Шукати в цьому блозі

середа, 25 лютого 2026 р.

Сон 250226 "Неспокійне"

Двері, замки́, вулиця, перебігання з місця на місце... Інтернет. В контексті усього з'являється кіт-убивця з інтелектом людини. Погоня...

Якийсь динамічний сюжет, де мене задушили дверима до автобуса. Проснувся від того, як калатає серце, наче при перегляді фільму жахів.

Виходжу з дому в магазин. Купую солодке та дольки тортика. Касирка каже, що все по 5. Заходжу в кав'ярню, п'ю чай. Якась дівчина проявляє до мене інтерес. Якийсь діалог, який без відповіді обриваю і йду по-англійськи. Подумки: до чого це все? - у мене ж сім'я! Обходжу квартал та поветаюсь, аби забрати куплений тортик, а там моя дружина... Хтось питає за чашечку...

Події відбуваються у першому домі, який знімали сім'єю в Польщі. Приходять гості-працівники, а я в кімнаті, що нагадує майстерню. Вона широка, трохи недомітана з останнього разу. Берусь поприбирати грубе, а дрібне попилососити. Тепер ми на вулиці. Колега (без конкретики) каже, що немає де замонтувати елекричну коробку. Дивлюсь уважніше, а мова йде про дивну округлу споруду, виконану з бетону, що дещо нагадує льох. (Тут виникає спогад про забутий сон). Знаю, як його робили на замовлення клієнта, з бетонованим дахом, що складається з двох частин. Саме там колега виявив локальну проблему для замонтування електричної коробки. Бетон у тому місці був крихкий та осипався. Пригадую, як колись ми завершили його будівництво на половині даху. Зокрема чомусь увага прикипіла до дивного кріплення на шурупах, що тримало ту крівлю.
P.S. Загалом сон був неспокійним, з частими пробудженнями і коротким - до 5 годин, саме тому й химерним за логікою подій.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

понеділок, 23 лютого 2026 р.

Сон 230226 "Вихід із замкнутого кола"

Заплутаний сюжет про ядерні боєголовки, їх переміщення і транспортування. Так, наче всю інформацію, яка до мене доходить, намагаюсь скласти в правдиву історію з неповних новин і явних фейків на цю тему. 

Сон двомовний: до себе говорю українською, а з усіма, з ким перетинаюсь, польською. Запаркувався перед входом до адмінбудинку (без явної конкретики). Приїхав до фірми запитати про час виплати. Трапив не до того офісу. П'ятнадцять хвилин і виходжу з будинку.
Роззираюсь, а моєї машини немає. Намагаюсь побіжно знайти - не знаходжу. За будинком зустрічаю людей, біля яких стоїть червона машина вся полита якоюсь напівпрозорою червоною рідиною. Отже, вся вона видавалась однорідно червоною. Схожа на мою, але є сумніви. Кажу до них, що шукаю свій транспорт, а вони: то це твій? Дивлюсь уважніше, а це не так. Продовжую обходити територію та шукати далі. Як то зробили, що авто, яке стояло на ручнику і передачі хтось за короткий час зміг кудись перемістити? Повертаюсь на рецепцію. Жіночка з певною образою та прихованим знущанням починає розповідати, що ніхто не звертає уваги, як інші працівники добираються до роботи пішки: треба йти вгору до кар'єра, а в кінці дня - спускатися. У відповідь розповідаю про номерний знак, який зняли з мого авта попереду, коли останній раз приїжджав до них. Врешті-решт півнатяком каже, що за всіх подібних обставин так ніхто і не звертався до правоохоронних органів. Розумію, що треба шукати далі та краще. Виходжу та обходжу будинок знову, бачу інших чоловіків, що зайняті своїми справами. (Повтори дій, що часто виникають уві сні). Ніхто не звертає на мене уваги. Обходжу поодинокі машини, що хаотично стоять на неокресленій території поза будинком, а своєї знову ж таки не знаходжу. Якийсь незнайомий голос з високого поверху цього ж будинку прокричав, що треба краще шукати. Коли підняв голову, аби подивитися: хто це? - так нікого і не побачив. Продовжив пошук далі та між деревами. (Змішуються теми обра́з, що вперше спостерігаю уві сні: спочатку виникає спогад, що мою машину поливали олією (спогад з реалу про службову машину), десь у тому ж контексті - відкрутили номер попереду (образ із фільму, хоча там номер був здемонтований позаду), а зараз її просто від мене приховали). Згадую слова дивно ображеної жіночки на рецепції, що так ніхто з власників не пробував вирішити проблему на серйозному рівні. Отже, висновок один: треба дзонити в поліцію! Ясно, що можуть наробити "галасу" з цієї пригоди. Треба розповісти й те, що було раніше... Іншого виходу тут вже не бачу.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

неділя, 22 лютого 2026 р.

Сон 220226 "Овочеві інсталяції"

Церата з однотипними малюнками зелених кабанячих голів.

Йду містом (без конкретики, хоча далі за подіями нагадало Житній ринок у Житомирі) і раптом бачу, як якась творча дівчина за імпровізованим столиком продає креативні, хоча однотипні речі, роблячи активно презентацію не лише стоячи на одному місці, а ходячи та залучаючи до свого місця продажу інших. На столику стоять дві зігнуті бляхи, що складають разом квадрат (що саме продає витіснилось з пам'яти). Я з дружиною минаємо її презентацію. Знаю, що стоїть тут не перший раз (можливо, повтор сну). У мене з'являється ідея, яку вирішив їй запропонувати, аби привернути увагу перехожих. До тих блях прикріпити на картонах розрізані вздовж огірок і морковку. З дружиною йдемо на автобусну зупинку, а я запропонував їй хвилину часу для себе, аби висловити ідею й одразу "з поверненням"... Так, як творча дівчина весь час була в русі, вирішив її догнати, а вона так активно себе презентувала, що фактично виглядало так, наче незумисно втікала від мене. (Події відбувалися якби біля залізничної станції, а бігала за клієнтами по коліях). Ледь встигаю вслід висловити ідею... Питання навіщо, коли тебе ніхто не хоче чути? Якщо так, вирішую: цю ідею забираю собі! (Хоча уві сні це виглядало не так смішно).
Якби продовження цього ж сну ::
Треба йти до дому. Оперативно заходжу на базар. Вибираю щось з овочів, але практично більшість розпродана. Серед усього вибору бачу рештки зеленого перецю, який вже ніхто не хоче продавати. Всі пакуються, окрім тих, хто продає цукерки, колготки, косметику... (Саме цей момент сну нагадує один з проходів до Житнього ринку в Житомирі).

