Сон 180223 "У рази краще"

Беру участь у колективному виготовленні великого торта, розміром десь із пів кімнати. Для декоративного оформлення солодкими надконструкціями використовуються вже драбини. Дотримується цілковита гігієна праці та чистота в приміщенні. На завершення виготовлення приходить на допомогу моя мати. Дивлюсь на неї, а сам поки подумки: а чому не в спецодязі, а в куртці? (Може, не так допомогти, як забрати замовлення?).

Впорядкування речей. Зокрема фігурує золото. Якийсь єврейський хлопчик отримав від мами прикраси з ерзац-золота. Вдвох стоять і коментують їх. Я ж краєм ока помічаю їхню необережну якість. (Якось у цьому контексті, але окремим кадром). Моя дружина показує мені свої прикраси, які одразу видно, що в рази акуратніші, кращі та зі справжнього золота.

P.S. Дружина перед сном показала куплені прикраси від "Оріфлейм".

Сон 160223 "Колективний знімок"

Працюю або дотичний до процесу виробництва хлібобулочних виробів. Підприємство на кілька цехів, виготовляють традиційні та солодкі вироби. Дивлюсь на конвеєрність виробництва хліба. На якомусь етапі прямо з лінії беру сірий гарячий хліб (форма "цеглинкою") із собою. Хтось починає всіх скликати, я подумав, що на обід, а коли прийшли - спільна колективна фотографія! Так, наче й на мене чекали. Відразу за вхідними дверима стоїть півколом шерега працівників. Я ж стаю обок, доповнюючи "візерунок". Дивлюсь по праву сторону себе: біля кого ж є? - а це моя дружина! Дивно, що одразу не звернув увагу, опинившись в раптово новій ситуації. А потім приходить розуміння, що працюю не лише на хлібзаводі, а на об'єднаному підприємстві з м'ясокомбінатом, а все це разом має виглядати доволі логічно: хлібом'ясомолочний комбінат! Розуміння з образом м'ясокомбінату приходить, так наче я вже недавно там був, наче осьо перейшов у новий цех, можливо, у вчорашньому / призабутому сьогодні сні.

P.S. З реалу уві сні присутні деякі елементи, зокрема: змінний тип роботи, зокрема праця в різних цехах; конвеєрність, але не хлібобулочного ані м'ясомолочного виробництва; певне розуміння наближення свята "tłusty czwartek" - "кінець карнавалу".

Сон 150223 "Перший у порядку"

Ранок. Вийшов до роботи. Зрозумів, що зарано, адже те авто, яке має мене забрати, під'їде дещо пізніше. 

P.S. Асоціація береться з реалу очікуваного дня.

Міський парк відпочинку. (Нічого спільного з реальністю та власним досвідом). Характерною його архітектурною рисою є басейни-озера, облаштовані та окультурені гранітом. Придивляюсь уважніше, і зауважую, що не перший рік за парком ніхто не доглядав. Люди купаються навмання - у різних водоймах. Десь вирішили покупатися й ми (уві сні конкретика "ми" відсутня). Щось мені та вода на вигляд бува не до вподоби, про що сказав тим, хто був зі мною. Нам треба триматися разом за одну мотузку. В першого має бути механічний засіб на пружині (віддалено подібний на безмен), який за напругою на червоний колір бачить тих, хто затримується десь у колійці. Якимось моментом усвідомлюю роль першого в порядку, як власну.

Сон 130223 "Здивування"

100223 - Перебуваю на обійсті батьків, місце сприймається, як "моя територія", за огорожею якої живуть сусіди, а в них є діти-бешкетники. Події відбуваються в нічний час. Саме тоді спостерігаю, виявляю і виловлюю тих дітей, які прагнуть зробити і роблять реальну шкоду. У кожного з них "за спиною" певна біографія злодійкуватих вчинків. Якоїсь миті відчув на певній ділянці тіла незрозумілу мені хімію (кислоту?), яка почала пекти мою шкіру. Знаю, що це також є зумисною шкодою цих хлопців. 0300'

