Сон 171019 "Місце "зайнято"!"

У мене є трохи вільного часу. Заходжу в торговий центр, у відділ де продають дитячий одяг та ще певний асортимент товарів, який більше міг би зацікавити жінок, аніж чоловіків. У відділі проходять якісь внутрішні збори серед продавців. Як зрозумів: розповідають про сервісний етикет та комунікацію з покупцем. Я проходжусь колом, зазираючи на товари та шукаючи дещо своє: "а раптом побачу!" Аби не було відчуття, що згаяв час, вирішив дещо купити: невеличку пляшечку мастила (видно зготовлену для швейних машин) та пару дитячих речей (з одягу) для сина. За час мого розглядання товару підійшла до мене продавець, аби проконсультувати. Насправді, поки я очікував, коли до мене хтось підійде, вибрав те, що хотів. Міркую собі: оце знову, як є гроші, купую все, що треба, без упину, а насамкінець стається: "Стоп машина! Ще трохи і грошей буде катма". Але те, що беру, в той же час є затребуваним! Іду на касу розраховуватись. Дістаю товари зі свого рюкзака. Показую, що нічого лишнього не взяв: товар доводилось, або тримати в руках, або класти в кошик, якого у них не було, тому - рюкзак. Явно, що сервіс до клієнта пасе давніх. Тепер я з колегами по роботі. Один з них схожий на актора Сергія Сівохо. Дістаю з рюкзака якийсь наїдок, термос із чаєм, даю йому, з приблизними словами: це краща їжа, аніж незрозуміла, якою доводиться запихатися на обіді. Він їсть, я відходжу. Як приходжу знову, бачу схвальний вираз обличчя на пропозицію мого варіанту обіду. 0230'

Офіс, у якому дівчина облюбовує робоче місце. Лунає дзвінок. До неї телефонує директорка. Чути короткі слова: "так", "зрозуміло"... Закінчуються раптовим: "А може я хочу на ваше місце?" Пауза. Щось вислуховує по телефону. Тепер встає і йде до згаданої керівниці. Інтрига тримається до кінця. Заходить у кабінет... У таких паузах міркую собі: всяке може бути, може шефиня хоче піти ще вище, а тут така нагода, коли на її місце вже підросли кадри?.. Директорка сидить за комп'ютером, напівбоком до візитерки. Просить підійти ближче. Каже: "Ти знаєш слова "такої-то" пісні?.. Нашого корпоративного гімну?" Бачить, що можлива "наступниця" посвяченою не була. Починає цитувати, паралельно набираючи слова на комп'ютері. Дівчина стоїть за нею і уважно дивиться на монітор. Раптом обриває спіч вигадкою, що "ваша сумочка у щось замастилась". На що власниця бере її до рук і коментує, як несерйозну подію, чомусь перекладаючи її з лівої сторони на праву: ближче до підлеглої. Зачитуючи слова гімну начебто засинає. Опускає голову на груди. Цієї ж миті спішно і справно дівчина залазить у її сумочку і виймає щось округлої форми, що вміщується в долоню. Як глядач, наче помічаю, як у пів ока директорка фіксує факт крадіжки, але незмінно залишається спати. Дівчина-"наступниця"-підлегла-візитерка-крадійка покидає кабінет. На обличчі вираз успіху: "На роботу можна вже не виходити! Пора шукати нове завдання!" Ця історія плавно перетікає в наступну розповідь, про любителя садомазо. Таке враження, що хтось читає/розповідає/показує мені документальну кримінальну хроніку. Новий "мініфільм" починається зі слів: "Він не знає у що ув'язався! Від неї живим ніхто не уходить". Картинка, де відкриваються розсувні ворота вгору. З'являється повнувата жіночка, обвішана всілякими ритуальними атрибутами, із певною пофіґістичністю на обличчі та жуйкою в роті... Десь за одягом віддалено нагадуючи ромку. Тепер кадр, де показують скрученого чоловіка, з довірливим поглядом, зі свіжо проколотим носом у двох симетричних місцях, крізь які стирчать серповидні палички. Продовжується кадр із німою сценою героїні, яка обриває мовчання словами: "Ну, почнемо!..". 0405'

Людина сідає позаду водія, в другому ряду буса. Займає місце, на яке розразовував хтось інший. У когось виникає питання: чому так? Другий аргументує, що це не випадково, адже це пов'язано з тим, що щойно було придбано в магазині, а людина, яка сидить на тому місці, тримає це в руках. Розвіюючи таким аргументом необґрунтовані обрáзи, й тим самим закриваючи питання. 0500'

Сон 151019 "Не все з першого разу!"

Виходжу на катері у відкрите море. Зі мною якийсь чоловік, який спочатку був за кермом, потім віддав його мені. По дорозі, посеред водного простору, час від часу трапляються занедбані будинки. На прохання пригальмовую біля однієї споруди, зокрема біля старої вантажної машини, яка частково стоїть у воді. Чоловік виходить покупатися. Я пропоную його сфотографувати на тлі цього краєвиду. Він виражає згоду. Виходжу у воду, опиняюсь у ній по пояс (дивно, але таке враження, що тієї миті біля мене стоїть дружина). Міркую: як вийняти з кишені телефон, коли він мокрий? Але приходить дивний висновок: раніше в подібних умовах уже фотографував! Тому перешкод: дістати мокрий телефон і його увімкнути - не виникатиме. Чоловік стає біля машини, потім заходить у дім, з якого виходить із цілим "ансамблем" чоловіків, чи то зі зброєю, чи з музичними інструментами. Я ж пропоную засвітлити їх усіх на спогад. Роблю перший кадр. Усі не вміщаються. Висновок: мені треба зайти глибше від берега, або... Прошу їх змінити пози: зокрема, зійтись докупи! А вони на сказане - йдуть у дім... Виходять вже без інструментів, в іншому образі. Я обурююсь: "Як так можна? Це зовсім інший кадр!" 0430'