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

субота, 21 лютого 2026 р.

Сни 18-210226 "Повернення в минуле"

Якісь очікуються гості. Займаюсь прибиранням в домі баби Марії (давно померла). (Половина дому успадкована від неї). По ходу прибирання доходжу до великої кімнати, а там на канапі бачу як сидить баба Марія.
18.02.26

Дещо повторюється мотив з тим самим домом, що у сні попереднього дня.
19.02.26

Події відбуваються в бабиній половині дому (місце подій так само, як в попередніх снах пару днів раніше). Якимось чином приходять у гості мамині подруги з місця її праці (такі ж за віком, яких я ще пам'ятаю з дитинства: за логікою реального часу вони мали б бути на років двадцять-тридцять старшими; мати давно на пенсії, а колежанки з місця її роботи - це завод, на якому пропрацювала більшу частину професійного життя). (Цікаве спостереження: після пробудження виникло відчуття, що це були знайомі моєї дружини. Після пригадування деяких облич, все ж таки переконався в очевидному, якщо так можна сказати про події уві сні. Це вказує перш за все на те, як для чоловіка образи матері та дружини можуть зливатися у щось спільне). Сіли гості на диван, що на кухні, а я, розуміючи що посиденьки будуть довгі, вирішив їх порозважати розмовами. Почав зі знайомства з хатою. Паралельно з такими розмовами почав прибирати на столі, аби дещо зготувати їсти до столу. Раптом почулося якесь торхтіння, наче в когось на смартфоні почала діяти вібрація. Попросив прислухатися, а як не виявили, що це, навіть зазирнули кожен на свої телефони, почав аналізувати: звідки походить цей дивний звук. Врешті зрозумів, що така вібрація йде із-за стіни. А так як ми були на кухні, то (звідкись, як у сні виникає) знав, що суміжна стіна з батьківською половиною хати дотичить до спальні, а пральна машина стоїть саме там (в реалі такого немає), яка і видає цей звук. Спочатку подумалось про те, що пральна машина стоїть безпосередньо до стіни, а згодом, коментуючи свої спогади та переконання, ствердив, що нині біля протилежної до суміжної. Тому чути не так голосно. Далі, продовжуючи займатися приготуваннями до столу, продовжив розповідати про саму половину хати, яку отримав від бабусі в спадок. Показуючи на штукатурку, яка дещо почала відлущуватися від стіни, прокоментував, як на швидку руку - за два тижні - зробили ремонт і переїхали тут жити. (Цікавий образ такого "ремонту" - далекий від реалу - деякі частити стін були заштукатурені звичайним розчином з цементу, це при тому, що в основі давнішої штукатурки лежить глина. Також у сні, і з переконанням, що так само було в забутому (повтор сну), на кухні була додаткова стіна з виступом (також "домальовано" фантазіями сновидіння), яка виглядала більш катастрофічно, хоча штукатурка трималась і нікому ще не падала на голову - поряд того місця стояв диван (як довгий час у реалі) біля якої сиділи згадані гості).
21.02.26

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

субота, 14 лютого 2026 р.

Сон 140226 "Забуте місце"

Приїжджаю до міської ради, паркую машину і йду до будинку. (Якщо описувати з позиції реалу, то це мішана конкретика архітектури: житомирської міськради, обласної ради та адміністрації. Уві сні - це одна невелика дво-трьоповерхова споруда). При виході з будинку зауважив, що під'їхала поліція до паркінгу. Вирішив одразу відігнати свій транспорт, поки вона до неї ще не підійшла. Хто знає: за що червоні картки почали виписувати та класти під двірник? - що й побачив з вікна міськради. Тепер шукаю свою машину. Там, де був переконаний, що стояла, тепер її не бачу та не знаходжу. (Знайоме відчуття з реалу, коли паркуєшся біля якогось гіпермаркету). В процесі пошуку, паспорт, який тримав у руках, впав відкритими сторінками на землю і не куди-небудь на сухе, а прямо в липовий цвіт. Піднімаю, здуваю та здряпую рештки квіту, який виявився дуже медовим, розуміючи, що він зіпсув не пусті, а саме інформаційні сторінки паспорту. Продовжую шукати свій автомобіль біля міськради, якого так і не знаходжу. Цікаво, що переходжу з одного кінця паркінгу на другий, якби через саму будівлю ради. В цей момент дзвонить мені чоловік, який хоче собі зробити вентиляцію. (У даному випадку з ним спілкуюсь польською). Колись він мені вже дзвонив. Була довга розмова, і що тоді, що зараз ця розмова - це не діалог про конкретику, а якась технічна ну́да ні про що. Пояснюю і завершую розмову, що першим ділом треба зробити "помя́ри", а потім вирішувати, яким буде неохідне обладнання. Я дуже сильно хотів скоротити наш діалог, адже і далі треба шукати свою машину... Раптом здогадуюсь, що весь час ходив перед будинком і що сам себе заплутав, бо перший намір поставити машину на паркінгу, як і зробив, вирішив змінити на той, про який конкретно забув, а зорова пам'ять запам'ятала лише перший намір. Так і не покидає думка, що міг бути штраф за неправильне паркування, іду за будинок, де обок дороги стоять поодинокі машини...
P.S. Схоже, що деякі проблеми з пошуком паркінгу, після приїзду в Голандію, знайшли своє місце уві сні.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

пʼятниця, 13 лютого 2026 р.

Сон 11-130226 "Долання перешкоди"

Вдруге приходжу до поліклініки. Зустрічаю там знайому лікарку (асоціація з дільничою ще з дитинства). Маю забрати якісь аналізи. В проході до лікарів, більше схожому на реєстрацію, стоїть якась молода лікарка, яка на пінопласті заповнює документи, частково перегороджуючи усім дорогу. Минаю боком цей "складний" перехід. Дільнича лікарка в мене питає: "Чому не забрав (результати аналізів) раніше?" Десь зараз зауважую, що моє зап'ястя лівої руки частково синє. Згодом забрав якесь взуття і від когось дізнався, що якийсь лікар (без конкретики) отримав штраф. 
11.02.26.

