Ідемо з одного мікрорайону в другий до навчального закладу, в якому донька має взяти участь у виставці (показу своїх робіт). У дечому це нагадує вступ у цей заклад. Я беру якісь речі, сумку і доганяю двох людей, які пішли ледь-раніше. Приходимо до н.з., а він знаходиться на висоті двух доріг: одна підходить до дахової частини, а друга - звично. (В ралі такого не зустрічав). Ми заходимо з верхньої частини дороги і земляним пагорбом спускаємось до входу. Тепер у приміщенні. Дивлюсь уважно на батьків і дітей, які нагромадились у великому холі перед початком заходу. Ось бачу родину, схожу на вихідців із південної азії. Індуси? Цигани?.. До них вибігають їхні діти, але за віком меншими до учнів цього закладу: років 10-12, хоча й не такі смугляві, як їхні батьки, - й ідуть геть. Дивлюсь на хлопців старших класів, які приколюються один з одного: смичучи за одяг, торкаючи обличчя. Тепер готується тісто, а я подумки планую його ділити за видом вирізаних фігур: на солодкі (присипані цукром), можливо, у вигляді коржиків, формою з місяць, та звичайні.
Немає коментарів:
Дописати коментар