130223 - Знову як вихідна точка події - батьківське обійстя. На городі займаюсь земляними роботами, щось вирощую, оглядаю та комусь показую, зокрема якусь ділянку засаджену ріпою, ще трохи і готовою до збору, хоча ніколи в реалі її не вирощували (конкретика лише візуальна, це міг бути й подібний сорт капусти).
Так, наче я маю для вибору два місця, аби переночувати. Одне з них зв'язане з роботою (без конкретики, як незаперечне усвідомлення). Сьогодні вирішив переспати саме тут. Почав порядкувати якісь речі на великих стелажах, що знаходились прямо за ліжком. В якихось ящиках знайшов поклади нарізаного кабелю. Здивувався. Згадався один колега. Тепер почав прибирати підлогу. Якоїсь миті це вже не була якась підлога, а гола укатана земля, до якої місцями попримерзало листя, застигла в неоковирній формі трава. Чергове здивування. З'явились якісь робітники, які почали так само прибирати спочатку здалеку, потім ближче до мене, а тут вже для них несподіванка - метено!

Сон 080223 "Хто має бути?"

060223 - Приїжджаю на територію підприємства, на якому маю поставити на "паркінг" підйомник, а для цього перешкоджають певні конструкції. Це означає, що вище тих конструкцій без перешкод не піднімеш! Отже, проблема. Але треба так зробити. Поки все вирішилось, отримали дозвільні документи, почали підніматися на висоту в місцях, де це можливо. Проблема з подальшим розкладанням вище й вище. Отже, роботи все одно треба зробити, значить, так і будемо мучитися, поки не зробимо. 0210'

080223 - Подорожуючи туристами, потрапляю з дружиною в цікаве краєзнавче музейно-розважальне місце. Доставили нас туди водною артерією. Саме місце побудувала якась багата людина, яка вже відійшла в засвіти, а його маєток став історичною гордістю самого міста. На її території розташовувалась копія статуї Свободи, яку було видно вже наближаючись до місця призначення, а біля неї одразу непримітно статуя її батька, яку називали "статуя Отця". У мене ця статуя більш асоціювалась з метафорою "Бога", де "Свобода", як донька, постає більшою за Нього. На території цього комплексу головна споруда (маєток) є основним музеєм. Так як приїхали туди вже під кінець дня, першим ділом почали оглядати архітектуру, фонтан, а в самому домі якісь перші виставкові експозиції. Йшла розмова за якусь пані. Наче конкретно не ми за неї питали. Фігурувало її прізвище, щось на зразок Ригель, яке асоціювалось у мене з якимось предметом, а не людиною. На одній рухомій виставці, на якій їздили іграшкові машинки за певною крученою траєкторією, вирішив щось поправити, а вийшло, що частково розсипались з трьох два транспорти. Цікаво, що сконструйовані були на магнітах і елементи, які розпалися і тепер лежать одна від одної, трималися за рахунок магнітної сили. Приходить якась інтелігентна і поважна жіночка, одразу було ясно, що старший працівник музею, і каже: чи не шукали "Ригель"? - а я знову думаю про якийсь предмет, а сам майже знаходжусь ув обширі тієї виставки і ще думаю, як зібрати до купи ті "магнітні" машинки. Тепер "доходить", що вона і є "Ригель", а дружини десь немає, щоб з нею поговорити, як і тих, хто про неї питав. Дивлюсь на цю пані, а вона вагітна. Ніби животик гострий, як кажуть "має бути дівчинка", а разом із тим "великий, отже - хлопчик". Починаю так і філософствувати: хто в неї буде. Так у розмові й не встигаю зауважити, що я зробив їм школи щодо виставкового об'єкту. 0500'

Сон 050223 "Оцінка ситуації"

