Сон 290720 "Григорій Понітович"

Треба когось поховати, а обачіч старого льоху, що у дворі батьківського дому, розташовані у кілька ярусів углиб землі могили. Тепер я бачу розібраний бетон у тому місці і батька по пояс у просторій, як на одну людину, частині викопаних (більше розібраних із бетону) могил. Розповідає, як колись тут лежали тіла похованих родичів.

Я з двоюрідним братом М. Нам сказано, що маємо перейти в знайому квартиру в домі, який має наразі часткове обмеження у вході в нього, тому мусимо пройти через одну залу, в якій відбуватиметься весілля. Попереджаємо організаторів, що нам треба буде сьогодні. Тепер ідемо разом з дідом Григорієм (в реалі - померлий) з якогось родинного заходу, заходячи в цей дім, і прямо-таки крізь це весілля, яке виявилось за кількостю учасників скромним, до згаданої квартири. По ходу я ще висловлюю побажання молодятам, на що чую схвальні відгуки. Дід Григорій якийсь слабий, допомагаємо вести попід руки. Приходимо в квартиру і він одразу лягає спати. В його торбі якісь особисті речі. Чомусь подумалось, що там є пів торби землі.

Батько називає діда (тестя) Григорієм Понітовичем. Я дивуюсь і перепитую:
- Він же "Петрович"!
- Баба Марія йому казала: "Перетерпиш! Це - для простих мужиків "Петрович", а для мене - Понітович", - у відповідь цитує свою матір батько.
- Ото баба Марія! Перший раз чую цю історію, - підсумовую я. 0450'