Якогось дня до мого дому (нагадує батьківський) заскакує якесь циганча (не так за національністю, як образом життя) - дитина, років восьми. Спочатку не знав, що робити, але, як виявилось, було голодне. Нагодував. За деякий час, з'явилась у домі мати малого, яка його шукала. Отже, питання вирішилось! Яке ж було здивування наступного дня, коли побачив знову цю дитину біля дверей свого дому. На той час я працював у дворі. Якесь дежавю! Цього разу дитина прийшла цілеспрямовано до мене. Вона втекла від гірших умов проживання. По деяких розмовах із нею, домовився, що приведе себе в порядок, дасть знати батькам, де вона є. А подумки про себе: як убезпечити себе так, аби подібних візитів більше не траплялось? Але, моделюючи події, коли б я опинився на її місці, хто б нагодував і приділив мені увагу. 0515'
Немає коментарів:
Дописати коментар