Кримінальна історія. Я з двома чоловіками приходимо до будинку десь в центрі міста (жодних асоціацій з реальністю чи снами). Там маємо знайти певні докази щодо одного бізнесмена з кримінальним минулим. Якось вже там були, навіть мали якісь підозри до себе, адже залишали сліди і з якоїсь невідомої причини криміналісти мали нас на прослуховуванні, але це було в минулому. Вишукуючи якісь докази, пройшли весь двоповерховий будинок, але так нічого потрібного для нас не знайшли. Метою візиту було встановлення певної правди. Раптом до будинку увірвалися двоє знайомих нам людей азійської зовнішности: чоловік і дівчина. Почали випитувати, що ми тут робимо та погрожувати. Раптом дівчина дістала довгу рушницю та націлилась на нас. Не відчуваючи будь-якої вини та пояснюючи це, вирішили уникнути конфліктної ситуації, але події почали розвиватися стрімко та неочікувано гостро. Аби боронити себе та своїх друзів (конкретика відсутня), я вловив її слабинку, що тією рушницею бере нас на "понти". З можливим непередбачуваним ризиком спрямував її увагу на себе і, як кажуть, пішов на амбразуру: почав наближатися до цієї дівчини, в розмові заспокійливій, а потім - різкі́й сказав, що якщо хоче вбити, то нехай стріляє. Навіть, наблизившись у притул, спрямував дуло рушниці прямо собі в рот, аби вона переконалася, що кажу правду, а її поведінка неприпустима. Таким чином, її, перелякану, вивів на вулицю. За якусь мить рушниця опинилася в моїх руках. Зауважив наскільки зброя є незвично легкою та тендітно-жіночною. І від сраху, не забуваючи про можливий подальший ризик для нас усіх, вистрелив у неї. Від пострілу впала. Я повернувся в будинок, її партнер також був мертвий (подробиця забулась, як саме, можливо, його також довелось від страху пристрелити, а можливо, з ким я прийшов, впорались своїми силами). Тепер вирішуємо тікати звідси накнайшвидше, але перед цим витерти сліди своєї присутности. Почали з першого поверху. У мене в кишені була паперова серветка, якою і почав прибирання. Акуратно проходив усі можливі тумбочки, до яких ми могли торкатися. В голові роїлися різні думки. На другому поверсі зауважив, що пилу на меблях було більше, аніж на першому. Раптом побачив дві книжечки, які мене було зацікавили ще раніше. В одній з них була закладка у вигляді якогось листа чи нотатки написаної від руки. Поспішаючи та не вчитуючись, вирішив узяти ті книжечки з собою. В останню мить навіть зацікавила третя, що лежала поряд. Поклав їх до своєї широкої кишені. (Схоже на асоціацію з робочим одягом - з реалу). Тепер кажу хлопцям, що нам треба придумати прямо зараз алібі, але обговорити його подробиці так і не змогли. Спускаючись на перший поверх, подумалось, що трупом чоловіка не варто перейматися, а тіло дівчини варто перемістити в будинок. Тепер почали виникати сумніви: чи нас хто-небудь бачив, зокрема мене з рушницею в руках і момент вбивства? Про долю рушниці взалі чомусь не думалось, про інші причини можливих "проколів" на місці злочину теж. Навіть подумав, та згадав про те, що криміналісти мають наші відбитки пальців саме з цього місця під час попереднього слідства, хоча недотичного до нас, а тепер тут така буквальна історія. Ще подумалось, як будемо протирати вхідну ручку до дверей і про те, що моя паперова серветка виявилась замалою і вже почорніла від такого прибирання... Раптом (з реалу) почав відчувати шум та вібрацію підлоги... Від чого проснувся.
P.S. У сні присутні деякі елементи з неспоріднених історій, побачених у кількох фільмах підряд.
13.02.25

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

субота, 7 лютого 2026 р.

Образи-ідеї на початку сну. Мистецькі видива та організаційні ідеї перед засинанням

Образи-ідеї на початку сну ::
1). Виникла ідея створити мистецьку роботу, де використано шкло, по якому ходили птахи. Тут навіть можна взяти якийсь колір безпечної фарби. Оформити в рамку та в місцях слідів підставити зсередини світлодіоди, які неспішно імітуватимуть рух тих птахів, що (і)снував у минулому.
2). Якби глиняна черепаха, що була покрита спеціальним прозорим шклом, який дав трішини так, що утворив замість звичних клітинок на її панцирі власну мозаїку. 
03.02.26

Видива перед засинанням (мистецткі ідеї) ::
1). Корки з під вина, розмальовані у різних мультяшних героїв. Подумалось: чому ще не побачив, як хтось міг би використати такий чудовий матеріал для творчости? Чи не тому, що для цього треба було б уживати певної кількости винних напоїв..
2). На невеличких округлих каміннях намальовані обличчя мультяшних героїв, що більше нагадували мені аніме. Чи не тому, що краще для цього пасували? Хтось стоїть у курортному місті (схоже на давні спогади з відпочинку на Чорному морі) та з імпорвізваного столу продає такі поробки.

Організаційні ідеї перед засинанням (якби я коли-небудь проводив презентацію своїх снів і розповідав на прикладі реальних світлин, що з нами відбувається, коли ми спимо) ::
1). Попросив би учасників закрити очі та спробувати подумки вийти з власного дому. У моменти, коли думка "відлітає в сторону" записувати, на які речі, події чи образи перемикається свідомість. Проаналізувати кількох учасників такої зустрічі, як саме діє наша свідомість під час сну. Закценувати увагу, що подібні образи, що нам "нав'язує" наше підсвідоме, є для нас чимось важливим, навіть якщо того ми не розуміємо до кінця.
2). Розповісти, що мова для снів обмежена. Наприклад, між чорним і білим є градація сірого, є навіть глибина чорного та білого, але в мові ми не маємо слів для окреслення таких відтінків. Максимум можемо сказати чорно-білі, чорно-сірі, сіро-білий. Сни якраз репрезентують увесь спектр, тому не завжди можна знайти відповідного опису того, що відчув чи збагнув уві сні.
3). Косуля з великими прямими і нерівно загостреними по всій довжині рогами. Підпис або коментар: у снах ми найчастіше не сміємо складно уявляти, якщо не мали буквального досвіду знайовства з таким образом у реальному житті, який може мігрувати у сон.
4). Олень з максимально великими і розлогими рогами, ускладненими безліччю відростків. Підпис або коментар: у снах ми не вміємо бачити таку багатозадачну детальність. Після пробудження обов'язково виникає спрощення побаченого, якщо саме деталічність (роги) не були основним об'єктом нашого враження.
07.02.26

