Хтось шукає діаманти, а я знаю, що вони є в мене (переконання зі забутого сну). Намагаюсь пригадати: де я поклав маленький пакетик з цим камінням? На думку приходить те, що найменші камінці висипав розсипом у гаманець. Тепер хочу їх сховати. Беру якусь землю з рештками їжі, хочу цим прикрити, але виходить так, що невдало розсипую, утворюючи мішанинку. Починаю вибирати в зворотньому напрямку, але за результатами дій розумію: щось не зовсім виходить. Міркую: фактично вийшло так, що для цього ужив лоток для кота. І цієї ж миті з'являється "пухнасте створіння"... Я про нього вже й забув, адже він загубився так в житті дому, що довгий час не виказував свого існування (вкотре якийсь забутий сон), а тут раптом приходить... мале, худе, наче кимось вилизане так, що шерсть стала засохла, а очі залиплі та сліпі, нявчить і лише кігті, що чіпляються за одяг, виказують в цьому нещасному тілі прагнення жити далі.
Комаха кусає дівчину в праве плече. Спочатку вона її не відчуває, а потім помічає та починає вичавлювати з того місця так, що це почало виглядати так, начк вся комаха впилася, наче кліщ, в її тіло. (Такий яскравий мотив, що виникає переконання: або мені вже снився, або бачив десь у кіно).
Burgh-Haamstede, Національний парк Oosterschelde, Zeeland, Нідерланди
