Сни 231123 "Бджоломей"

Чую уві сні новий термін "бджоломей" у той момент, коли дивлюсь на певне храмово-гастрономічне оформлення. Розумію значення цього слова наступним чином: "Бджоломей" - стіл, повний дарами, пов'язаними з медом. У картинці фігурує сільський храм, оформлений красивими в'язанками дарів поля, сплетених разом із колосками різних зернових абощо. Щось незвичне і унікальне для розуміння побаченого. Віддалено нагадує "Яблучний", а може й "Медовий Спас".

23.11.23

Прибираю в хаті. (Немає конкретики чия). Якось так трапляється, що павуки, різного роду жучки, гусінь та всіляка інша комашня потрапляє у одну прозору коробку, яка в подальшому від необережності перекидається на килимок, посеред кімнати. Вся та "нечисть" починає розбігатися по підлозі. Я ж міркую, як то швидко зібрати докупи і винести з дому. Оперативно берусь за вирішення цієї справи...

24.11.23

Сон 191123 "Якість вибору"

На вулиці відриваюсь від якоїсь групи людей, з якими мав перед тим спільну справу, і поспіхом, як незалежна одиниця, йду в магазин вибирати ляльку в польському одязі. Поки вибирав з числа інших, прийшла та сама група людей із тим ж наміром. Разом із ними починаю відчувати дискомфорт свободи вибору.
18.11.23

Потрапляю у великий офісний будинок, архітектурно більший вшир, а не висоту. Цілеспрямовано йду коридорами, вирішую справи за справами. Трапляю у колектив торгових агентів, що організовано зібралися біля відчинених дверей директора і очікують на якісь вказівки від нього. Чую розмову про рівень зарплати, щось від 3000-6000₴. Міркую, що така градація несправедлива! (В голову не приходить думка, що нині в Україні зарплати на порядок вище - сон не враховує досвід з реалу). Разом із тим чую цифри в гривнях із порівнянням, що я все ж таки заробляю в злотих і це вже суттєво вище. Потім прошу якогось старшого з цієї тусівки вивести мене з цього будинку. Аби він зрозумів мене краще, дістаю GPS i показую в 3D архітектуру цього будинку з висоти. Він дивується, адже з цього ракурсу не доводилось мислити просторово. (Після пробудження відзначаю, що моє GPS на телефоні, показувало явно в незвичному, більш мультиплікаційному 3D).
19.11.23

Сни 111123 "Праця і плоди"

Дивлюсь на дружину, а на її тілі, зокрема на боках, мозолі, що стали схожі на водянисті ґулі. Міркую собі: це ж треба так було натерти боки від спортивного одягу! (У реалі подібного одягу навіть не існує).

08.11.23

Син наполегливо вибирає собі спортивну залу для силових тренувань (силовню). (Ідея уві сні, як відгомін із реальности).

09.11.23

На великому полі випадково стаю учасником збору кукурудзи, вищою за людський зріст, а між нею ще й квасолі, так само незвично збільшеної за ростом і форми для квасолинок, підв'язаної до високої конструкції, що стоїть прямо посеред поля. Так придумано, що квасоля використала висоту кукурудзи, аби плестися по ній у половині свого зросту. Дивлюсь під ноги, на зрізи кукурудзи після комбайна, а вони по всьому полю виглядають якось нерівномірно.

P.S. День зарплати.

10.11.23

Берег якоїсь річки, більш схожий на осінній пляж. Дивлюсь з берега на воду.

Разом із дружиною та дітьми ідемо до зупинки. Квитки на руках. Бачимо, що за часом автобус затримується. Якимсь моментом зупиняється приватне авто, з якого виходить інвалід без ніг і тримає рожевий горщик, прямуючи десь через дорогу в кущі.

11.11.23

Сон 041123 "На рівні відчуттів"

П'ю чай з чашки, до якої так приставлене колись відбите вушко, що відчуття від неї, наче я втратив чутливість самої чашки. Це так, наче вона на рівні нервів є продовженням моєї руки і мене самого. Отже, вушко відчуваю, а чашку, з якої п'ю - ні.