Сон 070226 "У чожому сні"

Опиняюсь залученим у спостереження якогось слідства. (Схоже на враження після перегляду фільму). З кимось шукаємо якісь докази в печері, що має незвичну архітектуру: спочатку завертає вліво, потім переходить у розлогіший простір вправо, а за ущелиною іде прямою кам'янистою дорогою, що деякі пошукачі пригод долають, аби потрапити в те саме місце, куди веде нормальна дорога назовні гори. Нас цікавить пошук якихось доказів перед самою ущелиною. Більше збираються факти про зовнішній вигляд, адже вже було видно, що до цього доклалась рука людини. (Тепер відбувається якби повтор сну). Я знову з кимось в тій самій печері. Першим зауважую кардинальні зміни, що відбулися в проході через ущелину. З одного боку каміння було переставлене так, що прохід вже був до не впізнавання з першим нашим візитом, з іншого - по праву сторону було наставлено дуже багато незвично округлого каміння коричневого кольору, що більше нагадували величезні горіхи з поодинокими чорними крапочками. Ділюсь враженями та йдемо далі. За ущелиною раптом обок себе зауважую дружину і аби не забути сон, пробую записати ногою по старій зеленій фарбі побачене. (Деякі деталі побаченого забулися). Виходить так, що фарба злущувалась і лише міняла форму. В якомусь моменті у візерунках нерівних форм побачив натяк на якогось коня чи оленя. Чомусь мені виявилось цього достатньо, аби не забути побачене. (Вже тут я розумів, що це - сон). Раптом дружина просить мене проснутися, і в той момент я пробуджуюсь у її свідомості. Це мене незрівнянно дивує. Чомусь роблю висновок, що так ми опиняємось у чожому сні, коли хтось (у цьому випадку - моя половина) перебуває в нашому. Тепер роблю інший висновок (на прикладі, що права півкуля мозку контролює ліву часнину тіла і навпаки): те саме відбувається в реальному житті (скоріше, ця теза більше стосується сімейних пар): ми дивимось на світ чужими очима, але зрідка нам вдається проснутися і не забути побачене, коли насправді можемо дивитися на нього власними.
P.S. Сон перед моєю поїздкою в Голандію.

понеділок, 2 лютого 2026 р.

Сон 02022026 "Генетичні експерименти"

Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так, що заходив у приміщення холод. Вирішив знайти щось, що могло би замкнути його надійніше. Пішов у гараж і почав перебирати різні матеріали. Згадав про шматок пінопласта, який якраз мені підійшов би. (Схоже на відсилання на те, що лежить у моєму підвалі). Звернув увагу, що багато чого, що було раніше, вже прибрано. (Гараж схожий на батьківський, отож, подумалось, що й чистоту навів він). Все ж таки знайшов той пінопласт, тепер треба знайти необхідні інструменти. Щоб знайти краще, вийшов назовні і біля дверей побачив, як хтось займається генетичним виведенням котів. (В дитинсві мене завжди інтригувала ліва частина тих дверей, що відкривалися акурат у необхідний закуток льоху, поки його не здемонтували і не зрівняли з бетоном. Саме в тому закутку побачив уві сні "генетичні експерименти"). Стоять якісь прилади, пробірки, ваги тощо. Але чомусь, спостерігаючи за якоюсь жіночкою, яка "створювала" кота, побачив, як використовує котячий корм з курки і свинини (на вигляд такі, які даю власному). У мене виникає переконання, що я кра́ще знаюсь у генетиці, аніж вона. (Дещо присутній мотив із серіалу "Турбуленція", який поки осягнув до пів дороги).

пʼятниця, 23 січня 2026 р.

Сон 22-230126 "Незручне місце"

Якийсь многолюдний захід. Тепер з кимось із незнайомого мені міста виїжджаємо на велосипедах за його межі. По прямій дорозі доходимо до кругового перехрестя, на якому видніються напрямки подальшої дороги: Писковіце, Пижовіце, (третє забув). Розумію, що обрали неправильний шлях. Повертаємось, аби визначити маршрут. Вивчаю мапи виїзду з міста в різних ракурсах: зблизька, здалеку, на паперових носіях та на GPS. (Цей момент сну доволі цікавий, адже почав розуміти, що звичними дорогами на велосипедах нам їхати просто буде невигідно довше; наприклад, одна головна дорога йшла в ліс, там розверталась мало не до того ж місця, звідки треба було визначитись після згаданого перехрестя). Тепер довга розмова хто з нами їде ще. Утворився цілий "консиліум", який перетворився в повний бардак: багато лишніх розмов, незадоволеність, люди, яких узагалі не знаю, що впливало на процес прийняття рішення. Аби покинути це місто, мені вже не ясно чи взагалі я повертаюсь чи вже їхатиму не велосипедом, а якимсь автом.
22.01.26

Я в якійсь лікарні, що має актову залу, де відбуваються зібрання незнайомої мені релігійної громади. Подумки відзначаю незвичне поєднання таких структур. (Іронія буквальна). Зазираю до зали, що має вигляд амфітеатру, де починають збиратися люди, а десь там по середині зліва (поглядом від мене) сидить моя дружина. Прошу, аби вона мене побачила і підняла руку. Чую чийсь впізнаваний мені голос-вигук: здивування від моєї тут присутности. Раптом пригадую, що якраз десь вчора тут був із інших причин. (Схоже, на уривок забутого сну). Піднімаюсь, аби сісти поряд дружини, а там - малі та вузькі парти-лавки, так, що я зі своїм зростом міг би сидіти лише боком, зайнявши два місця. Думаю сісти біля неї на ряд нижче...
23.01.26

вівторок, 20 січня 2026 р.

