Міркую: до чого світ котиться! При мені хлопець випиває якусь хімічну рідину, аби зловити 10-хвилинний кайф і помирає. Якимось супроводом: падає фотографія з його образом і звучить фраза: а був він відомою людиною! - як на його роки, коли почав себе, як актор, реалізовувати, у кінематографі. Тепер виникає питання: що робити з його тілом? 0030'
Проїжджаю польським містом, у якому чисельно працюють заробітчани з України. Сьогодні день приїзду таких "нових старих" людей (ті, що наново працюватимуть на старому місці). Їду автобусом по довгій вулиці, дивлюсь на будинки, а на них цікаві краєвиди: кухні винесені на широкі відкриті балкони - лоджії. (Небачене раніше як у реалі, так і уві сні). Багато предметів із кухонного начиння має відтінок задавнености, виражений зеленим кольором цвілі та моху. Мені аж кортить сфотографувати такі оригінальні вуличні пейзажі, але так, як я в дорозі, їх проминаю. Приїжджаю на площу біля якогось храму, або урядової установи з цегли червоного кольору, а там українці тільки-но приїхали з України до праці на знайомий їм завод. Перший день. Не дораховуються одного учасника з дівочим ім'ям. Тепер шукають загублену дівчину. Десь поряд мене і дружини, яка також приїхала цим автобусом, мої діти. Тепер я в якомусь домі, в якому чоловік азійської зовнішності розповідає мені англійською, що він робить, а я його чомусь розумію:- Зараз буду їсти смажену їжу! 0155'
Прийшло запрошення на культурний захід у вигляді висушеної дольки лимона, щось подібне до цуката, а на ньому - мокрої печаті, на якій містилася приватна інформація про сам захід. (Оригінальний образ, раніше не зустрічав). Я ж з дня в день, як на роботі, відвідую певний заклад, який за зовнішньою атрибутикою нагадує Народний Рух. Піднімаємось до офісу індивідуальним ліфтом (черговий і в той же час цікавий образ приватности), який урухомлюється звичним ключем, який ми вішаємо на ланцюжку в офісі. Сьогодні я вирішив поприбирати, позамітати і помити підлогу. В процесі прибирання і збору сміття, підлога почала нагадувати сарай, в якому вирощують тварин (образ із нутріями). Склалось враження, що решти згрібання почали нагадувати суміш мокрого сіна та відходів. Змиваю водою і, по спеціально зроблених бетонованих ринвах у підлозі, спускаю бруд у каналізаційні отвори. Сьогодні саме той день, коли я маю піти на очікуваний захід по згаданому запрошенню. До офісу починають потроху приходити люди: все починає оживати. То в одному місці якісь вирішуються завдання, то в іншому. Ось вже чую, як один гурт людей скандує військово-патріотичні гасла, співають патріотичних пісень. Міркую собі: такий мілітаристський дух має в підсумку закінчитися збройним конфліктом або ж війною. Хоч і не мирні віяння, але добре, що українці налаштовані себе боронити! Ось приходить чоловік і хвалиться таким самим запрошенням, як і в мене, і що скоро піде на той захід. Розповідає, що свою дольку лимона відіслав, як підтвердження своєї участи на вказану адресу. Слухаючи, розумію: я ж нічого такого не робив! Уточнюю: чи дійсно так має бути? Отримавши схвальну відповідь, дивлюсь на свою дольку лимона, а вона - в чаєві. Виймаю і остаточно розумію, що нікуду я не їду! 0610'
Інформаційний простір заполонило стільки текстів, що кожна публічна людина, залежно від статусу, отримує публікації про себе з певним відсотком правдивости: чим більша за статусом, тим більше вивіреної (достовірної) інформації. 0717'
Обличчя людини ховають від вірусів, наче інтимні органи... вже й забули для чого: сорому, спокус, фізичних ушкоджень, холоду... Так вдягнули все тіло! Залишилось зобов'язати людей, аби затуляли очі. 0730'
Стоять споруди. Приходить час, коли їх треба ремонтувати або зносити. Тоді наступає війна... І по ній все починає відбудовуватися наново. Це можна з сарказмом назвати цивілізацією "з людським обличчям". 0740'
Образ Асоціація Думка
Образ Асоціація Думка
Образ Асоціація Думка
І нічого більше
Немає коментарів:
Дописати коментар