Я в якомусь великому будинку з кімнатою для проживання та залою, більше схожою на порожнє складське приміщення. Ходжу і роздивляюсь у тій залі якісь речі, які "погано лежать". Фіксую щодо них ідеї на майбутнє.
Десь обговорювалась ідея з дружиною, що маю з нею поїхати на якесь важливе місце, а дорога пролягає через річку, на якій немає мосту. Трасу оцінюю на смартфоні по GPS. (Сон або з повтором забутого сну, або є преамбулою до наступного сюжету - реалізації поїздки). Отже, виїжджаємо з дому (місце не знайоме), їдемо вуличками, поворот за поворотом. Погода чудова, сонячно. Дивлюсь на дружину, а вона за кермом. Тієї миті я згадую, що в неї ще немає водійських прав, а керує доволі справно. (В реалі: за пару днів має здавати практичний екзамен на "права"). Під'їжджаємо до річки заасфальтованою дорогою, а далі треба її перепливати... по дну водойми. Дивлюсь на попередні машини, а вони всі так і їдуть. Я вже морально готовий, ознайомлений з цією перешкодою завчасно. Заходжу у воду, вода тепла, чиста. Питаю в дружини: чи брала для себе змінний одяг, як виїдемо по ту сторону річки? Явно, що ні... Кажу, що вода хороша, не холодна. До останнього залишилась стояти на березі. (Сюжет обривається або змінюється на інший).
Немає коментарів:
Дописати коментар