Вранці визирнуло сонечко. Всі пішли на вибори. Головне було відвезти для голосування одного чоловіка. Мій голос: "як пощастить", але отримав нагоду проголосувати. У другому турі така ж процедура поїздки на дільницю. У самій комісії раптом причепились, що в мене не ті документи. Кажу: як же так? А про себе: не все так просто, як першого разу! 0453'

Сон 141019 "Організація польоту"

Цікава числова комбінація з машинами. Для своєї роботи купую їх три штуки. Міркую, як дві з них ставитиму в гаражах, а на одній їздитиму. Одна з машин червоного кольору. Для повсякдення беру найстаршу, адже її буде певною мірою не шкода.
Проходжу з дружиною мікрорайон, в якому є свіжобудови багатоповерхівок. Дорогу переїжджає велика, неймовірно довга вантажна машина. Навіть задивився, як вона їде спеціальною дорогою без поворотів. Ось велика ділянка, яку звільнили від багаторічних тополь. На чималенькій площі стоять рядами широкі пеньки. Кажу дружині: "Печальне видовище, але з огляду на новобудову, яка стоїть вглибині цієї окресленої стежками території, видно, як посаджені нові дерева".
Йду на прийом до приватних спеціалістів зі здоров'я. Тримаю в руці морську свинку. Раптом помічаю, що вона замазала мені долоню й одразу починає виїдати накоєне. Не міг зайти в заклад, поки не з'їсть. Цікаво, що проявила себе, як свідома тваринка. Тепер все добре. Заходжу на прийом. Кажу, що був записаний. Мене питають: "Чи буде дружина?" Адже у нас обох співпадає час на відвідини. Кажу, що затримується. Тепер треба уяснити: чи записувалась вона до стоматолога чи косметолога? 0205'

Політ на повітряній кулі. Якась дівчина за кермом, яке знаходиться зверху над кошиком, у якому я з якимось чоловіком. Залітаємо в незнайоме торгове приміщення. Зачепившись шнурками, випадаємо. Рекомендуємо не обирати більше такий маршрут. Кажу: "Добре було б обсудити!" Пропоную: "Щоб далеко не літати, можна оглянути недоступні скелясті краєвиди над річкою Тетерів". Дівчина-водій пристає на пропозицію і разом із тим пропонує полетіти в якусь місцину на київщині, схожу за назвою "Буча". Питає: "Чи вийде в нас такий маршрут?" Погоджуємось на такі пропозиції. 0330'

Сон 121019 "Отвори для гасіння"

Звернув увагу, що колега В. збільшив отвір проколотого уха. Замість звичної сережки одягнув болтик. Дивлюсь на друге вухо, а там також якийсь експеримент, але з надрізом хрящової частини. Коментую: навіщо це тобі? Відповідає невиразним відчепленням.

Фрагменти: розмови з дружиною, волоські горіхи.

Камера гасіння пожежі відокремлена від транспортної конвеєрної стрічки. Спрацьовує захист, закривається внутрішня камера, а у зовнішню надходить вода, аби погасити вогонь. Зауважую на датчик, який прикріплений до основної камери. Розбираюсь у принципі роботи сам, а потім пояснюю комусь.

Сон 111019 "Політ у паралельну реальність"

Щоб значно змінити хід розвитку подій, скорегувати час, долю, або виправити історичну помилку, яка наближається в очікуваному майбутньому, є можливість технічно пройти "політ" у позачасся. (Взагалі важко описати таку місію). Виникає нагальна потреба, аби я з ще трьома людьми здійснив цю подорож, до перебігу якої доводиться підійти доволі відповідально, зокрема, щодо самобезпеки. Перед підготовкою, таке виникає враження, маємо опинитися в "пеклі", де треба пройти певну ділянку дороги в умовах неймовірної спеки. Сама процедура досягнення точки призначення нагадує поїздку в дивному потязі, потім політ, наче на морському кораблі. Головне, не загубити контакт із тими, з ким пішов у цю подорож, і повернутися звідти живим і здоровим. Ось сідаємо в потяг, з нами є людина, яка проходила подібну місію ("інструктор"), наостанок роздає рекомендації, відповідає на питання. Обговорюємо деталі вже на початку подорожі. Як сіли на свої місця, "інструктор" співставляє певні зміни, які відбулися від часу його останньої подорожі. Окрім нас у таку поїздку відправляються й інші люди. Виникає відчуття відповідальности не лише за людей своєї "команди", але й за тих, з ким опинився у такій подорожі. 0105'

Сон 101019 "У доброму гуморі"

Я у столиці Польщі - Варшаві. Маю дивне сприйняття часопростору: все, що я роблю, має в цілих предметах узагальнений вигляд зменшеного масштабу вулиць і будинків, виражені в кабельних трасах. Важко роз'яснити, але піднімаюсь над містом на "другий поверх", а там: о диво, Німеччина - по вулицях ходять німці, зовсім інше життя. Міркую собі: "як же так: над Варшаваю Німеччина?.. Головне про це не казати полякам, аби не образити їхню національну гордість."

