Ранок. Дивлюсь за вікно, а на землі паморозь. Міркую, що перед сном дивився погоду, а вдень мало б бути десь під 25 градусів. Невже сьогодні буде така велика різниця температур? Отже, міркую: доведеться брати додатковий верхній одяг, а на роботі його скидати.
Опиняюсь на якомусь підприємстві по виробництву м'яса. Перше, що дивує: свіжі оброблені тушки різних тварин лежать просто на землі, що на вигляд нагадує "полігон". (Чомусь саме це слово фігурує, як визначення). За формою і розмірами можна впізнати, які це були тварини. Може і хотів би, але не купив. Хоча довго дивився, який шматок вибрати, адже все мало не цілими тушами. Другим разом приходжу, а їх вже на тому місці немає. Продають в двух спеціалізованих місцях на тому ж підприємстві, але для мене це було вже не переконливо. Десь на тому ж заводі, біля сходів одного з будинків, побачив на землі якісь красиві камінці різного розміру і кольору, схожі на цукерки, і почав їх підбирати, а по ходу міркую: чи то їх їсти, чи на них дивитися?
Тримаю в руках оригінальний ніж, щось середнє між канцелярським і робочим для електриків. У реалі таких не бачив. Розкладається на три частини, для трансформації форми, аби легше було ним працювати. Отак і крутив цей ніж у ріках, вивчаючи його.
Немає коментарів:
Дописати коментар