Сон 250318

Я в одному українському селі, де існує місцевий релігійний культ. Жреці культу - маленькі жіночки. На їх зріст можна було б сказати карлики, але це не так. Видно, що оберігачами (охоронцями) культу є родина таких жіночок, що складається з бабусі, матері, доньки, можливо, й інших членів такого роду. Чоловіків, що мають стосунок до них, як і немає. Саме цього дня, раз у рік, проходить по селу обряд - хода. На чолі цієї ходи - ці маленькі жіночки. Я на цей обряд дивлюсь зі сторони. Ці маленькі жіночки несуть у руках щось на зразок хліба, над головами майорять хоругви, одягнені в біле, можливо, щось на одязі вишите в пастельних тонах. Як не дивно, але я в цьому селі невипадково - я також належу до оберігачів (охоронців) цього культу. Чим саме визначена моя приналежність до нього? - важко уявити, лише знаю про потаємне місце - сховок, де знаходяться важливі папери, належні до цієї місцевої релігії. Це все при тому, що я не з цього села і все для мене нове. До оберігачів цього культу належить висока жіночка середнього віку, яка, так само, як і я - приїхала в це село і немає прямого стосунку до нього, окрім відання про місце сховку і, якимось ще чином, приналежність до жреців культу. Про це мені ніхто не каже, наче я знаю про ці речі само собою, як даність. Ця приїжджа жіночка пропонує мені перевірити сховок. Ми йдемо в будинок до знайомої мені бабці Вікторії Д. Цей сховок знаходиться під ліжко-диваном, який стоїть під вікном (справа над ліжком), головою у куток. Відсунувши ліжко вліво, ми досягаємо сховку, що замаскований під паркетними дошками. Віднявши шматок паркетного блоку, ми бачимо цей сховок. У ньому лежать різні книги, збірки знайомих мені авторів, навіть впізнаю такі, що я свого часу видавав особисто... Книги лежали зліва, а справа були саме ті папери, що приналежні до культу. Приїжджа жіночка попросила на них подивитися і виявила, що якихось паперів немає. Поміркувавши, прийшли до висновку, що їх взяли для проведення сьогоднішнього обряду і те, що жреці культу несли в процесії ходи в руках - і є тими паперами.

P.S. Таке відчуття, що цей сон - продовження аналогічного обряду, що снився в минулому... Мотиви села, хатинок, дворів, дороги в центрі села, споглядання зі сторони певної ходи, маленькі жіночки... - мені знайомі як уривки давніх снів, хоча в реальному житті подібну історію навмисно б не придумав. Певні елементи міг би відокремити, як узяте з реальності, за певною асоціативною впізнаваністю, як і багато що взаємопроникне за образами в цьому житті. Ще, міркуючи у сні, я зрозумів певну обставину: з усіх охоронців культу - я єдиний чоловік.