Йду з якогось заходу додому по центральній вулиці рідного міста в сторону автовокзалу. По дорозі купую щось перекусити. Зазираю то в одні, то другі торгові вікна з виходом на центральну вулицю, де можна придбати дещо смачненьке. Кожного разу беру щось цікаве, аби втішити довге бажання поїсти: якісь оригінальні крендельки з французького тіста, гарячий шоколад. У кишені грає музика. Коли проходжу біля хлопців, які сидять густо біля однієї кав'ярні довгим рядом, починає грати нова мелодія гурту "Плач Єремії", зокрема, всім впізнавану пісню з геть переробленими словами, так, що дехто, зачувши її, пробує наспівати, але розуміє, що йому це не вдається. Варто зауважити, що сама мелодія звучить неймовірно гарно. Щоб не дражнити, зменшую гучність до мінімуму. Так, що для декого, вже невідь-звідки грає мелодія. Навіть чую, як перешіптуються "звідки ця мелодія?" Вже відчуваю, що всілякими крендельками і гарячим шоколадом цілком ситий. З огляду на гарну прогулянку, почуваю себе в доброму гуморі. Муркую: прийду додому, а невідомо: чи є що їсти, а як дружина запитає: що купив?.. Вирішую зайти в магазин, аби взяти хліб, оселедець... обов'язково оселедець... Що ще? Жартую сам над собою, якщо оселедець, тоді ж, "логічно", й молоко?.. 0440'

Сон 091019 "Головне, дов'язати цю нитку до кінця"

Батьківський дім. У нього проникли самураї. Я нарешті здобув якусь нитку, з якої маю зв'язати довгий шнурок. Основу складає негрубий канат, довжиною до півметра, який розбираю по нитці. Самураї переслідують мене, адже знають, що в мене бажана їм річ. Піднімаюсь на другий поверх, у майстерню. Там зустрічаю колегу В., який ліг спати біля вікна і від глибокого сну аж підхропує. Став дов'язувати нитку, на інший кінець якої маю начепити якусь річ у вигляді цвяха. Лунає телефонний дзвінок із дискового апарата (знайомий багатьом ще від радянських часів). В. прокидається й, усвідомлюючи небезпеку від переслідування, висловлює певний страх: "Це вони?.. А якщо вони нас знайдуть?!" Я ж заспокоюю. Міркую, що ми перейдемо на горище. Там у темноті й серед речей нас ніхто не знайде. Головне, дов'язати цю нитку до кінця. 0310'
P.S. Цікаво, що тема з "ниткою" фігурувала в моєму позавчорашньому сні, але в зовсім іншому форматі подій.

Проходжу вулицею, вкінці якої живе маргінал. З першого погляду: одягається просто, за собою дивиться мало. Хоча, є хата, жінка. Господарює на обійсті. На шнурках сушаться якісь речі. Грає музика. Жінка сидить біля вікна і щось шиє. Вже вкотре проходжу і чую, що улюбленими є в нього роквиконавці давніх часів. Так і подумав "десь застряг у молодості". Навпроти його дому бачу велику волохату собаку. Далі сню, що я уві сні літаю. Свідомо здіймаюсь у небо вище, вище, ще вище. Потім опиняюсь в центрі рідного міста. Розумію, що від дому трохи занесло в сторону. Піднімаюсь знову... Десь фрагментом з'являється дружина, адже я приходжу додому (невпізнаване місце, але нагадує батьківську кімнату), а її не впізнаю: це зовсім інша жінка: чорнява, тип обличчя когось нагадує, але не можу пригадати кого. 0430'

Донька сидить за столом і слухає музику з аудіокасети. Закінчується мелодія. Хоче переставити касету на іншу сторону. Я ж кажу, що в цьому магнітофоні касета "перекидається" автоматично. Обговорюємо з сином меню. Готуються шашлики. Скоро їстимемо. 0500'

P.S. Цікава підказка, щодо тлумачення снів про "нитку". Увечері донька розповіла історію про засновника компанії "Shell". Зокрема про те, що у нього була нитка, на яку він вперше нав'язав мушлі, які знайшов на березі моря, і запропонував цю низку закоханому хлопцеві, приблизно наступними словами: "якщо ти любиш ту дівчину, ти зможеш це намисто їй подарувати", - назвавши йому за ту поробку символічну ціну. Так він навчився заробляти перші гроші.

Сон 081019 "Священні справи"

