На мить закунявши, пригадався фрагмент сну:
Мені подають стільчик, який розкладається в залежності від статусности гостя: якщо високоповажна особа для того місця - розкладається стільчик із високою спинкою, а ні - звично. Мені розклали той стільчик звично.
26.08.23
Фрагменти:
1. Заводський цех, поділений на три частини. (Певна філософія у числі "три").
2. Після якоїсь глобальної катастрофи, я вдруге повертаюсь на велику лісову ділянку, яку попереднього року проріджував від заростей лише половину. Цього разу маю зробити другу. В тому ж місці натрапляю на будиночок, на порозі якого стоять два саджанці дерев. (Питання: чому вони стоять і хто їх поставив? - якось уві сні не виникло). Дивлюсь на них і міркую, що варто було десь тут посадити. Який сенс забирати з собою? Разом із тим: який сенс садити їх біля дому, в якому вже ніхто не живе?
3. Тепер я знову опиняюсь у цьому ж місці, підходжу до цього ж порогу, а тим сидить сімейна пара похилого віку: старий і стара. Міркую: як же так, що після великої катастрофи їх ніхто звідси не виселив? Ось так удвох посеред лісу залишились доживати свого віку? Міркую їх забрати зі собою, але розумію, що фізично для мене одного це буде важко, але це треба зробити!
27.08.23
Немає коментарів:
Дописати коментар