141124
Спілкуюсь з туркменом про якісь організаційні та побутові речі. Згодом з колегою з України. (Останні дні в реалі доволі багато. Згаданий туркмен нещодавно поїхав у відрядження до Франції). Заторкує українець тему з життя туркмена і його організацію. Якимось моментом щось коментую, але розмова більше виглядає на монолог колеги. В якийсь момент з'являється і сам туркмен. Раптом починає мені висловлювати якусь претензію.
Заходжу в невелике дерев'яне приміщення, в якому ллється гарячий душ. Стоять біля нього голяка батько і два його сини і спілкуються. Тепла пара від душу огортає й мене. Стаю біля них. Старший син щось говорить і говорить, й так, наче україномовний але польською, але часто слова закінчує на "ść": "Jezus będzie przyjść" і щоразу в неправильній формі. Це мене дещо смішить. Я зауважую йому на його помилках і кажу як правильно.
Просинаюсь і чую, як крізь сон якимись уривками говорить дружина, але слова невиразні та незрозумілі.
151124
Немає коментарів:
Дописати коментар