Велике релігійне свято. Події відбуваються в храмі. Ведеться богослужіння. Присутньо багато священнослужителів. На якомусь етапі, ближче до завершення, пару священників ідуть із заходу. Як виявляється, головний серед них - це не рядовий священник, а певного роду старший ув ієрархії. По завершенню, хтось дорікає про такий неприпустимий учинок. Хтось починає розповідати про ту людину так, що я починаю це сприймати, як документальну хроніку. Спочатку йде мова про те, що цей священник робить неймовірну річ: у своєму селі будує своїми силами чудовий храм. Тому логічно, як зайнята людина, він поспішає до своєї пастви та будівництва. Потім іде розповідь про самого священника. Звучать його слова про спорудження храму: "От одного разу до мене прийшло осяяння, а якщо я будуватиму храм? І не починатиму з пошуку землі, а прямо на своєму обійсті?" А благородний намір завжди знаходить прихильників і тих, хто готовий підтримати фінансово. Спочатку бачу земельну ділянку, яка окреслюється певним фундаментом. Біля нього скромна хатинка, в якій живе родина цього священника. Східна частина виходить на рів, а десь недалеко простягається невелика річка. Другим фрагментом: я на тому місці, а будова вже набирає окреслених форм. Вже зрозуміло, де мають бути вікна, двері. Якась подія, яка змусила мене і тих, хто був зі священником, повертатися різними стежками. Протягом дороги вони знаходились у полі мого зору. Настільки переймаюсь історією про храм, що виникає відчуття віддаленої причетности до появи цієї споруди. Тепер священник розповідає мені особисто про свій родовід і тих, хто допомагав йому в будівництві. Після загальної розповіді про рід, перейшов до персоналій та особистого з ними знайомства. Першого, кого він мені представив особисто, був його син. Звернув увагу на їхню схожість. Питає мене: "І як ти думаєш, при всьому тому, що я тобі розповів, скільки дітей у мого сина? Одружений?.." Я дивлюсь на нього і по зовнішньому вигляду, який вказує, що десь йому років 35, нічого конкретного сказати не можу. Продовжує: "Він не має ані жінки, ані дітей..." В голосі почулась маленька прикрість, хоча, з огляду на чернецтво в священництві, все має виглядати доволі логічно. Під час тієї розповіді, в кімнаті сиділа одна жінка похилого віку, їхня родичка, можливо, мати головного героя. Ця бабка починає розповідати історію про те, як втратила пам'ять. Пам'ятає, як поїхала в місто і повернулась додому. Приїжджає, вмикає телевізор, а там в телестудії бачить жіночку, яка нагадує її саму. Каже, що мусила додивитися до кінця. Коли камери показували всіх збизька, остаточно переконалась, що то була вона. Я питаю: "І де це було: в обласному центрі чи Києві?" Ствердно відповідає: "У Києві!" Чим викликає ще більше здивування. Зокрема це ж помічаю за виразом її обличчя. Отже, така поїздка цілком випала з пам'яті, після чого довелось звернутись до лікарів і зменшити своє пересування межами свого дому та околиці. Приходить згаданий священник і заводить розмову за гроші. Про те, що я свого часу позичав йому певну суму, а тепер він їх повертає. А я "ні сном, ні духом". Дивуюсь такому розвитку подій. А тут він такий переконливий, що не можу відступити. Повертає гроші. (Візуально самих грошей не пригадую). Тут, до слова, згадана бабка починає говорити за свої гроші, які також повертає мені. Дістає якісь незначні монети великим номіналом і кладе на стіл. Я остаточно в шоці, кажу, що про такі гроші можна забути. А вона: "Ні, гроші треба повертати!"
Тепер я з сином. Маю в скорому часі повернутися... Кажу йому: "Поцьомаю, як приїду!" 0430'

Сон 071019 "••Розтягування•• ••нитки•"

На чиєсь запрошення, по закінченню якоїсь події, я з сином прийшли на спортивне тренування. Син пішов на секцію по тренуванню під'йому по канату, а я на "розтягування нитки" (цікаво, що в якомусь сні я вже таке зустрічав, а от у реальности ніколи б не додумався). Коли тренер показав мені "нитку", я не вагаючись почав її "розтягувати". (Цікаво, що принцип "розтягування" нагадує мені гру на музичному інструменті, який називається "бугай"). Приступив до справи, знаючи, як це робити. Нитку товщиною з палець накрутив на долоню, іншою рукою тягну її в сторону, так, щоб накручена частина була статичною, а "розтягуюча" поволі сковзала, напружуючи м'язи. Підходить тренер і каже, що я роблю неправильно: не так тримаю "нитку". Й одразу почав показувати як. Накрутив не на долоню, а на лікоть, решта, як я й робив. Відпрацьовую, відчуваю, що важко. "Нитка" від "розтягування" мокріє: набирається потом. Кидаю це заняття: щось воно мені не до вподоби. Вирішую зайти в душ, аби змити з себе піт. Купаюсь, а в чергу стали якісь підлітки. Міркую, як же мені треба буде витертись: нічого не брав із собою, що й означає "організовано позапланово". За підлітками вже підійшли якісь жіночки... Я вже в організації цих спортивних секцій вже нічого не розумію: з якого це дива вони мають бути в душі разом із чоловіками? Тепер міркую: як вдягнути одяг на мокре тіло? Вирішую пошвидше себе зібрати і сказати синові, що по тренуванню йти в душ не треба: покупаємось вдома. 0500'

Сон 061019 "Страхування життя"

Разом із колегами прокладаємо кабелі по глибоких лотках із 4-5 поворотами. Сон доволі виразний, але не інформативний.

Головний редактор однієї газети, в якій я працюю, готує подарунок президенту України з нагоди якогось ювілею. Цікавим є те, що в образі головного редактора постає Володимир Зеленський. Найважче визначитись: яким має бути подарунок? Приносить він на офіс, який більше нагадує простору квартиру, друкарський барабан, на якому було відтеражовано тисячі, якщо не мільйони номерів газети (редактором якої він є), яка принесла Президенту такий неймовірний успіх. Дістає цей барабан, який з однієї сторони нагадує мені позолочену (схоже на латунь) баню церкви, і починає на ній щось видряпувати чи то малювати. Розібратися зі сторони не маю змоги. Як завершив і кудись пішов, вирішив оцінити рисунок-дряпунок. Вийшли хвилясті лінії, які нагадували злиті між собою бані, або перекинуті сердечка. Отже, на згаданому матеріалі розміщувалось десь до п'яти однакових фігур. Остання намальована фігура нерівно збігалася з першою. Отже, результат мені не сподобався. Вирішив піти на "хитрість": узяти аналогічний барабан із "позолоченою" банею, вдягнути на неї щось на зразок новорічного капелюха і піти самому на згаданий ювілей. Вигадка не зайняла багато часу... От я вже перший на тому заході. Мій подарунок стоїть і очікує своєї черги. Як і передбачалося: вгодити ексклюзивністю реально важко... ліфт вгору... (Проснувся).