Сон 200126 "З гумором до деталей"

Щось пов'язане з ліфтом, яким постійно їжджу верх-низ. Тепер ремонт авта, де її звуки в дорозі подібні до звуків її ремонту, якби вказуючи на недосконалість. Тепер якийсь чоловік каже: "То новий Мустанґ", - показуючи на свою машину, яка була презентована виключно для нього. Він є якби спеціалістом, який виявить і вкаже всі недоліки ще до того, як авто набуде серійного виробництва. І тут я його бачу, як змінює дизайн сидіння для своєї машини, зокрема підголівника. Процес підбору бачу якби в дизайнерських версіях на моніторі, але з непокидаючим відчуттям, що ця машина "на яву". Найсмішніша версія була на початку: у вигляді Чебурашки. Уявіть підголівник на сидінні з великими вухами.. Завершилось на версії, я б назвав: об'єднаних вух у вигляді колеса. Це на думку суперспеціаліста мало б бути "проривом". Тепер дає сісти за кермо і мені. Дорога. Світлофор. Не можу зупинитися на червоний колір... Якась бабка переходить дорогу, інша бабка за нею ще й піднімає з пішохідного переходу якусь монету, зауважує мене і в останній момент ховається в темряві.

Приходжу на зустріч однокласників, а там сидять лише пару людей. Все тільки на старті: готуються страви до столу. Вирішую долучитися тим, аби спочатку почистити картоплю. Що й роблю. Робота нудна, але виконую десь із невелике відерко. Десь відволікаюсь і другим моментом починаю його шукати. Якийсь хлопець робить суші розміром з пів столу (справжній витвір мистецтва) у вигляді малюнку японської гори Фудзіяма (так собі думаю). Поки шукаю почищеної картоплі, за іншим столиком бачу однокурсницю І. (не зі школи, якби не за логікою подій, а з училища). Сиділа сама і "в собі", тому вийшло так, що вона мене не зауважила і я з нею не привітався. Повертаюсь шукати далі... потім займаюсь іншим: розповідаю, що минулого разу для нашої спільної зустрічі чистив рибу оселедця. Хтось мені розповідає про різні види ножів для чищення риб, з чим я був незнайомий, і розширює думку про звичайні ножі, де вже я роблю уточнення про таку форму ножа, що вже рахується як холодна зброя. Тепер на тій зустрічі бачу давню однокласницю М.. Звернув увагу, коли почув від неї вирвану з контексту фразу: "Я теж...".
- Притіт, Наташа... та що Маша! - кажу я.
Моя реакція відбулась під впливом візуального каламбуру: дві поряд дівчини стоять ув однаковому за кольором светриках - синьому. На що вона теж віджартовується, де я впізнаю її давню усмішку та гумор...

вівторок, 13 січня 2026 р.

Сон 12-130126 "Увиразнення"

Живу в якомусь конкретному будинку, приблизно на п'ятому поверсі, хоча (з реалу) ніколи б не сконкретизував де це. Архітектура будинку та передбудинкової території уві сні доволі виразна. Хтось каже, що я маю переставити машину на інше місце, адже чомусь чи комусь вона заважає. Спускаюсь на перший поверх, виходжу на двір (доволі комфортний: у затишку високих дерев і невеликим майданчиком для дітей), а своє авто практично немає куди переставити...
12.01.26

Міський парк (без конкретики). Іду в його глиб і бачу якийсь натяк на свято: багато хто їсть морозиво. З наближенням ще більше чую однотипні постріли. До кінця не розумію, що значать ці звуки та ще не бачу причини святкування. Якась виникає підозра на злочин... Йдучи стежкою, ті звуки стають голоснішими. В центрі парку зустрічаю велике застілля. Тепер все стає більш-менш ясно: свято пов'язане з роздачею морозива, яке кожному на прохання наливають у ріжок. А звуки долинають від автоматизованої системи по його виготовленню.
13.01.26

пʼятниця, 9 січня 2026 р.

Сон 090126 "Дослідити неочікуване"

Пішла новинами інформація, що в росії виникли осередки зараження землі. Наче у пошуку чогось екологічного, я на великому кораблі беру участь у дослідженнях Півночі (точніше: Північний полюс, - але уві сні так не промірковується). Підпливаємо до якогось білосніжного берега, а там лежить брилами сіль, такими кавалками, як "чиста сльоза", розмірами з дині. (За логікою: на "Півночі" серед снігів, яка сіль?). Беру одну в руки. Думаю: як звідси хоча б її взяти? У відповідь чую фразу: "І Татарстан став каталізатором..." (домірковую: змін у росії).

Перший раз наснилася куплена квартира, в якій живемо з минулого року. Але як завжди уві сні щось не так: вона має продовження до ряду інших (в реалі: неіснуючих) кімнат, які більшою мірою не торкнуті та закинуті. Раптом з посеред одних, звертаю увагу на таку, до якої раніше не заходив, а там із закинутого (затканого речима) вікна віє холод. Переоблаштовую, аби було більш тепло. Міркую над архітектурою будинку: як так виходить, що ми живемо в трьох кімнатах, а маючи доступ до інших, навіть їх не "обжили"? Тепер роз'яснюю доньці про те, як тут влаштовано: що великий будинок поряд нашого дому (в реалі такого узагалі немає) із цілим поверхом пустих кімнат і є продовженням нашої квартири. Також міркую вголос: що варто вийти вночі на вулицю і подивитися на цей будинок уважніше: чи не світяться де-небудь вікна, отже, чи живуть ще хто в ньому на інших його поверхах?

Прийшло з фірми завдання, що всі мають вивчити касовий апарат. Де електромонтаж, а де послуги на касі? - помумав я. Тепер ми стоїмо біля якогось закладу: не магазин, не агенція і не бюро, а там, крізь прозорі шиби, видно за столом якусь особу без визначеної статі, яка нас має цьому навчити.

четвер, 8 січня 2026 р.

Сон 080126 "Діставати - доставлено..."

Невелика кімната ("котельня" / майстерня) в батьківському будинку. У кутку стоїть умивальник (доволі ранній спогад з дитинства). (Там він був демонтований із-за високого рівня ґрунтових вод і непродуманої організації стоку води). Сестра біля того умивальника допомагає якомусь чоловіку діставати з носа каміння. Вийняла пару штук. Наче лікар-асистент я допомагаю їй збирати це каміння в жменю. На тому початковому етапі вона втомлюється, а я беру справу в свої руки. Тепер я виймаю каміння з його носа один за одним, а сестра складає до руки. Спочатку в одну, а потім почала в другу: вийшло неповних півтори жмені...
(У вчорашньому сні також присутній акцент на "випинання" зовнішності).