Працюю на новому місці - у відділі маркетингу. Директор одразу дає зарплату - 5000, мотивуючи, що через три місяці підніме на півтори. (Уві сні не фігурувало поняття валюти. Уже кілька років підряд доходи та витрати мислю у злотих, хоча й уві сні сприйняття цифр та часу умовне. Певною мірою присутнє якесь давнє переконання, що на старій роботі отримував - 3 - 3,5, отже 5 - це вже добре, а 6,5 - більш оптимістично, хоча й не ідеал). Тепер нове місце роботи нагадує старе (в реалі працював там більше 10 років тому), але фірма сприймається цілком інакше. (Видно, що сон, створюючи "нове", буквально послуговується старими знайомими мені образами, тому й виникає певне логічне неузгодження). Облаштовую нове робоче місце. Біля свого столу, у старому дивані дивом для себе знаходжу два (могло бути й більше) своїх давніх робочих щоденника, в яких вів усі ділові та приватні дописи: ідеї, спостереження, назви фірм, з якими треба познайомитися / познайомився, з ким про що говорив, кому дзвонив / не додзвонився. Навіть подивований був побачити на тих сторінках якісь робочі записи своїх поезій. Оце знахідка! З огляду на свій "травмований" досвід "недосяжного успіху" в комерції, дивлюсь на нові плани свого розвитку на посаді та пошуку нових клієнтів максимально критично. Зважую усі задіяні раніше інструменти, які варто оновити, зокрема особисте відвідування клієнтів та нагадування про себе і "нові можливості з нашою фірмою". А до себе для відповіді ставлю зустрічні питання: що ж пропонуємо? яке нині конкурентне середовище по товарах? які нові гравці з'явилися на ринку протягом останніх років? абощо. У процесі пошуку відповідей, знаходжу інформацію, що якась фірма масово набирає людей без важливого досвіду для здійснення рекламних заходів, по "бросових" цінах оплати праці. І тепер примірюю до себе та міркую: так, мені це знайоме, тепер масово без досвіду спілкування всі "повалять" до всіляких клієнтів, створюючи своєю некомпетентністю негативне враження про будь-який маркетинг. Отже, може статися так, що мене просто "не пускатимуть на поріг" навіть по першому дзвінку. Звісно ж: "вовків боятися - в ліс не ходити", але така інформація не так лякає професійність продажника, як те, наскільки виявиться "балуваний" клієнт і в такому конкурентному середовищі на ринку можу не показати за пару місяців швидкий результат, аби отримати обіцяне шефом підвищення до зарплати.

Сон 030223 "Коли грім реве..."

Двоюрідний брат М. по маминій лінії повертається з фронту і вирішує одружитися. (В реалі одружений). Мене запрошує на весілля. Я погоджуюсь. Після цього дізнаюся, що весілля відбудеться десь на Закарпатті, бо дівчина звідти. Міркую: і навіщо було робити йому такий складний вибір? Від моєї сторони їдуть ще мати та сестра. Всіх разом везуть автобусом. Так би мовити, я ще свідомо витримую якусь зайву паузу, аби не поспішати їхати. Адже виникає таке відчуття, що у двоюрідного брата з цієї миті змінюється все подальше життя.

Я в товаристві робітників. Один чоловік дивно представляється іншому, називаючи своє прізвище уривчастими складами, в яких домінує "ци", "це". Я його знаю, але не виказую цього. Впізнав по прізвищу (таке переконання). Ми з одного міста, колись я навіть був раз у його домі: коли в шкільні молодші роки зі своєю сестрою ходив до її подружки робити новорічну стінгазету. Далі цей чоловік продовжує спілкуватися зі своїм колегою чи то англійською, чи то німецькою. Вирішую, що він родом зі Шльонська. Тепер більшає в приміщенні народу. Раптом за своєю спиною відчуваю легкий лоскіт. Обертаюсь, а за мною стоїть блондинка, яку знаю (таке переконання, як свою дівчину), і каже: "Треба буде виконати пісню "Коли грім реве..." (Просинаюсь на будильник).

Сон 020223 "Чи досить?"

У паузі якогось свята, десь на початку наступного дня, поки знову не зібрались гості, почав готувати до столу салат олів'є. Наприкінці процесу приготування почав мити свіжий огірок та зелену цибулю. Готую на вільній площині святкового столу, за яким сидить жіночка, яку рахую для себе за відповідальну у приготуванні столу на цьому святі та якийсь поряд неї чоловік. Виклавши дві невеликі, але високі порції салату та просмакувавши рештки салату з ложки, якою розмішував, питаю в неї: чи вистачить гостям того олів'є? Що цікаво, українською вона не зрозуміла, лише російською та німецькою. Не зрозумівши мого питання, почала з того, що перепитала: "Шпрехен зе дойч?" Тоді довелося мені перейти на російську. Отже: "Достаточно ли будет гостям оливье?" Відповіла схвально з певним набутим акцентом. Здивувався, адже порції реально виглядали малими. Щодо решти нарізаної зеленої цибулі, додала: аби використав гарніром до інших салатів.