У новинах з'являється інформація, що вертоліт п'ятого Президента України зазнав аварії під Києвом. Сюжет ілюструється мапою Києва. Аеропорт носить назву населеного пункту, який нагадує назву Скнилів (Львівська область). Наступним фрагментом я потрапляю в лікарню, де наживо бачу прооперованого Петра Пррошенка, важкість травм у якого зміг оцінити по несиметричних ранах на зашитому животі. 0426'

Йду вулицею міста. На певній ділянці з'являється довгий ряд кіосків, в яких роблять страховки. Кожен кіоск носить певну назву страхувальної компанії, хоча були й такі, що займалися всіма брендами одразу. Минувши з десяток кіосків, не випадково заходжу в один із них. Там працює зі своєю подругою знайома мені літературознавиця О.Ю. Заходить розмова за успішність цього бізнесу, адже почала справу не так уже й давно. Пробую оцінити незалежним поглядом: чим цей кіоск вирізняється з-поміж інших? Виходжу на згадану вулицю, обходжу до кінця всі кіоски, повертаюсь. Питаю: твоя страховочна компанія ліцензована? (Звертаю увагу на бренд, який нагадує існуючий в реальному житті "АХА", але з подвоєнням "ХХ"). То чому ж ти не вивішуєш копію ліцензії на скло, аби перехожі бачили, що ти представляєш серйозну компанію? Не маючи візуального підтвердження, твоя точка схожа на решту твоїх конкурентів! Відповідь звучить невиразно, хоча в результаті пристає до моєї думки. З'являється, як виявилось, її партнер по бізнесу і долучається до розмови (нагадує мені спочатку одного знайомого (Б.Б.), а згодом іншого (А.М.), які свого часу належали до літературознавчих кіл). Тепер він розповідає мені про свої міркування: "Зробити "аби-якусь" рекламу не хотів би, добре було, як ти свого часу робив для мене". Починаю пригадувати про давнє замовлення на рекламний щит із написами з оракалу. Вийшло доволі непогано: мені сподобалось!.. Раптом проявляє себе із несподіваної сторони, чого доводиться уникнути й піти.

Кілька днів триває у селі підготовка до весілля. От і цього разу їдемо дорогою, а вже віддалеку видніється, як ув одному місці над хатами здіймається вгору  дим. Це саме там, де на нас уже очікують. 0818'

Сон 051019 "|Стіна| з технологічною вадою"

Якийсь гуртожиток для студентів. Характерною ознакою є спарений душ: хоч і на окремі входи - для чоловіків і жінок - розмежовані стіною, за якою все чути. Заходжу в кабінку. Ближче до підлоги чомусь існує технологічний отвір ~ 30х30, так, що можна навіть побачити в одній з кабінок, як хтось, купаючись, ходить. Така атмосфера й організація приміщень стала мені не до вподоби і я пішов.

Ремонт перила дерев'яного мосту (кладки) в межах одного обійстя. Саме перило тримається під вагою одного стовпа, який знаходиться по центру, а нахилений таким чином, щоб не торкатися землі, але стояти і тримати на собі перильну конструкцію. Як його зрушили, то вся сторона впала вбік, наче доміно. Разом зі мною двоюрідні брати В. і М. Обміркували, як робитимемо: де і хто стане, як піднімамитемо, щоб закріпити. (Пригадую, що вперше це перило я підпирав у якомусь давньому сні). Хтось приносить ящик красивих яблук і каже, що це спеціально вирощений сорт, який чудово переносить радіочастотні випромінення; спеціально був для того селекціонований. 0320'

Фрагменти сну: сталеві труби; вмикання світла з іншої кімнати; колега, який загорнув кабель у газету й поклав за пазуху. 0500'

Сон 041019 "Погоня припинилась. За нами приплив великий човен!"

Я з сестрою перебуваю на острові-замку, який знаходиться посеред води (море? океан? - важко оцінити). За нами йде погоня. Ми піднімаємось на горище тієї споруди. Відповідно до архітектури, світло сонця потрапляє до середини приміщень. Усе доволі просторо, але заставлено якимись давніми речами. Я іду вкінець зали, помічаю якийсь свій одяг, який носив  доволі давно. Одні речі були складені, інші - лежали  розвішаними на якісь предмети, наприклад, чорне пальто, в якому відходив не одну зиму. Вирішив за ним заховатися, а там так гарно, відкрите вікно з простором на водний простір. Минає трохи часу й до мене підходить сестра. Інформує, що погоня припинилась. За нами приплив великий човен (катер? корабель?), але на ньому, як для нас - одне місце. І тут вона починає жалітися: як то буде? Їй же треба бути обов'язково в четвер на якомусь заході! Що робити? Я ж заспокоюю, що не треба хвилюватися. Невже на тому човні не буде хоча б місця, аби я міг там принаймні постояти? 2343'

Сон 031019 "Порядкувати з жаром"

