Хтось вирішив зробити певний гешефт. У городі мав віддавна три однакові машини і лише одна з них на реєстраційних номерах. Ідея виникає такою, що однією заздалегідь (на номерах виїжджає в ліс, другою, без номерів створює на дорозі затор, використовує паніку і відволікання уваги і вуаля: тепер він їде своєю машиною, в руках тримає купюри (на диво, вони менші за звичайні в три рази), тішиться наживі, ділиться з кимось своєю хитрістю і отриманим результатом. Розповідає, що тепер з жінкою поїде на якийсь дорогий курорт. (Я ж подумки міркую: взагалі не думає про пенсію!). Тепер наступний сюжет, начебто з таким самим хитрим героєм, але більш молодим. Приїжджає на певні зібрання, приурочені релігійним датам, входить у довіру до присутніх, але весь час тримає дистанцію. Події щоразу повертають ув один і той самий адміністративний будинок на кілька поверхів, більш схожий на дім культури. Ось і цього разу по Різдву він прийшов на Великдень, зробив шкоду, яка мала стати перешкодою для злочину, чим викликав загальне невдоволення. Почав тікати, широкими сходами збіг з одного поверху на другий, далі в хол і на вулицю. По дорозі вчиняючи додаткові перешкоди тим, хто йшов по п'ятах. Вибігає на вулицю, біжить напівколом по асфальту, але це було погане рішення, переслідувачі бігли навпростець по траві, тут ось до нього мчить його машина, аби підхопити в русі. Хтось разом із тією машиною виникає знізвідки, тримаючи на руках маленьких поні, випускає їх на переслідувачів, вони розбігаючись, виростають у чималеньких тваринок (ілюзія зору в перспективі), у той же момент виникає якась німа театральна сцена з образом дитини на сцені. Кадри темпу уповільнюються і головний герой встигає сісти в авто, аби зникнути геть. 0245'
Немає коментарів:
Дописати коментар