Сон 310123 "Інтереси та втечі"

На гору піднімаються маленькі мультяшні гномики, приховані під ромбоподібними ковпачками. Вони ворожо налаштовані, адже мають напасти на маленьке поселення. Підходжу до краю скелі і в мультяшному образі починаю їх ударом пальця скидувати в прірву.

Чомусь вирішую піти на підготовчі курси для вчителів від біржі праці, згадавши, що маю на них давнє направлення, яке десь лежить вдома. А чому б і ні?! (Тематика навчання час від часу зринає у снах. Відчуття хвилююче-приємні). Тепер перебуваю на вступному уроці. Мені все подобається, навіть її публіка зі різноманітними інтересами. До всього проявляю свій інтерес, десь жартую. На тлі інших проявляю ознаки лідерства, вношу певні ініціативи. Приходить якась жіночка і починає збирати документи, які засвідчують право брати участь у цих курсах. Міркую: десь моє направлення лежить вдома, а де? А коли його виписували: рік, два тому? Явно втратило актуальність! Виходить якась афера. Тим більш: я ж зайнятий на двух роботах, як я буду вчитися? Головний час є зайнятим у технікумі (таке стійке переконання час від часу виникає уві сні, хоча далеке від реальности). Мені покидати роботу заради цих прекрасних курсів? Не раціонально. Ех, скільки всього цікавого проходить мимо нас!

Потрапляю в парк зі свого дитинства та юности, коли ходив у школу. Дещо змінилось: є місця де поодиноке болото стоїть на рівні зі втоптаною стежкою. Йдучи нею потрапляю в окультурений городик, а там будиночок, який більше нагадує ерзац-сарай. В якійсь кімнатці порослій мохом та травою на стінах висять старі годинники, навіть такі, що зі зозулькою, але лише для декорації. Місце дивне, схоже, що сюди завертають, щоб справити малу потребу, цим користуюсь і я. За кількома поворотами коридору трапляю у повноцінний будинок. З'являється якийсь стурбований чоловік із голим торсом. Хоче мене зламати так, аби зґвалтувати. Я ж виламую його першим, залишаю лежати на землі. Кажу, що підніметься лише тоді, коли я піду. Далі пришвидшеним кроком тікаю з цього місця так, що далі, то знайомим мені методом (часто зустрічається уві сні) - летом. Достатньо ледь підстрибнути від землі, ледь відштовхнути себе від опори - головне бажання летіти. В якомусь місці зустрічаю худу хтиву жіночку, яка лежала голою на імпровізованому дерев'яному ліжку, але явно оцінюю всю цю місцину, як суцільне моральне дно, і прямую хутчій до виходу.

Сон 290123 "Транспортні пригоди"