Порядкую з жаром біля двох печей. Від однієї, де ще він був, перекладаю у другу, аби там розпалити вогонь. Прибираю зайві речі з поверхні плити. Розгортаю холодний попіл. Цікаво, що друга піч була в рази більша, така, що міг у неї увійти, немов у приміщення, адже попіл довелось обережно розсовувати лопатою в сторони. Усе з метою розпалити лазню. Питаю в якихось чоловіків, які стояли у дворі: чи будуть купатися, як розпалю? Віднікались. Заходжу в гараж, дещо шукаю на столі, прибраю зайві речі. Чомусь увагу привернув спрей для свердління: його раніше тут не помічав, якийсь виявився незвичний, хоча явно не раз уживаний у роботі. Повертаюсь і звертаю увагу, що дверцята, звідки брав жар, забув закрити. Підкинув трохи дров. Міркую, як настане час, купатимусь. 0423'
P.S. 1). Цей сон можна назвати дещо фізіологічним, адже вночі болів зуб, який змушував замислюватися: коли ж ущухне біль від чутливого нерва? 2). Цікавим є часопростір: місце, від якого брав жар, знаходилось біля одних дверей хати б.М., за якими колись мешкав, а переносив за другі на одному дворі, що являли собою входом у піч. 3). Щодо спрея, можна вважати сон провидінням: цього дня мені дійсно довелось дещо свердлити.

Сон 021019 "Настоянка від головного болю"

Приходжу до батьківського дому, дістаю невеликий блокнотик із записами рецептів народної медицини, яку для себе вела баба Марія. Знайшов його в її домі. Характерною ознакою таких записів є оригінальний каліграфічний бабин почерк. У розмові з матір'ю зачитую то один рецепт, то другий. Наприклад, один з них розповідає, як готувати мало не в цілковитій тиші: "Коли будуть зібрані в ємність всі компоненти, треба буде поставити майбутню настоянку на два тижні в таке місце, де не лунатиме жоден шум. Навіть, коли ставитимеш, це має відбуватися тихо". Цей рецепт повторюється переказом досвіду якоїсь пані, яка робила його за тими правилами й у неї все вийшло. 0315'

Прийшов у маркет. Хочу підійти до знайомої аптеки, а її вже перенесли в інше місце. Не проблема: їх тут багато! Підходжу до іншої, намагаюсь не забути, що маю замовити. Прошу цитрамон, ще якусь настоянку в пляшечці (пустирник?), хочу назвати щось третє, як підходить невелика групка молоді, з якої один хлопець, перебиваючи процес замовлення, зопалу каже, що йому треба. Фармацевт не поспішає переводити свою увагу на стороннє, поки розглядається по своїх поличках, вишукуючи ліки. Я також вирішую витримати паузу і помовчати. Виникає показова ситуація нереагування на нахабність. У той час пригадую ще про одну настоянку на травах. Фармацевт без поспіху підходить до віконечка, я ж називаю ще одну річ: "Настоянка від головного болю", продовжую: "Якщо правильно пригадую, наче такою була назва... Подивіться, якщо є!" 0500'

Сон 011010 "Без інструкцій - варіанти можливі"

Беру участь у якомусь змаганні у приготуванні їжі на швидкість. Готові всі компоненти. Перше завдання: треба скласти в правильній послідовності бутерброд, згідно поданої інструкції. Потім, щось на зразок кімбапа. Приходить незнайомий хлопець і у своїх справах щось перебирає на столі, за яким я порядкую. Губляться інструкції до інших страв. Завершую другу страву і вже гукаю когось, аби перепитати: чи було третє завдання? 0249'

Сестра зустрічається з хлопцем, за якого в перспективі може вийти заміж, але є певні фактори не на її користь. На думку батьків він може в будь-який момент розірвати стосунки. Наприклад, вона була в першому шлюбі, він - ні. Зовні виглядає, що на те в нього більше причин. Приходимо в його родину. Слухаємо про їх життя. Спливають певні подробиці та факти, які привідкривають певне розуміння, що він таки її не покине, а їхні стосунки все ж дійдуть до весілля. Виявилось, що він є священником. Почувши таке, мати каже до мене: "Якщо зі священником, то все ж таки щось в тому є". 0500'

Сон 290919 "Не там чи не для нас чи не для того..."

Молодий хлопець з нашого колективу, схожий на "шалтай-болтая". Приїжджає до нього батько й з вичитуванням, що від нього "залетіла" ще одна дівчина. Одна вже з дитиною, а тут друга в положенні. Хлопець у шоці, хоча в той же час отримує на горіхи: батько лупить його по голові якоюсь газетою, а він ухиляється, хоч і приймає звинувачення. Ми ж пояснюємо, що навіть і не здогадувались: живе сам по собі, мало йде на конструктивний діалог, хоча багато тріпається - ні про що. Заходимо в його кімнату, де мешкає, а в санвузлі немає води. Раптом він інформує, що це не перший день. Стоїть господар дому, який здає кімнати, й каже: "А ти мені про це говорив?" І тут наші спостереження за ним збігаються в унісон з інформацією про згадану дівчину.
P.S. Образ хлопця нагадує одного колегу, який поводиться по життю пофіґістично. Хоча йому, як він каже, тридцять років, а в поведінці та судженнях так і не вийшов з дитинства.