Іду дорогою з грузином і вірменином, а вони обговорюють гастрономічну тему: як краще готувати баранину? Один каже (наче вірменин), що любить тільки один рецепт, а інший (наче грузин) - експериментувати з приготуванням цього м'яса. Вже пізніше "експериментатор" продовжив розмову зі мною, поцікавившись: де я бував у цьому році, в які країни їздив? Кажу, що лише в деяких містах Польщі, відносно недалеко від міста свого проживання. (Відносно недалеко - це машиною 1,5 - 2 - 3 години в одну сторону ). Називаю міста: Ченстохова, Лєґніце... (Оцінюючи в сказаному культурну сторону поїздки, не називаючи тим самим міста, до яких доїжджав у зв'язку з працею. Цікаво, що назване уві сні Лєґніце сприймалося, як культурна поїздка, хоча пов'язаною була з роботою). Явно, що очікував від мене більшого розмаїття. (Схоже, це "відголосок" від давніх розмов з грузином, який багато де бував і в розмові з будь-ким полюбляє зачіпати доволі широкі теми, зокрема і приготування та вибір м'яса на шашлики).

Сон 031123 "Дивись уважніше"

Фрагмент: донька стоїть біля будиночка над якоюсь водоймою (не ясно: річка, озеро) і питає в мене: чи цей будинок в скорому часі стане її власністю? - і мрійливо починає планувати, як буде тут жити. Більшою мірою залишаючи ці мрії своїм небагатослівним емоціям.

Разом із дітьми їду дорогою понад лісом, у якому розташований коксохімічний завод (koksownia). Як і в реальності: видовжена технологічна споруда та димить на повну. Дивлюсь уважніше, а біля цього заводу горять дерева, які ростуть вряд, як частина колишнього лісу, і передбачувано за вітром: ця загроза пожежі може піти далі. Цю картину зустрічаю з дороги, якою їду машиною. Зупиняюсь. Терміново дістаю телефон і дзвоню на загальний польський номер 112, щоб викликати пожежних, разом із тим уточнюючи, чи хтось це вже зробив? Заявка прийнята. Кажу дітям, що подивимось, за скільки часу приїдуть гасити вогонь? Десь за десять-дванадцять хвилин, вже з'явилась перша машина. Почали тушити з другої сторони заводу, там де нам не було видно, отже, десь звідти вогонь міг би і початися... Дивлюсь у ряд дерев, які горіли першими, а вогонь вже пішов по кронах далеко-далеко. (Певна асоціація з жовтою осінню). Тепер уже видно, що, починаючи з офісних приміщень, полум'я потушене. Заходжу з дітьми до головного управління заводу і розумію, що вогонь більшою мірою зачепив архів, а дивлячись на його полиці, схожий він був на той, що зберігав якісь манускрипти, наскільки в грубих старовинних палітурках лежали (не стояли) на полицях книги. Чомусь місце архіву нагадало мені колегу І.К., який (таке переконання уві сні) приходив сюди в бібліотеку (моментом архів сприймається, як її частина) до своєї знайомої, до якої мав романтичні почуття. Його знайома нагадала мені якусь вчительку моїх дітей ще з України, можливо навіть класного керівника сина в початковій школі. Інтересу до тієї теми не проявив і разом з дітьми пішли до виходу від тих офісів заводу. По дорозі була заборона входити в певні приміщення, адже почали прибирати наслідки пожежогасіння. Нас там нічого не тримало і не цікавило, тим більш дітей. То й пішли без інтересу до подальших тут подій.

Тепер з групою людей іду містом і заходимо в кав'ярню, в якій я беру символічно трохи морозива. Цікаво, що продавщиця наче іронічно набирає мені це "трохи" у невелику тарілочку, ще й пропонує присипати цукром. Я ж такий: мені ж і так пофіґ, я його й не хотів їсти - це так "за компанію", адже з іншими посидіти треба! У відповідь жартую, що можна й з цукром.

P.S. Цікаво відзначити, що реальність із тематикою коксовні, потрапила в сон приблизно за місяць праці на такому підприємстві.