Як водій бусика приїжджаю в центр рідного міста, до якогось будинку (в реалі - біля офісу, де знаходилась колишня робота), в якому щось маю забрати та поїхати далі. Десь зі мною була дружина, але вийшла з машини по своїх справах. Відзначаю, що в тому місці, до якого приїхав, доволі багато народу. Водій, біля якого припаркував свій бусик, підійшов до мене з проханням завезти людей моїм транспортом до мікрорайону М. та одразу з поверненням, посилаючись на раптову несправність свого авта. Погоджуюся, бо бачу, що ситуація нагальна, а подумки міркую, що мені в цей короткий час буде чим зайнятися у своєму бюро. Певний час минув, а мого автомобіля немає! Починаю з'ясовувати: вся ця маса людей прийшли до рекламного агенства за оголошенням на короткочасну роботу, аби рознести дуче число листівок. Тепер дивлюсь на них іншими очима: помічаю переважне число молоді, отже студенти, дивних людей середнього віку, якихось - пенсійного. Іду до директора цього рекламного агенства, аби він дав роз'яснення: коли має приїхати моя машина? Керівник, зайнятий своїми справами за робочим столом, мій візит оцінює, як чергову робочу ситуацію, видно одразу, що всі конфліктні ситуації сприймає зі здоровим пофіґізмом. Я знаю цей тип людей, вони можуть нагадувати тих, із якими у спілкуванні просто неможливо "пробити стіну", і це вже подумки починаю оцінювати, як загрозу для себе. На всі питання директор відповідає усіма формами залагодження ситуації: договір підпишемо; рахунок, який виставите, оплатимо; за машину не хвилюйтесь - буде! Даю собі якісь паузи, щоб подумати, десь заспокоїтись, але, щодо останнього - не виходить. Тієї маси народу не меншає, отже, поки я тут - в чужому офісі, той водій возити може "вічно". Повертаюсь до того директора. Слово за слово, аргумент на аргумент, що мені також "треба розвозити" і я переходжу на крик: "У вас люди, а в мене апельсини, яблука, персики!.." Кричу так, що чую, як від мого голосу в повітрі стоїть дзвін. Той крик чують всі, навіть ті, що були на вулиці. Так як посил голосу спрямовував безпосередньо на того шефа, помітив, як від нього він аж прикрив вуха та стало дещо дурно. Подумки оцінюю свій прихований дар, як такий, про який раніше знав і зрідка помічав за собою, але вже не в такій прямій практичній силі. Так само подумки відсилаю себе до акторського досвіду декламації текстів зі сцени. Поки в приміщенні та у вухах вщух цей дзвін, а присутні прийшли до тями та запала мервотна тиша, хтось прийшов із вулиці та сповістив, що мій бусик вже на місці і я можу спокійно йти. Десь тут з'являється дружина, пропонує сісти самій за кермо, я ж сідаю поряд. Побіжно озираю машину: чи все добре? - наче ок. Водій, який позичав, вдячний та з вибаченнями, що затримався. Я ж від неприємних для себе криків, адже не люблю виводити себе на критичні емоції, поводжусь, як завжди, як на когось ображений, дещо надутим і не говірким.

Їду з дружиною на власному авто, вона за кермом. На якомусь перехресті вирішує зробити поворот. Заїжджає на край дороги, зачіпає невисокі попереджувальні знаки із синіми написами для піших, біля того місця, де ведуться дорожні роботи. Одразу не спиняється, кермом вивертає так, що й зачіпає інші подібні знаки. А головне: всього цього не помічає. Кажу: що ж ти робиш? Виходимо з машини. Поряд якась військова частина. Підходять із неї хлопці у формі і спокійно починають прибирати поламане, ставити те, що впало. Всі ждуть поліцію. Як завжди, проходять мимо гапи, аби розгледіти, що трапилось. Кажу дружині: це вже другий випадок протягом дня! (Під час сну перший випадок пригадався, як спомин, забув, як прокинувся). Міркую: хоч у місто не відпускай!

Сон 270123 "Потужна ракета"

Працюю на заводі у польському місті Домброва Ґурніча (в реалі: працював менше місяця наприкінці минулого року). Раптом на територію того заводу прилітає потужна ракета та вибухає. За якусь секунду бачу цей вибух, шарпаюсь за якийсь край рогу, аби сховатися. Відчуваю сильний удар звукової хвилі, якесь гостре відчуття з правої частини тіла... Тепер я в іншому місці, чую, читаю та оцінюю ситуацію, що трапилась: серйозний політичний та військовий інцидент, росія випустила ракету по Польщі. Так трапилось, що саме по тому місту і поряд того місця, де я став тому учасником і свідком.

Сон 230123 "Містичні справи"

210123 - Події, пов'язані з містикою. Наодинці з дружиною. Якесь показове спостереження доньки.

220123 - Беру участь у весіллі. Наречений отримує в спадок дуже великий маєток, майже замок, але в занедбаному стані. Я ж міркую: з чого він почне його відбудовувати і з якого покою почне жити його родина?

230123 - Місце-мрія будь-якої дитини, але в масштабах, що перевищують уявлення навіть дорослого. Усе побудовано з великих корзин, куль, коробок солодкого та смачного. Приїжджаю з групою туристів у подібне місце, в якому можна не лише їздити, ще й літати як разом, так і поодиці. Останній день перебування: усі вже ностальгійно дивляться навколо, міркуючи, що взяти зі собою на довгу згадку. 0215'

Потрапляю у студентську авдиторію. Маю взяти участь у лекції. На початку проходжу рядами і прибираю якесь сміття. В кількох місцях відзначаю поламану підлогу. В одному з них: крізь цілий поверх. Згодом приходить лектор. З кимось лагідно його вичитуємо. Домовляємось, що лекцію він читатиме не тут. 0344'