Офіс фірми, в якій колись працював на посаді маркетолога. Зайшов на початок дня: збори на нараду. Директора ще немає. Серед знайомих облич є й незнайомі мені люди. На пряме питання про мій візит, неоднозначно відповідаю про ймовірність повернутися, але все залежатиме від зарплати. Дивлюсь на годинник, бачу 58 хвилин. Шеф має ось-ось бути. Вирішую не заважати під час наради і піти з офісу десь на вулицю. Виходжу, дивлюсь ще раз на годинник, а там ще половина до початку робочого дня. Дивно! Ждати доведеться не лише час наради, а ще плюс пів години зверху.

Шукаю дім на вул. Бялика (Бєліка?) 17-А-111. Знаходжу приватний сектор, тихий район, серед якого багатоквартирний дім на чотири поверхи. Формат дому нетрадиційний, вхід в кожну "квартиру" з вулиці, а кімнати йдуть із кожним поверхом уверх. Я маю щось занести якійсь пані. Звертаю увагу, що кожна "квартира" різниться в назві за буквами до цифри 17. Знайшов двері 17-А. Поки шукав, без дзвінка повиходили мешканці, запитати: хто я такий? - зокрема й з цієї квартири жіночка років 50-ти. Питаю чи не до неї. Кажу, що шукаю відповідну адресу. Кажу повну назву, на що вона мене спрямовує далі, в зовсім інший дім. Виявляється, те, що в неї на дверях 17-А - це ще не все. Цифри 111 - це номер квартири. Знаходжу той дім, який виявився в зовсім іншому місці від цього. Відзначаю дивну нумерацію на цій вулиці. Але, що перший, що другий доми, всі побудовані недавно і для заможних мешканців. Заходжу в другий дім, який побудований більш звично, як для мене, відображаючи в назві поняття багатоквартирности. Знаходжу квартиру 111, заходжу. У квартирі, а вірніше в апартаментах, до десятка людей. Окрім хазяйки там ще перебуває прислуга. Маю щось зробити, де мій вік мав би вказувати на мою професійність. Одна з жінок каже хазяйці, що мені десь 20 з лишком років - не більше - і що я не здатний на покладені функції. Хазяйка, дивлячись на мене, вирішила не погодитися з тією цифрою, адже бачила в мені більш зрілого чоловіка. Про себе міркую: "смішно те все слухати: вони, що не бачать на моїй голові сивину? Може, видаюсь молодим, тому що на днях постригся?" (У реальности - вчора). Я ж кажу, давайте не сперечатися, а візьмемо паспорт і дамо тій жінці, хай вирахує мій вік. Про своє передчасне переконання вона вже комусь розповідає по телефону. Доволі впевнена в собі. Їй дають мій паспорт. Дивлюсь на її вираз обличчя, а вона рахує і міниться в емоціях, з обірваними словами: "Скільки? Со... со...". Я ж доказую до кінця: 41. 0228'.
P.S. Мова про новобудови для людей, спроможних купити в наш час картиру в елітному місці, з виглядом на краєвид річки, майнув на днях у розмові з дружиною. Перший варіант будинків - квартирами на кожен поверх - це симбіоз уявлень про давню німецьку архітектуру, яка зустрічається ще й центальних частинах польських міст та знайома мені з деяких новобудов у Німеччині.

Міркую, як виїхати з села. Машина є, прав із собою немає. Дорога крізь поле. Треба тільки доїхати до міста.

Я у місті, а зі мною ще двоє хлопців - колег по роботі. Намагаємось провернути гешефт: перевезти стальні труби (~ ø25-30), але вони до нас якось не мають прямого стосунку: не там чи не для нас чи не для того лежали, але ми їх взяли і завантажили в позичений причіп та й підготувалися виїжджати. Як раптом до нас ідуть двоє молодих поліцейських. Ми потайки аж зніяковіли. Починається з ними діалог, але все прагнемо звести в формат гумору, аби не дійшло до серйозних перевірок. Поки говоримо, минає хвилин 10, як бачимо, що до тих патрульних іде поліцейська перевірка (чомусь прямо саме так і подумалось), адже миттєво ці двоє молодих поліцейських змінилися в обличчі. Вони вже зрозуміли, що втратили час почати нас перевіряти негайно. Тепер почнеться все з перевірки їхньої роботи.

Сон 280919 "Перезавантаження: прибирання забутого"

Я з кимось вирішив прибрати в одному приміщенні під стелажами, що йдуть уряд. Вимітаю різні предмети, про які давно вже забуто. Хтось каже, що не може дещо знайти. Я ж бачу, що з тих дрібних предметів, які виявились по прибиранню, є очікуване. Пропоную використати.

Лікарня. У мою руку роблять уколи прямим вколюванням, як під час акупунктури. Раз, два, три... - рука німіє. Цікаво, що прийшов з метою усунути якусь іншу причину.
P.S. Лежав у такому положенні, що рука від району ліктя була припіднята, так, що в реальности затекла.