Опиняюсь із кимось у Криму, але з такою підозрою, що мені тут не місце, адже щось може тут бути не так із моїм правом. Мене не покидає підозра до оточуючих і до того, що мені кажуть. Я із кимось у ролі журналіста. Якийсь чоловік дає нам інтерв'ю про те, що в Крим доставлено кораблем 400 людей. У мене подумки виникає підозра: росіян?..

середа, 7 січня 2026 р.

Сон 070126 "Випинаюча зовнішність"

Хлопець був музикантом, працював там де я жив...

Сидячи на стільчику у позиції обіймання, сплю на дружині (сон уві сні). Але сплю так, що все чую (так само). Приходить давній керівник літстудії В.Г. (давно померлий), щось порається з паперами (знайомий стиль поведінки). Другим моментом я вже не сплю, а спостерігаю, який він - худий на обличчі, на якому густо висипало чи то веснянки чи якісь мало не чорно-червоні прищі (не так хворобливо, як незвично). З'явилась якась його "пасія" (будучи старим за віком, полюбляв опікуватися молодими поетками), яка практично не звернула на нього увагу. Формально привіталась, пройшла повз, навіть не дивлячись йому в очі. Подумки здивувався: а як він раніше "підтримував" таких дівчат!

Я зазираю до поштової скриньки, а там від сусіда стирчить край рахунку на газ: 3456 злотих. Нереально велика цифра, - подумав я. Беру в руки рахунок, роздивляюсь, щось міркую і кладу на місце. Піднімаюсь сходами і в той же час чую, як згаданий сусід спускається від себе вниз.

Дивлюсь телевізор. Ведучий у студії знайомить з якоюсь творчою людиною, яка носить бороду на пів обличчя (по лівій стороні, з поглядом на нього). Тема розмови узагалі не його зовнішність. Дивлюсь уважніше, а він має не просто бороду, а ще довге волосся, яке зв'язане в пучок і вплетене в бороду так, що заважає узагалі роздивитися зовнішність. Кажу комусь, хто сидить поряд біля мене та його коментує, що він не перший раз на екрані. (З'являється таке стійке переконання, що я його уві сні бачив вже не раз, але лише зараз спробував його розгледіти та запам'ятати для запису).

Крізь сон подумалось: "Чи справді ми бачимо образи такими, якими вони є, чи тільки так хочемо?"

субота, 3 січня 2026 р.

Сни 01-030126 "Політ у минуле"

Як майстер, повертаюсь на знайоме мені місце, ставлю валізку з інструментом так само, як і попередього разу. Беру з неї лише три знаряддя до праці. Відходжу, аби доробити те, що не зміг, а якимсь другим поглядом бачу, що моя валізка насправді стоїть не так на чомусь статичному, а на гойдалці.
01.01.26

У якісь невеликі лотки (не для кабелів) заливаю якусь суміш, щось на зразок страви з желатину "бите шкло", але якесь відсутнє переконання, що це конкретно страва, а можливо, якийсь будівельний процес з бетону та каміння різного кольору. Більше переконання таке, що доводиться до цієї роботи час від часу повертатися. Одним моментом помітив, що не всі лотки заповнені, а іншим разом, що узагалі цю творчість роблю на стелі.
-//-
Денний сон ::
Бачу сюжет (погляд зліва), наче під час перегляду короткого відео, де легкова машина свідомо стоїть тилом на краю прірви і поволі з'їжджає в неї. Все так, якби кимось задуманий сценарій. Виникає питання: куди вона впаде? Тепер бачу таку ж картину з висоти пташиного лету та розумію, що впаде в море, але це ще не все... Комусь коментую, що вона стоїть не просто на рівній поверхні гори, а частково на природній водоймі, що знаходиться на ній, і фактично падатиме так само у воду. Ділить лише невелика окрайка скелі, що творить для великої площі якби природний басейн. Тепер бачу вже з другого боку (погляд справа), як ця машина (в цьому сюжеті вже передом) падає і летить у повітрі, але поряд неї пролітає, якби на обгін, ще одне авто. Два водія, що сидять там, озираються між собою: хто кращий? Задаюсь питанням: але це ж ще хтось знімає на відео? І тепер я знову дивлюсь на цей сюжет, як на початку: з висоти пташиного лету, - і, о диво, в повітрі падає зі швидкістю цих машин оператор, який їх фільмує. Цієї миті хтось перебиває мій сон (фактично: сон уві сні) якийсь якби знайомий мені чоловік; заходить до кімнати (без конкретики: де ж я сплю?), одягнений щось між шотланським строєм а ля новорічною ялинкою і веселим голосом каже: "Побууудка!" Я наче просинаюсь (насправді все ще уві сні) і міркую: я це розумію, саме так просинати людину! Тепер згадую себе у спробах спілкування з клієнтами щодо інвестиції грошей для торгівлі на валютних біржах, і те, як для прикладу мені розповіли про людину, який умів "забалакувати" інших, що це вигідна справа, і що "немає, що розмірковувати, коли гроші вже можуть працювати на тебе"; усвідомлення, що не є такою людиною, а в роботі більше мені подобалася організація реклами, спілкування, щодо співпраці поза клієнтом. Раптове усвідомлення, що насправді мені подобався маркетинг, але без ідеї "впарювання" товару, тим можливо - виключно продажі: я просто люблю спілкуватися з клієнтом, якісно представляючи продукт, де вибір лишатиметься виключно за клієнтом. Десь посеред цих роздумів згадав знайомого, який міг би проінвестувати, але в нього були сумніви. Як висновок: якщо клієнт не хоче купувати такий продукт, проблема не так у маркетингу, не так у клієнті, як у самому продукті. Не варто думати, що клієнт дурніший, тому має його купити, або має лишні гроші та не знає куди їх діти. Сучасний маркетинг, хоч і орієнтується на клієнта, він мислить категоріями "конверсії" (пропустити найбільшу їх кількість) без справжнього інтересу: а що ж клієнт хоче, дивлячись на твій продукт? Яка проблема буде розв'язана, а чи не виникнуть з ним нових?..
03.01.26

середа, 31 грудня 2025 р.