Якісь паперові справи, а поміж тим бачу на стіні збірник законів, де на палітурці фігурує прізвище голови Верховної ради таке ж, як і моє. Дивуюсь: як я таке міг пропустити? Беру ту підшивку, роздивляюсь уважніше: отже, то було в ті часи, коли я займався громадською діяльністю! Комусь коментую побачене. 0500'

Сон 170123 "Без змоги більшого"

У якомусь новому приміщенні ремонтую бетоновану підлогу. Наостанок фарбую. Залишається якась яма. Вирішую, використовуючи її глибину, вилити в ній фігуру з гіпсу в образі людської постаті. Знаю, що до цього дому мають приїхати якісь чи то родичі, а чи знайомі, тому всі приготування робляться саме до того моменту. Місце, в якому залив гіпсову фігуру, засипав піском і вирівняв з підлогою. Ось до дому приїжджають люди, яких я знаю (жодних асоціацій з реальністю). Вони приїхали з лікарні та привезли дівчину. Спочатку зауважив, що вона без руки - кисть до місця, де мала б початися долоня. Якось не одразу, але помічаю другу руку, яка також була без долоні... (На цьому просинаюсь). 

P.S. Пригадую уривок сну, який приснився на днях, але вирішив його не записувати. Носить у собі подібний контекст. Знайома, яка вже з десяток років живе в США, наснилась такою, якою її бачив востаннє у ті часи. Сиділа на стільчику, але без лівої ноги. 

P.S.PS. Явно, що образ "обрубаних кінцівок тіла" почерпнутий з реалу, коли побачив світлину з ампутованою рукою молодого хлопця - воїна, який пішов боронити Україну від російських загарбників, з мамою якого свого часу більше місяця по роботі спілкувалась моя дружина.

Сон 160123 "Участь у виборах"

Беру участь у виборах до районної ради та перемагаю... Після виборів зустрічаюсь із представником партії чи райради для з'ясування подальших організаційних питань і приємно для себе бачу знайомого O.K., який так само брав участь у виборах по своєму округу та переміг до іншої районної ради. Кажу старшому, що от дивовижа, на початку 2000 так само йшли на вибори від однієї партії, але тоді я не переміг. (Фактично так і було). А цього разу історія повторюється: і хто б очікував? Тішачись від такої зустрічі та вивертів долі, вже подумки собі міркую: все то добре, але як з обмеженим військовим станом я буду перетинати український кордон? (Тут логіка міркування уві сні взагалі дивна). В'їхати можна, а виїхати? (За логікою сну я мав перебувати за межами України). 0230'

Сон 150123 "Дорогі прикраси"

З дружиною потрапляю в багатий палац на кілька поверхів, переобладнаний на дорогі магазини, але не так, щоб клієнта захопити кількістю товарів, а ексклюзивом. Жодного натяку на сучасні гіпермаркети: все виконано в полакованому дереві, дорогих меблях, під ногами - килими, на стінах - мистецькі картини, так, наче ти й не в комплексі маркетів, а в музеї. Підходжу з дружиною до одного з бутиків, а до нього черга. Там продають золото, якісь інші дорогі і в той же час ексклюзивні речі. Спочатку дружина дивиться на золото крізь скляну шибу, уважно розглядає та інформує, що вибрала, який буде брати. Якось непомітно для мене (швидко) купує об'ємні круглі сережки, хоча й на вигляд повітряні, але зроблені, наче павутинкою. Схоже, що в усередині був камінчик, наближений за кольором до золота, наприклад: бурштин, - але не стверджуватиму. Подорожуючи з дружиною від бутика до бутика, у руках опиняються якісь плаття на плечиках, а ще - дві пластмасові коробочки, наче з-під морозива, наповнені виробленими делікатесами у вигляді дитячих желейок абощо. Хоча я й не пам'ятаю, щоб їх пробував, дружина каже: "зенеси плаття на місце, їх не купуватиму, та придумай щось із тими солодощами зробити, нащо їх взагалі було брати?" Десь заношу та залишаю плаття, а "желейки" вирішую купити. Виглядає так, що купити можу або безпосередньо в бутику, або, так міркую, на виході з "гіпермаркету". Ходжу солідними сходами, широкими коридорами, на якійсь своїй філософії сідаю на вільному стільчику недалеко від двох працівниць, які мені більше нагадують музейних обсерваторів, і продовжуючи міркувати над чимось своїм, непомітно для себе з'їдаю усі солодощі. На рештках "жельок" розумію, наскільки "далеко відлетів", що наче й немає за що розраховуватися...

