: "згорає хмара", отже, "газова".
Тієї миті з'являється дівчина, яка проходить уздовж газової труби й час від часу сильно її трусить, зазначаючи, що в них із часом накопичується небажане сміття. Тепер з'являється бригада хлопців-газовщиків. Один вітається з першою дівчиною, із якою я вів розмову. По іронії долі, це були для неї колишні колеги. Зупиняються біля другої ("трусительки труб"), яка мені нагадала одну давню колегу. Знаючи трохи її стервозний характер, кажу до хлопця, який вирішив зупинитися на неї поглядом:
- Незамужня!
- Хто? - раптом обриває цю милу ідилію її реакція. 0405'