Починаю проявляти інтерес до однієї дівчини. Себе почуваю самотнім хлопцем. Якось невимушено, але розвиваються стосунки у більш серйозні. Раз, без домовлености, прогулюючись у центрі рідного міста, приходжу до її дому. Якийсь час стою під вікнами її квартири (перетин вулиць Л.К. - Ф.-Ч.). Вечір, пізно, темно, вона виходить на прогулянку. Якось ідемо компанією її друзів. Відчутно почуваю себе іншим від решти тусівки. Жартома кажу, що можна вважати нас парою, а вона майже так само віджартовується, що маю до неї підрости. А я у тому ж жартівливому дусі: то скільки тобі років? - 19-ть! (Хоча виглядає дорослішою). - То я за тебе в рази старше! - А я ще не розлучена! - Нічого, я вмію чекати!.. Потім помічаю в компанії її друзів неоднозначні погляди між іншими парами. Потім опиняємось на якійсь терасі, де біля кількох людей із нашої групи починає проходити якась стороння жіночка, створюючи незручности з ризиком мало не випасти з тієї висоти. Помічаю, що спілкується українською. Роблю їй зауваження рідною мовою, адже більшість розмовляють польською. Для її ж "зручности" пройшлась із поверненням тим же маршрутом. Прочитав це, як специфічний гумор з її сторони. З висоти тієї ж тераси звертаю увагу, як на траві пасуться "зайончки і крулічки", хоча реально відрізняються за зовнішнім виглядом між собою, але діють, як одна команда. Десь поміж них лежить у траві середнього розміру помаранчевий м'яч. Загальний образ усіх тішить. 0230'
Немає коментарів:
Дописати коментар