P.S. Уві сні присутні деякі асоціації з вечірньої поїздки в магазин. Певною мірою дружина висловила своє невдоволення, але дещо підсвідоме "приберегла на потім". Вранці, після спільного міркування над її сном, зробила остаточні висновки. (Мої сни не обговорюються). Для себе зрозумів контекст однозначно.

Видиво 110123 "Клоун з турбообличчям"

Образ клоуна, де на голові у нього високий ковпак червоного кольору, на плечах білий гофрований комір, як у П'єро, а обличчя - в рисочки, наче від швидких обертів, від чого ідентифікація образу відсутня. Якщо обличчя мерехтливе, то ковпак, плечі та тулуб статичні. (Чомусь подумалось, що це мало б стати гарною ідеєю для мистецької картини).

Сон 100123 "Зберегти душу"

Йду з матір'ю по вулиці та збираю з кущів чорної смородини, що ростуть обабіч шляху, їх зелене листя. Роблю певного роду букетик. На якомусь етапі навіть пробую його листя на смак. Знаю, що ми йдемо в лазню, тому пахуче листя для парної має бути в пригоді. У другій руці несу чорний дипломат. Міркую: як так, йду купатися, а рушника не взяв? Дивлюсь у свій дипломат, а там так би мовити "набір джентльмена": льняний кухонний рушник, присушений бутерброд, складений із чорного хліба. Пробую і його гризнути, але більше для оцінки їстивности. Отже, так-сяк покупатися буде можна!

Беру участь, як цивільний, у гущі військових подій, які нагадують Першу світову війну. (Так суджу за одягом і зброєю). Якісь солдати заходять в моє селище (таке переконання уві сні) і ведуть прицільний розстріл, можливо, й мирного населення. З шумом розстрілів чую, як рухаються від околиці в центр і розповзається по вулицях. По мірі наближення я тікаю далі. Якоїсь миті в моїх руках опиняються дві рушниці, так, наче десь їх підхопив, або хтось дав у руки. Не маю наміру стріляти, бо не вмію. Переконаний, що зброя в руках одразу вказуватиме на того, кого обов'язково треба знешкодити. Біжу. В одному з дворів бачу священника (пізнаю за одягом) та його помічників, видно, приватний дім святого отця, забігаю на його обійстя, кидаю зброю в траву, бо чую: вже ось-ось вороги в "кількох кроках від нас"...

Повторний перегляд фільму у стилі фентезі, в якому я мало не беру участь. Початок мені не подобається: він мені знайомий і чимось нудний. Кажу це тому, з ким сів дивитися, а це - головна героїня. Тепер її бачу в місячному сяйві, голою, босою, біля берега, на гладкій поверхні замерзлого озера. Спочатку не розумію, що вона тут робить, а згодом бачу, як "звільняє" від невидимих пут чиюсь душу. Коли душа отримує свободу, я її врешті-решт бачу, адже починає світитися посеред ночі наче маленький ліхтарик. Вона піднімається у небо, а там з'являються вже сонми таких самих, виказуючи своєю об'явою велику радість.

Сон 080123 "Невдала форма"

Потрапляю в оточення путіна. (На днях снився сон, де так само трапив ув оточення Гітлера... але є серйозна відмінність). Перебуваючи десь "у полях", путін дає інтерв'ю для мас-медіа про якусь технічну установку. Я ж стою поряд нього з лівої сторони. Слухаю і дивлюсь на нього, а він якийсь лишнє рухливий, лишнє говіркий, якийсь трохи не такий, яким звик його сприймати. Дивлюсь уважніше і помічаю, що він молодший за віком, у нього інша форма очей, яка більше нагадує Мєдвєдєва. Явно, якась невдала версія двійника! Стою і дивуюсь: і як люди такого не помічають? Хоча може й помічають, і знають, але за зовнішньою серйозністю зберігають офіційну форму кедебіської "пристойности": не виказувати на публіку свої сумніви, а вірити "формі подачі" "спущеної згори" беззастережно.