Спостереження за снами - ✓25 :: Входи, переходи, сліди та тіні з реальности

Сни вміють те, чого не вміє свідомість у стані бадьорости: бачити світ як у фотопозитиві, так і в фотонегативі. Наприклад: дивлячись на медаль із однієї сторони, вже знати як виглядає вона з другого боку, ще її не перекидаючи. Єдина річ - не завжди є потреба бачити "іншу сторону".
09.01.25

Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає зрозумілим.
21.01.25

Після побаченого сну виникає відчуття, що починаю краще розуміти світ.
28.01.25

Приснився сон, який завершився словами, адресованими до мене: "Ти тільки вибудовуй позитивні враження і натхнення само буде знаходити (для тебе) місце!"
07.02.25

Живучи в дуалістичному світі ми можемо стверджувати, що життя складається з умовно чорного та білого: успіхів і проблем, щастя і горя, любови та ненависти тощо. Отож, і підступаючи до тлумачення (розв'язання) снів так само треба оцінити та виявити скільки умовно "білого" та "чорного", "доброго" чи "злого" ets мало місце уві сні. Найлегше це вдасться зробити, надавши сну епітети. (Це я б відніс до 11 (додаткового пункту) "Як тлумачити свої сни", які були опублікаваними наприкінці 2024 р).
07.02.25

Спостеріг за своїми снами таке явище: що не просто сниться пережите в реалі (відома думка) і не просто емоції, а вже усвідомлене емоційно конкретне переконання. Помітив це під впливом перегляду фільмів із тривалим сюжетом. Найцікавіше, що "дзеркалить" саме те, що вже суголосить із переконаннями.
10.03.25 

Однією з причин появи вві сні незрозумілих образів - є щось побачене, але неусвідомлене в реалі. Уві сні пригадуються такі моменти і "творчо" домальовуються, аби надати образам відчуття завершености та ясности, аби віднести до категорії "усвідомлене", а в результаті, за звичним сценарієм, як пережите та... варте забуттю. 
14.03.25 

Сон не дозволяє тлумачити однозначно реальність так, наче він сам є більшою реальністю, аніж та, в якій існуємо. Але разом із тим він дозволяє сприймати світ більш пластично, гнучко та творчо по відношенню своєї участи в ньому.
14.03.25 

Сон - це також сліди-тіні з реальности. Образи, з яких вони повстали, за відсутности часу, простору, міри абощо, можуть вільно переплітатися між собою, як у "театрі тіней", де конкретика і химера лежать ув одній площині.
29.03.25 

Уві сні не просто мінімізуються контрасти дуалістичного світу (біле-чорне, добро-зло тощо), а навіть більше: спогади і фантазії опиняються в одній позиції, коли сприймаються однаково рівнозначно, без критичного судження. Навіть думки "на тему" виникають не для протиставлення одна одній, а лише як незалежні відгалуження зі завершними формами, якщо асоціації, пов'язані з ними більше не виникатимуть. Саме такі завершені форми, як плоди на галузках дерев, і є "вказівними пальцями" для розуміння (тлумачення) снів.
29.03.25

Пригадування сну так само, як із розв'язанням задач у математиці - допомагає тренувати пам'ять, але дещо в іншій якості. Тому, поки вважаю так, що пригадування та записування снів із віком мають суттєво допомагати в запобіганні з деменцією.
30.03.25

Сновидіння є дзеркалом реальних очікувань.
03.04.25

Також варто дослідити: можливо, людина після повторів одного сюжету уві сні, відчуває насичення і сатисфакцію, після чого наступає переломний день, де повтори вже не снитимуться.
04.04.25

Поки ми переживаємо сни, хоч бува і не усвідомлюємо їх, ми живемо реальне життя. А саме, так як сни "перетравлюють" проблеми життя, ми його відчуваємо, а зокрема можемо збагнути його смак наповну.
18.04.25

Привиділось (у напівсні), що створення світу мало б нагадувати сюрреалізм, де більш досконала форма поглинає менш досконалу, подібну до елементів частин тіла з картин Сальвадора Далі (схоже, що під впливом відвідання виставки цього художника), заради подальшої вищої форми існування. 
24.04.25

Таке враження, що уві сні існують якісь конкретні місця для "переходу" (приміром: втеча в новий сюжет) і вони можуть бути доволі особистими. (Дещо подібне давно читав у Артема Драгунова). Це як чисельна різноманітністю виставка картин, а на ній можна "залипнути" лише на кількох творах, які можуть вразити і створити в житті певну "точку відліку"...
13.05.25

Колись зауважив, що в моїх снах практично відсутня росія. За повних сім років, як пишу сни, лише два рази. Нещодавно переглядаючи одне інтерв'ю про світогляд українців, виявилось, що в більшості з нас такої країни просто не існує.
16.05.25

Записаний і усвідомлений сон - це чудовий інструмент зв'язку з власною підсвідомістю.
27.06.25

Свого часу, живучи в Житомирі, спростеріг за собою, що проходячи певні вулиці та конкретні місця в місті, саме там могли виникати певні "осяяння": цікаві думки, ідеї, навіть невідь-звідки поетичні образи абощо. Нині, живучи вже не перший рік у Польщі, хоч і мав мало досвіду ходити одними і тими ж "стежками" (практично всі відстані минаються автомобілем), більше почав спостерігати за снами, і виявив, що ті ж житомирські вулиці та місця є тими ж самими знаковими "пунктами входу" у сновидіннях.
14.07.25

Головне форма, а без неї не існуватиме наповнення, без останнього - не існуватиме змісту, а там і життя сповненого сенсом. (Навіяне снами).
19.09.25

Ось приклад, наскільки вві сні більшість речей є умовними. Сьогодні наснилась певна сума грошей, але без прив'язки: яка саме валюта - лише голі цифри. (Як для мене, живучи в Польщі, узагалі не було переконання: гривня / злоті). Цікавість в тому, що коли просинаємось, аби увиразнити сон, в Україні (за умовчанням) вважатимемо, що гривні, а в Польщі - злоті. Переконливим стає лише візуальна конкретика, а поза образом - умовність.
03.10.25

