Опиняюсь в такому місці, в якому поряд мене знаходиться дивна жіноча постать, яку для себе визначаю як Баба Яга. Вона хапає мене зубами за руку, наче звір, а я у ту ж мить приймаю рішення схопити її тією ж рукою за язика, який виявився, як і сама вона сухим кавалком, наче сучок дерева. Тієї миті я опиняюсь над нею у повітрі. Відчуваю, як завдання моєї сили перемагає її угриз. Вона слабшає. Від хвилювання просинаюсь.
P.S. Певною мірою на внутрішній стан, зокрема якесь дивне заціпеніння, суттєво впливають події війни Росії проти України.
Немає коментарів:
Дописати коментар