Як у телевізійних новинах, проходить інформація про круїзне містечко, яке не було застраховане, адже не могло знайти таку страхову компанію, з якою можна було б домовитись, і з причини серйозної несправности ходової частини змушене стати на безтерміновий ремонт. Дивлюсь на цю машину-місто і сам в певному шоці. Це не монолітна споруда, як один дім, а комплекс різних будинків. Що з того, що виконані з архітектурною різноманітністю, а вночі світяться, як будинки Лос-Анджелеса? Це ж комусь прийшло в голову зробити подібність до круїзного лайнера, але на суходолі!? А якими дорогами воно мало б їхати? Що за сучасна мода на дивні мегапроєкти?

Сон 070123 "Далеко приховане і забуте"

Беру участь у польоту в космос, але не так звично, як космонавт, а якесь тіло, що своїми розмірами може перевищувати деякі планети навколо себе. Місія серйозна, але певною мірою виглядає, як халабейдність. У цей момент нас не цікавлять планети з каміння, а у вигляді шматка льоду - це ідеально! Наближаємось до такої планети. Спочатку збираю пальцями супутники такої планети. Комусь кажу, аби описували, які ж вони мають назви. Тепер беру саму планету у свою руку і починаю виколупувати з поверхні маленькі камінчики - це метеорити, які падали на неї у різний час. Видно, що коли вони гарячими вдарялись о поверхню, не розбивались, а вплавлювались в неї, залишаючи навколо себе відмінний темний колір, яким додатково забарвлювався у темне навколишній до них лід. Тому візуально шукати такі "камінчики" доводилось доволі легко. Маючи певні природничі знання, ставлюсь до них із розумінням: ці метеорити являють незмірну наукову цінність! Складаю для когось ув окремий посуд. Нашукую і виколупую стільки, скільки знаходжу їх видимими ззовні. Тепер вирішую зазирнути в середину цієї льодової брили. Адже ті метеорити, що падали на планету в різні часи, вони є у будь-якому випадку ранніми, наприклад, за ті, що можуть знаходитися глибше, взагалі не видимими для ока. Подібна планета мільйонами років обростає льодом і ніхто не знає, які метеорити падали на неї раніше. Якимось чином відламлюю якусь п'яту частину цієї планети, а в одному місці, з під неї, також виявляю тепер не поодинокі, а одразу якусь груду твердих скам'янілих темних форм. Беру їх і також кладу на окрему тацю, що мені подають для досліджень. Поклавши цю безформність, за мить бачу її розмерзлою та не у вигляді камінь-метеоритів, а якихось видовжених зелених зерен із такими ж довгими остями. Чую, як хтось дивується збереженій формі життя. Ще мить і поодинокі зерна починають проявляти життя. Таке враження, що вони починають дихати. Міркую собі: таку форму життя просто небезпечно брати на Землю! Хтось поряд дивиться і також коментує: "Я не вірю своїм очам! Я не вірю своїм очам!". 0600'

Сон 050123 "Зелені зайці"

Бачу зелених зайців, однорідно-чистих у своєму кольорі, які наче купаються в змішаному середовищі моху, якоїсь вологости, та дрібної рослинности. (Певна асоціація з бобрами, пов'язана з нещодавно переглянутим сюжетом про природнє середовище словацької Братислави). Хтось когось питає: чому вони зелені? А відповідь звучить доволі дивна: їх вирощують у спеціальних фекальних умовах, аби вони набули певних мікробіологічних властивостей травлення людського організму. Після чого, коли їх уживати в їжу, в організмі утворюються додаткові захисні бар'єри, які впливають на покращення травлення, протистояння новим хворобам, підвищений імунітет. Тепер новими очима дивлюсь на цих милих ні в чому не винних зайців, як жертву чиєїсь хворої уяви про здоров'я; принюхуюсь до повітря, але туалетного запаху від цього місця не відчуваю. Хтось додатково запитує: чи є взагалі попит на таких зайців, адже, знаючи таке, самому їсти їх би не хотілось? Відповідь прозвучала "проста", як маркетинг: коли пропозиція створила попит, а нині сам попит створює пропозицію, на ринку завжди є такий клієнт, про якого ми не знаємо, але він має дивні уявлення, зокрема про здорове харчування, які прагне задовільнити.