Чому сни по своїй природі є сюрреалістичні. По-перше, у них немає тіней; по-друге, образи можуть змінювати форму і зміст; по-третє, завджи присутній перший план. Практично, все так, як на картинах Сальвадора Далі та інших, навіть сучасних сюрреалістів. Недарма вони й послуговувались ними для натхнення.
09.10.25

Схоже, що бліки, плями, потоки хаотичних фігур у процесі засинання при закритих очах, що відображають нейронне життя в нашому мозку, мають прямий вплив на формування снів.
09.10.25

Насправді наука і мистецтво, як це не дивно звучить, відходять від звичної реальности, щоб осягнути її глибше, відкрити базові цінности. Для цього форма спрощується до абстракції - у формулах, образах, у снах. Щоб побачити світ ширше, треба навчитися дивитися на нього трохи збоку, а не так прямолінійно, як це робить більшість людей. І саме цей відступ від буквального допомагає зрозуміти більше.
19.11.25

Уві сні виникла фраза: "Комплекс Меркель", яку почали уживати до тих, хто має політичну залежність від росії.
23.11.25

Ми бачимо і чуємо більше, аніж встигаємо те осмислити. Час, що відведений на сон, надає можливість "доміркувати" акцептоване нашою уявою та органами чуття.
28.11.25

Можливо, треба вчитися у снах, а життя врівноважувати так, як живуть в них образи: між ними немає домінування, вони всі в одній прощині сприйняття.
12.12.25

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами", які можна знайти на цьому блозі::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження
✓02 Особливості сновидіння
✓03 Тлумачення снів
✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене
✓05 Чому важливо записувати сни?
✓06 Сім причин, чому я записую сни?
✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни
✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе
✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення
✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту
✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?
✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму
✓13 Коли легко розтлумачити сон?
✓14 8 причин, чому я записую сни?
✓15 Сон на межі бажань і можливостей
✓16 Рекомендації, щоб бачити сни
✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів
✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 
✓19 Ще раз дещо про сни
✓20 Образи та їх об'яви
✓21 Ми та наші сни
✓22 :: Сон - це про почуття та емоції 
✓23 :: Сон як тренажер для можливих сценаріїв життя
✓24 :: Спостереження, як з'являються сни + Методика аналізу снів (за власними спостереженнями)
✓25 :: Входи, переходи, сліди та тіні з реальности

© Олег Левченко (Olgard Helgchell), 2025.

понеділок, 29 грудня 2025 р.

Сон 291225 "Освоєння нової планети"

Я в космічній місії (настільки ж незвичний сон, як кілька днів раніше, коли так само снилось моє перебування в міжпланетному просторі, ще й як для мене доволі рідкісна та незвична тема; навіть не уявляю: з якого враження могло б повстати). З групою колективу обговорюємо питання освоєння планет. Хтось розповідає, як даються назви. Зокрема при їх освоєнні: назви річок, гір тощо. Про себе міркую, що для цього треба завжди в місії мати якогось філософа та філолога в одній особі, який приміром подивиться на гору, а вона вже йому щось "промовляє". Чи не так постають назви? Раптом подумав за себе в цій місії: чи не якраз є саме таким!? Тепер ми на якійсь планеті. Йду з кимось, розмовляємо про краєвид, гори, як міняється світ, коли людина його освоює, а також про те, що колись будуть інші люди і даватимуть всьому цьому інші назви. Так по дорозі приходимо на неймовірно гарне місце, впорядковане людськими руками, зокрема сад: дерева, окремо виразні кущі та якась городина. І тут бачу свого батька, який над цим гарує. Підходжу до нього і висловлюю, як тут все радикально змінилось. Далі переходимо на тему приватної власності. А для мене все це ніяк не може просто укластись в голові: інша планета - далекі світи - приватна власність...

субота, 27 грудня 2025 р.

Сон 271225 "Виразні закінчення"

Батьківська дача. На другому поверсі розташований басейн майже на всю підлогу (візуально, дещо некоректно від реальности: обшар приміщення уві сні в рази і рази більше, а фактично - це дві житлові кімнати). В такому "басейні" помічаю, що плавають риби. Майже в темряві пробую намацати цих риб. Відчуваю як малих, так і середнього розміру. Вирішую їх погодувати. Згадую про хліб, який залишився від учора дещо поцвілим (спогад з реалу) і вирішую, що для них він згодиться якраз. Розкришую його у воду, а меншу частину залишаю на наступний день. Чомусь виникають питання: а хто їх годував раніше, хто годуватиме їх потім?

Якесь виникає самозавдання: оформити набір з трьох речей: двух великих сірникових білих коробкок майже квадратної форми, а між ними - упаковки домашнього сиру. На сірникових коробках пишу червоним фломастером довільні три цифри 1 чи 7, 5 та 6 (послідовність не пригадую) аби побачити як виглядає. У кожної цифри завершення допису роблю з жирною цяткою, як певний художній прийом. Хтось підходить до мене і коментує, що це хороша ідея. Насправді, моє ставлення до цього: лише почав з цим експериментувати, звідки якісь серйозні очікування щодо до такого наміру?

четвер, 25 грудня 2025 р.

Сон 251225 "Прихована стихія води"

Я з іще кимось мені знайомими людьми приходимо, як туристи, до місцини, що можна було б назвати: безмежна водойма замкнута в скелі. Доволі незвичне місце. Присутнє якесь світіння без конкретного джерела світла. Таке відчуття, що колір поверхні води ледь зеленаво-фіолетовий. Неймовірна тиша і спокій на великій поверхні. (Незвичний сон, раніше подібного не снилося, хоча десь з місяць тому було дещо подібне: металургійне підприємство в дужій печері гори). Наче в когось виник намір покупатися. Раптом побачив у далині кількох незнайомих чоловіків, що за нами безрушно спостерігали (схоже на мотив з побаченого перед сном фільму). Я кажу присутнім, що це підозріло та краще звідси піти. Тепер наче з тією ж, але меншою командою вже в іншому місці пробуємо набрати ванну води. Займаюсь вирішенням питання її подачі (суцільна заклопотаність). На диво, поки займався однією ванною, чомусь не помітив обок другу, яку наповнили вже інші. Це вже легше, адже спрощує ситуацію! - подумав я.

Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...