Сон 270919 "Не суперечить внутрішньому Я"

Колега В. нарешті знайшов собі пару та словесно узгодив усі питання з майбутньою тещею так, що можна після такої розмови сказати, що нарешті одружився. Я ж, потрапивши до тієї родини, маю нагоду поспілкуватися як із мамою нареченої, так із її подругою, яка має схильність до всіляких езотеричних поглядів і уявлень про власний розвиток і роль інших у її житті. Пробую їй розповісти про пізнання себе самої без застосування зовнішніх (сторонніх) вчень і практик. Після чого, видно, чуючи сказані мною речі вперше, а також про дружню підтримку згаданої родини, каже:
- І який це має до мене стосунок?
- Ти це робиш, адже воно не суперечить твоєму внутрішньому Я! 0010'

Я в гостях якихось "своїх або жінчиних родичів". Пороги їхнього дому межують з пірсом, біля якого протікає річка. Це дозволяє прямо з дому зійти до води і пірнути в неї, або ж покупатися, що і роблю. Більшість з "родичів" уже у воді, я ж заходжу і вивчаю течію, прозорість, градус. За кольором вода видається світлішою за нинішній стан річок. Дно місцями намацую з камінням. Наявний другий рукав притоки. Там цікавіше: трохи більша течія, начебто більш прозоріша. Про все і не лише про воду спілкуюсь короткими фразами із тими "родичами". Десь в інтонації та питаннях розумію, що мав би бути не сам, а з дружиною. Якісь натяки, яки прочитую не в кращий бік моєї присутности в них.

Через рік по відвідинах, заново приїжджаю в музей, який організований в одному приміщенні разом із бібліотекою. При вході, серед різних експозицій, бачу майже голе місце, на якому було видно частину аркушу з по-дитячому намальованими ногами орла. Дивлюсь уважніше, а там під павутиною прихована моя торішня "інсталяція" - так званий "привіт працівникам бібліотеки", до якої керівництво поставилося серйозно і вирішило залишити висіти на стіні музею. Знімаю павутину, а за нею моє "послання". Іду до працівників бібліотеки. Питаю за того "białego orła". Спочатку слухаю в унісон тій розповіді, яка звучить серйозно. Вислухавши, сміюсь, розкриваючи всі карти. Розповідаю, що це моє торішнє їм послання, яке доповнив віршами, підписаними під псевдонімом, а дитячий малюнок (орел) - поспіхом виконаний того дня - відповідно, до тематики свята. Веду далі: цей вибрик пов'язаний з їхньою неуважністю до музейних експонатів - коли я те все робив, нікого там не було. Чому? Навіть, коли прийшов до них і запитав за кнопки, якими треба було прикріпити дещо до стіни: "може пригадуєте?" Розуміють мій гумор і пояснюють, що директорка поставилась до тієї роботи неформально. Раптом підлаштовуються до сказаного: "Десь так і подумали, що це моє!" А так, як є творчою людиною, в контексті музейних експонатів вирішили залишити в авторському виконанні. (Про який видно забули, якщо він обріс павутиною (?)). Я ж продовжую нашу розмову за ті вірші, які зилишив для них на тій стіні, а також торкаюсь навколотем, дотичних до їхньої роботи. Раптом обриваю себе і питаю:
- Може, вас втомлює мій монолог?
- Та ні. Доволі цікаво! (Без долі іронії). Нам так не вистачає подібних розмов із такими людьми. - Резюмує одна з працівниць. 0207'
P.S. Про те, як у них був першого разу, згадав, як забутий сон. Так, що уві сні дійсно можна повернутися до знайомого місця.

Сон 260919 "Повсюдна містичність"

У бригаді чоловіків, у зв'язку з роботою, перебуваю в місті Ченстохова. Деякі колеги приїхали зі своїми родинами. Мешкаємо в якомусь приватному будинку. Ніч. Мені доводиться час від часу просинатися (уві сні). Прислухатися до звуків, що долинають з вулиці. Виходжу на двір, а ніч мене вражає: якесь містичне небо і далекі звуки барабанів. На очах міниться погода, находить туман, відходить. Колега по роботі, як і я, просинається і відвідує вночі свою доньку: вона так само спить неспокійно, бачить повсюдну містичність. Страху немає, але вхід у дім хтось організував хитромудрою системою захисту, зроблену, наче пастка для чужинців, з капронових ниток. 2330'

Мікс фрагментарних снів: ремонт стільців; затягування болтів, що неакуратно визирають з-поміж дерев'яних елементів; огляд різного роду несправностей; трансформація цифри 1 у літеру W.

Сон 250919 "Смішне погруддя"

Я на якійсь квартирі в гостях. До нас завітала мені не знайома, але, як виявилось, для більшости присутніх, відома англомовна естрадна артистка. У тій родині, заради неї, утворилось багато клопоту: стіл, атмосфера, увага. Серед характерних предметів тієї квартири була скульптура, виконана у вигляді жіночого погруддя, але з кумедним прямокутним носом, видовженим уперед, як у Буратіно, і широким, як у слона, з певним викрученням форми. Так, як господарі доволі сильно перейнялися знаменитою гостею, виникло бажання усім із нею сфотографуватися, але не колективно, а групками, парами. От одні з нею зробили селфі, от другі... лишаюсь я. Дістаю свій телефон, запрошую її на особисте з нею селфі, навіть підібрав доволі привабливе тло, пробую натиснути на сенсорну кнопку - не тиснеться, знову, знову... чи то телефон підгальмувує, чи реально не трапляю на кнопку? Пробую зробити світліше екран: соваю пальцем по екрану - раз, два, три... - не виходить. От вже її відволікають і вона від мене відходить. Жалкувати? Та ні: і таке буває! Гостя вже збирається до виходу, а господарі її проводити, як раптом оживає згадана скульптура і починає крутити своїм прямокутним носом, майже, як слон, доповнюючи ритм рухами шиї, наче програючи якусь мелодію. Усі звертають на неї увагу, тішаться, що такого ще ніколи не бачили, сміються.
P.S. Сьогодні оголосили імпічмент президентові Америки Дональду Трампу. Президент України Володимир Зеленський зіграв другу скрипку.